Постанова

від 18.04.2017 по справі 923/201/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р.Справа № 923/201/14 ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів : Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання І.М. Станковій,

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 12.10.1016; ОСОБА_3, довіреність б/н від 12.10.2016;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Злотодар"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2016

у справі №923/201/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ОСОБА_4"

до відповідача: приватного підприємства "Злотодар "

про стягнення 311528, 96 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.10.2016 у справі №923/201/14 (суддя Ю.В. Гридасов) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з приватного підприємства "Златадар" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ОСОБА_4"- 293172 грн основного боргу, 2485,51 грн відсотків за користування товарним кредитом, 15871,45 грн пені та 6240 грн витрат по сплаті судового збору (том І а.с.186-188).

Не погодившись з прийнятим рішенням, приватне підприємство "Златадар" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2016 у справі №923/201/14 скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (том ІІ а.с.6-9).

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі №923/201/14 змінено найменування юридичної особи - відповідача приватного підприємства "Златадар" на приватне підприємство "Злотодар".

У судовому засіданні 18.04.2017 представники відповідача апеляційну скаргу підтримали; представник позивача участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (том ІІ а.с. 76-78); власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловив.

Ухвала ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 29.03.2017 була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті: "немає такої організації" (том ІІ а.с. 76-78).

Проте ОСОБА_1 апеляційний господарський суд вважає позивача таким, що був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвала ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 29.03.2017 була надіслана на адресу позивача, вказану в позовній заяві, а саме: 74802, Херсонська область, Каховський район, с. Петропавлівка, вул. Мира, буд. 15.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 18.04.2017, сформованим за електронним запитом головуючого судді, товариство з обмеженою відповідальністю "Терра ОСОБА_4", реєстраційний номер 38523332, зареєстровано за адресою: 74802, Херсонська область, Каховський район, с. Петропавлівка, вул. Мира, буд. 15 (том ІІ а.с. 79-83). Саме за цією адресою було направлено позивачу ОСОБА_1 апеляційним господарським судом ухвалу від 29.03.2017.

Позивач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув, „адресат відсутній і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції вжив усіх заходів для повідомлення позивача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу від 29.03.2017 за місцем реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ОСОБА_4".

Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм права, судова колегія дійшла наступних висновків.

04.04.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Терра ОСОБА_4" ( постачальник ) та приватним підприємством "Златадар " ( покупець ) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №4 (далі - договір поставки №4 від 04.04.2013), за умовами якого в терміни, визначені специфікаціями, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену у специфікації грошову суму (том І а.с. 7-10).

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та інші умови, погоджені сторонами - визначені в договорі та специфікаціях, які складають невід'ємну частину договору (пункт 1.2 договору поставки №4 від 04.04.2013).

У пунктах 2.2, 2.3 договору поставки №4 від 04.04.2013 сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні; сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший (нижчий) за курс, який був встановлений на день підписання договору; покупець проводить оплату вартості (ціни) товару шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору вирахуваної відповідно до положень пункту 2.2 на банківський рахунок постачальника.

Термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується покупцем авансом, вказується в додатках до договору (пункт 2.4 договору поставки №4 від 04.04.2013).

Пунктом 2.5 договору поставки №4 від 04.04.2013 передбачено, що товар (його вартість (ціна) в т.ч. ПДВ) отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом.

Положеннями пунктів 2.6, 2.8 договору поставки №4 від 04.04.2013 визначено, що строк користування товарним кредитом починається з дня наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який, згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу; в цей же день підписується акт надання (приймання передачі) послуг товарного кредитування; розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за користування товарним кредитом, встановлюється в додатках до договору (специфікаціях).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.4 договору поставки №4 від 04.04.2013 постачальник зобов'язаний повідомити (в будь-якій формі) покупця про дату отримання ним товару; таке повідомлення здійснюється у випадку, якщо постачальник реалізує своє право дострокової поставки товару і товар поставляється раніше дати поставки, вказаної у відповідній графі додатку; при цьому постачальник повинен узгодити з покупцем дату отримання останнім товару; передати товар покупцеві з дотриманням терміну поставки, вказаного в додатку та в місці, визначеному в графі Базис поставки цього ж додатку, якщо інше не буде визначено сторонами в додатках до договору, базис поставки товару: елеватор ТОВ Судносервіс , Україна, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Леніна, 124-Б; на вимогу покупця надати йому копію сертифікату якості на товар, що поставляється.

