Ухвала

від 10.04.2017 по справі 192/379/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/363/17 Справа № 192/379/17 Слідчий суддя - Стрельников О.О. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Слоквенка Г.П.,

суддів Кленцаря В.Б., Крот С.І.,

за участю секретаря Старовойтова Є.В.,

представника ТОВ Агроніка+ ОСОБА_2,

представника

ТОВ Аграрій Приднепров'я ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційну скаргу директора ТОВ Агроніка+ ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040570000168 від 14 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України ОСОБА_5, погоджене з начальником Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 по внесеному 14 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12017040570000168 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, про арешт майна. Накладено арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами:

1225083500:01:007:0241, 1225083500:01:007:0242, 1225084000:01:081:0341, 1225084000:01:022:0300, 1225084000:01:007:0058, 1225084000:01:006:0058, 1225084000:01:081:0016, 1225084000:01:081:0056, 1225084000:01:081:0057, 1225085500:01:198:0079, 1225085500:01:198:0081, 1225085500:01:198:0026, 1225084000:01:081:0481, 1225083500:01:006:0268, 1225084000:01:023:0010, 1225084000:01:198:0007, 1225084000:01:198:0008, 1225085500:01:017:2209, 1225083500:01:006:0276, 1225083500:01:007:0249, 1225083500:01:008:0169, 1225083500:01:008:0221, 1225083500:01:008:0220, 1225083500:01:007:0240, 1225084000:01:081:0598, 1225084000:01:081:0586, 1225084000:01:081:0417, 1225083500:01:005:0009, 1225084000:01:081:0476, 1225084000:01:121:0592, 1225084000:01:001:0363, 1225084000:01:028:0013, 1225084000:01:028:0012, 1225084000:01:008:0096, 1225084000:01:028:0002, 1225084000:01:002:0355, 1225084000:01:081:0121, 1225084000:01:081:0120, 1225083500:01:007:0263, 1225083500:01:007:0262, 1225083500:01:002:0166, 1225083500:01:006:0006, 1225083500:01:006:0273, 1225084000:01:081:0423, 1225084000:01:081:0422, 1225085500:01:011:0132, 1225085500:01:198:0314, 1225084000:01:030:0415, 1225084000:01:081:0190, 1225084000:01:002:0340, 1225084000:01:081:0602, 1225084000:01:081:0440, 1225084000:01:081:0037, 1225084000:01:081:0421, 1225083500:01:007:0243, 1225085500:01:198:0061, 1225085500:01:011:1001, 1225085500:01:013:0159, 1225083500:01:009:0204, 1225084000:01:081:0464, 1225084000:01:081:0361, 1225084000:01:081:0470, 1225084000:01:081:0118, 1225084000:01:081:0119, 1225083500:01:007:0244, 1225083500:01:003:0281, 1225084000:01:081:0559, 1225084000:01:081:0455, 1225084000:01:081:0457, 1225084000:01:081:0456, 1225084000:01:028:0004, 1225084000:01:028:0001, 1225084000:01:001:0024, 1225084000:01:028:0003, 1225084000:01:081:0434, 1225084000:01:081:0433, 1225083500:01:007:0252, 1225085500:01:005:0063, 1225083500:01:007:0254, 1225083500:01:007:0255, 1225084000:01:028:0005, 1225083500:01:005:0002, 1225083500:01:005:0001, 1225083500:01:007:0251, 1225084000:01:081:0607, 1225083500:01:005:0007, 1225085500:01:020:0232, 1225085500:01:198:0231, 1225083500:01:007:0256, 1225083500:01:007:0257, 1225084000:01:001:0362, 1225084000:01:081:0432, 1225084000:01:081:0518, 1225085500:01:029:0018, 1225085500:01:013:0161, 1225084000:01:008:0106, 1225083500:01:011:0183, 1225085500:01:198:0017, 1225085500:01:028:0327, 1225085500:01:030:0059, 1225085500:01:030:0058, 1225085500:01:027:0381, 1225085500:01:027:0380, 1225085500:01:198:0068, 1225085500:01:027:0378, 1225085500:01:027:0379, 1225083500:01:010:0190, ІІІ-ДП № 041357, 1225083500:01:010:0189, 1225085500:01:104:0023, 1225084000:01:081:0609, 1225083500:01:007:0267, 1225084000:01:081:0610, 1225084000:01:081:0516, 1225084000:01:081:0517, 1225084000:01:081:0612, 1225084000:01:081:0553, 1225084000:01:081:0554, 1225084000:01:081:0556, 1225084000:01:081:0477, 1225084000:01:011:0022, 1225084000:01:082:0520, 1225084000:01:081:0520, 1225085500:01:198:0082, 1225084000:01:081:0616, 1225084000:01:081:0469, 1225084000:01:081:0462, 1225084000:01:081:0461, 1225084000:01:081:0431, 1225084000:01:040:0502, 1225084000:01:081:0499, 1225084000:01:082:0499, 1225084000:01:081:0622, 1225084000:01:081:0416, 1225083500:01:008:0231, 1225085500:01:008:0084, 1225084000:01:001:0332, 1225084000:01:081:0369,

шляхом заборони вчинення будь-яких дій із зазначеними земельними ділянками юридичним чи фізичним особам, окрім їх власників та товариства з обмеженою відповідальністю Аграрій Придніпров'я .

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження факт того, що земельні ділянки визнані речовими доказами, що відносно даних земельних ділянок проводились дії особами ТОВ Агроніка+ при наявності діючих договір ТОВ Аграрій Придніпров'я , а також, що посадовими особами ТОВ Агроніка+ проводяться певні дії щодо використання зазначених земельних ділянок, що може призвести до їх псування чи пошкодження або приведення до стану, який призведе до втрати їх властивостей. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги слідчого про арешт майна з метою збереження речових доказів є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню, оскільки не накладення арешту вищезазначених земельних ділянок може призвести до псування або пошкодження вищезазначених земельних ділянок з боку третіх осіб, що в свою чергу може ускладнити або зробити неможливим використання їх як речові докази. При цьому при визначенні способу арешту майна, слідчий суддя вирішив, що є також обґрунтованими вимоги слідчого щодо заборони будь-якої дії з даними земельними ділянками юридичним і фізичним особам, крім їх власників та ТОВ Аграрій Придніпров'я , з метою недопущення надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності.

В апеляційній скарзі директор ТОВ Агроніка+ ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2017 року по справі № 192/379/17 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040570000168 від 14.03.2017 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України, погодженого з начальником Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 про арешт майна по внесеному 14 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню № 12017040570000168 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, апелянт зазначив, що у даному кримінальному провадженні перелічені у клопотанні земельні ділянки з кадастровими номерами не є тимчасово вилученим майном, а тому посилання слідчого на те, що земельні ділянки відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України є безпідставним. В даному кримінальному провадженні земельні ділянки не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому не містять слідів чи інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального провадження. Кримінальне провадження порушено щодо дій невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. При розгляді клопотання слідчим суддею не було враховано, що в даному кримінальному провадженні жодна особа не повідомлена про підозру у скоєнні даного кримінального правопорушення, а ТОВ Агроніка+ не є особою, яка в силу закону повинна нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. На теперішній час законним користувачем земельних ділянок є ТОВ Агроніка+ , а не ТОВ Аграрій Приднепров'я . Слідчим суддею не встановлено наслідки арешту майна для інших осіб та розумність та співрозмірність обмеження права власності з завданням кримінального провадження. ТОВ Аграрій Приднепров'я не є користувачем земельних ділянок, на які ухвалою слідчого судді було накладено арешт. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 впевнено повідомити, чи був орендарем їх земельних ділянок саме ТОВ Аграрій Приднепров'я не змогли. Слідчим у якості мети накладення арешту на земельні ділянки було зазначено - збереження речових доказів по справі. Якщо ухвалою слідчого судді дозволяється власникам земельних ділянок та безпосередньо ТОВ Аграрій Приднепров'я вчиняти будь-які дії із земельними ділянками, то на думку апелянта, це ніяк не забезпечить збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні. Отже, ухвала слідчого судді містить протиріччя між встановленими судом обставинами та самим висновком суду про задоволення клопотання.

Крім того, в самому клопотанні слідчий просив заборонити будь-які дії з вищевказаними земельними ділянками юридичним та фізичним особам окрім ТОВ Аграрій Приднепров'я (код ЄДРПОУ 37916049) , натомість слідчий суддя в своїй ухвалі вийшов за межі своїх повноважень і заборонив вчинення будь-яких дій із зазначеними земельними ділянками юридичним чи фізичним особам, окрім їх власників та Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрій Придніпров'я . Відповідальність за ст. 356 КК України передбачена у вигляді штрафу, виправних робіт чи арешту. Сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). В кримінальному провадженні, яке порушене за ст. 356 КК України, накладення арешту на майно в будь-якому разі не забезпечить його. Таким чином, апелянт зазначає, що слідчим не було доведено існування загрози зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, накладення арешту на таке майно буде суперечити вимогам закону. Також, слідчим нічого не зазначено з приводу наявності чи відсутності у даному кримінальному провадженні цивільного позову, а санкція статей, за якими відкрито кримінальне провадження, додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна не передбачають.

Заслухавши суддю доповідача, доводи представника заявника ТОВ Агроніка+ ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію та просила її задовольнити, думку представника ТОВ Аграрій Приднепров'я ОСОБА_3, який вважав, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, перевіривши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Надаючи оцінку правильності висновків слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.94 КПК України, ст.132 КПК України, ст.173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Колегією суддів встановлено, що слідчим відділом Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040570000168 від 14 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

21 березня 2017 року в межах вказаного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки у зв'язку з тим, що вони мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів по справі, а саме земельних ділянок, з метою забезпечення кримінального провадження.

Але ні орган досудового розслідування, який вносив клопотання, ні слідчий суддя, задовольняючи зазначене клопотання, не звернули свою увагу на те, що на день розгляду клопотання в суді першої інстанції жодній особі у даному кримінальному провадженні не пред'явлено підозри та розмір завданих кримінальними правопорушеннями збитків належним чином не визначено.

Крім того, слідчим у клопотанні не зазначено, для встановлення яких саме обставин скоєння кримінального правопорушення мають значення зазначені земельні ділянки. Подаючи клопотання до суду першої інстанції слідчий не зазначив, зокрема, підстави для накладення арешту на майно, відповідно до положень статті 170 КПК України, а послався лише на мету.

Також слідчий суддя, як і сам слідчий належним чином не взяли до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, та всупереч нормам чинного законодавства застосував такий спосіб арешту майна, який фактично призвів до зупинення чи надмірного обмеження господарської діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвала слідчого судді містить протиріччя між встановленими судом обставинами та самим висновком суду про задоволення клопотання слідчого, в якому останній просив заборонити будь-які дії з вищевказаними земельними ділянками юридичним та фізичним особам окрім ТОВ Аграрій Приднепров'я (код ЄДРПОУ 37916049), а слідчий суддя в своїй ухвалі заборонив вчинення будь-яких дій із зазначеними земельними ділянками юридичним чи фізичним особам, окрім їх власників та Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрій Придніпров'я , а саме залишається незрозумілим, яким чином можливо забезпечити збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, що в якості мети зазначив слідчий в своєму клопотанні, якщо ухвалою слідчого судді дозволяється власникам земельних ділянок та безпосередньо ТОВ Аграрій Приднепров'я вчиняти будь-які дії із даними земельними ділянками.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч. 3 ст. 172 КПК України дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність його задоволення.

З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого з зазначених в ухвалі мотивів, колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію заявника, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повернути клопотання слідчого для усунення його недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ Агроніка+ ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040570000168 від 14 березня 2017 року про накладення арешту на майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України ОСОБА_5, погоджене з начальником Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 по внесеному 14 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12017040570000168 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, про арешт майна, повернути прокурору для виконання вимог ст. 171 КПК України протягом 72 години з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області: