Рішення
від 24.04.2017 по справі 152/534/17
ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/534/17

2/152/223/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 квітня 2017 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді Вінницької області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - державного реєстратора Реєстру прав нерухомого майна виконкому Шаргородської міської ради Вінницької області ОСОБА_2,

встановив:

29.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 01.07.2015 року померла його мати ОСОБА_3, яка по день смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті матері ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається, в тому числі, із житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться на вул. Центральна, 38, в с. Козлівка, Шаргородського району Вінницької області. Він є спадкоємцем майна по заповіту, інших спадкоємців немає. Спадщину після смерті матері він прийняв і вже оформив спадкові права на земельні ділянки. Але оформити спадкові права на житловий будинок після смерті матері - ОСОБА_3 він не може, оскільки 10.03.2016 року державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в с. Козлівка, на вул. Центральній, 38, через те, що свідоцтво про право власності на означений будинок на ім'я померлої не виписувалося та право власності на вказане домоволодіння не реєструвалося спадкодавцем при житті, що є перешкодою для оформлення спадкових прав.

Просить встановити факт належності житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться на вул. Центральна, 38, в с. Козлівка, Шаргородського району Вінницької області, ОСОБА_3, яка померла 01.07.2015 року в с. Козлівка; визнати за ним - ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 01.07.2015 року ОСОБА_3 на спадкове майно, що складається із: житлового будинку під літерою А , загальною площею 109,5 м.кв., в тому числі житловою площею 68,7 м.кв.; веранди під літерою а ; веранди під літерою а1 ; сараю під літерою Б ; літньої кухні під літерою В ; веранди під літерою в ; погребу під літерою Г ; колодязю під літерою К ; огорожі 1-2 - загальною вартістю 148773 грн., що розташовані на вул. Центральна, 38, в с. Козлівка, Шаргородського району Вінницької області.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 10.03.2017 року (а.с.53), не з'явилися. 24.04.2017 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його та представника позивача відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити (а.с.121).

Представник відповідача - Козлівської сільської ради Шаргородського району в судове засідання не з'явився, але 24.04.2017 року до суду надійшла заява від Козлівського сільського голови ОСОБА_5, у якій останній просить розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом розглянути у відсутності представника сільської ради, позов визнає, заперечень щодо задоволення позовних вимог не має (а.с.122).

Третя особа - державний реєстратор Реєстру прав нерухомого майна виконкому Шаргородської міської ради Вінницької області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності (а.с.120).

В судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, при цьому позивач, представник відповідача та третя особа заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, перешкод для розгляду справи в судовому засіданні немає, тому суд вважає, що справу можна розглянути без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.

Вирішуючи спір суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.07.2015 року в с. Козлівка Шаргородського району Вінницької області померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ №324370, виданим виконкомом Козлівської сільської ради (а.с.8).

ОСОБА_3 по день смерті, що сталася 01.07.2015 року, постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, на вул. Центральна, 38, що підтверджується довідками, виданими виконкомом Козлівської сільської ради за №413 та №414 від 28.02.2017 року (а.с.12, 52). Згідно запису в погосподарській книзі №2, об'єкт погосподарського обліку № 0136-1, на час відкриття спадщини зі спадкодавцем був зареєстрований син останньої - позивач ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться на вул. Центральна, 38, в с. Козлівка Шаргородського району; земельних ділянок площею 1,9693 га та 1,9790 га, що знаходяться на території Козлівської сільської ради і належали спадкодавцю на підставі державних актів серії ЯГ №478641 та серії ВН № 118012, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14-15).

Спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 за заповітом від 04.08.2008 року, посвідченим секретарем виконкому Козлівської сільської ради і зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій сільської ради за №737 є ОСОБА_1 (а.с.13). Вказаний заповіт на день смерті спадкодавця не змінено та не відмінено.

ОСОБА_1 спадщину після смерті матері ОСОБА_3 прийняв і частково оформив свої спадкові права, зокрема, на земельні ділянки площею 1,9790 га та площею 1,9693 га, які розташовані на території Козлівської сільської ради і належали спадкодавцю на підставі державного акту серії ВН №118012, що виданий Шаргородською РДА 12.10.2004 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №180, кадастровий номер 0525384200:01:005:0045 та на підставі державного акту серії ЯГ №478641, виданого Шаргородським районним відділом земельних ресурсів Вінницької області 27.09.2007 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:07:842:00034, кадастровий номер 0525384200:01:005:0046, а також грошових виплат в сумі 1409,19 грн., як недоотриманої пенсії, належної спадкодавцю та грошових вкладів з нарахованими відсотками та компенсаціями, що зберігаються в Шаргородському ТВБВ 10001/041 АТ Ощадбанк по філії 2914 на особових рахунках, належних спадкодавцю на підставі ощадних книжок.