Згідно з пунктами 3.5, 3.7 договору поставки №4 від 04.04.2013 покупець зобов'язаний провести оплату за товар з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 2.2 та в наступні терміни: частину вартості (ціни) товару, яка оплачується авансом: в термін, визначений в додатку до договору в рядку "Дата оплати авансової суми": в сумі, визначеній в додатку в рядку "Загальна вартість товару, оплата якої здійснюється авансом ; відстрочені платежі по товарному кредитуванню в терміни, у відповідній таблиці додатку до договору (специфікації), а також отримати товар в місці, вказаному в графі Базис поставки додатку (або згідно пункту 3.2) та в термін, вказаний в цьому ж додатку.

Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника; покупець зобов'язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику; при відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (пункт 4.1 договору поставки №4 від 04.04.2013).

В силу пункту 4.2 договору поставки №4 від 04.04.2013 товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній): по якості відповідно до якості, вказаному в сертифікаті якості підприємства-виробника.

Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: рахунок, товарну накладну: у випадках визначених законодавством податкову накладну (пункт 8.2.1 договору поставки №4 від 04.04.2013).

У пункті 7.1 договору поставки №4 від 04.04.2013 передбачено, що постачальник несе відповідальність за затримку з передачею товару покупцеві, сплачуючи за кожен день прострочення неустойку в розмірі 0,3 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення від вартості (ціни непереданого товару).

Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення (пункт 7.4 договору поставки №4 від 04.04.2013).

Згідно з пунктом 9.5 договору поставки №4 від 04.04.2013 у випадку, якщо покупець отримав товар, вартість (ціна) якого підлягає авансовій оплаті, до сплати цієї частини платежу; товар вважається проданим на умовах товарного кредиту; за користування цією частиною товарного кредиту покупець нараховує та сплачує постачальнику відсотки в розмірі 1 (одного) відсотка річних від ціни договору; строк, за який нараховуються відсотки, починається з дня отримання товару покупцем та закінчується днем оплати авансової частини його вартості в повному обсязі; відсотки нараховуються та сплачуються в день фактичної оплати покупцем вартості товару.

Додатками №1, 1а, №2, №2а від 08.04.2013 до договору поставки №4 від 04.04.2013 сторонами узгоджено поставку насіння соняшника (кількість 41 п.с. вартістю 64370 грн без ПДВ; термін поставки - 7 робочих днів з моменту внесення авансу; дата оплати авансової суми - 08.04.2013; загальна вартість товару, оплату якого відстрочено 7898,16 дол. США); насіння соняшника (кількість 94 п.с. вартістю 147580 грн без ПДВ; термін поставки - 7 робочих днів з моменту внесення авансу; дата оплати авансової суми - 08.04.2013; загальна вартість товару, оплату якого відстрочено 18107,98 дол. США); засоби захисту рослин (вимпел 83 л, грандстар голд 2 кг, галера 5 л, лектус 9 л, карбамид 0,7 тонн загальною вартістю з ПДВ 25478 грн; термін поставки - 7 робочих днів з моменту внесення авансу; дата оплати авансової суми - 08.04.2013; загальна вартість товару, оплату якого відстрочено 3126,13 дол. США); засоби захисту рослин (вимпел 195 л, грандстар голд 4 кг, галера 10 л, лектус 16 л, карбамид 1,650 тонн загальною вартістю з ПДВ - 55744 грн; термін поставки - 7 робочих днів з моменту внесення авансу; дата оплати авансової суми- 08.04.2013; загальна вартість товару, оплату якого відстрочено 6839,75 дол. США).

Авансова оплата відповідачем за вказаним договором не здійснювалась.

Позивач стверджує, що на виконання умов вказаного договору ним було поставлено відповідачу насіння соняшника в кількості 135 п.с. вартістю 211950 грн та засоби захисту рослин (вимпел - 278 л, грандстар голд - 6кг, галера - 15л, лектус - 25л, карбамид- 2,350 тонн) загальною вартістю 81222,00 грн, на підтвердження чого ним надано видаткові накладні №3 від 11.04.2013, №4 від 13.04.2013, а також довіреності №25 від 11.04.2013, №26 від 11.04.2013 та гарантійний лист від 03.10.2013 №23 вих. (том І а с. 15-18, 20, 68-72).

Відповідач факт поставки товару позивачем за вказаними накладними та довіреностями заперечує, посилаючись на їх підроблення. За фактом підроблення вказаних документів відкрито кримінальне провадження №42014230190000013 (том І а.с.54).

