Рішення

від 18.04.2017 по справі 910/2190/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2017Справа №910/2190/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проф-Сталь

До METALLTRADE LIMITED

Про стягнення 506 185,20 доларів США, що еквівалентно 13 130 444,08 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Мільчаков О.Л.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Проф-Сталь звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до METALLTRADE LIMITED про стягнення 506 185,20 доларів США, що еквівалентно 13 130 444,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2016р. порушено провадження у справі № 910/2190/16, встановлено, що місцезнаходженням METALLTRADE LIMITED є: 20-22, Wenlock Road, London, England N1 7GU, а тому суд дійшов висновку, що відповідачеві по справі для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову через Центральний Орган запитуваної Держави.

Оскільки суд повинен належним чином повідомити відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також враховуючи положення Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та приписи ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, внаслідок чого зазначеною ухвалою призначив розгляд справи на 13.09.2016р. та зупинив провадження у справі № 910/2190/16 до 13.09.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016р. поновлено провадження у справі № 910/2190/16.

В судовому засіданні 13.09.2016р. судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2016р. про порушення провадження у справі № 910/2190/16 було зобов'язано позивача, крім іншого, у строк до 24.02.2016р. надати до суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову даної ухвали суду та позовної заяви з доданими до неї документами у двох примірниках для направлення відповідачу.

При цьому, суд врахував та зауважив, що напис про те, що копію позовної заяви отримав представник на підставі статуту ОСОБА_2, не є належним доказом отримання відповідачем позовної заяви, оскільки матеріали позовної заяви не містять статут відповідача, доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2

Також було ухвалено надіслати вказані документи до Центрального органу іноземної держави напряму.

Проте, станом на день судового засідання 13.09.2016р., позивачем не подано до суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову даної ухвали суду від 12.02.2016р. та позовної заяви з доданими до неї документами у двох примірниках для направлення відповідачу.

Відповідач в призначене судове засідання 13.09.2016р. не з'явився.

З врахуванням викладеного вище в сукупності, суд дійшов висновку, що станом на дату судового засідання 13.09.2016р. відповідач не є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду даної справи.

При цьому, судом враховано, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

З огляду на викладене вище в сукупності, та з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкласти розгляд справи.

З метою забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності перед законом і судом, суд вважає за необхідне для належного повідомлення відповідача про розгляд справи вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову через Центральний Орган запитуваної Держави.

Приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Оскільки суд повинен належним чином повідомити відповідача про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи положення Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася 19.10.2000р., прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України № 2052-III Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (із заявами та застереженнями), та приписи ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 13.09.2016р. розгляд справи відкладено на 14.03.2017р. та зупинено провадження по справі.

23.12.2016р. до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення від Royal Court of justice Strand повідомлення про виконання судового доручення та вручення документів METALLTRADE LIMITED.

Ухвалою від 14.03.2017р. провадження по справі №910/2190/16 було поновлено.

У судове засідання 14.03.2017р. представник відповідача не з'явився.

Проте, судом прийнято до уваги, що відповідно до ч.2 ст.15 зазначеної Конвенції кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, в разі коли виконані всі нижчеперелічені умови:

a) документ передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

б) з дати направлення документа сплинув строк, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

в) не отримано будь-якого підтвердження незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Отже, з огляду на повідомлення Royal Court of justice Strand про виконання судового доручення та вручення документів METALLTRADE LIMITED, суд дійшов висновку, вказаний учасник судового процесу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору.

Ухвалою від 14.03.2017р. розгляд справи було відкладено на 18.04.2017р.

Представником позивача 18.04.2017р. подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 18.04.2017р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2017р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Одночасно, з приводу неявки представника відповідача суд також вважає за необхідне зауважити наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У ст.69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010р., Смірнова проти України від 08.11.2005р., Матіка проти Румунії від 02.11.2006р., Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Отже, враховуючи наведене вище у сукупності, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа підлягає розгляду за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.04.2017р. на підставі приписів ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 25.06.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Проф-Сталь (постачальник) та METALLTRADE LIMITED (покупець) було укладено контракт №2506/1, відповідно до п.1 якого продавець продає, а покупець покупає лом та відходи чорних металів згідно умов контракту.

Відповідно до п.2 контракту №2506/1 від 25.06.2015р. (в редакції додаткової угоди №1 від 15.09.2015р.) загальна кількість товару, що відвантажується на адресу покупця, становить 3000 метричних тон на умовах FOB (Інкотермс-2010), морські, річкові порти України, чи DAP (Інкотермс-2010) кордон України: Слободка-експорт, Кучурган-експорт, Сокіряни - експорт, Могілев-Подільський-експорт, Мотиска-експорт, Рава-Руська-2- експорт, Ягодин -експорт), залізничні станції Павлово, Чоп, Ягодин, Мистіска ІІ, Ужгород, Котовськ, Слободка, Кельминці, Вадул Сирет експ., Делове експ., Д'яково, Загонь, Хиров, Владимирх-Волинський, Ізов, Тересва експ., Берлебаш експ., Роздільна 1 експ., Ларга експ., Рені експ., ОП Петросталь експ чи інші залізничні станції, погоджені у додаткових угодах на постачання товару.

Ціна товару встановлюється в доларах США за одну метричну товару та складає 170 доларів за тону. Загальна вартість контракту визначається з ціни товару та загального обсягу поставки та становить 510 000 дол.США (п.3 контракту №2506/1 від 25.06.2015р. в редакції додаткової угоди №1 від 15.09.2015р.).

Даний контракт вступає в силу з моменту його реєстрації в Міністерстві економіки України та діє до повного виконання умов договору.

З представлених до матеріалів справи документів вбачається, що контракт №2506/1 від 25.06.2015р. було зареєстровано в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України, на підтвердження чого заявником представлено до матеріалів справи картку реєстрації та обліку №00313354000365 від 25.06.2015р. Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Додатковою угодою №14 від 15.09.2015р. до контракту №2506/1 від 25.06.2015р. сторонами погоджено строк поставки з вересня 2015р. по вересень 2016р.

Країнами призначення товару визначено: Республіку Корея, Китай, Тайвань, Італія, Іспанія, Франція, Греція, Єгипет, Туреччина, Сінгапур, Індія, Малайзія, Таїланд, Японія, США, Чехія, Німеччина, Нідерланди, Словакія, Бельгія, Австрія, Польща, Фінляндія, Норвегія, Латвія, Літва, Молдова, Великобританія, Швеція, Болгарія.

Додатковою угодою №2 від 01.10.2015р. до контракту №2506/1 від 25.06.2015р. сторони дійшли згоди щодо зміни договору в частині умов оплати товару. А саме погоджено, що плата здійснюється в доларах США прямим банківським переказом на рахунок продавця, наведений у п.12 договору, наступним чином: 90% вартості товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки; 10% вартості товару протягом 30 банківських днів щ дати поставки товару, але не пізніше 30 днів з дати оформлення митної накладної.

Наразі, судом прийнято до уваги, що ст.5 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено принцип автономії волі.

Зокрема, вказаною статтею визначено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

У додатковій угоді №2 від 01.10.2015р. до контракту №2506/1 від 25.06.2015р. сторони дійшли згоди, що будь-який спір та/або протиріччя, які можуть виникнути по контракту чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, і які не можуть бути врегульовані шляхом переговорів, підлягають переданню на розгляд та вирішення Господарському суду міста Києва (Україна) у відповідності до матеріального права України.

Отже, приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що до правовідносин, які виникли з контракту №2506/1 від 25.06.2015р., підлягає застосуванню законодавство України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги контракт №2506/1 від 25.06.2015р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вказувалось вище, п.2 контракту №2506/1 від 25.06.2015р. (в редакції додаткової угоди №1 від 15.09.2015р.) загальна кількість товару, що відвантажується на адресу покупця, становить 3000 метричних тон на умовах FOB (Інкотермс-2010), морські, річкові порти України, чи DAP (Інкотермс-2010) кордон України: Слободка-експорт, Кучурган-експорт, Сокіряни - експорт, Могілев-Подільський-експорт, Мотиска-експорт, Рава-Руська-2- експорт, Ягодин -експорт), залізничні станції Павлово, Чоп, Ягодин, Мистіска ІІ, Ужгород, Котовськ, Слободка, Кельминці, Вадул Сирет експ., Делове експ., Д'яково, Загонь, Хиров, Владимирх-Волинський, Ізов, Тересва експ., Берлебаш експ., Роздільна 1 експ., Ларга експ., Рені експ., ОП Петросталь експ чи інші залізничні станції, погоджені у додаткових угодах на постачання товару.

