Ухвала

від 23.01.2017 по справі 38/1-13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"23" січня 2017 р.

Справа № 38/1-13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі Каюков Ю.В.

розглянувши заяву управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області та поновлення строків для пред'явлення його до виконання по справі №38/1-13

за позовом

Червонозаводського райуправління ПФУ м. Харкова (м. Харків)

до

СП ВО "Енергопромбуд" ВАТ тресту "Південзахіденергобуд" (м. Харків)

про

про стягнення 786,66 грн.,

за участю представників:

стягувача - не з'явився,

боржника - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (надалі - стягувач) звернулося до господарського суду Харківської області з заявою №208/33-07 від 11.01.2017 р. (вх.№797 від 12.01.2017 р.) про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області та поновлення строків для пред'явлення його до виконання по справі №38/1-13, в якій просить поновити строк для пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 25.02.2002 р. по справі №38/1-13 до виконання. Також, стягувач просить видати дублікат наказу господарського суду Харківської області від 25.02.2002 р. по справі №38/1-13.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2017 р., а також розпорядження в.о.керівника апарату господарського суду Харківської області від 12.01.2017 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу заяви, заяву по справі №38/1-13 призначено судді-доповідачу ОСОБА_1, у зв'язку із звільненням судді Водолажської Н.С. з посади.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2017 р. було прийнято заяву управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області та поновлення строків для пред'явлення його до виконання по справі №38/1-13 до розгляду, та розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 23.01.2017 р. о 15:30 год.

Боржник не надав відзив на заяву стягувача.

Представник боржника у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча боржник був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши заяву стягувача про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області і поновлення строків для пред'явлення його до виконання по справі №38/1-13, та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11.02.2002 р. господарським судом Харківської області було винесено рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з СП ВО "Енергопромбуд" ВАТ тресту "Південзахіденергобуд" на користь Червонозаводського райуправління ПФУ кошти в сумі 786,66 грн. по відшкодуванню в порядку регресу сум виплачених пенсій по каліцтву. Також, стягнуто з СП ВО "Енергопромбуд" ВАТ тресту "Південзахіденергобуд" в доход державного бюджету 51,00 грн. державного мита та на користь ДП "Арбітражний інформаційний центр" 69,00 грн. судових витрат.

25.02.2002 р. на виконання вищезазначеного рішення судом були видані відповідні три накази, які дійсні для пред'явлення до виконання строком до 25.05.2002 р.

Як зазначає стягувач у поданій заяві, ним було пред'явлено наказ по справі №38/1-13 для виконання до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ, але коли саме було пред'явлено ним наказ суду до виконання він не вказав та доказів зазначеного стягувач не надав.

19.05.2003 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червонозаводського районного управління міста Харкова при примусовому виконанні наказу по справі №38/1-13 від 25.02.2002 р., виданого господарським судом Харківської області, була винесена постанова №1459/3 про арешт коштів боржника.

На запит стягувача з приводу інформації відносно виконавчого листа про стягнення з ПО ВО "Енергопромбуд" боргу на користь УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова у розмірі 786,66 грн. Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повідомив листом №19/16231 від 21.05.2012 р. про те, що зазначений вище виконавчий лист на виконанні у відділі ДВС не перебуває.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відновлення пропущеного процесуального строку передбачено також і статтею 53 ГПК України.

Водночас, на відміну статті 53 ГПК України, у випадку пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання стаття 119 ГПК України не передбачає можливості відновлення строку за ініціативою господарського суду.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Згідно з ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущено. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), виконавчий документ може бути пред‘явлено до виконання протягом трьох місяців (накази арбітражних судів).

Згідно з ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред'явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

В матеріалах справи відсутні обґрунтовані стягувачем обставини або поважні причини, які б перешкоджали йому у встановлений строк звернутись для виконання судового наказу та ухвали господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, не пов'язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісячний строк з дня надходження виконавчого документа. Продовження зазначеного строку можливе лише у випадках, передбачених цим Законом.

Можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов'язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

В такому випадку, обов'язковому встановленню підлягають обставини, які заважали стягувачу пред'явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду від 10.11.2005 р. по справі №3/342, від 15.12.2005 р. по справі №3/150, від 02.02.2006 р. по справі №3/94, від 12.08.2013 р. по справі №27/188.

Як убачається з автоматизованої системи документообігу суду - комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", три накази господарського суду Харківської області від 25.02.2002 р. були дійсні для пред'явлення до виконання у кредитні установи (державному виконавцю) до 25.05.2002 р.

Стягувачем не наведено жодної поважної причини того, що стягувач за дев'ять років ні разу не поцікавився ходом виконання органом ДВС наказу господарського суду Харківської області.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про поновлення строків для пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 25.02.2002 р. по справі №38/1-13 до виконання.

Крім того, відповідно до ст. 120 ГПК України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

- довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

- при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Однак, враховуючи вищевикладене, стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

До того ж, стягувачем до заяви наданий лист №209/33-07 від 11.01.2017 р. про втрату наказу господарського суду Харківської області від 25.02.2002 р. по справі №38/1-13, який не може вважатися належним чином оформленою довідкою, оскільки в ньому не вказано ким саме втрачений наказ суду.

Також, стягувачем не надано доказів сплати судового збору за видачу стягувачу дубліката судового наказу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у видачі дублікату наказу господарського суду Харківської області по справі №38/1-13.

Керуючись ст.ст. 22, 23 Закону України "Про виконавче провадження", п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 р., ст.ст. 32, 33, 43, 53, 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова у видачі дублікату наказу господарського суду Харківської області та у поновленні строків для пред'явлення його до виконання по справі №38/1-13 повністю.

Суддя

ОСОБА_1