Ухвала

від 25.04.2017 по справі 815/312/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 р. Справа № 815/312/17

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Заря до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Заря звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафу від 15 грудня 2016 року №234.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15 грудня 2016 року №234.

В апеляційній скарзі Головного управління Держпраці в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Головного управління Держпраці в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17 листопада 2016 року по 21 листопада 2016 року головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці в Одеській області провів позапланову перевірку ТОВ Заря з питань додержання суб'єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами цієї перевірки 21 листопада 2016 року Головне управління Держпраці в Одеській області склало акт №15-02-017/0796 Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

В акті перевірки встановлено порушення з боку позивача ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України в червні 2016 року.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що працівники позивача були прийняті на роботу на підставі відповідних наказів за відсутності повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також, 21 листопада 2016 року Головне управління Держпраці в Одеській області склало припис №15-02-017/0796-0688, яким зобов'язало ТОВ Заря усунути виявлені порушення законодавства про працю у строк до 19 грудня 2016 року.

15 грудня 2016 року Головне управління Держпраці в Одеській області на підставі акту перевірки №15-02-017/0796 від 21 листопада 2016 року прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №234, відповідно до якої на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на ТОВ Заря було накладено штраф у розмірі 957 000 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов'язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення, а отже відсутні будь-які підстави вважати, що вказані в акті перевірки від 21 листопада 2016 року №15-02-017/0796 та постанові про накладення штрафу від 15 грудня 2016 року №234 працівники були допущені до роботи без оформлення трудового договору.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2016 року Головне управління Держпраці в Одеській області прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №234, відповідно до якої на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на ТОВ Заря було накладено штраф у розмірі 957 000 грн. за порушення ч.3 ст.24 КЗпП України.

Відповідно до висновків акта перевірки №15-02-017/0796 від 21 листопада 2016 року, на підставі якого було прийнято оскаржувану постанову, з працівниками було укладені трудові договори, які були оформлені відповідними наказами директора ТОВ Заря , а саме наказами про прийняття на роботу №№1-10 від 01 червня 2016 року та №11-22 від 01 липня 2016 року (а.с.113-134), тобто факт укладання позивачем договорів апелянтом не спростовується.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Заря проводило усі необхідні відрахування та сплачувало відповідні податки за кожного працівника, у тому числі внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується квитанціями №2 та звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень-серпень 2016 року, відомостями про виплату грошей, розрахунково-платіжними відомостями, табелями обліку робочого часу за червень-серпень 2016 року (а.с.67-112).

Згідно ч.2 ст. 265 КЗпП України - юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Проте, наведена норма не передбачає застосування штрафу до суб'єкта господарювання у зв'язку з відсутністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, а відтак висновки суду першої інстанції щодо безпідставності застосування до позивача штрафу на підставі ч.2 ст. 265 КЗпП України є правильними.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов'язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення.

Водночас, до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, може бути притягнено до відповідальності на підставі ч.3 ст. 41 КУпАП якою встановлено, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2017 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 41 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21 листопада 2016 року закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.63-66).

Зі змісту постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2017 рокувбачається, що з працівниками були укладені трудові договори, які оформлені наказом директора ТОВ Зоря , проведені усі необхідні відрахування та сплачені відповідні податки за кожного працівника, у тому числі внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому підстав вважати, що дані працівникі були допущені до роботи без оформлення трудового договору, відсутні.

Також, судовим рішення встановлено, що неповідомлення до початку роботи працівника про прийняття його на роботу центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов'язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та не спростовано апелянтом постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2017 року у справі №495/10017/16-п набрала законної сили 27 січня 2017 року.

Відповідно до ч.4ст. 72 КАС вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та вважає, що Головним управління Держпраці в Одеській області не доведено належними доказами порушення позивачем вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 265 КЗпП України для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15 грудня 2016 року №234.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що акт перевірки №15-02-017/0796 від 21 листопада 2016 року підписаний директором ТОВ Заря ОСОБА_1 без зауважень колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це не є доказом вчинення позивачем порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України і правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Також, є помилковими доводи апелянта, які були наведені під час судового засідання щодо неправомірного стягнення судом першої інстанції суми сплаченого судового збору в розмірі 14 355 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці в Одеській області на користь ТОВ Заря , оскільки судом першої інстанції було вирішено спірне питання у відповідності до положень ст. 94 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 квітня 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний