Рішення

від 19.04.2017 по справі 916/601/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2017 р.Справа № 916/601/17

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АДІСА";

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ"

про стягнення 231639,58 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: директор ОСОБА_1 - наказ № 1-ОС від 20.04.2015р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АДІСА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю " ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ " про стягнення заборгованості у розмірі 231639,58 грн., а саме: основного боргу у розмірі 210000 грн., пеня у розмірі 21639,58грн. та судового збору у розмірі 3474,60 грн.

Ухвалою суду від 13.03.2017 року порушено провадження у справі № 916/601/17 за зазначеним позовом.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 19.04.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

В період з квітня по червень 2016р. Товариству з обмеженою відповідальністю "АДІСА" (далі позивач) було поставлено від Товариства з обмеженою відповідальністю " ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ " (далі відповідач) продукцію металопрокату на загальну суму 608495,38грн..

Позивачем сплачено суму поставленої продукції в повному обсязі, але вибрано металопрокату частково на суму 380412,38грн., що підтверджується видатковими накладними.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2016р. підписаного сторонами по справі, заборгованість відповідача скала 228093грн.

24.10.2016р. вих. №24/1 позивачем на адресу відповідача направлено претензію про стягнення боргу.

Відповідач частково перерахував кошти, а саме в розмірі 18083грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе обов'язку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 231639,58 грн., а саме: основного боргу у розмірі 210000 грн., пеня у розмірі 21639,58грн. та судового збору у розмірі 3474,60 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено існування заборгованості відповідача, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 210000 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 21639,58рн..

Суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 21639,58грн. з наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та відповідачем відсутній договір та домовленість щодо узгодження пені тому не передбачено стягнення пені тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 21639,58грн..

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 210 000грн..

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ " (65031, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 1/3, код ЄДРПОУ 38351387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІСА" (67400, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39705695) 210 000грн. - основна заборгованість та судовий збір в сумі 3150 грн.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 21 квітня 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов