Рішення

від 18.04.2017 по справі 915/128/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 915/128/17

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський (Жовтневий), 55-е, м. Миколаїв, 54018 (код ЄДРПОУ 41250753)

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Інтерагротранс» , вул. 116 Дивізії, 1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 30826881) в особі ліквідаційної комісії

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 3755/10-9 від 05.04.2017 року;

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі м. Миколаєва з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Інтерагротранс» про зобов'язання ліквідаційної комісії ОСОБА_5 «Інтерагротранс» визнати кредиторські вимоги управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі м. Миколаєва до ОСОБА_5 «Інтерагротранс» в сумі 14 414, 60 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 21.03.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 року відкладено розгляд справи на 03.04.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.04.2017 року відкладено розгляд справи на 18.04.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017 року здійснено заміну позивача ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 20876125) його правонаступником ОСОБА_1 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (код ЄДРПОУ 41250753).

В судовому засіданні 18.04.2017 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017 року та від 21.03.2017 року, надіслані на адресу відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Інтерагротранс» , вул. 116 Дивізії, 1, м. Миколаїв, 54017 повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням строку зберігання» (арк. 28-30, 40-42).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Інтерагротранс» є вул. 116 Дивізії, 1, м. Миколаїв, 54017 (арк. 37-39). Отже, ухвали господарського суду направлені на правильну адресу відповідача.

Відповідно до повідомлення (телефонограми) від 29.03.2017 року оператором повідомлено, що номер телефону, що належить ОСОБА_5 «Інтерагротранс» та зазначений у Витязі з ЄДРЮОФОП, не задіяно (арк. 35).

Явка повноважних представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

ОСОБА_5 Інтерагротранс перебуває на обліку в ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі в м. Миколаєві як страхувальник і платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У зв'язку з тим, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачувались боржником несвоєчасно, позивачем рішеннями ОСОБА_4 від 03.08.2016 року № 50 та від 04.10.2016 року № 62 до боржника застосовано фінансові санкції на загальну суму 537, 38 грн. та нараховано пеню на загальну суму 13 877, 22 грн.

13.09.2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо боржника внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Відповідне оголошення опубліковано на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України від 13.09.2016 року та визначено строк заявлення вимог кредиторами до 13.11.2016 року.

Позивач 11.11.2016 року направило на адресу голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 "Інтерагротранс" ОСОБА_6 заяву про визнання кредиторських вимог від 11.11.2016 року № 13873/10, яка була повернута відправнику за закінченням терміну зберігання 19.12.2016 року.

11.01.2017 року ОСОБА_4 повторно була направлена заява про визнання кредиторських вимог від 11.11.2016 року № 13873/10, проте, 20.01.2017 року на адресу ОСОБА_4 надійшов лист ліквідаційної комісії боржника від 17.01.2017 року вих. № 1701/01 про відмову у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_4 з посиланням на неможливість прийняти як доказ направлення на адресу голови ліквідаційної комісії боржника заяви ОСОБА_4 від 11.11.2016 року № 13873/10 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.11.2016, оскільки воно не містить опису вкладення.

Таким чином, позивач вважає, що ліквідаційна комісія ухилилась від розгляду кредиторських вимог управління з формальних підстав, оскільки чинне законодавство України не містить вимог щодо надсилання заяви про визнання кредиторських вимог ліквідаційній комісії відповідно до ст. 112 ЦК України цінним листом з описом вкладення.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 112 ЦК України, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010 року, ст. 17, 19, 20, п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-ІV (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства; внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб та їх використання; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів; застосування фінансових санкцій, передбачених законом тощо (п. 1, 4 вищевказаної Постанови).

Відповідно до абз. 5 п. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На підставі цієї норми позивач продовжує роботу, спрямовану на стягнення з боржників боргів зі сплати страхових внесків, керуючись при цьому Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року).

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Інтерагротранс перебуває на обліку в ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі в м. Миколаєві (правонаступником якого є Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області) як страхувальник і платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (тут і далі в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено наступне.

Рішенням ОСОБА_4 Пенсійного Фонду України в ОСОБА_1 районі м. Миколаєва № 50 від 03.08.2016 року на підставі абз. 6 п. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010 року та п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовано до ОСОБА_5 Інтерагротранс стягнення у вигляді суми штрафу в розмірі 493, 34 грн. та нарахування пені в розмірі 12 788, 27 грн. за період з 21.04.2009 року по 08.07.2016 року (арк. 9). Факт отримання відповідачем рішення № 50 від 03.08.2016 року підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення (арк. 9 на звороті).

12.08.2016 року відповідачем ОСОБА_5 Інтерагротранс було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області скаргу на неправомірні дії УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва, у якому відповідач просив визнати Рішення УПФУ в ОСОБА_1 районі м. Миколаєва від 03.08.2016 року № 50 таким, що не відповідає діючому законодавству (арк. 10-11).

Рішенням Головного УПФУ в Миколаївській області від 05.09.2016 року № 5842/08 скаргу ОСОБА_5 Інтерагротранс залишено без задоволення (арк. 12-13). Рішення Головного УПФУ в Миколаївській області від 05.09.2016 року №5842/08 отримано відповідачем, що підтверджується інформацією про відстеження поштового пересилання УДППЗ Укрпошта (арк. 14).

Суду не подано доказів оскарження відповідачем рішення № 50 від 03.08.2016 року до Пенсійного фонду України або в судовому порядку.

Рішенням ОСОБА_4 Пенсійного Фонду України в ОСОБА_1 районі м. Миколаєва № 62 від 04.10.2016 року на підставі абз. 6 п. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010 року та п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовано до ОСОБА_5 Інтерагротранс стягнення у вигляді суми штрафу в розмірі 44, 04 грн. та нарахування пені в розмірі 1 088, 95 грн. за період з 22.02.2010 року по 07.09.2016 року (арк. 15). Факт отримання рішення № 62 від 04.10.2016 року підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення (арк. 15 на звороті).

Суду не подано доказів оскарження відповідачем рішення № 62 від 04.10.2016 року до Пенсійного фонду України або в судовому порядку.

Рішення ОСОБА_4 Пенсійного Фонду України в ОСОБА_1 районі м. Миколаєва прийнято у зв'язку з несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахуванням) страхувальником страхових внесків.

Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_5 Інтерагротранс перед УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва (правонаступником якого є Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області) складає: 14 414, 60 грн. (493, 34 грн.+ 12 788, 27 грн.+ 44, 04 грн.+ 1 088, 95 грн.) (детальний розрахунок наявний в матеріалах справи) (арк. 8).

13.09.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо боржника внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи ОСОБА_5 Інтерагротранс в результаті ліквідації. Головою комісії з припинення або ліквідатором призначено ОСОБА_6. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог визначено до 13.11.2016 року (арк. 37-39).

Відповідне оголошення опубліковано на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України від 13.09.2016 року (арк. 52).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Відповідно до ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 10 ст. 111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

11.11.2016 року позивачем УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва направлено на адресу голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 Інтерагротранс (вул. 116 Дивізії, 1, м. Миколаїв, 54017) заяву про визнання кредиторських вимог № 13873/10, у якій УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва просив визнати кредиторські вимоги УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва до ОСОБА_5 Інтерагротранс в сумі 14 414, 60 грн. (арк. 16). Факт направлення заяви № 13873/10 від 11.11.2016 року підтверджується копією фіскального чеку від 11.11.2016 року, копією поштового конверта зі штампами пошти від 11.11.2016 року та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. 17-18).

Заяву про визнання кредиторських вимог № 13873/10 від 11.11.2016 року було повернуто відправнику УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням строку зберігання» . Крім того, на рекомендованому повідомленні про вручення зазначено два індекси, а саме: 54017 та 54046. При цьому, коректність зазначення ОСОБА_4 адреси боржника на поштовому конверті при поданні останнього до відділення засобу зв'язку підтверджується зазначенням правильного індексу 54017 на фіскальному чеку, який було видано ОСОБА_4 при поданні поштового відправлення до відділення поштового зв'язку.

Заяву про визнання кредиторських вимог № 13873/10 від 11.11.2016 року направлено на правильну адресу відповідача, вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також у заяві самого відповідача від 07.07.2016 року про повідомлення УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва про фактичну адресу відповідача ОСОБА_5 Інтерагротранс (арк. 19).

Як вбачається з інформації з офіційного сайту УДППЗ Укрпошта за штрихкодовим ідентифікатором 5403403063423 поштове відправлення (заява позивача про визнання кредиторських вимог) здана до поштової установи 11.11.2016 року. В подальшому 14.11.2016 року відбулось досилання за новою адресою, 16.11.2016 року поштове відправлення не вручене під час доставки, а 16.12.2016 року - поштове відправлення повернуто за зворотною адресою та вручене відправнику УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва (арк. 36).

В подальшому 11.01.2017 року позивачем УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва повторно направлено на адресу голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 Інтерагротранс (вул. 116 Дивізії, 1, м. Миколаїв, 54017) супровідний лист за № 283/10, яким позивач направив відповідачу заяву про визнання кредиторських вимог від 11.11.2016 року № 13873/10 на 10 арк. в 1 прим. та копію поштового конверту з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на 1 арк. в 1 прим. (арк. 20). Факт направлення супровідного листа № 283/10 від 11.01.2017 року підтверджується копією фіскального чеку (арк. 21).

Як вбачається з матеріалів справи супровідний лист за № 283/10 від 11.01.2017 року отримано відповідачем 13.01.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 21).

У відповідь 17.01.2017 року відповідачем ОСОБА_5 Інтерагротранс направлено на адресу УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва лист за № 1701/01 про відмову у визнанні кредиторських вимог УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва з посиланням на неможливість прийняття як доказу направлення на адресу голови ліквідаційної комісії боржника заяви ОСОБА_4 від 11.11.2016 року № 13873/10 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.11.2016 року, оскільки воно не містить опису вкладення (арк. 22).

Відповідно до ч. 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

ОСОБА_5 Інтерагротранс про відмову у визнанні кредиторських вимог отримано УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва 20.01.2017 року, про що свідчить вхідний штамп ОСОБА_4 (арк. 22).

Таким чином, УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва мало право звернутись до суду із відповідним позовом протягом місяця, тобто з 21.01.2017 року до 20.02.2017 року включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Як вбачається з поштової квитанції та опису вкладення у цінний лист позовну заяву здано до поштової установи 20.02.2017 року, тобто УПФУ у ОСОБА_1 районі м. Миколаєва вчасно звернулось до господарського суду із позовом про зобов'язання відповідача визнати його кредиторські вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 року № 14 ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Судом встановлено, що як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строк звернення з кредиторськими вимогами до боржника ОСОБА_5 Інтерагротранс встановлено до 13.11.2016 року. Позивач звернувся з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника 11.11.2016 року, тобто у межах встановленого строку. Чинне законодавство не містить вимог щодо надсилання заяви про визнання кредиторських вимог ліквідаційній комісії відповідно до ст. 112 ЦК України цінним листом з описом вкладення. За таких обставин, ліквідаційна комісія ухилилась від розгляду кредиторських вимог ОСОБА_4, що порушує права останнього, які підлягають захисту в судовому порядку. Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В пункті 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України від 07.04.2008 року № 01-8/211 зазначено наступне. У частині другій статті 112 ЦК України визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутись до суду із позовом саме до ліквідаційної комісії. Оскільки ліквідаційна комісія не відноситься до суб'єктів, перелічених у статті 1 ГПК України, виникає питання чи підвідомчі спори за позовами кредиторів до ліквідаційних комісій господарським судам? За змістом статей 111, 112 ЦК України ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині другій статті 112 ЦК України йдеться про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі її ліквідаційної комісії. Такі спори підвідомчі господарським судам.

Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої ін танції" від 26.12.2011 року № 18 господарським судам необхідно мати на увазі, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку. Водночас ліквідаційна комісія не є ні юридичною, ані фізичною особою і не може брати участі в судовому процесі , в тому числі й від імені суб'єкта господарювання, що ліквідується. Від імені останнього в суді з підстав, передбачених частиною першою статті 28 ГПК та частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України, виступають голова і члени названої комісії, ліквідатор юридичної особи.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Інтерагротранс» , вул. 116 Дивізії, 1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 30826881) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги позивача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський (Жовтневий), 55-е, м. Миколаїв, 54018 (код ЄДРПОУ 41250753) до ОСОБА_5 «Інтерагротранс» (код ЄДРПОУ 30826881) в сумі 14 414, 60 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста чотирнадцять грн. 60 коп.).

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Інтерагротранс» , вул. 116 Дивізії, 1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 30826881) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 26255795):

1 600 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати органу державної виконавчої служби після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 21.04.2017 року

Суддя Е.М.Олейняш