Місцевим господарським судом ухвалою суду від 10.04.2014 було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено ОСОБА_1 науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судового експерта були поставлені наступні питання:

Чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 на видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013, довіреностях №25 від 11.04.2013 та №26 від 11.04.2013, листі від 03.10.2013 №23 вих. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

У який період часу виконано підпис від імені ОСОБА_5 та поставлено відтиск печатки приватного підприємства "Златадар" на видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.13, довіреностях №25 від 11.04.2013 та №26 від 11.04.2013, листі від 03.10.2013 №23 вих.?

ОСОБА_1 науково-дослідний інститут судових експертиз 28.07.2014 надіслав до Господарського суду Херсонської області повідомлення №130 про неможливість дачі висновку судово-почеркознавчої експертизи у зв'язку з ненаданням вільних зразків підписів ОСОБА_5 для надання відповіді на перше питання та відсутністю в ОСОБА_1 науково-дослідного інституту судових експертиз, а також у Херсонському та Миколаївському відділеннях, відповідного обладнання, необхідного для надання відповіді на друге питання (том І а.с. 101-102).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.08.2014 було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судового експерта було поставлено єдине питання: у який період часу виконано підпис від імені ОСОБА_5 приватного підприємства "Златадар" на видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та № 4 від 13.04.2013, довіреностях №25 від 11.04.2013 та № 26 від 11.04.2013, листі від 03.10.2013 № 23 вих (том І а.с. 107).

При цьому ухвалою від 07.10.2014 місцевим господарським судом було надано погодження Київському науково-дослідному інституту судових експертиз на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджувальних та порівняльних) документах (том І а.с.115).

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №11584/11585/14-34/11586/14-33 від 17.01.2015 підпис від імені ОСОБА_5 у видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013, довіреностях №25 від 11.04.2013 та №26 від 11.04.2013, листі від 03.10.2013 №23 вих. виконаний рукописним способом за допомогою пишучої ручки, яка споряджена пастою синьо-фіолетового кольору, тобто при виконанні підпису копіювально-множна техніка не використовувалась, при цьому встановити у який період часу виконано підпис від імені ОСОБА_5 на видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013, довіреностях №25 від 11.04.2013, № 26 від 11.04.2013 та листі від 03.10.2013 № 23 вих. не виявляється можливим з причини того, що до інституту не були надані зразки порівняння - датовані документи, створені із використанням паст такої ж рецептури, як і у досліджуваних підписах від імені ОСОБА_5 (том І а.с.123-125).

В подальшому ухвалою суду від 05.02.2015 господарським судом першої інстанції було призначено додаткову судово-технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судового експерта було поставлено наступне питання: у який період часу виконано підпис від імені ОСОБА_5 приватного підприємства "Златадар" на видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013, довіреностях №25 від 11.04.2013 та №26 від 11.04.2013, листі від 03.10.2013 №23 вих. ?

Згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3423/3424/15-34 від 21.09.2016 підпис від імені ОСОБА_5 у видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013, довіреностях № 25 від 11.04.2013 та №26 від 11.04.2013, листі від 03.10.2013 №23 вих. виконано у період часу ймовірно після жовтня 2013 року; більш точно встановити період виконання записів у документах не представляється можливим із причини малої кількості наданих зразків порівняння із штрихами такої ж рецептури, як і у досліджуваних підписах. Отже, досліджувані підписи виконані не у вказані в документах дати ( том І а.с.166-170).

Колегія суддів зауважує, що вирізання фрагментів підписів з оригіналів видаткових накладних №3 від 11.04.2013, №4 від 13.04.2013, довіреностей №25 від 11.04.2013, №26 від 11.04.2013 та листа від 03.10.2013 №23 вих. призвело до їх безповоротної втрати, що виключає можливість призначення повторного дослідження з метою підтвердження або спростування факту їх підписання ОСОБА_5, як директором приватного підприємства "Златадар".

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга обгрунтована в тому числі тим, що господарські операції з поставки позивачем відповідачеві товару за видатковими накладними №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013 не відображались ні в обліку підприємства позивача, ні в обліку підприємства відповідача, судом апеляційної інстанції було призначено судову економічну експертизу (том ІІ а.с. 39-42).

Між тим за повідомленням експертної установи у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних документів, необхідних для надання висновку, матеріали даної справи були повернуті на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду (том ІІ а.с. 72).

