Рішення

від 20.04.2017 по справі 917/419/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017 р.                                                             Справа №917/419/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі-Полтавщина", вул. Будівельна,1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, 39220, код ЄДРПОУ 38237046

до Приватного підприємства "Святосвіт", вул. 40-річчя Жовтня, буд. 2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40074441

про стягнення грошових коштів у сумі 30390,41 грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть справи: розглядається позовна заява ТОВ "Ясні зорі-Полтавщина" до ПП "Святосвіт" про стягнення грошових коштів у розмірі 30390,41 грн. за договором поставки №22468 від 11.11.2015 року, з яких: 26317,88 грн. - сума основного боргу, 820,00 грн. - 3% річних, 3252,53 грн. - інфляційне збільшення боргу.

Розглянувши матеріали справи №917/419/17, суд встановив:

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином позивача та відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

11.11.2015 року між ТОВ "Ясні зорі-Полтавщина" та ПП "Святосвіт" було укладено договір поставки №22468. Згідно умов вказаного договору постачальник зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за товар (м'ясопродукцію свинини) в кількості, асортименті, ціні кожної партії товару згідно видаткової товарної накладної, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2.1. договору оплата кожної партії товару проводиться на умовах 100% післяоплати протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткової накладної №13346 від 18.11.2015р.

Згідно пункту 7.1. договору поставки №22468 від 11.11.2015р. сторони несуть відповідальність за невиконання або не належне виконання зобов'язань по договору, згідно діючого законодавства України.

Проте, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати товару не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 26317,88 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами за договору поставки № 22468 від 11.11.2015 року у розмірі 30 390,41 грн. з яких: 26317,88 грн. - сума основного боргу, 820,00 грн. - 3% річних, 3252,53 грн. - інфляційне збільшення боргу.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт отримання відповідачем товару на суму 27817,88 грн. підтверджується видатковою накладною №13346 від 18.11.2015р.).

Взяті на себе зобов'язання відповідач виконав не в повному обсязі, отриманий товар оплатив частково, станом на час розгляду справи сума боргу, як зазначає позивач, становить 26317,88 грн., що не було спростовано відповідачем.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 820,00 грн. - 3% річних, 3252,53 грн. - інфляційне збільшення боргу, але до матеріалів позовної заяви ТОВ "Ясні зорі-Полтавщина" не додано розрахунку боргу.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2017 р. та від 11.04.2017 по справі №917/419/17 було зобов'язано позивача надати суду належний розрахунок нарахування 3% річних у розмірі 820,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 3252, 53 грн. (з зазначенням з якої та по яку дату нараховані).

Позивач даної вимоги суду не виконав, належного розрахунку не надав, в судове засідання не з'явився, суд самостійно перевірити правильність нарахування не може, оскільки не зрозуміло з якої та по яку дату нараховані 3% річних та інфляційне збільшення боргу.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 820,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 3252,53 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме задоволенню підлягають вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 26317,88 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 820,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 3252, 53 грн. слід залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 43, 49, п.5 ст.81, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Святосвіт" (вул. 40-річчя Жовтня, буд. 2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40074441, інші відомості: р/р 26007011742788 в ПАТ "Укрсоцбанк, МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі-Полтавщина" (вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, 39220, код ЄДРПОУ 38237046, інші відомості: р/р 26007013015592 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 26317,88 грн. - основного боргу, 1600,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 820,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 3252, 53 грн. - залишити без розгляду.

4. Копію рішення направити сторонам.

Суддя                                                                      Паламарчук В.В.