Додатковою угодою №14 від 15.09.2015р. до контракту №2506/1 від 25.06.2015р. сторонами погоджено строк поставки з вересня 2015р. по вересень 2016р.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю Проф-Сталь було поставлено METALLTRADE LIMITED лом та відходи чорних металів на загальну суму 506 185,20 дол.США., на підтвердження чого заявником представлено до матеріалів справи відповідні вантажні митні декларації за період 16.11.2015р. по 26.11.2015р.

Оцінюючи представлені Товариством з обмеженою відповідальністю Проф-Сталь в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки продукції відповідачу докази, господарський суд виходить з наступного:

У відповідності до ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Проте, відповідачем протягом розгляду справи обставини щодо належного виконання позивачем своїх обов'язків за контрактом №2506/1 від 25.06.2015р. в частині поставки товару на суму 506 185,20 дол.США.

Отже, господарський суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як покупця за контрактом №2506/1 від 25.06.2015р., будь-яких заперечень та претензій щодо неналежного виконання продавцем прийнятих за контрактом зобов'язань з передання товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені вантажні митні декларації є належними доказами передачі продукції відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару на загальну суму 506 185,20 дол.США у період з 16.11.2015р. по 26.11.2015р. в межах контракту №2506/1 від 25.06.2015р. здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У додатковій угоді №1 від 15.09.2015р. до контракту №2506/1 від 25.06.2015р. контрагентами погоджено, що ціна на товар встановлюється в доларах США за одну метричну тону та становить 170 доларів США за одну метричну тону.

Як вказувалось вище, додатковою угодою №2 від 01.10.2015р. до контракту №2506/1 від 25.06.2015р. сторони дійшли згоди щодо зміни договору оплати. Оплата здійснюється в доларах США прямим банківським переказом на рахунок продавця, наведений у п.12 договору, наступним чином: 90% вартості товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки; 10% вартості товару протягом 30 банківських днів щ дати поставки товару, але не пізніше 30 днів з дати оформлення митної накладної.

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного правочину, господарський суд дійшов висновку, що строк оплати товару, який було поставлено у період з 16.11.2015р. по 26.11.2015р. в межах контракту №2506/1 від 25.06.2015р. за представленими позивачем вантажними митними накладними, настав.

Однак, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, METALLTRADE LIMITED свої зобов'язання з оплати поставленого у зазначений вище період товару здійснено не було, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 506 185,20 дол.США.

Ухвалою від 13.09.2016р відповідача було зобов'язано надати докази погашення заборгованості з оплати товару за договором №2506/1 від 25.06.2015р.

Проте, відповідачем вимоги суду виконано не було, факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Проф-Сталь в розмірі 506 185,20 дол.США не спростовано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Проф-Сталь до METALLTRADE LIMITED про стягнення заборгованості в сумі 506 185,20 дол.США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

Одночасно, з приводу стягнення заборгованості в іноземній валюті суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Установивши, що в зобов'язанні сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті, відповідно до вимог частини другої статті 533 Цивільного кодексу України стягненню підлягає сума боргу у гривнях, визначена за офіційним курсом долара США на день ухвалення судового рішення (або на день подачі позову згідно з позовними вимогами).

Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 26.12.2016р. Верховного Суду України по справі №6-1672цс16.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 506 185,20 доларів США, що еквівалентно 13 130 444,08 грн., а отже, з урахуванням позиції Верховного Суду України, заборгованість підлягає стягненню з відповідача в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, визначеним заявником станом на момент подачі позову до суду.

Згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32,33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з METALLTRADE LIMITED (20-22, Wenlock Road, London, England N1 7GU, код 09646933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проф-Сталь (84331, Донецька область, місто Краматорськ, вул.Двірцева, буд.14, ЄДРПОУ 39302330) заборгованість в розмірі 506 185,20 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 13 130 444 (тринадцять мільйонів сто тридцять тисяч чотириста сорок чотири), 08 грн. та судовий збір в сумі 196 957 (сто дев'яносто шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2017р.

Суддя Ващенко Т.М.