Рішення

від 26.04.2007 по справі 26/326/06-8/143/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/326/06-8/143/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.07                                                                                        Справа №  26/326/06-8/143/07

Суддя   

ПозивачКонцерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя

Відповідач Приватне підприємство “Тетяна”, м. Запоріжжя

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:Ведмідь А.Є., дов. № 117/27 від 10.01.2007 р.Бабенко Ю.А., дов. № 1993/27-19 від 05.04.2007 р.

Відповідача:Одинець Є.І., дов. від 25.04.2007 р.

В засіданні приймає участь представник КП “ВРЕЖО №2”–Тріус К.А., дов. від 05.04.2007р.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 2636 грн. 98 коп. збережених без достатньої правової підстави.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 01.03.2007р. справу № 26/326/06 передано на розгляд судді Поповій І.А. Справу прийнято до провадження та присвоєно номер 26/326/06-8/143/07.

Розгляд справи, призначений на 04.04.2007 р., відкладався до 26.04.2007 р.

Вступну та резолютивну частини оголошено в засіданні 26.04.2007 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.. 1212 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначає, що Приватне підприємство “Тетяна” є власником нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі житлового будинку по вул.. Гоголя, 41 та отримує теплову енергію на опалення приміщення, постачальником теплової енергії в гарячій воді є Концерн “Міські теплові мережі”. Відповідач впродовж декількох років ухилявся від укладання договору, але отримував теплову енергію та безпідставно зберіг свої кошти за період опалювальних сезонів 2003 –2006 років у сумі 2623,98 грн., які позивач просить стягнути.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначає, що подаючи позов Концерн “Міські теплові мереж” не надав будь-яких належних доказів на підтвердження того, що саме Концерн “Міські теплові мережі” є виробником теплової енергії, яку нібито отримало та спожило Приватне підприємство “Тетяна” та доказів того, що саме Концерн має право на отримання грошових коштів від споживачів. У зв'язку з цим вважає, що Концерн “Міські теплові мережі” є належним позивачем у справі. Відповідач вказує, що є необґрунтованим твердження, що приватне підприємство ухилялось від оплати послуг, які фактично ним споживались, чим порушило положення норми 1212 ЦК України. По-перше, позивачем не доведений факт фактичного споживання Приватним підприємством теплової енергії, а по-друге, підприємство не має можливості здійснювати будь-які розрахунки з Концерном, оскільки відсутні правовідносини на підставі яких існував би обов'язок здійснювати будь-які оплати. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність такої умови, як збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого). Але позивачем не надано будь-яких доказів про збільшення або збереження майна Приватним підприємством “Тетяна”, з одночасним зменшенням цього ж майна у Концерну “Міські теплові мережі”. Акти, на які посилається позивач, не можуть бути прийняті як докази надання та прийняття послуг з теплопостачання, оскільки, по-перше, ці акти на адресу підприємства на надходили, по-друге, акти підписані тільки Концерном, і то-третє, ці акти складені з посиланням на договір №1003, але будь-яких договорів між Концерном та підприємством “Тетяна” укладено не було. Вимірювання та визначення кількості наданих послуг з теплопостачання здійснюється на підставі даних відповідних вимірювальних приладів, або ж застосуванням певних методик. Будь-яких доказів на порядок визначення нібито спожитої теплової енергії позивачем не надано. Недоведеність кількості нібито наданої теплової енергії виключає визначення її вартості. Отже, позивачем не доведений ні сам факт надання послуг теплопостачання та споживання, ні їх кількість та ні їх вартість.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню внаслідок наступного:

Як встановлено, Приватне підприємство “Тетяна” є власником нежитлового приміщення ІV першого поверху (Літ А-3) загальною площею 99,8 кв.м. по вул. Гоголя, 41 в м. Запоріжжя згідно свідоцтва про власність № 40 від 15.05.1998 р. На постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення на житловий фонд, що перебуває на балансі КП “ВРЕЖО № 2” (в тому числі будинок № 41 по вул.. Гоголя). Концерном “Міські теплові мережі” та КП “ВРЕЖО № 2” укладеного договір № 645 від 01.01.2003р. Наявні у справі матеріали (розпорядження Запорізького міського голови) свідчать про початок та закінчення опалювальних періодів у 2003 –2006 роках, впродовж яких Концерном “Міські теплові мережі” здійснювалось постачання теплової енергії у житлові будинки для опалення, в тому числі, що знаходяться на балансі КП “ВРЕЖО № 2” (та приміщення ательє “Тетяна”). Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 372 від 27.11.2003 р. виробником  послуг з постачання теплової енергії визначено Концерн “Міські теплові мережі”. Цим же рішенням встановлено, що використання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Концерном та споживачем чи виконавцем послуг. У зв'язку з набранням чинності Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.09.2005 р. № 327 комунальні підприємства виробничі ремонтно-експлуатаційні житлові об'єднання визначені виконавцями послуг з теплопостачання лише населенню у житловому фонді м. Запоріжжя.

Відповідно до ст.. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг мають здійснюватися виключно на договірних засадах. При цьому, обов'язок споживача послуг є укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем або виробником на основі типового договору.

Як свідчать вивчені матеріли, відповідач впродовж ряду років ухилявся від укладення договору з теплопостачальною організацією –Концерном “Міські теплові мережі”. Спонукання до укладення ПП “Тетяна” договору було предметом судового розгляду по справі № 10/176/06 господарського суду Запорізької області. Сторонами по справі договір про надання послуг з постачання теплової енергії укладено лише 15.09.2006 р.

Згідно актів від 11.11.2003 р. 20.09.2005 р., складених філією Концерну “Міські теплові мережі”, нежитлове приміщення ательє “Тетяна” не має окремої системи теплогенерації або теплопостачання та опалюється від централізованої системи опалення. За довідкою КП “ВРЕЖО № 2” з ПП “Тетяна” укладено договір про спільне володіння та дольову участь в утриманні  будинку та прибудинкової території, впродовж 2003 –2006 років підприємство не сплачувало на користь КП “ВРЕЖО № 2” за спожиту теплову енергію, оскільки ці послуги не були предметом їхнього договору.

Таким чином, 1) Концерн “Міські теплові мережі” є виробником послуг з постачання теплової енергії у місті Запоріжжі (з 2003 року);

2) ПП “Тетяна” отримувало теплову енергію на опалення приміщення ательє “Тетяна” по вул.. Гоголя, 41 впродовж опалювальних періодів 2003 –2006 років;  

3) відповідач не надав доказів отримання теплової енергії від іншого постачальника/виробника або доказів на від'єднання приміщення від централізованої системи опалення, а також доказів щодо оплати за спожиту теплову енергію будь-якій іншій особі (виробнику або виконавцю послуг).

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов.

Що стосується підстав позову, суд зазначає: відповідно до ст..1212 ЦК України, приписами якої позивач обґрунтовує свої вимоги, особа, яка набула майно або зберегла  його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

          Умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного збереження майна є 1) збереження особою майна, яке мало б бути нею витрачене; 2) втрата або зменшення майна у іншої особи; 3) причинний зв'язок між збереженням майна однією особою і відповідною втратою іншою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збереження майна однією особою за рахунок іншої. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, самого потерпілого чи третіх осіб. Несплата послуг, якими фактично скористався набувач (за відсутності договірних відносин) є підставою для потерпілого (як визначено у ст.. 1212 ЦК України) вимагати повернення збереженого майна. Під “майном” зазначеною статтею розуміються як предмети матеріального світу, так і майнові або зобов'язальні права.

Таким чином, отримуючи теплову енергію на опалення власного приміщення (без договору) та не здійснюючи за ці послуги оплати, підприємство “Тетяна” безпідставно зберегло кошти, які мало б витрати на їх оплату, а Концерн “Міські теплові мережі” витратив свої кошти на вироблення та доставку теплової енергії у приміщення відповідача.

Що стосується розміру безпідставно збереженого відповідачем майна, заявленого позивачем до стягнення у сумі 2636,98 грн. суд зазначає:

Відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” такі послуги, зокрема, з теплопостачання, можуть надаватися лише за врегульованими цінами/тарифами, визначеними органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що розмір плати за надані житлово-комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (відповідно до договорів та стандартів). Позивачем додано до справи розрахунок обсягів теплового навантаження приміщення відповідача, виконаний відповідно до діючих стандартів. Тарифи на теплоспоживання суб'єктів підприємницької діяльності затверджені органом місцевого самоврядування. Засіб обліку теплової енергії у приміщенні відповідача відсутній (про що свідчить і укладений сторонами 15.09.2006 року договір). Суд знаходить обґрунтованим та підтвердженим наданими доказами розрахунок заявленої до стягнення суми безпідставно збереженої відповідачем впродовж 2003 –2006 років.

Вимоги про стягнення 2636,98 грн. задовольняються.

Судові витрат покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.. 1212 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Тетяна” (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 41, ЄДРПОУ 22142404) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 2636 грн. 98 коп. основного боргу, 220 грн. судових витрат.  Видати наказ.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

             Рішення підписано 11 травня 2007 року.