Вказаний факт підтверджуються свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 10.03.2016 року, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину та матеріалами спадкової справи до майна померлої 01.07.2015 року ОСОБА_3 за №91/16 (а.с.16-17, 67, 68-116).

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться в с. Козлівка, на вул. Центральна, 38, позивачу відмовлено 10.03.2016 року завідуючою Шаргородської ДНК Вінницької області ОСОБА_6, про що винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.49). Підставою для відмови у вчиненні означеної нотаріальної дії нотаріус зазначає відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 була власником житлового будинку з господарськими будівлями загальною вартістю 148773 грн., що знаходиться в с. Козлівка Шаргородського району Вінницької області, на вул. Центральна, 38.

Вказаний факт підтверджується матеріалами інвентарної справи на будинок, даними з погосподарських книг, дослідженими судом, іншими доказами, що знаходяться в матеріалах цивільної справи.

Відповідно до даних з погосподарських книг за 1986-1990 роки, тобто в період, коли відбувалася технічна інвентаризація житла в с. Козлівка на підставі рішення виконавчого комітету Шаргородської районної ОСОБА_6 народних депутатів Вінницької області від 22.10.1987 року за №244 Про забезпечення державного обліку житлового фонду в селах району , пунктом 1 якого передбачалося забезпечити проведення первинного обліку житлового фонду громадян, що мають житлові будинки на праві особистої власності в селах району (а.с.18), ОСОБА_3 зазначена головою двору з особовим рахунком №150, що знаходиться в с. Козлівка на вул. Центральна (колишня назва - Радянська), 38 (а.с.30-32).

Також, відповідно до даних з погосподарських книг за 1991-1995 роки, 1996-2000 роки, 2011-2015 роки, (станом на 2015 рік - час смерті спадкодавця) ОСОБА_3 значиться як голова двору і власник будинку, що знаходиться в с. Козлівка, на вул. Центральна (колишня назва - Радянська), 38 (а.с.33-40).

Із даних погосподарських книг вбачається, що будинок, який є особистою власністю господарства, головою якого є ОСОБА_3, 1971 року забудови. В особистому користуванні ОСОБА_3 перебувала земельна ділянка площею 0,66 га, у тому числі під будівлями - 0,25 га, що підтверджується записами в погосподарських книгах, а також рішенням 14 сесії 21 скликання Козлівської сільської ради від 30.11.1993 року Про передачу земельної ділянки у власність (а.с.20).

Факт належності будинку ОСОБА_3 також підтверджується Книгою нумерації с. Козлівка та с. Мальовниче, а також рішенням №15 3 сесії 7 скликання сільської ради від 01.12.2015 року, з якого вбачається, що вказаним рішенням перейменовано назви вулиць у с. Козлівка і с. Мальовниче, зокрема вулицю Радянську перейменовано на вулицю Центральну (а.с.11, 45-47).

Відповідно до довідки Козлівської сільської ради від 28.02.2017 року за №415, житловий будинок, що знаходиться в с. Козлівка Шаргородського району Вінницької області на вул. Центральна, 38, дійсно належить ОСОБА_3, свідоцтво про право власності на житловий будинок не видавалося (а.с.48).

Також, відповідно до довідки КП Могилів-Подільське міжрайбюро технічної інвентаризації від 09.02.2016 року №14, згідно архівних даних БТІ, на ім'я ОСОБА_3 будинок в с. Козлівка по вул. Центральна, 38, не зареєстровано (а.с.19).

Із технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вул. Центральна, 38, в с. Козлівка (а.с.42-43), оглянутої в судовому засіданні інвентаризаційної справи за №94, довідки про технічний стан житлового будинку (квартири) вбачається, що зазначене будинковолодіння складається з: житлового будинку під літерою А , веранди під літерою а , веранди під літерою а1 , сараю під літерою Б , літньої кухні під літерою В , веранди під літерою в , погребу під літерою Г , колодязю під літерою К , огорожі 1-2 . Загальний стан будівлі задовільний, придатний до експлуатації. Будинок має 36% зносу (а.с.44). Проте, відповідно до таблиці 5.1 Правил визначення фізичного зносу житлових будинків СОУ ЖКГ 75.11-35077234. 0015:2009, задовільний стан будинку (21-40% зносу) означає, що елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії.

Всі зазначені вище докази підтверджують факт належності ОСОБА_3 житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться в с. Козлівка на вул. Центральна, 48.

При цьому, зазначеного вище висновку суд дійшов, виходячи із того, що постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 11.03.1985 року за № 105 Про порядок державного обліку житлового фонду постановлено завершити реєстрацію й технічну інвентаризацію житлового фонду у сільській місцевості.

На виконання означеної постанови виконавчий комітет Шаргородської районної ОСОБА_6 народних депутатів Вінницької області ухвалив рішення від 22.10.1987 року за №244 Про забезпечення державного обліку житлового фонду в селах району , пунктом 1 якого передбачалось забезпечити проведення первинного обліку житлового фонду громадян, які мають житлові будинки на праві особистої власності в селах району (а.с.18).

