Рішення

від 12.04.2017 по справі 922/808/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2017 р.Справа № 922/808/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (м. Харків) до Приватного акціонерного товариства "Тетро" (м. Харків) простягнення 46772,74 грн.,

за участю представників:

позивача - гол. юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи управління правового супроводження проектів в місті Харкові юридичного департаменту ОСОБА_1 (довіреність №007Др-40-1216 від 30.12.2016 р.),

відповідача - голови правління ОСОБА_2 (протокол №1 загальних зборів акціонерів ПАТ "Тетро" від 10.01.2011 р., наказ №1 від 10.01.2011 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 46772,74 грн., з яких: 34000,00 грн. - сума основного боргу, 7430,28 грн. - пеня, 1551,52 грн. - 3% річних та 3790,94 грн. - сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг з постачання природного газу за період січень-березень 2016 р. за договором №11410L5C32GР016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) від 01.01.2016 р.

16.03.2017 р. позивачем була надана заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 34000,00 грн. суми основного боргу, а саме 18225,87 грн. за січень 2016 р., 6149,10 грн. за лютий 2016 р., 9625,03 грн. за березень 2016 р., яка утворилась за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410L5C32GР016 від 01.01.2016 р.; 7430,28 грн. пені за період з 11.02.2016 р. по 09.10.2016 р.; 1056,13 грн. - 3% річних за період з 11.02.2016 р. по 30.01.2017 р. та 3790,94 грн. - суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з лютого 2016 р. по грудень 2016 р.

Вищевказана заява була прийнята ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2017 р. як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Також, 16.03.2017 р. позивачем були надані письмові уточнення позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 34000,00 грн. суми основного боргу, а саме 18225,87 грн. за січень 2016 р., 6149,10 грн. за лютий 2016 р., 9625,03 грн. за березень 2016 р., яка утворилась за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410L5C32GР016 від 01.01.2016 р.; 7430,28 грн. пені за період з 11.02.2016 р. по 09.10.2016 р.; 1056,13 грн. - 3% річних за період з 11.02.2016 р. по 30.01.2017 р. та 3790,94 грн. - суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з лютого 2016 р. по грудень 2016 р.

Зазначені письмові уточнення позивачем позовних вимог прийняті ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2017 р. як письмові уточнення позовних вимог щодо періодів нарахованих сум, що стягуються з відповідача.

03.04.2017 р. позивачем була надана заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 7430,28 грн. пені за період з 11.02.2016 р. по 09.10.2016 р.; 1056,13 грн. - 3% річних за період з 11.02.2016 р. по 30.01.2017 р. та 3790,94 грн. - суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з лютого 2016 р. по грудень 2016 р.

Вказана вище заява позивача була прийнята ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2017 р. як заява про зменшення розміру позовних вимог.

03.04.2017 р. розгляд справи був відкладений на 12.04.2017 р. о 11:00 год.

Представник позивача надав клопотання про приєднання до матеріалів справи акту звіряння від 04.04.2017 р.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Відповідач надав заяву, в якому просить додати до матеріалів судової справи відзив на позов та інші документи, перелічені в цій заяві.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе задовольнити її.

У наданому відзиві на позов відповідач вказує, що про наявність боргу перед позивачем він дізнався з ухвали господарського суду Харківської області від 22.03.2017 р. та погоджуючись з сумою основного боргу в сумі 32000,00 грн., він його сплатив, що знаходить підтвердження в акті звіряння розрахунків. Підписавши зазначений акт, позивач погодився з тим, що відповідач повністю погасив заборгованість та на теперішній час не має заборгованості перед відповідачем, і на підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в стягненні додаткових штрафів: пені, 3% річних та індексу інфляції.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.01.2016 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) №11410L5C32GP016 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 р. природний газ (далі - газ), а споживач (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили річний плановий обсяг постачання газу - до 8,752 тис.куб.м., а пунктом 1.3 цього ж договору - планові обсяги постачання газу по місяцях.

Відповідно до п. 1.5 договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).

Згідно з п. 2.9.1 договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Пунктом 2.9.2 договору сторони визначили, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Відповідно до п. 2.9.3 договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Згідно з п. 2.9.4 договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Пунктом 2.9.5 договору сторони визначили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору ціна газу становить 6896,70 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1379,34 грн., всього з ПДВ 8276,04 грн.

Пунктом 3.6 договору сторони узгодили, що загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором.

Згідно з п. 4.2.1 вказаного договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Відповідно до п. 4.2.3 договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу природний газ за договором протягом січня - березня 2016 р. на загальну суму 40850,53 грн., що підтверджується реєстрами обсягів розподіленого природного газу споживачам ТОВ "Харківгаз Збут" за січень 2016 р., за лютий 2016 р. та за березень 2016 р., підписаними уповноваженими представниками позивача та газорозподільного підприємства - ПАТ "Харківміськгаз".

Відповідач частково оплатив отриманий природний газ в загальній сумі 6850,53 грн., внаслідок чого виникла заборгованість за період січень - березень 2016 р. в сумі 34000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач після подачі позивачем позову перерахував на рахунок позивача заборгованість за природний газ за договором №11410L5C32GР016 від 01.01.2016 р. в загальній сумі 34000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р. та за 15.03.2017 р., а також платіжного доручення №1001787433 від 28.03.2017 р. на суму 32000,00 грн.

04.04.2017 р. сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за договором №11410L5C32GР016 від 01.01.2016 р., за яким станом на 28.03.2017 р. заборгованість перед позивачем відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2.1 договору сторони визначили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.02.2016 р. по 09.10.2016 р. в сумі 7430,28 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.02.2016 р. по 30.01.2017 р. в сумі 1056,13 грн. та інфляційні за період з лютого 2016 р. по грудень 2016 р. в сумі 3790,94 грн.

Посилання відповідача, у відзиві на позовну заяву, на те, що про наявність боргу перед позивачем він дізнався з ухвали господарського суду Харківської області від 22.03.2017 р. і підписавши акт звіряння розрахунків позивач погодився з тим, що відповідач повністю погасив заборгованість та на теперішній час не має заборгованості перед відповідачем, в зв'язку з чим, відповідач просить суд відмовити в стягненні додаткових штрафів: пені, 3% річних та індексу інфляції, суд зазначає наступне.

Право вимагати стягнення пені, 3% річних та інфляційних у позивача виникає з умов договору №11410L5C32GР016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) від 01.01.2016 р.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 04.12.2014 р. у справі №5023/010/11 та від 29.01.2015 р. у справі №5023/538/11.

Виходячи з положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних - це не санкції, а спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора внаслідок знецінення грошових коштів у зв'язку з інфляційними процесами та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2015 р. у справі №33/234-10 та у постановах Верховного Суду України від 08.11.2010 р. у справі №4/719 і від 15.11.2010 р. у справі №4/270д.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання чітко визначені у статті 617 ЦК України.

Так особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду доказів сплати 3% річних, інфляційних та пені або доказів порушення зобов'язання за договором внаслідок випадку або непереборної сили.

За таких обставин, суд вважає зменшені позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Задовольнити зменшені позовні вимоги повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тетро" (61003, м. Харків, вул. Тимурівців, буд. 62/1. Код ЄДРПОУ 21192110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59. Код ЄДРПОУ 39590621) пеню за період з 11.02.2016 р. по 09.10.2016 р. в сумі 7430,28 грн., 3% річних за період з 11.02.2016 р. по 30.01.2017 р. в сумі 1056,13 грн., інфляційні за період з лютого 2016 р. по грудень 2016 р. в сумі 3790,94 грн. та судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_3