Рішення

від 24.04.2017 по справі 321/492/17

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/492/17

Провадження № 2/321/264/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Бородіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду від ОСОБА_1 вказано, що 19 грудня 2010 року помер його рідний брат - ОСОБА_3, який на день смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. До складу спадщини, яка відкрилась зі смертю ОСОБА_3, входить зокрема й: земельна ділянка з кадастровим номером 2323355100:07:005:0019, площею 5,6437 гектара, яка за життя належала спадкодавцеві згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЗП № 046038, виданого 22 листопада 2005 року, на підставі розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 307 від 1 серпня 2003 року. З метою реалізації спадкових прав він звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з відповідною заявою, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 80 за 2011 рік. Крім нього, ніхто до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась зі смертю ОСОБА_3, не звертався. Проте, у видачі Свідоцтва про право власності в порядку спадкування на об'єкт нерухомості, що входять до складу спадщини, нотаріусом було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку. За вказаних обставин просить суд задовольнити його позовні вимоги та визнати за ним право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті його рідного брата - ОСОБА_3

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії I-ЖС № 191522, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 РУЮ Запорізької області 19 грудня 2010 року помер ОСОБА_3 (а.с. 14-а).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії V-УР № 0332575, виданого ОСОБА_2 Райбюро ЗАГС 20 лютого 1963 року, його матір'ю вказана ОСОБА_5П.( а.с. 6).

Відповідно до запису акта про народження за № 158 від 08 жовтня 1974 року ОСОБА_3 народився 15 вересня 1974 року в смт.Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, його батьком вказаний ОСОБА_6, матір'ю - ОСОБА_7 (а.с.7)

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, актовий запис про народження ОСОБА_3 зареєстровано у Реєстрі 10 червня 2010 року реєстратором відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 районного управління юстиції Запорізької області, в відомостях про батька зазначено - ОСОБА_6, в відомостях про матір зазначено ОСОБА_7 (а.с. 8).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 046038, виданого 22 листопада 2005 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 5, 6437 га, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області (а.с. 9)

Згідно з повідомленням Управління Держземагенства у Василівському районі Запорізькій області, у зв'язку зі вступом в дію Закону України від 01 липня 2004 року № 19952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та змін від 01 січня 2013 року до Закону України Про державний земельний кадастр видачу Державних актів на право власності на земельну ділянку, а також внесення змін до них, припинено. Не передбачено діючим законодавством і несення виправлень до державних актів, що вже видані. Натомість документом, що посвідчує право власності, є витяг про право власності на нерухоме майно, отриманий у територіальному органі Державної реєстраційної служби (Держреєстрі) ( а.с. 10)

Відповідно до постанови державного нотаріуса Третьої Запорізької державної нотаріальної контори від 22 березня 2017 року ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_9 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 19 грудня 2010 року ОСОБА_10 у зв'язку з відсутністю оригінала правовстановлюючого документу на земельну ділянку ( а.с. 11)

Таким чином, ОСОБА_1. є спадкоємцем за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті його рідного брата - ОСОБА_3

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов'язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат , видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_1 оформити своє право на спадщину не може через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Таким чином, визнання права власності не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

Керуючись ст. ст. ст. 4, 8, 9, 10, 14, 15, 21, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2323355100:07:005:0019, площею 5,6437 гектара, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЗП № 046038, виданого 22 листопада 2005 року, на підставі розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 307 від 01 серпня 2003 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 19 грудня 2010 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_11