Рішення

від 18.04.2017 по справі 914/474/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2017р. Справа № 914/474/17

За позовом: Приватного підприємства «Євротерм-Львів» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс» , м. Львів

про стягнення 496 149 грн. 25 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: ОСОБА_2 - представник

Позов заявлено Приватним підприємством «Євротерм-Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс» про стягнення 496 149 грн. 25 коп. (з яких: 406 681 грн. 48 коп. - основного боргу, 26 604 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 6 083 грн. 51 коп. - 3% річних та 56 779 грн. 42 коп. - пені).

Ухвалою суду від 13.03.2017 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 04.04.2017 р. Ухвалою суду від 04.04.2017 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 18.04.2017 р.

В судовому засіданні 18.04.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та матеріалах справи, просить позов задоволити повністю. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що на виконання укладеного 11.12.2013 року між сторонами договору поставки обладнання №11/12/13 та на підставі видаткових накладних позивачем було поставлено відповідачу обладнання на загальну суму 1 317 093,53 грн. Однак відповідач в порушення умов договору лише частково виконав зобов'язання по оплаті поставленого обладнання, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 30.09.2016 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 406 681,48 грн. Вказана заборгованість є непогашеною станом на дату подання позову до суду. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 6 083,51 грн. та інфляційні втрати в розмірі 26 604,84 грн., та на підставі п. 8.1 договору пеню в розмірі 56 779,42 грн.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву від 18.04.2017 р. №18/04, а його представник в судовому засіданні, проти основного боргу в розмірі 406 681,48 грн. не заперечив, проти пені заперечив повністю, вважає що вона нарахована за невідповідний період та з простроченням строку позовної давності, щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то посилаючись на ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, відповідач просить в цій частині зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством «Євротерм-Львів» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс» (покупцем) 11.12.2013 року було укладено договір поставки обладнання №11/12/13, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити на площадку покупця (відповідача) по вул. Наукова, 2 в м. Львові димохідні системи повітря-газ (LAS) (далі - ОСОБА_3), що призначено для подальшого встановлення в житловому буднику, а покупець зобов'язався прийняти це ОСОБА_3 та оплатити його на умовах договору (п.1.1). Кількість та комплектність ОСОБА_3 визначається за погодженими сторонами вихідними даними для розрахунку компонентів по об'єкту Житловий будинок по вул. Наукова, 2 , які викладені в Додатку №1 до договору (п. 1.2.)

Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони передбачили, що ОСОБА_3 передається постачальником покупцю в комплектності, у кількості та за ціною, що встановлені в специфікації, що є невід'ємним додатком до договору. Комплектність та кількість фактично переданого ОСОБА_3 вказується в видатковій накладні, яка оформляється відповідно до вимог п. 4.4 договору.

Згідно п. 4.4 договору, передача ОСОБА_3 оформляється видатковою накладною, в якій зазначається найменування, комплектність ОСОБА_3, його кількість, ціна та загальна вартість, а також перелік документів, що додаються до ОСОБА_3 його виробником. Видаткова накладна підписується повноважними представниками сторін.

Пунктом 6.1, 6.2 договору сторони погодили, що покупець здійснює передоплату за ОСОБА_3 в розмірі 80% загальної вартості ОСОБА_3 протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Наступні 20% загальної вартості ОСОБА_3 покупець зобов'язався сплатити протягом 10 днів після прийняття ОСОБА_3 відповідно до п. 4.4 договору.

Пункт 6.4 договору передбачає, що зобов'язання з оплати ОСОБА_3 вважається виконаними у момент здійснення повного погашення заборгованості.

Згідно з п. 13.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач належне виконання умов договору та поставку відповідачу ОСОБА_3 підтверджує видатковими накладними за період 2014 р. - 2015 р., які підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін, та свідчать про прийняття відповідачем ОСОБА_3 без зауважень. Між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків за період 9 місяців 2016 р., за результатами якої було встановлено, що станом на 30.09.2016 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 406 681,48 грн., про що сторонами складено Акт звірки взаємних розрахунків за період 9 місяців 2016 р. (акт, підписаний та скріплений печатками сторін, наявний в матеріалах справи).

Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідачем не погашена, що не заперечується його представником в судовому засіданні та відображено у відзиві на позовну заяву.

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки по своєчасній оплаті за отримане обладнання, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 496 149 грн. 25 коп. (з яких: 406 681 грн. 48 коп. - основного боргу, 26 604 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 6 083 грн. 51 коп. - 3% річних та 56 779 грн. 42 коп. - пені).

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач у поданому суду відзиві, а його представник в судовому засіданні, суму основного боргу підтвердив, доказів погашення виниклої заборгованості суду не представив, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 406 681,48 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Що стосується позовної вимог в частині стягнення пені в розмірі 56 779 грн. 42 коп., нарахованої позивачем на підставі п. 8.1 договору поставки обладнання №11/12/13 від 11.12.2013 р., то дана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору покупець здійснює передоплату за ОСОБА_3 в розмірі 80% загальної вартості ОСОБА_3 протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Наступні 20% загальної вартості ОСОБА_3 покупець зобов'язався сплатити протягом 10 днів після прийняття ОСОБА_3 відповідно до п. 4.4 договору.

Згідно останньої видаткової накладної №1303008 обладнання поставлено 13.03.2015 р., таким чином оплата за отриманий товар мала бути проведена до 23.03.2015 р. включно. Відтак з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня могла бути нарахована лише за період з 24.03.2015 р. по 23.09.2015 р. (протягом 6 місяців). Аналогічною є ситуація по інших видаткових накладний, датованих раніше. Однак, позивач(згідно доданого до позовної заяви розрахунку від 07.03.2017 р.) просить стягнути пеню за період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р., тобто поза межами встановленого законом строку.

Таким чином, доводи відповідача щодо нарахування позивачем пені поза межами встановленого законом строку, є обгрунтованими, відтак в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 56 779 грн. 42 коп. слід відмовити.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. складають 6 083 грн. 51 коп., та стягнення інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з жовтня 2016 р. по січень 2017 р. складають 26 604 грн. 84 коп., то дані суми розраховані відповідно до ст. 625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про зменшення в порядку ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України на 50% інфляційних втрат та 3% річних, то вказані доводи судом до уваги не приймаються з огляду на наступне. Вказаними нормами та чинним законодавством України надано право господарським судам зменшувати розмір штрафних санкцій - неустойки (штрафу, пені), тоді як інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, та отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (що відповідає викладеному в пунктах 3.1, 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 406 681 грн. 48 коп. - основного боргу, 26 604 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 6 083 грн. 51 коп. - 3% річних підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 56 779 грн. 42 коп. суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.193, 265 ГК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 116 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегабудмакс (79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4, ідентифікаційний код 36416836) на користь Приватного підприємства Євротерм-Львів (79049 м. Львів, вул. Скрипника, 27/86, ідентифікаційний код 33532913) 406 681 грн. 48 коп. - основного боргу, 26 604 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 6 083 грн. 51 коп. - 3% річних та 6 590 грн. 55 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 56 779 грн. 42 коп. відмовити.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.04.2017 року.

Суддя Морозюк А.Я.