Ухвала

від 14.04.2017 по справі 701/917/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/867/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 19, 23 Калієвський І. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Карпенко О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКарпенко О. В. суддівБабенка В. М., Нерушак Л. В. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю Багва про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника ТОВ Багва - Трохименко Н.О., яка просила апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області із позовом до ТОВ Багва про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що він є власником земельної ділянки площею 3,0700 га., (рілля) - кадастровий НОМЕР_1 з цільовим призначенням Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

Позивач вказує, що 21 жовтня 2006 року між сторонами було укладено договір оренди землі, зареєстрованого 28 серпня 2006 року за №144 в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , відповідно до умов якого ОСОБА_6 передав відповідачеві земельну ділянку у тимчасове користування строком оренди на десять років, а саме до 21 жовтня 2016 року.

2 грудня 2013 року, зазначає ОСОБА_6, до нього звернулися працівники відповідача ТОВ Багва з проханням підписати угоду до договору оренди землі, яка дасть змогу змінити розмір орендної плати, збільшивши її до актуальної. Він, повністю довірившись інформації працівників відповідача, не звертаючи уваги на конкретний текст угоди, підписав її.

В подальшому, в серпні 2014 року, зазначає ОСОБА_6, відповідач надав йому договір оренди землі від 2 грудня 2013, який пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку і після ознайомлення із текстом даного договору позивач виявив, що підписав новий договір оренди, в якому, крім оговореного збільшення розміру орендної плати встановлено також збільшення терміну оренди земельної ділянки до 2033 року включно, що не було предметом попередньої домовленості між сторонами.

Підписання вказаного договору оренди землі, вказує ОСОБА_6, сталося можливим завдяки його необізнаності, халатності та повній довірі працівникам відповідача. Але крім згаданого, вивчивши наданий йому договір оренди землі від 2 грудня 2013 року зареєстрований 31 липня 2014 року, номер запису про інше речове право 6534810, в реєстраційній службі Маньківського районного управління юстиції, позивач з'ясував, що він укладений з грубим порушенням норм чинного законодавства яке регулює земельні відносини, зокрема, статті 15 ЗУ Про оренду землі , що визначає істотні умови договору оренди землі.

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_6 звернувся за їх захистом до Маньківського районного суду Черкаської області та просив постановити судове рішення, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № б/н від 02 грудня 2013 року укладений між ним - ОСОБА_6 та ТОВ Багва , на земельну ділянку площею 3,0700 га./рілля/, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № б/н від 02 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ Багва , на земельну ділянку площею 3,0700 га., кадастровий номер НОМЕР_1 га /рілля/, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, а саме запис про інше речове право № 6534810 від 31.07.2014 року, вчиненого в реєстраційній службі Маньківського районного управління юстиції, а також стягнути з ТОВ Багва на користь ОСОБА_6 понесені ним судові витрати.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07 лютого 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_6 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, постановленим при неповному з ясуванні фактичних обставин справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 лютого 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права, суд першої інстанції, посилаючись на норми ст. 15 ЦК України, яка передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, прийшов до обґрунтованого висновку, що в порядку судочинства підлягає захисту саме порушене право.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що сукупністю отриманих по справі доказів не встановлено будь-якого порушення відповідачем прав ОСОБА_6, як власника земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Діючим законодавством визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , тощо.

Так, відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_6, будучи згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 23 лютого 2004 року на підставі розпорядження Маньківської районної Державної адміністрації № 392 від 02 грудня 2003 року власником земельної ділянки площею 3,0700 га., (рілля) - кадастровий НОМЕР_1 з цільовим призначенням Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області (а.с.5), передав її у тимчасове користування на підставі договору оренди відповідачу ТОВ Багва , що засвідчено укладенням між сторонами письмового договору оренди землі від 21 жовтня 2006 року, зареєстрованого у встановленому законом порядку 28 серпня 2006 року за №144 в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , строком оренди на десять років (а.с.6-7), а саме до 21 жовтня 2016 року.

Також встановлено, що 2 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком до 2033 року (а.с.8-9). Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 серпня 2014 року (а.с.10) вбачається факт реєстрації договору оренди від 02 грудня 2013 року, який був згідно даного витягу зареєстрований 31 липня 2014 року.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст. ст. 6, 627 ЦК України).

У відповідності до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212 - 1215 ЦК України).

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку було здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі від 2 грудня 2013 року, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним при наявності правових підстав для цього.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове тлумачення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції на час укладення договору оренди), відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Проте, оспорюваний позивачем договір оренди земельної ділянки від 2.12.2013 року укладений між ОСОБА_6 та ТОВ Багва у письмовій формі, при цьому, орендодавець мав необхідний обсяг цивільної дієздатності і його добровільне волевиявлення було спрямоване на укладання такого договору на тих умовах, які цим договором передбачені.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сторони, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ. Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Факт укладення даного договору сторони не заперечують, як і того, що ОСОБА_6 проявив свою волю на укладання такого договору, власноручно засвідчивши її своїм підписом у договорі оренди земельної ділянки від 2.12.2013 року.

Крім того, сукупність отриманих по справі доказів об'єктивно свідчить про те, що ОСОБА_6, починаючи з 2013 року і по даний час отримує від ТОВ Багва передбачену умовами договору орендну плату і товариство, у свою чергу, свої зобов'язання щодо виплати позивачеві орендної плати в передбаченому розмірі виконує належним чином.

Вказані обставини свідчать про досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов договору та виконання умов оспорюваного договору оренди землі як орендодавцем так і орендарем та підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме видатковими касовими ордерами та платіжними відомостями на видачу ОСОБА_6 орендної плати. (а.с.95-116).

Є необгрунтованими посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що спірний договір оренди земельної ділянки від 2.12.2013 року був підписаний ним внаслідок введення його працівниками ТОВ Багва в оману, оскільки дані твердження апелянта спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем, в порушення вимог статті 60 ЦПК України, не було надано на адресу суду об єктивних, переконливих доказів відносно тих обставин, на які ОСОБА_6 посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.

Інші доводи, наведені ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Багва про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права - відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :