Рішення

від 17.05.2007 по справі 26/35/07-17/91/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/35/07-17/91/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.07                                                                                        Справа №  26/35/07-17/91/07

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Елна”, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 69

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “БЛІС”, 69076,  м. Запоріжжя, вул. Гудименко, 11/88

про стягнення 104 681,09 грн.   

                                                                                                           суддя                 Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Смиковський Д.П., довіреність від 12.09.06 б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “БЛІС” (далі - ТОВ “БЛІС”) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Елна” (надалі - ТОВ “НВФ “Елна”) 227 700 грн., які складаються з 90 000 грн. основного боргу та 137 700 грн. неустойки на підставі договору від 11.04.06 № 2-04/06 про зворотну фінансової допомоги.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 01.03.07 № 375 справу № 26/35/07 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.   

Ухвалою суду від 01.03.07 справа № 26/35/07 прийнята до провадження, присвоєно             № 26/35/04-17/91/07, судове засідання призначено на 26.03.07.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 23.04.07, 27.04.07, 17.05.07.

Ухвалою заступника голови господарського суду Запорізької області від 27.04.07 строк вирішення спору у даній справі продовжено на один місяць, до 01.06.07.

В засіданні суду 17.05.07, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір від 11.04.06 № 2-04/06 про зворотну фінансової допомоги, на виконання умов якого позивач перерахував на рахунок ТОВ “БЛІС” зворотну фінансову допомогу в розмірі 90 000 грн. Відповідач зобов'язання щодо повернення зворотної фінансової допомоги в строки, визначені договором не виконав. У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією, яка останнім залишена без реагування. В судових засіданнях представником позивача надано письмову заяву про уточнення позовних вимог та письмові обґрунтування суми розрахунку уточнених позовних вимог згідно з якими він просить суд на підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 90 000 грн. основного боргу, 2 014,52 грн. пені за період з 27.04.06 по 09.06.06, 5 826,57 грн. пені за період з 10.06.06 по 24.01.07, 5490 грн. втрат від інфляції за період з травня 2006 року по жовтень 2006 року та 1 350 грн. - 3% річних на суму боргу за договором за період з 27.04.06 по 27.10.06, а всього - 104 681, 09 грн. Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом.

Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 90 000 грн. основного боргу, 7 841,09 грн. пені, 5 490 грн. втрат від інфляції та 1 350 грн. - 3% річних.

Окрім того, клопотанням від 27.04.07, наданим суду, позивач, у зв'язку з неточним зазначенням у позовній заяві найменувань позивача та відповідача, просить суд внести відповідні зміни до всіх процесуальних документів щодо найменування позивача та відповідача, а саме:

- замість ТОВ “ЕЛНА” вказати ТОВ “Науково-виробнича фірма ”ЕЛНА”;

- замість ТОВ “БЛИС”, вказати ТОВ ”БЛІС”.

Клопотання судом задоволено.  

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив та витребувані документи суду не надав, в судове засідання не з'явився. Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач станом на 26.01.07 знаходиться за адресою, яка вказана у позовній заяві. Отже, про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд  

ВСТАНОВИВ:

11.04.06 між  науково-виробничою фірмою “Елна”, правонаступником якої є позивач –ТОВ “НВФ “Елна” (Підприємство) і ТОВ “БЛІС” (Товариство) було укладено договір № 2-04/06 про зворотну фінансову допомогу (надалі - Договір) відповідно до якого  Підприємство надає Товариству зворотну фінансову допомогу в розмірі 90 000 грн. на умовах, обумовлених даним Договором, для оперативних витрат Товариства, як зворотні кошти, а також для закупівлі обладнання і оплати послуг, з максимальним строком погашення до 27.04.06, а Товариство зобов'язується використовувати за призначенням обумовлену фінансову допомогу і повернути її Підприємству у встановлений даним Договором строк.  

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 11.04.06 позивачем перераховано на рахунок відповідача 90 000 грн. зворотної фінансової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням від 11.04.06 № 157.

Однак, свої зобов'язання щодо повернення зворотної фінансової допомоги в установлений спірним договором строк, тобто до 27.04.06 відповідач не виконав. У зв'язку з чим, ТОВ “НВФ “Елна” звернулось до ТОВ “БЛІС” з претензією про перерахування на поточний рахунок позивача 153 900 грн., з яких 90 000 грн. основного боргу за спірним договором та 63 900 грн. неустойки. Претензія відповідачем залишена без реагування.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

         Відповідач не надав суду доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо повернення зворотної фінансової допомоги, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 90 000 грн. заборгованості за надану зворотну фінансову допомогу суд визнає обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, виконання обов'язків забезпечується  неустойкою.

Пунктом 9.4. Договору передбачено, що у випадку затримки повернення фінансової допомоги Товариство виплачує Підприємству неустойку в розмірі 1% від суми  заборгованості  за кожний  день  затримки, але не більш 100 % від суми заборгованості.

          Однак, у відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення матеріалами справи доведений, розрахунок пені позивачем здійснений вірно, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, п. 6 ст. 232  Господарського кодексу України, внаслідок чого пеня підлягає стягненню у повному обсязі в сумі 7 841,09 грн., а саме: 2 014,52 грн. за період з 27.04.06 по 09.06.06 та 5 826,57 грн. за період з 10.06.06 по 24.01.07.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до цієї норми позивач заявив до стягнення 5 490 грн. збитків від інфляції за період з травня 2006 року по жовтень 2006 року, а також 3 % річних за період з 27.04.06 по 27.10.06, що складають 1 350 грн.

Фактично розмір інфляційних витрат за період з травня 2006 року по жовтень 2006 року складає 5 490 грн. Позовна вимога в цій частині судом визнається обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

З цих же підстав судом задовольняється позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 350 грн.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 1 046,81 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “БЛІС” (69076, м. Запоріжжя, вул. Гудименко, 11/88, п/р 26005301159933 у філії Запорізького центрального відділення ПІБ м. Запоріжжя, код 23285666, МФО 313355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Елна” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 69, п/р 26004200002510 в АКБ “Укрсоцбанк”, код 21459234, МФО 322012) 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 7 841 (сім тисяч вісімсот сорок одну) грн. 09 коп. пені, 5 490 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. втрат від інфляції, 1 350 (одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 00 коп. - 3% річних, 1 046 (одна тисяча сорок шість) грн. 81 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                   Суддя                                                     В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 18.05.07.