Причини неподання витребуваних судом документів позивач не пояснив, відповідач повідомив про неможливість надання вказаних документів з тих причин, що всі бухгалтерські документи щодо діяльності підприємства, його печатка та комп'ютерна техніка були викрадені 26.01.2014. Про факт крадіжки ним було повідомлено Каховське районне відділення міліції та Каховську міжрайонну прокуратуру, про що свідчать копії заяв від 17.02.2014, від 25.02.2014, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.01.2014, талони-повідомлення від 26.01.2014, від 17.04.2014 тощо (том ІІ а.с.59-63).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №4 від 04.04.2013 щодо оплати поставленого за видатковими накладними №3 від 11.04.2013, №4 від 13.04.2013 товару на загальну суму 293172 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком місцевого суду погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, що була чинною на дату виникнення спірних правовідносин (далі- Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") первинний документ-документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення .

Враховуючи наведені норми необгрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що первинні документи (накладні №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013, довіреності №25 від 11.04.2013 та №26 від 11.04.2013), а також гарантійний лист від 03.10.2013 №23 вих. могли бути складені та підписані колишнім керівником підприємства відповідача ОСОБА_6 у період з 01.11.2013 по 13.11.2013.

Згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3423/3424/15-34 від 21.09.2016 підпис від імені ОСОБА_5 у видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013, довіреностях №25 від 11.04.2013 та №26 від 11.04.2013, листі від 03.10.2013 №23 вих. виконано не у вказані в документах дати.

В силу частини п'ятої статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, якими би спростовувалась достовірність висновків судової експертизи, а також інших обставин, з якими закон пов'язує можливість відхилення висновку судового експерта як доказу по справі, судова колегія вважає доведеним той факт, що підпис від імені ОСОБА_5 у видаткових накладних №3 від 11.04.2013 та №4 від 13.04.2013, довіреностях №25 від 11.04.2013 та №26 від 11.04.2013, листі від та 03.10.2013 №23 вих. виконано не у вказані в документах дати.

Підстав для неприйняття даного доказу як недопустимого в судовому засіданні апеляційного господарського суду не встановлено.

Наявність відбитку печатки підприємства відповідача на вказаних накладних до уваги колегією суддів не приймається, оскільки відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відбиток печатки не входить до переліку обов'язкових реквізитів первинного документа, а також з огляду на зафіксований у 2014 році факт крадіжки печатки приватного підприємства "Златадар".

За таких обставин, у місцевого господарського суду були відсутні підстави вважати, що у квітні 2013 позивачем було передано відповідачеві товар на загальну суму 293172 грн.

Не було надано судом першої інстанції і належної оцінки умовам укладеного між сторонами договору, зокрема пункту 3.2, відповідно до якого постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві з дотриманням терміну поставки, вказаного в додатку та в місці, визначеному в графі Базис поставки цього ж додатку, якщо інше не буде визначено сторонами в додатках до договору, базис поставки товару: елеватор ТОВ Судносервіс , Україна, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Леніна, 124-Б. Додатки №1, №1а, №2, №2а від 08.04.2013 до договору поставки №4 від 04.04.2013 не містять посилань на інший базис поставки.

Між тим в матеріалах справи наявна відповідь ТОВ Судносервіс від 27.12.2016, із змісту якої вбачається, що в квітні 2013 року жодних поставок за договором №4 від 04.04.2013 від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ОСОБА_4" на елеватор підприємства для приватного підприємства Златадар не здійснювалось (том ІІ а.с.70).

Поза увагою Господарського суду Херсонської області також залишився той факт, що відповідно до статті 9 Закону України Про пестициди і архомікати , в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, господарська діяльність у сфері торгівлі пестицидами та агрохімікатами провадиться на підставі ліцензії в порядку, встановленому законом; ліцензії на торгівлю пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) видають органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 8, 8-1 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. №1698 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 р. №798), що був чинним станом на дату виникнення спірних правовідносин, органами ліцензування господарської діяльності з торгівлі пестицидами та агрохімікатами визначено Мінагрополітики та Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 03.02.2017 №37-13-5-15/2546 та Херсонська обласна державна адміністрація листом від 25.01.2017 №465/0-17/67/319 повідомили про те, що у 2013 році товариство з обмеженою відповідальністю "Терра ОСОБА_4" не отримувало ліцензію на торгівлю пестицидами та архомікатами (том ІІ а.с.66,79).

Отже, за відсутності відповідної ліцензії позивачем не могла здійснюватись поставка відповідачу пестицидів та агрохімікатів.

Відповідно до правил статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки ним відповідачу товару за накладними №3 від 11.04.2013, №4 від 13.04.2013. Відтак, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 №6).

Оскаржене рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2016 у даній справі не відповідає цим вимогам з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та підлягає скасуванню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Злотодар" задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2016 у справі №923/201/14

скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 21.04.2017.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна