Рішення

від 19.04.2017 по справі 922/799/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2017 р.Справа № 922/799/17 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ТК Кредит", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецпоставки", м. Харків про стягнення 4430368,93 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ТК Кредит" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецпоставки", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 4430368,93 грн., яка складається з наступного: заборгованість по кредиту (прострочена) 2138094,00 грн., заборгованість по процентах (прострочена) 1572114,25 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 386982,04 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів 333178,64 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №481/3 від 12.11.2012р., який був укладений між позивачем та відповідачем. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2017р. розгляд справи було відкладено на "19" квітня 2017 р. о 10:30.

11.04.2017р. до господарського суду Харківської області надійшло клопотання ПАТ КБ "ТК Кредит" в порядку ст. 74-1 ГПК України, про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 19.04.2017р. о 10:30 у даній справі в режимі відеоконференції та доручити забезпечити проведення відеоконференції господарському суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2017р. у задоволенні клопотання ПАТ КБ "ТК Кредит" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовлено.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 18.04.2017р. клопотання про розгляд справи без учасника представника позивача, яке судом задоволено та справа розглядається за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явився. До господарського суду Харківської області 13.04.2017р. повернулась ухвала від 07.03.2017р. про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 10, з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ТК КРЕДИТ" (скорочена назва АТ КБ "ТК КРЕДИТ", далі по тексту - банк, або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецпоставки" (далі по тексту - позичальник, або відповідач) укладено кредитний договір № 481/3 від 12.11.2012р. (зі змінами та доповненнями, далі по тексту - кредитний договір).

Згідно умов кредитного договору банк зобов'язувався надати відповідачу (позичальнику) кредит в сумі 2 138 094,00 гривень.

Відповідно до умов кредитного договору (пунктів 1.1, 1.2 і 1.3 кредитного договору) позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді кредиту в сумі 2 138 094,00 гривень на строк з 12.11.2012 року по 24.06.2016 року з процентною ставкою 18,0% річних за користування кредитним коштами, а відповідач в свою чергу зобов'язався повернути одержані кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Факт надання коштів відповідачу підтверджується випискою по рахунку № 20628010722103 від 22 лютого 2017 року.

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором був укладений договір застави №481/3-3 від 30.06.2015 року майнових прав за договором № 777 від 30.06.2015 року про строковий банківський вклад фізичної особи - резидента, що укладений між АТ КБ "ТК КРЕДИТ" та ОСОБА_1 Згідно з п. 1.2. договору застави, заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя до ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки", що випливають з кредитного договору №481/3 від 12.11.2012р.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3., 3.1., 3.2., 4.1. кредитного договору ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки", як позичальник зобов'язувалось сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно до десятого числа за попередній місяць та в момент повного погашення кредиту. Також, відповідач зобов'язувався повністю повернути суму отриманого кредиту до 24.06.2016 року.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом (п.п. 1.1., 1.3., 3.1., 3.2., 4.1. Кредитного договору). Строк, на який надавався кредит, закінчився 24.06.2016 року (п. 1.3. кредитного договору), проте відповідач не повернув суму кредиту та не сплатив проценти за користування кредитом.

Позивач зазначає, що станом на 01.02.2017р. сума боргу відповідача перед позивачем за кредитним договором №481/3 від 12.11.2012 року становить 4 430 368,93 гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) у розмірі 2 138 094,00 гривень; заборгованості по процентах (прострочена) у розмірі 1 572 114,25 гривень. Також, у зв'язку із наявністю заборгованості за кредитним договором позивачем було нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 30.06.2016р. по 31.01.2017р. у розмірі 386 982,04 гривень; пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 30.04.2016р. по 31.01.2017р. у розмірі 333 178,64 гривень.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 10.2. кредитного договору передбачено, що всі спори по цьому договору, якщо вони не будуть вирішені шляхом переговорів, підлягають вирішенню в судовому порядку у відповідності до чинного Законодавства України.

З метою спонукання відповідача до виконання зобов'язань за договором позивачем на адресу відповідача направлено вимогу вих. № 0801 від 25.08.2016 року про сплату заборгованості за кредитним договором і попередженням щодо стягнення суми боргу в примусовому порядку, на яку відповідач не відреагував та суму боргу не сплатив.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 2138094,00 гривень (заборгованість по кредиту (прострочена); 1572114,25 грн. (заборгованість по процентах (прострочена), правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 386982,04 гривень; пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 30.04.2016р. по 31.01.2017р. у розмірі 333178,64 гривень.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.2. Договору у разі прострочки поставки (оплати) продукції, винна сторона сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що не звільняє винну сторону від виконання своїх обов`язків за договором.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.1. кредитного договору, у випадку ненадходження на рахунок банку суми кредитних коштів, процентів за користування ним комісії в строки, визначені у п.п. 1.3, 3.2, 4.1 та 8.2 кредитного договору. Позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені за прострочення кредиту та за прострочення сплати процентів за користування кредитом, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду надав клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення по справі, у зв'язку із знаходженням позивача в стадії ліквідації. Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.03.2017р. судом прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "03" квітня 2017 р. о (об) 10:30. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - задоволено. Відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до суду Публічному акціонерному товариству комерційному банку "ТК Кредит" до винесення рішення у справі.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову судовий збір у розмірі 66455,54 грн. покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду та підлягають стягненню до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецпоставки" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 10, код ЄДРПОУ 35859377) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ТК Кредит" (01054, м. Київ, вул. Дмитріївська, 18/24, код ЄДРПОУ 20050951, накопичувальний рахунок №32079117801026 в Національному банку України, код банку 300001) суму боргу у сумі 4430368,93 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) у розмірі 2138094,00 гривень; заборгованості по процентах (прострочена) 1572114,25 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 386982,04 гривень; пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 30.04.2016р. по 31.01.2017р. у розмірі 333178,64 гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецпоставки" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 10, код ЄДРПОУ 35859377) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 66455,54 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_2