Рішення

від 18.04.2017 по справі 906/111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2017 р. Справа № 906/111/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання: Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Транс Експорт"

про стягнення 611862,17грн (згідно з заявою про зменшення позовних вимог за вих.№30-03/1 від 31.03.2017)

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 641189,59грн, з яких: 560640,00грн основного боргу, 63684,31грн інфляційних та 16865,28грн 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 16.03.2017 до суду за вх.№3699 повернулася копія ухвали суду від 13.03.2017, яка направлялася останньому на адресу, вказану у позовній заяві з відміткою поштового зв'язку "фірма закрилась" (а.с.99-102).

Водночас, відповідно до наданого в засіданні представником позивача до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, інформація щодо припинення юридичної особи відповідача не зареєстрована.

У зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи на 18.04.2017.

04.04.2017 на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог за вих.№30-03/1 від 31.03.2017 (а.с.114) з додатком - уточненим розрахунком ціни позову (а.с.115-116). Як зазначено у заяві про зменшення позовних вимог, станом на 30.03.2017 ціна позову складає: заборгованість по зобов'язанням - 560640,00грн, інфляційні - 43849,37грн, 3% річних - 7372,80грн, загальна сума вимог 611862,17 грн.

У відповідності до положень ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом на зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення у справі, господарський суд приймає до розгляду вказану заяву, розгляд справи здійснюється в межах розміру вимог, визначених заявою про зменшення позовних вимог.

В засідання суду представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце повідомлялись судом шляхом направлення рекомендованими з повідомленнями листами ухвали від 30.03.2017. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав ухвалу суду 07.04.2017 (а.с.117). Надіслана на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача ухвала суду повернулась на адресу суду неврученою з відміткою працівників поштового зв'язку "немає такої фірми".

З даного приводу суд враховує те, що згідно з ч.2 ст.17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як зазначено у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні товариство не скористалось.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене та враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.04.2017 без участі представників сторін, за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2016 між сторонами у справі - ТОВ "Вуд Транс Експорт" (підприємство 1 - відповідач) та ТОВ "Універсальна гільдія" (підприємство 2 - позивач) укладено договір №11-04/2016 про надання поворотної фінансової допомоги (а.с.17-18), за яким підприємство 2 надає підприємству 1 поворотну фінансову допомогу, а підприємство 1 зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору, поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (згідно п.1.22. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

У відповідності до п.2.1., 2.3. договору, поворотна фінансова допомога надається підприємству 1 на безоплатній основі, тобто, плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається на протязі 11 місяців з дати підписання даного договору шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства 1, або внесення (перерахування) грошових коштів на поточний рахунок підприємства 1 з особового або іншого рахунку підприємства 2.

Відповідно до п.2.4. договору, поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення підприємством 2. Аналогічно, в пункті 3.1. договору зазначено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою підприємства 2.

Згідно з п.7.1. договору, підприємство 2 має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це підприємство 1 за 15 робочих днів.

У відповідності до п.7.2. договору підприємство 1 має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу підприємству 2.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 11 травня 2017 року (п.8.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач перерахував зі свого поточного рахунку на поточний рахунок позичальника грошові кошти на загальну суму 888900,00грн (а.с.19-72), в 54 транші, а саме:

- 40000,00 грн згідно платіжного доручення №9 від 12.04.2016;

- 12600,00 грн згідно платіжного доручення №53 від 10.05.2016;

- 20000,00 грн згідно платіжного доручення №67 від 12.05.2016;

- 16000,00 грн згідно платіжного доручення №70 від 13.05.2016;

- 25000,00 грн згідно платіжного доручення №71 від 13.05.2016;

- 15000,00 грн згідно платіжного доручення №80 від 16.05.2016;

- 12000,00 грн згідно платіжного доручення №88 від 17.05.2016;

- 45000,00 грн згідно платіжного доручення №110 від 23.05.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №124 від 24.05.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №125 від 24.05.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №132 від 25.05.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №139 від 26.05.2016;

- 2000,00 грн згідно платіжного доручення №144 від 26.05.2016;

- 6600,00 грн згідно платіжного доручення №158 від 31.05.2016;

- 5000,00 грн згідно платіжного доручення №167 від 01.06.2016;

- 6000,00 грн згідно платіжного доручення №168 від 01.06.2016;

- 16000,00 грн згідно платіжного доручення №183 від 02.06.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №189 від 06.06.2016;

- 90000,00 грн згідно платіжного доручення №202 від 07.06.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №206 від 07.06.2016;

- 8000,00 грн згідно платіжного доручення №223 від 09.06.2016;

- 3000,00 грн згідно платіжного доручення №232 від 10.06.2016;

- 5000,00 грн згідно платіжного доручення №233 від 10.06.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №234 від 13.06.2016;

- 5000,00 грн згідно платіжного доручення №236 від 13.06.2016;

- 4000,00 грн згідно платіжного доручення №241 від 14.06.2016;

- 3000,00 грн згідно платіжного доручення №245 від 15.06,2016;

- 60000,00 грн згідно платіжного доручення №252 від 17.06.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №255 від 17.06.2016;

- 1500,00 грн згідно платіжного доручення №275 від 24.06.2016;

- 35000,00 грн згідно платіжного доручення №299 від 02.07.2016;

- 16000,00 грн згідно платіжного доручення №301 від 04.07.2016;

- 3000,00 грн згідно платіжного доручення №320 від 05.07.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №325 від 06.07.2016;

- 28000,00 грн згідно платіжного доручення №326 від 07.07.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №334 від 08.07.2016;

- 3000,00 грн згідно платіжного доручення №335 від 08.07.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №340 від 07.08.2016;

- 30000,00 грн згідно платіжного доручення №345 від 11.07.2016;

- 21000,00 грн згідно платіжного доручення №355 від 12.07.2016;

- 12000,00 грн згідно платіжного доручення №360 від 13.07.2016;

- 5000,00 грн згідно платіжного доручення №384 від 20.07.2016;

- 5000,00 грн згідно платіжного доручення №387 від 20.07.2016;

- 5000,00 грн згідно платіжного доручення №433 від 04.08.2016;

- 600,00 грн згідно платіжного доручення №461 від 16.08.2016;

- 27600,00 грн згідно платіжного доручення №475 від 25.08.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №492 від 29.08.2016;

- 30000,00 грн згідно платіжного доручення №542 від 06.09.2016;

- 30000,00 грн згідно платіжного доручення №550 від 07.09.2016;

- 35000,00 грн згідно платіжного доручення №572 від 12.09.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №581 від 13.09.2016;

- 27000,00 грн згідно платіжного доручення №582 від 15.09.2016;

- 35000,00 грн згідно платіжного доручення №586 від 15.09.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №589 від 19.09.2016.

Протягом строку дії договору відповідач повернув зі свого поточного рахунку на поточний рахунок позивача грошові кошти на суму 201000,00грн, а саме:

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №84 від 09.08.2016;

- 17000,00 грн згідно платіжного доручення №89 від 12.08.2016;

- 30000,00 грн згідно платіжного доручення №99 від 30.08.2016;

- 10000,00 грн згідно платіжного доручення №10184 від 30.08.2016;

- 19000,00 грн згідно платіжного доручення №117 від 09.09.2016;

- 70000,00 грн згідно платіжного доручення №124 від 14.09.2016;

- 25000,00 грн згідно платіжного доручення №131 від 22.09.2016;

- 20000,00 грн згідно платіжного доручення №136 від 27.09.2016.

Також, протягом строку дії договору №11-04/2016, в рахунок повернення коштів фінансової допомоги, відповідач передав позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 127260,00грн за актом зарахування зустрічних однорідних вимог №б/н від 20.09.5016 (а.с.73).

За наведених обставин та на виконання умов договору №11-04/2016 ТОВ "Універсальна гільдія" звернулось до ТОВ "Вуд Транс Експорт" з вимогою за вих.№07/10 від 07.10.2016 про повернення грошових коштів в сумі 560640,00 грн за договором №11-04/2016 про надання поворотної фінансової допомоги від 11.04.2016 (а.с.74-77). Невиконання ТОВ "Вуд Транс Експорт" вказаної вимоги стало підставою для звернення ТОВ "Універсальна гільдія" до суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи питання законності заявлених у позові вимог господарський суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи, а також, наступне.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору №11-04/2016 про надання поворотної фінансової допомоги від 11.04.2016, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Зміст пунктів 2.3., 2.4., 3.1., 7.1., 7.2., 8.1. договору в сукупності свідчить, що договір про надання поворотної фінансової допомоги діє до 11.05.2017, разом з тим, ТОВ "Універсальна гільдія" має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, при цьому, письмово попередивши про це ТОВ "Вуд Транс Експорт" за 15 робочих днів.

