Рішення

від 20.04.2017 по справі 630/489/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/1535/17 Головуючий 1 інст. - Малихін О.О.

Справа № 630/489/16-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Кіся П.В.,

Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Єрьоменко О.В.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами Люботинської міської ради Харківської області та ОСОБА_4 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 21 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Люботинської міської ради Харківської області, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, Люботинської міської ради Харківської області, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що йому, ОСОБА_5 належить магазин АДРЕСА_1, до складу якого входять наступні будівлі: магазин літ. А-1 площею 196,1 кв.м, пункт прийому літ. Б , магазин літ. В-1 площею 40,4 кв.м, майстерня літ. Д-1 площею 20,9 кв.м, сарай літ. Е , ворота № 1; та право власності на цей об'єкт до нього перейшло від ПП Дар'я . Але позивач не може повноцінно користуватися своїм майном через те, що на фундаменті магазину літ. В-1 , який разом з майстернею літ. Д-1 та сараєм літ. Е є єдиною будівлею, відповідачем ОСОБА_4 був встановлений кіоск. Більш того, земельну ділянку під будівлею магазину літ. В-1 , майстерні літ. Д-1 та сараю літ. Е було передано Люботинською міською радою Харківської області в оренду ОСОБА_4 на підставі рішення № 482 від 25 грудня 2012 року. Такі дії відповідачів позивач розцінює як незаконні, оскільки ними порушується його право власності на об'єкти нерухомого майна, у зв'язку з чим вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 21 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Люботинської міської ради Харківської області від 25 грудня 2012 року № 482 про надання в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0184 га, кадастровий № НОМЕР_1 Визнано договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,0184 га, кадастровий № НОМЕР_2, укладений між Люботинською міською радою Харківської області та ОСОБА_4 07 квітня 2014 року, недійсним. Усунено перешкоди у користуванні ОСОБА_5 об'єктами права власності нерухомого майна та зобов'язано ОСОБА_4 демонтувати металевий кіоск з фундаменту магазину літ. В-1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, з апеляційною скаргою звернулась Люботинська міська рада, в якій вказує, що вказане рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилаються на те, що рішення Люботинської міської ради Харківської області від 25 грудня 2012 року № 482 про надання в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки та договір оренди земельної ділянки, укладений між Люботинською міською радою Харківської області та ОСОБА_4 07 квітня 2014 року відповідають вимогам діючого законодавства та не порушують прав позивача, оскільки виносилися стосовно земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0184 га, кадастровий № НОМЕР_2, а не стосовно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на який розташовані споруди позивача.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_5, суд 1 інстанції виходив з того, що Люботинська міська рада Харківської області на час прийняття 25 грудня 2012 року оспорюваного рішення № 482 була обізнана про розгляд в Господарському суді Харківської області майнових вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, а тим більше про визнання Держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду власником об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, запланованій до передачі в оренду. Неналежне ставлення до наявності рішення суду, яке породжувало відповідні майнові права для власника будівель і споруд колишнього Люботинського Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці, призвело до прийняття відповідачем Люботинською міською радою Харківської області рішення, яке суперечить Цивільному кодексу України та порушує права позивача, як власника спірних об'єктів та користувача земельної ділянки, на яких вони розміщені.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам по справі та вимогам діючого законодавства виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи КП Люботинське БТІ № 9186 на магазин АДРЕСА_1, технічними працівниками БТІ на підставі звернення начальника Люботинського Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці від 25 липня 2003 року було проведено інвентаризацію будівель, які входять до складу магазину. Станом на серпень 2003 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, були розташовані наступні будівлі і споруди: магазин літ. А-1 , пункт прийому літ. Б , магазин літ. В-1 , майстерня літ. Д-1 , сарай літ. Е , ворота № 1.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05 листопада 2012 року, ухваленим в справі № 5023/3752/12 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до відповідача Люботинська міська рада Харківської області, було визнано право власності за Державою України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_1: магазин літ. А-1 площею 196,1 кв.м, пункт прийому літ. Б , магазин літ. В-1 площею 40,4 кв.м, майстерня літ. Д-1 площею 20,9 кв.м, сарай літ. Е , ворота № 1. Рішення суду набрало чинності 16 листопада 2012 року, а вже 21 грудня 2012 року право власності на спірні нежитлові будівлі було зареєстровано за Державою України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 36917607, сформованим 24 грудня 2012 року КП Люботинське БТІ , а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 54720397 від 09 березня 2016 року.

Згідно відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 41-4059 підтверджується те, що єдиний майновий комплекс колишнього Люботинського Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці був придбаний Приватним підприємством Дар'я за договором купівлі-продажу № 1324 від 18 вересня 2015 року.

До складу засновників ПП Дар'я входив ОСОБА_5 - позивач по справі, який скористався своїм правом та вийшов зі складу засновників підприємства, забравши свій вклад зі статутного капіталу підприємства на суму 50000грн. наступним майном: магазин АДРЕСА_1, який складається з магазин літ. А-1 площею 196,1 кв.м, пункт прийому літ. Б , магазин літ. В-1 площею 40,4 кв.м, майстерня літ. Д-1 площею 20,9 кв.м, сарай літ. Е , ворота № 1. Підтвердженням цього є рішенням засновників ПП Дар'я від 01 березня 2016 року та акт приймання-передачі майна ПП Дар'я від 01 березня 2016 року. На підставі вказаних документів право власності на спірні будівлі було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 березня 2016 року на ім'я ОСОБА_5

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно представленого позивачем технічного паспорту, виготовленого КП Люботинське БТІ станом на 10 червня 2016 року, на земельній ділянці площею 0,0834 га за адресою: АДРЕСА_1, розташовані магазин літ. А-1 з напівпідвалами, магазин літ. Б-1 , фундамент магазину літ. В-1 , майстерня літ. Д-1 , яка частково зруйнована, фундамент сараю літ. Е з ганком літ. е , вигрібна яма літ. Я , ворота № 1, а також металевий кіоск літ. Ж , встановлений на фундаменті магазину літ. В-1 .

Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_4 придбала у Люботинського Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці у власність магазин літ. В-1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, на підтвердження чого їй були видані цим підприємством довідка від 13 вересня 2002 року та квитанція до прибуткового касового ордеру № 0000983 від 31 липня 2002 року.

Відповідно до ст. ст. 12, 123, 124 Земельного кодексу України в редакції 2003 року розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних та міських рад.

Передача в оренду земельних ділянок під забудову, що перебувають у комунальній власності здійснюється за проектами відведення на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, рішенням Люботинської міської ради від 18.12.2003 р. № 12/ХУ Про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва магазину та тимчасового розміщення торговельного кіоску по АДРЕСА_2

Рішення прийнято на підставі заяви ОСОБА_4, висновку Люботинського проектно-виробничого архітектурне планувального бюро від 27.08.2002 р. про можливість реконструкції магазину ''Атлантида", а також беручи до уваги, що відповідно до рішення виконкому Люботинської міської ради від 08.10.2002 р. ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництв, магазину по АДРЕСА_3

Відповідно до статей 122-124, п. 1 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України в редакції 2011 року сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у користування на умовах оренди із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб шляхом прийняття рішень. Рішення приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з послідуючим укладанням договору оренди земельної ділянки. У разі прийняття відповідними органами рішення про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 р. передача в оренду таких земельних ділянок із земель комунальної власності здійснюється без проведення земельних аукціонів.

Рішенням Люботинської міської ради від 25.12.2012 р. № 482 Про надання в оренду земельної ділянки гр.ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування магазину було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування магазину та надано її ОСОБА_4 в оренду строком на 10 років, а також зобов'язано ОСОБА_4 укласти з міською радою договір оренди вказаної земельної ділянки. На підставі рішення укладено договір оренди землі від 07.04.2014 р., який у встановлено законом порядку зареєстровано Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області. Рішення прийнято за результати розгляду заяви ОСОБА_4, на підставі висновку комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, від 06.12.2012 р. № 498 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_3.

Позивач стверджує, що предметом спору фактично є одна й та сама будівля - магазин літ. В-1 , який входить до комплексу будівель магазин № 5 і адреса якого в документах БТІ та правовстановлюючих документах відрізняється від документів та рішень органу місцевого самоврядування лише у визначенні номеру, 112 або 110-Б.

Між тим, в суді апеляційної інстанції представник Люботинської міської ради Харківської області та представник ОСОБА_4 стверджували, що магазин, який належить відповідачу за адресою, по АДРЕСА_3 знаходиться в 50м від будівель, що належать позивачу за адресою по АДРЕСА_1 та ніяким чином не заважають позивачу користуватися своєю власністю.

При цьому колегія суддів бере до уваги пояснення представника Люботинської міської ради Харківської області про те, що відповідно до ст. 37 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою, що передбачає вирішення питань щодо присвоєння адрес об'єктам нерухомого майна. Порядок присвоєння адрес на законодавчому рівні не врегульований. До затвердження Люботинською міською радою "Порядку присвоєння та змін поштових адрес об'єктам нерухомого майна в м. Люботин" (рішення від 24.02.2012 р. № 64), присвоєння адрес відбувалося одночасно з прийняттям рішень про надання дозволів на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва об'єктів нерухомого майна або на розроблення проектів відведення земельної ділянки. Відповідно до рішення виконкому Люботинської міської ради від 08.10.2002 р. № 808 було надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проектно-кошторисної документації для будівництва магазину в АДРЕСА_3, рішенням Люботинської міської ради від 18.12.2003 р. № 12/ХV було надано дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва магазину по АДРЕСА_2 Тобто, вказану адресу визначено (присвоєно) відповідними рішеннями ще у 2002-2003 роках. До того ж, у довідці від 13.09.2002 р., виданій балансоутримувачем Люботинським Державним виробничо-комерційним підприємством Південної залізниці зазначалося, що приміщення у складі трьох споруд, яке було списано з балансу підприємства та продано ОСОБА_4 як будівельні матеріали, розташовано саме за адресою: АДРЕСА_2. Тому твердження позивача про відсутність адреси: м. Люботин, АДРЕСА_3, а також будь-яких рішень щодо присвоєння вказаної поштової адреси або нумерації за вказаною адресою, не відповідає дійсності.

Крім того, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.05.2014 р. об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 0,0184 га з кадастровим номером: НОМЕР_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Відповідний договір оренди земельної ділянки площею 0,0184 га, з кадастровим НОМЕР_3, по АДРЕСА_2 між Люботинською міською радою Харківської о бласті і ОСОБА_4 був укладений 07 квітня 2014 року. Реєстрація договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відбулась 30 квітня 2014 року, що підтверджується відповідним витягом №21358039 від 07 травня 2014 року.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виходячи із повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Судовим розглядом встановлено, що позивачу земельна ділянка під придбані позивачем у ПП Дар'я спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у користування або власність не надавалась, між тим, у відповідача земельна ділянка з кадастровим НОМЕР_3 була надана в оренду по АДРЕСА_2.

Позивачем у відповідності до ст.ст.57,58,59,60 ЦПК України не було надано до суду належних та допустимих доказів того, що магазин відповідача побудований за іншою, а саме по АДРЕСА_2 адресою знаходиться на фундаменті магазину літ. В-1 , що розташований за адресою АДРЕСА_1.

В суді апеляційної інстанції сторонам було роз'яснені ст.ст.10,11,60 ЦПК України та можливість за їх клопотанням призначення по справі судової експертизи для з'ясування цих питань.

Оскільки клопотань про призначення експертизи сторонами заявлено не було, колегія суддів вважає, що позивачем ОСОБА_5 не доведено порушення відповідачем його право власності на зазначені споруди за іншою, ніж у відповідача адресою, і тому рішення Люботинської міської ради про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки за іншою адресою було прийнято в межах повноважень та відповідно до порядку, встановленого законодавством, діючим на час його прийняття і тому відсутні підстави для визнання цього рішення недійсним.

Судова колегія вважає, що суд 1 інстанції не надав належну правова оцінку наявності порушеного права у ОСОБА_5 на момент звернення останнього до суду з позовом, а в ході розгляду справи судом 1 інстанції надані Люботинською міською радою докази до уваги прийняті не були та не враховані при прийнятті рішення.

На підставі викладеного, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Люботинської міської ради Харківської області про надання земельної ділянки в оренду та визнання договір оренди недійсним та задоволення позовних вимог позивача про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_4 демонтувати кіоск, який нею встановлений за іншою адресою, ніж будівля магазину літ. В-1 , що належить на праві власності ОСОБА_5

Відповідно до п.1, 3,4 ст. 309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо судом були порушені або неправильно застосовані норми матеріального або процесуального права та неповно з'ясовані обставини справи.

У зв'язку з чим судова колегія вбачає правові підстави для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги. Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, є підставою відповідно до вимог ст.309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про відмову позивачу у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1ст. 307, п.3 п.4 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги Люботинської міської ради Харківської області та ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 21 грудня 2016 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Люботинської міської ради Харківської області, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1819,40 грн.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - П.В. Кісь

Н.П. Пилипчук