Із 1979 року в Україні (УРСР) погосподарський облік у сільських ОСОБА_6 народних депутатів здійснюється за особливою формою статистичного обліку.

Так, згідно з п. 1 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських ОСОБА_6 народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 13.04.1979 року за №112/5, документами погосподарського обліку для сільських ОСОБА_6 народних депутатів, зокрема, є форма №1 - Погосподарська книга .

Крім того, відповідно п.п.6, 7 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських ОСОБА_6 народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 12.05.1985 року №5-24/26, сільські ОСОБА_6 один раз у п'ять років здійснюють закладку погоподарських книг станом на 1 січня. Закладка погосподарських книг здійснюється шляхом суцільного обходу дворів і опитування населення в період з 1 по 15 січня… Дані книг погосподарського обліку використовуються, зокрема, для обліку житлових будинків, що належать громадянам на праві приватної власності.

Пунктами 18, 40 та 18, 39 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських ОСОБА_6 народних депутатів, відповідно, 1979 року та 1985 року, передбачено, що погосподарська книга складається, зокрема, із розділу: Споруди, які є особистою власністю господарства , у якому записуються дані про житловий будинок, назву інших споруд і рік їх будівництва.

Згідно з пунктом 62 ОСОБА_7 про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року за №45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ОСОБА_6 депутатів трудящих, які видавалися, в тому числі, і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками №№ 32, 33 до ОСОБА_7 про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських ОСОБА_6 депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.1976 року за №1/5, було встановлено зразки форм довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

Із зазначених додатків вбачається, що довідка про власника житлового будинку видається згідно із записами у погосподарській книзі виконавчого комітету сільської (селищної) ОСОБА_6 депутатів трудящих.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

ОСОБА_7 про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, погодженої з заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року за №56 вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах, реєстрації не підлягали.

Таким чином, станом на 1971 рік (рік забудови житлового будинку) в сільській місцевості, державна реєстрація об'єктів нерухомості взагалі не передбачалася.

Відтак, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, зокрема, у сільській місцевості, не залежало від державної реєстрації цього права.

Аналіз вказаних нормативно-правових актів переконує суд у тому, що до компетенції виконкомів місцевих рад належало питання внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Таким чином, враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає, що факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності житлового будинку з надвірними господарськими будівлями в с. Козлівка по вул. Центральна, 38, - підтверджений, а тому зазначений будинок з господарськими будівлями входить до складу спадщини.

Єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_8 є син останньої - ОСОБА_1 (а.с.9, 11), який спадщину після смерті матері прийняв у передбаченому законодавством України порядку і вже оформив свої спадкові права на належні спадкодавцеві земельні ділянки.

Встановлення факту належності спадкодавцю ОСОБА_3 будинку з господарськими будівлями на праві власності має для позивача ОСОБА_1, що є спадкоємцем останньої, юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить реалізація його права на отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 Іншого порядку встановлення даного факту - немає.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно і регулюються Конституцією України, ЦК України та ЦПК України.

Так, згідно з ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1233, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст.1296 ЦК України).

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України, що відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній у п. 3.1. Інформаційного листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року.

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз.6 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення в цивільній справі , за змістом частини 4 ст.174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Враховуючи, що відповідачем - Козлівською сільською радою визнано позовні вимоги ОСОБА_1 то суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Оскільки право ОСОБА_1 на оформлення його спадкових прав на майно померлої ОСОБА_3 порушено, то воно підлягає судовому захисту, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.3, 6, 10, 11, 60, 212-215, 218, 223, 256 ЦПК України, на підставі ст.ст.328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1233, 1296 ЦК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - державного реєстратора Реєстру прав нерухомого майна виконкому Шаргородської міської ради Вінницької області ОСОБА_2, - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться в с. Козлівка Шаргородського району Вінницької області на вул. Центральна, 38, належить спадкодавцеві - ОСОБА_3, яка померла 01 липня 2015 року в с. Козлівка Шаргородського району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем та жителем ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за заповітом від 04.08.2008 року після смерті 01.07.2015 року ОСОБА_3 на спадкове майно останньої, яке складається із житлового будинку під літерою А , загальною площею 109,5 м. кв., в тому числі житловою площею 68,7 м. кв.; веранди під літерою а ; веранди під літерою а1 ; сараю під літерою Б ; літньої кухні під літерою В ; веранди під літерою в ; погребу під літерою Г ; колодязю під літерою К ; огорожі 1-2 - загальною вартістю 148773 грн., що розташовані на вул. Центральна, 38, в с. Козлівка, Шаргородського району Вінницької області.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

СудШаргородський районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення24.04.2017
Оприлюднено27.04.2017
Номер документу66149609
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —152/534/17

Рішення від 24.04.2017

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Славінська Н. Л.

Ухвала від 30.03.2017

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Славінська Н. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні