Рішення

від 18.04.2017 по справі 906/209/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2017 р. Справа № 906/209/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Верещак В.М. - дов. від 14.03.2016

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (м. Київ)

до Приватного підприємства "ОМТ-МИР" (с.Добринь Хорошівського району Житомирської області)

про стягнення 214961,26 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 214 961,26 грн заборгованості, що складається:

- 148 909,65 грн - поточна заборгованість за кредитним договором від 03.01.2014 №140.01-00/14-М545, укладеним між сторонами станом на 22.12.2016;

- 18 694,99 грн нараховані інфляційні втрати за період з 08.01.2015 по 22.12.2016;

- 3 403,27 грн нараховані 3 % річних за період з 04.07.2014 по 22.12.2016;

- 12 025,10 грн. заборгованість по сплаті процентів станом на 22.12.2016, з яких 9665,33 грн сума простроченої заборгованості за відсотками станом на 22.12.2016 та 2359,77 грн сума заборгованості за нарахованими процентами;

- 25 284,44 грн нарахованої пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів, з яких 13 017,91 грн пеня, нарахована за прострочення сплати банку плати за користування кредитом станом на 22.12.2016;

- 5 749,58 грн нараховані інфляційні втрати за період з 08.01.2015 по 22.12.2016;

- 894,23 грн нараховані 3 % річних за період з 04.07.2014 по 22.12.2016.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що відповідач користуючись кредитом, свої зобов'язання за кредитним договором від 03.01.2014 № 140.01-00/14-М545 належним чином не виконував, допустив прострочення сплати процентів і тіла кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Зазначив, що відповідачем після порушення провадження у справі було сплачено 5000,00 грн, які зараховані позивачем на погашення процентів за користування кредитом.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду не виконано. На адресу суду повернулись ухвали, які надсилалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами (відповідно до ст.75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (позивач/Банк) та Приватним підприємством "ОМТ-МИР" (відповідач/позивачальник) укладено кредитний договір №140.01-00/14-М545 (далі - договір) (а.с.11-18).

Відповідно п.1.1 договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти (далі - Кредит) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку Кредит, а також сплатити Проценти за користування Кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що визначені цим Договором.

Позичальник зобов'язується використати Кредит виключно за таким цільовим призначенням: на здійснення господарської діяльності та для здійснення сплати комісійної винагороди за надання Кредиту за цим Договором (п. 2.1 договору)

Згідно умов та порядку кредитування (розділ 3 договору):

3.1 сума кредиту складає 225800,00 грн;

3.2 позичальник зобов'язаний повернути Кредит в повному обсязі 02 січня 2018 року або достроково у випадках, передбачених цим Договором;

3.3 проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за Процентною ставкою у розмірі 29% (двадцять дев'ять) річних (далі - Проценти). Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього Договору, встановили, що розмір визначених у цьому пункті Процентів може змінюватися шляхом укладання договору про внесення змін до цього Договору у випадку і у порядку, встановленому п. 5.2.6 цього Договору;

3.4 спосіб повернення кредиту та сплати процентів - щомісячно, відповідно до Графіка повернення Кредиту і сплати Процентів (далі - Графік). Ануїтетні платежі (далі - Платежі) - регулярні рівні щомісячні платежі, що направляються на виконання зобов'язань за цим Договором, а саме повернення суми Кредиту і сплати Процентів, які розраховуються таким чином, що в кінці строку Договору за умови виконання зобов'язання Позичальником заборгованість повністю погашається;

3.5 датою списання банком платежів є 3 число кожного місяця;

3.7 в день підписання цього Договору Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за надання Кредиту в розмірі 4,99% від суми наданого Кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово в національній валюті України після надання Кредиту. При цьому Позичальник уповноважує і доручає Банку здійснити з рахунку договірне списання суми коштів у розмірі комісійної винагороди за надання кредиту, що підлягають сплаті позичальником на користь банку;

3.8 виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором забезпечується порукою ОСОБА_2 номер: НОМЕР_1.

Відповідно п.3.9 договору, кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів у валюті Кредиту на Рахунок Позичальника, зазначений в п. 3.6 цього Договору. Днем видачі Кредиту вважається день перерахування коштів на Рахунок.

За користування Кредитом Позичальник сплачує Банку Проценти у розмірі, зазначеному в п. 3.3 цього Договору або у розмірі, який змінений відповідно до п. 3.3 та/або п. 5.2.6 цього Договору (п. 3.9 договору).

Повернення Кредиту та сплата Процентів за Кредитом здійснюється щомісячно згідно з Графіком: в якому сума щомісячного ануїтетного платежу, розраховується таким чином, що протягом строку кредитування, вказаного в п. 3.2 цього Договору, сума Кредиту, вказаного в п. 3.1 цього Договору, та нараховані Проценти погашаються в повному обсязі рівними частинами (п. 4.6 договору).

Відповідно п. 5.2.2 договору, банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів, з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення або у інші строки передбачені умовами цього договору.

Відповідно п. 7.1 договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та/або сплати Процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

Якщо Позичальник самостійно не сплатив на користь Банка пеню, яка передбачена цим пунктом, Банк має право проводити договірне списання пені з Рахунку Позичальника, або з будь-якого іншого рахунку Позичальника, який відкритий (буде відкритий) Позичальником в Банку. При цьому, пеня, яка передбачена цим пунктом, сплачується виключно в національній валюті.

Так, на виконання умов зазначеного договору, позивач надав відповідачеві кредит в сумі 225800,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №44951 від 03.01.2014 (а.с.9).

Однак, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом належним чином не виконав.

Тому, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач в заяві від 10.04.2017 просить суд стягнути з відповідача 148 909,65 грн заборгованості за кредитом, 24444,57 грн інфляційних втрат; 4297,50 грн 3 % річних, 7 025,10 грн заборгованості по сплаті процентів; 25284,44 грн пені, що разом складає 209961,26 грн. Також, повідомив, що відповідачем було сплачено 5000,00 грн, які пішли на погашення процентів за користування кредитом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Крім того, згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Враховуючи те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України.

Така ж правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 23.01.2012 №37/64.

Перевіривши розрахунки інфляційних, 3% річних, процентів за користування кредитом та пені, суд вважає, що вказані зобов'язання нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 148 909,65 грн заборгованість за кредитним договором № 140.01-00/14-М545 від 03.01.2014; 24444,57 грн інфляційних втрат; 4297,50 грн 3 % річних; 7 025,10 грн заборгованості по сплаті процентів; 25 284,44 грн пені.

Господарський суд припиняє провадження в справі в частині стягнення 5000,00 грн процентів за користування кредитом за відсутністю предмету спору, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 32-34,43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ОМТ-МИР" (12112, Житомирська область, Хорошівський район, с.Добринь, вул. Леніна, буд. 40, код ЄДРПОУ 32694483) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, буд 8/26, код ЄДРПОУ 14359319):

- 148 909,65 грн заборгованість за кредитним договором № 140.01-00/14-М545 від 03.01.2014;

- 24444,57 грн інфляційних втрат;

- 4297,50 грн 3 % річних;

- 7 025,10 грн заборгованості по сплаті процентів;

- 25 284,44 грн пені;

- 3224,42 грн судового збору.

3. В частині стягнення 5000,00 грн заборгованості по сплаті процентів провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.04.17

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)