Стаття 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умови діючого між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги містять посилання на вимогу ТОВ "Універсальна гільдія" як на підставу виконання ТОВ "Вуд Транс Експорт" зобов'язання дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, з одночасним встановленням іншого строку, ніж визначено ч.2 ст.530 ЦК України, а саме строку в 15 робочих днів.

Звернувшись з вимогою за вих.№07/10 від 07.10.2016 про повернення грошових коштів в сумі 560640,00грн за договором №11-04/2016 про надання поворотної фінансової допомоги від 11.04.2016, позивач зазначив датою повернення наданої поворотної фінансової допомоги 17.10.2016. При цьому, матеріали справи містять докази направлення вимоги за юридичною адресою відповідача (а.с.78), а також, інформацію щодо поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором (а.с.79); з останньої вбачається, що направлений ТОВ "Вуд Транс Експорт" лист з вимогою за вих.№07/10 про повернення коштів був повернутий 20.10.2016 поштовим відділенням за зворотною адресою за письмовою відмовою адресата.

Слід зазначити, що як роз'яснено в п.1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

З урахуванням вищенаведених роз'яснень, умов договору та фактичних обставин справи, суд зауважує, що обумовлений договором строк в 15 робочих днів для повернення наданої поворотної фінансової допомоги має обчислюватися від 20.10.2016 - дня повідомлення підприємством зв'язку про неможливість вручення поштового відправлення з підстав відмови адресата. Водночас, згідно заяви про зменшення позовних вимог та розрахунку, доданого до даної заяви, позивач нарахував заявлені до стягнення суми інфляційних та 3% річних за період, починаючи з 21.10.2016 (тобто, безпосередньо від дня, що вважається днем пред'явлення вимоги кредитором). Проте, з урахуванням вищевикладеного, за вимогою позивача відповідач зобов'язаний був повернути отриману ним за договором поворотну фінансову допомогу по 10.11.2016 включно. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, у визначений строк ТОВ "Вуд Транс Експорт" поворотну фінансову допомогу не повернуло. Отже, прострочення грошового зобов'язання відповідача мало місце з 11.11.2016.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та вище зазначено, позивач надав відповідачу грошові кошти за договором №11-04/2016 про надання поворотної фінансової допомоги від 11.04.2016, тоді як відповідач у визначений строк не повернув позивачу позику в частині 560640,00грн, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 560640,00грн, яка підлягає стягненню на користь позивача у даній судовій справі.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача 43849,37грн інфляційних та 7372,80грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, які обраховані на суму боргу 560640,00грн за період з 21.10.2016 до 30.03.2017. При цьому, зазначивши у розрахунку інфляційних період нарахування жовтень 2016 - березень 2017 року, позивач, однак, обчислював інфляційні, виходячи із зазначених індексів інфляції за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року, без включення у період обчислення індексу за березень 2017 року. Отже, при перевірці розрахунку інфляційних в межах визначеного позивачем періоду суд також приймає до уваги закінчення періоду обрахування інфляційних лютим 2017 року.

Перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок інфляційних та 3% річних приходить до висновку, що 3% річних мають бути нараховані на суму боргу 560640,00грн в межах визначеного позивачем періоду, однак, починаючи з 11.11.2016 до 30.03.2017 (140 днів прострочення); інфляційні - за період з грудня 2016 року по лютий 2017 року (індекс інфляції за даний період 103,029999%). Відповідно, правомірно нарахованими за прострочення допущеного відповідачем порушення грошового зобов'язання є 6444,78грн 3% річних та 16987,39грн інфляційних; вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Щодо стягнення решти від заявлених позивачем сум інфляційних та 3% річних у позові суд відмовляє за безпідставністю нарахування.

Згідно з ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Транс Експорт" за договором №11-04/2016 про надання поворотної фінансової допомоги від 11.04.2016 у розмірі 560640,00грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача підлягають 560640,00грн заборгованості, 6444,78грн 3% річних та 16987,39грн інфляційних. В решті позову суд відмовляє.

У відповідності до приписів ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Транс Експорт" (12505, Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів, вул.Героїв Чорнобиля, буд.52, ідентифікаційний код 40298710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" (03190, м.Київ, вул.Даніїла Щербаковського,4, ідентифікаційний код 40250820):

- 560640,00грн заборгованості,

- 6444,78грн 3% річних,

- 16987,39грн інфляційних,

- 8761,08грн витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шніт А.В.

Дата підписання: 24.04.2017

віддрук.:

1 - до справи

2 - позивачу рек. з пов.

3 - відповідачу рек. з пов.