Рішення

від 19.04.2017 по справі 910/4551/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017Справа №910/4551/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр"М.Т.К."

до Приватного підприємства "САТА ФАРМ"

про стягнення 5 963,20 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Мітлицький В.П. по довіреності № МТК01530 від 02.02.17 р.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К про стягнення з Приватного підприємства САТА ФАРМ 5 963,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем при виконанні умов договору №113/14 від 17.02.2014р., порушено свої зобов'язання в частині оплати коштів за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4551/17, розгляд справи призначено на 19.04.2017.

03.04.2017 через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали про порушення провадження від 23.03.2017.

19.04.2017 представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився. Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру, на час проведення судового засідання до суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи № 910/4551/17 до розгляду в засіданні Господарського суду м.Києва.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представників сторін в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань на час розгляду справи, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К до Приватного підприємства САТА ФАРМ , заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та вивчивши зібрані у справі докази, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши надані докази та оглянувши їх оригінали в судовому засіданні, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К (надалі - Позивач) та Приватним підприємством САТА ФАРМ (надалі - Відповідач) було укладено Договір постачання продукції медичного призначення (лікарських засобів, виробів медичного призначення) №113/14 (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Позивач зобов'язаний поставити та передати у власність Відповідача лікарські засоби і вироби медичного призначення (разом іменовані - Товар) у кількості, асортименті і по цінах згідно накладних, а Відповідач зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору № 113/14 від 17.02.2014.

Пунктом 3.1. Договору, передбачено що Товар за даним Договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними сформованими на основі замовлень Відповідача. У замовленні Відповідач визначає номенклатуру Товару, кількість, узгоджену ціну та умови оплати.

Як зазначено у п.3.2. Товар повинен бути наданий Відповідачу протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту надходження замовлення Відповідача.

Позивач, у період дії Договору, виконав свої зобов'язання передбачені п.1.1.,3.1.,3.2. Договору у повному обсязі, поставив на адресу Відповідача Товар, в кількості, асортименті та за цінами погодженими сторонами , що підтверджується видатковими накладними, підписаними Позивачем та Відповідачем,а саме:

1)№МТК424085 від 04.07.2014 р. на суму 1 811,66 грн.;

2)№МТК440715 від 30.07.2014 р. на суму 4 683,30 грн.

Разом на суму: 6 494,96 грн.

Згідно з п.п.4.3.1. п.4.3. Договору, Відповідач повинен оплатити кошти за поставлений Товар на протязі 30-ти (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару. Факт отримання Товару підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Позивач зазначає що, на час подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва, Відповідач в порушення вимог пп.4.3.1. п. 4.3. Договору свої зобов'язання, в частині оплати коштів за поставлений Товар за вищезазначеними видатковими накладними, не виконав.

Таким чином, в порушення умов договору №113/14 від 17.02.2014, на момент звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К , Відповідач не здійснив оплату за поставлений Товар по вищенаведеними видатковими накладними, за винятком видаткової накладної №МТК424085 від 04.07.2014 р. по якій Відповідачем було погашено борг частково на суму 531,76 грн., тому сума боргу складає 5 963,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України та п. 9.1. Договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного Кодексу України, зобов'язання повинно бути виконане у встановлений в договорі строк, тобто в строк вказаний в п. 4.3.1. договору - 30 (тридцять) календарних днів.

Положеннями статті ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, Відповідач по справі в порушення положень Договору та вимог чинного законодавства України, добровільно не виконав своїх зобов'язань, у зв'язку з цим, Позивач вимушений звернутись до суду з позовною заявою про примусове стягнення коштів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача: при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства САТА ФАРМ (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 79, кв. 42, код ЄДРПОУ 37195550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К (03141, м. Київ, вул. М.Амосова,10, код ЄДРПОУ 21633086) 5 963 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн.20 коп., та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.04.2017.

Суддя Т.Ю.Трофименко