Рішення

від 24.04.2017 по справі 904/2020/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.2017 Справа № 904/2020/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Бумажнік", м. Київ

про стягнення 1 108 431 грн. 35 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 14.03.2017р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповдіача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить:

- стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Бумажнік" заборгованість в розмірі 1 105 431 грн. 35 коп., з яких: 740 389 грн. 41 коп. - сума основного боргу, 170 608 грн. 17 коп. - пеня, 112 588 грн. 40 коп. - штраф, 16 949 грн. 07 коп. - 3% річних, 64 896 грн. 30 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов Договору поставки № 81372-14 від 17.03.2014р.;

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Бумажнік" 3 000 грн., відповідно до умов договору поруки від 30.07.2015р. № б/н.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами своїх господарських зобов'язань за договором поставки від 17.03.2014р. № 81372-14 та договором поруки від 30.07.2015р. № б/н.

Відповідачі явку повноважних представників у призначені судові засідання не забезпечили та не надали витребувані судом документи.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Бумажнік" (покупець) укладено договір поставки № 81372-14 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати паперову продукцію в асортименти, пойменована в подальшому - товар, за умовами, наведеними у договорі та узгодженими сторонами (п. 1.1. договору).

Ціна та вартість товару поряд з іншими умовами узгоджується сторонами в порядку визначеному у договору (п. 3.1. договору).

За умовами п. 3.2 договору оплата товару виконується шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника 100% суми зазначеної в рахунках та/або накладних до Договору в термін згідно виставлених рахунків. Оплата товару може бути здійснена повністю або частково векселем та/або поручителем.

Оплата товару, здійснена з порушенням п. 3.2. договору не вважається належною (п. 3.3. договору).

Моментом постачання вважається передача товару на користь покупця згідно з п. 4.1. Передача підтверджується підписом представника покупця (п. 4.2. договору).

Право власності на товар переходить в момент постачання товару (п. 4.3. договору).

Договір щодо загальних умов взаємовідносин сторін набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015р. Якщо жодна із сторін за місяць не підтвердить про припинення договору у вищезазначений термін, дія договору пролонгується на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 7.1. договору).

На виконання умов договору позивач передав, а покупець прийняв у власність товар на загальну суму 972 214 грн. 56 коп., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи.

При цьому, за спірними поставками у період з 14.06.2016р. по 27.09.2016р. позивачем надана відповідачу-2 відстрочка оплати поставленого товару на 14 днів, про що зазначено у виставлених рахунках-фактурах: Термін оплати 14 днів з моменту постачання ; за решта спірних поставок у виставлених рахунках позивачем зазначено Рахунок на попередню оплату дійсним протягом одного банківського дня .

Відповідач-2 в порушення приписів п. 3.2. договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 743 389 грн. 41 коп.

За умовами п. 7.2. договору за порушення терміну оплати товару покупець сплачує штрафні санкції, що нараховуються за весь період прострочення та можуть застосовуватися постачальником як разом так й окремо, а саме:

- штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми;

- штрафну неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми, простроченої до сплати більш, ніж на 30 днів.

Відповідно до п. 7.3. договору сторони домовились, що позовна давність по вимогам зі стягнення заборгованості по вимогам за п. п. 3.2., 7.2. договору становить п'ять років, а нарахування штрафних санкцій не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане і відбувається до повного його виконання.

За розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача-2 пеня за загальний період з 16.04.2016р. по 13.02.2017р., розрахована за кожною накладною окремо, у загальному розмірі 170 608 грн. 17 коп. та штраф в розмірі 10 відсотків від суми, простроченої до сплати більш, ніж на 30 днів у сумі 112 588 грн. 40 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача-2 3 % річних в розмірі 16 949 грн. 07 коп. за загальний період з 16.04.2016р. по 13.02.2017р. та інфляційні втрати в розмірі 64 896 грн. 30 коп. за період з травня 2016 по лютий 2017р.

Заборгованість відповідача-2 підтверджується: договором, копіями видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, виставлених до сплати відповідачу-2, переліком платежів за договором, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем-2 сторонами до матеріалів справи не надано.

Крім того, в забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача-2 за договором поставки № 81372-1 від 17.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (кредитор) укладено договір поруки від 30.07.2015р. (далі - договір поруки).

Предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за часткове виконання боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бумажнік , код ЄДРПОУ 34834084, адреса: 03115, АДРЕСА_1), умов договору купівлі-продажу №81372-14 від 17.03.2014 року, укладеного між кредитором та боржником (п. 1. договору поруки).

Поручитель ознайомлений з усіма умовами договору купівлі-продажу №81372-14 від 17.03.2014 року (п. 2. договору поруки).

Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником умов договору купівлі-продажу №81372-14 від 17.03.2014 року (п. 3. договору поруки).

Розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою у розмірі 3 000,00 грн. (п. 4. договору поруки).

У випадку невиконання (неналежного виконання) боржником умов договору купівлі-продажу №81372-14 від 17.03.2014 року, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги (п. 5. договору поруки).

Поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі Кредитора суму за вказаними реквізитами протягом семи днів з моменту її отримання (п. 6. договору поруки).

У випадку порушення строку (терміну), передбаченого п. 6 договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення зобов'язання (п. 7. договору поруки).

Надання поруки поручитель здійснює безоплатно (п. 8. договору поруки).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання всіх зобов'язань, забезпечених порукою. Не допускається припинення поруки без припинення зобов'язань, які вона забезпечує (п. 12. договору поруки).

На виконання умов договору поруки позивач направив відповідачу-1 вимогу, в якій повідомив, що станом на 13.02.2017 року, згідно з здійснимим розрахунком ТОВ Сервісопторг за ТОВ ТД Бумажник нараховується заборгованість у розмірі 1 043 535,05 грн. Тому на підставі п. 6 договору поруки, просив перерахувати на банківські реквізити ТОВ Сервісопторг суму у розмірі 3 000,00 гривень.

На вказану вимогу відповідач-1 надав відповідь від 22.02.2017р., в якій зазначив, що оскільки заборгованість покупця за спірним договором поставки не підтверджена судовим рішенням, тобто не може вважатися безспірною, поручителя вважає за необхідне не задовольняти отриману вимогу (а.с. 71).

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідачем-1 перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки та договору поруки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 ЦК України передбачено, щ о порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом здійснено перевірку розрахунку пені, 3% річних, штрафу та встановлено, що він виконаний невірно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , згідно якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Відповідно до розрахунку здійсненого судом до стягнення правомірно нарахована пеня у розмірі 167 940 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 16 701 грн. 17 коп. та штраф у розмірі 109 036 грн. 43 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13р. № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані вищенаведені приписи та виконано розрахунок з урахуванням індексу інфляції, визначеного у місяці, в якому платіж мав бути здійснений, а не у наступному, у зв'язку із чим, згідно перерахунку господарського суду, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні в сумі 63 837 грн. 86 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідачі не виконали свої договірні зобов'язання, чим порушили умови укладених із позивачем договору поставки й договору поруки та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 3000 грн. 00 коп. заборгованості та вимоги щодо стягнення з відповідача-2 на користь позивача 740 389 грн. 41 коп. основного боргу, 16 701 грн. 17 коп. 3% річних, 167 940 грн. 20 коп. пені, 109 036 грн. 43 коп. штрафу та 63 837 грн. 86 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (49027, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 36294940) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Бумажнік" (03115, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 34834084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 31543614) 3 000 грн. 00 коп. (три тисячі грн. 00 коп.) заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Бумажнік" (03115, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 34834084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 31543614) 740 389 грн. 41 коп. (сімсот сорок тисяч триста вісімдесят дев'ять грн.. 41 коп.) основного боргу, 16 701 грн. 17 коп. (шістнадцять тисяч сімсот одну грн.. 17 коп.) 3% річних, 167 940 грн. 20 коп. (сто шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок грн. 20 коп.) пені, 109 036 грн. 43 коп. (сто дев'ять тисяч тридцять шість грн.. 43 коп.) штрафу, 63 837 грн. 86 коп. (шістдесят три тисячі вісімсот тридцять сім грн.. 86 коп.) інфляційних втрат, 16 513 грн.58 коп. (шістнадцять тисяч п'ятсот тринадцять грн.. 58 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 21.04.2017