Рішення

від 22.02.2007 по справі 22/53/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/53/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.07                                                                                        Справа №  22/53/07

Суддя   

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросінтез”, м.Запоріжжядо відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільське” с. Комсомольське, Гуляйпільський район, Запорізька область

                                                                                            Суддя                    

Ю.О. Скиданова

Представники:

від позивача:Тищенко Г.Г. представник на підставі довіреності № 01/07 від 03.01.2007 рЄвлакова Ю.А. представник на підставі довіреності № 02/07 від 03.01.2007 р.    

від відповідача:

не зявився

Заявлені вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільське” на користь товариства з обмеженою відповідальності “Корпорація “Агросинтез” 27415,92 грн. основного боргу, 1118,72 грн. пені, 3959,28 грн. штрафу на підставі Договору поставки № КП200504/2 від 20.05.2004 р., також, заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1933,35 грн. 3% річних, 6478,38 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою суду від 15.01.2007 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.02.2007 р. У зв'язку з неявкою відповідача, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладається на 22.02.2007 р.

Враховуючи клопотання представника позивача розгляд справи здійснюється без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

05.02.2007 р. від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог вих. № К/19/07-юр від 05.02.2007 р. в якій просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільське” на користь товариства з обмеженою відповідальності “Корпорація “Агросинтез” 27415,92 грн. основного боргу, 3959,58 грн. штрафу, 1036,99 грн. пені на підставі Договору поставки № КП200504/2 від 20.05.2004 р., 1041,34 грн. 3% річних та 7449,63 грн. збитків від інфляції. Дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнята судом.

Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, ухвали суду від 15.01.2007 р. та 05.02.2007 р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами. 22.02.2007 р. в судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 20.05.2004 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросінтез” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Гуляйпільське” (Покупець) укладено Договір поставки № КП200504/2 (в подальшому Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, данні про який зазначені в п. 1.2. Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість та відсотки за користування товарним кредитом у сумі та на умовах передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору вартість Договору (в т.ч. ПДВ 20%) складає 13197,60грн.

П. 3.1. Договору передбачено, що строк передачі Товару зазначено в таблиці пункту 1.2. Постачальник зобов'язується повністю передати Покупцеві Товар не пізніше 25.05.2007 р.

Згідно з п. 3.3.1. Договору Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику Товар українських гривнях в безготівковому порядку (шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на його поточний рахунок) в наступні строки: - платіж: 100% вартість Договору (згідно п. 1.4. Договору), тобто 13197,60 грн. в строк на пізніше 20.06.2004 р.

Як свідчать матеріли справи, “Товар” відповідач отримав, що підтверджується видатковими накладними № А-000075 від 21.05.2004 р. на суму 4873,68 грн., № А-00022/31 від 08.06.2004 р. на суму 8323,92 грн. (копії в матеріалах справи) та довіреностями серії ЯЗМ № 925647 від 21.05.2004 р. та серія ЯЗМ № 925650 від 08.06.2004 р.

Також, позивачем було додатково поставлено Товар на суму 14218,32 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00312 від 06.10.2004 р.

Тобто, відповідач отримав від позивача Товар на загальну суму 27415,92 грн.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 27415,92 грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27415,92 грн. основного боргу слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушення зобов'язань є підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу позивач обґрунтовує п. 4.3.1 Договору, відповідно до якого за порушення строку платежу (п. 3.3.1. Договору) Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, передбаченого законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також додаткового штрафу у розмірі 30% вартості Договору за кожний факт порушення строку платежу.

Відповідно до розрахунків позивача сума пені за період часу з 21.06.2004 р. по 18.12.2004 р. складає 1036,99грн. та штрафу 3959,28 грн.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних за період часу з 21.06.2004 р. по 05.02.2007 р. у сумі 1041,34 грн. та інфляційних витрат за період часу з січня 2005 р. по листопад 2006 р. у сумі 7449,63 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає дані вимоги обґрунтованими. Сума 3% річних, що підлягає стягненню за період часу з 21.06.2004 р. по 05.02.2007 р. складає 1041,34 грн., сума інфляційних витрат за період часу з січня 2005 р. по листопад 2006 р. - 7449,63 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягується 27415,92 грн. основного боргу, 1036,99 грн. пені, 3959,28 грн. штрафу, 1041,34 грн. 3% річних та 7449,63 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 175, 193, 230 господарського кодексу України, ст. 526, 625, цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільське” (70232, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Комсомольське, вул. Лавренкова, 22 п/р № 260001603 у Запорізькій обласній дирекції АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00852163) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, п/р № 26002837301 в АБ “АвтоЗАЗбанк” м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 30345439) 27415 (двадцять сім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 92 коп. основного боргу, 1036 (одна тисяча тридцять шість) грн. 99 коп. пені, 3959 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 28 коп. штрафу, 1041 (одна тисяча сорок одна) грн. 34 коп. 3% річних, 7449 (сім тисяч сорок дев'ять) грн. 63 коп. інфляційних витрат, 409 (чотириста дев'ять) грн. 06 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 18 квітня 2007 року.

Суддя                                                                                          Ю.О. Скиданова