Рішення

від 20.04.2017 по справі 912/493/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 рокуСправа № 912/493/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/493/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Логістик-Груп",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландтех",

про стягнення 103042,27 грн,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 02.06.2016;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 27 від 15.02.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Логістик-Груп" (надалі - ТОВ "Автотранс-Логістик-Груп") звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 280719,85 грн заборгованості, в тому числі: 146590,00 грн основного боргу та 134129,85 грн пені за договором надання транспортних послуг №АГ-160216-1 від 16.02.2016, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Позов мотивовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором надання транспортних послуг №АГ-160216-1 від 16.02.2016 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою від 10.02.2017 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 07.03.2017.

В судовому засіданні 07.03.2017 господарським судом оголошувалась перерва до 28.03.2017 в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 28.03.2017 господарський суд відклав розгляд справи до 07.04.2017, а ухвалою від 07.04.2017 продовжив строк вирішення спору у даній справі на 15 днів та відклав розгляд справи до 20.04.2017.

20.04.2017 позивачем подано до господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач наполягає на стягненні з відповідача 103042,27 грн, в тому числі - 92580,00 грн основного боргу та 10462,27 грн пені.

Таке зменшення позовних вимог позивача не суперечить нормам чинного законодавства, зокрема, статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим приймається до розгляду господарським судом.

Присутній у судовому засіданні 20.04.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач надав до господарського суду заперечення щодо заявлених позовних вимог позивача. Так, відповідач визнає, що позивачем були надані транспортні послуги по договору №АГ-160216-1 від 16.02.2016 та не оплачені відповідачем в сумі 79960,00 грн. Щодо нарахованої пені то відповідач надає до господарського суду власний її розрахунок (том 2, а.с. 70), за яким погоджується з сумою нарахованої пені в розмірі 4535,25 грн.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2016 між ТОВ "Автотранс-Логістик-Груп" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландтех" (надалі - ТОВ "Ландтех", Замовник) укладено договір №АГ-160216-1 надання транспортних послуг (надалі - Договір, том 1, а.с.14-16).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Виконавець зобов'язується надати послуги вантажним транспортом (далі - ВТ) із н/причіпом - платформою по перевезенню сільськогосподарської техніки, які належать Виконавцю, а Замовник зобов'язується сплати за надані Виконавцем послуги встановлену/погоджену Сторонами плату.

Надання послуг підтверджується складанням товарно - транспортних накладних, актів здачі приймання робіт (наданих послуг), шляхових листів (пункт 1.2. Договору ).

Розрахунок за перевезення вантажів проводиться Замовником на підставі рахунків-фактур, що надаються Виконавцем після підписання ОСОБА_2 прийому - передачі послуг, або в інший термін за узгодженням Сторін. Замовник проводить оплату за транспортні перевезення по тарифам узгодженим Сторонами та вказаними в заявках, але не більше 20,00 грн за 1 км пробігу звичайним вантажним автомобілем та не більше 40 грн за 1 км пробігу тралом (з ПДВ) в залежності від габаритів вантажу. Оплата проводиться при умові отримання Замовником всіх документів на виконане перевезення, а саме: акт приймання - передачі, ТТН, рахунок на оплату, оформлену заявку, податкову тощо (пункти 3.1.-3.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.5. Договору у разі не оплати наданих виконавцем послуг понад 5-ть календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, Замовник сплачує пеню в розмірі - 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Таким чином сторонами Договору погоджено обов'язок Замовника оплатити виконані роботи протягом 5 календарних днів з моменту підписання акта приймання - передачі виконаних робіт.

Договір підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств та набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2016, але до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (пункт 7.3. Договору).

За твердженням позивача, на виконання умов Договору виконано 35 перевезень, які оформлені: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), заявками - договорами на перевезення та товарно - транспортними накладними (том 1 а.с. 30-113) на загальну суму 378105,00 грн.

Відповідач частково оплатив надані транспортні послуги в загальній сумі 231515,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень (том 1, а.с. 191-215).

Поряд з цим, позивач вказує, що надані послуги згідно акта прийому - здачі виконаних робіт №198 від 09.03.2016 на суму 17900,00 грн та акта прийому - здачі виконаних робіт №596 від 08.04.2016 на суму 15860,00 грн, а також перевезення які здійснені за заявками - договорами: №7 від 25.04.2016 на суму 11680,00 грн; №11 від 26.05.2016 на суму 5280,00 грн; №13 від 27.05.2016 на суму 11580,00 грн; №1 від 06.06.2016 на суму 1400,00 грн; №2 від 06.06.2016 на суму 8400,00 грн; №3 від 07.06.2016 на суму 8400,00 грн; №4 від 08.06.2016 на суму 3680,00 грн; №5 від 09.06.2016 на суму 8400,00 грн, а всього на суму 37760,00 за актами та 58820,00 грн по заявкам - договорам, відповідачем не оплочено.

У зв'язку із неповним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати за отримані послуги позивач і звернувся з даним позовом до господарського суду.

Вирішуючи спір господарський суд враховує наступні положення законодавства.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 цього Кодексу передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладений між сторонами Договір, за своєю правовою природою є договором перевезення, правовідносини за яким регулюються, главою 64 Цивільного кодексу України та главою 32 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до частин 1-3 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Як свідчать матеріали справи Виконавець здійснював перевезення сільськогосподарської техніки за замовленням відповідача, а останній всупереч вимогам Договору та чинного законодавства не оплатив вартості отриманих послуг в повному обсязі.

Поряд з цим, з наданих відповідачем до матеріалів справи пояснень №194 від 18.04.2017 (том 2, а.с. 58) вбачається, що останній визнає наявність заборгованості по заявкам - договорам:

- № 4 від 04.03.2016 на суму 4340,00 грн;

- № 1 від 07.04.2016 на суму 13400,00 грн;

- № 7 від 25.04.2016 на суму 11680,00 грн;

- № 2 від 12.05.2016 на суму 3400,00 грн;

- № 11 від 26.05.2016 на суму 5280,00 грн;

- № 13 від 27.05.2016 на суму 11580,00 грн;

- № 1 від 06.06.2016 на суму 1400,00 грн;

- № 2 від 06.06.2016 на суму 8400,00 грн;

- № 3 від 07.06.2016 на суму 8400,00 грн;

- № 4 від 08.06.2016 на суму 3680,00 грн;

- № 5 від 09.06.2016 на суму 8400,00 грн, а всього 79960,00 грн.

Господарський суд враховує, що із заявленої до стягнення суми основного боргу - 92580,00 грн, позивачем визнано суму боргу в розмірі 58820,00 грн по заявкам - договорам:

- № 7 від 25.04.2016 на суму 11680,00 грн;

- № 11 від 26.05.2016 на суму 5280,00 грн;

- № 13 від 27.05.2016 на суму 11580,00 грн;

- № 1 від 06.06.2016 на суму 1400,00 грн;

- № 2 від 06.06.2016 на суму 8400,00 грн;

- № 3 від 07.06.2016 на суму 8400,00 грн;

- № 4 від 08.06.2016 на суму 3680,00 грн;

- № 5 від 09.06.2016 на суму 8400,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Заборгованість за актами здачі-прийняття робіт, в тому числі №198 від 09.03.2016 на суму 17900,00 грн та № 596 від 08.04.2016 на суму 15860,00 грн, відповідач визнає частково, а саме по заявкам-договорам: № 4 від 04.03.2016 на суму 4340,00 грн та № 1 від 07.04.2016 на суму 13400,00 грн, посилаючись на те, що у останнього відсутні оригінали таких актів.

В ході розгляду даної справи господарський суд оглянув оригінали товарно - транспортних накладних, договорів - заявок та актів здачі приймання робіт, в тому числі судовому засіданні 20.04.2017 - оригінали товарно - транспортних накладних, договорів - заявок та актів здачі приймання робіт №198 від 09.03.2016 та № 596 від 08.04.2016. Наявність оригіналів даних документів спростовує доводи відповідача щодо відсутності підстав для оплати вартості наданих послуг в розмірі 17900,00 грн та 15860,00 грн, а всього в сумі 33820,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджено, що залишок несплаченої заборгованості становить 92580,00 грн.

Господарському суду не надано доказів погашення заборгованості в сумі 92580,00 грн.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, господарський суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 92580,00 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення 10462,27 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати наданих транспортних послуг по перевезенню, нарахованої виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд враховує положення пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.5. Договору у разі не оплати наданих виконавцем послуг понад 5-ть календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, Замовник сплачує пеню в розмірі - 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення.

У зв'язку з тим, що відповідач здійснював оплату вартості наданих транспортних послуг з порушенням строку, встановленого умовами Договору, позивачем нараховано пеню в сумі 10462,27 грн.

Як вбачається із розрахунку відповідача, останній погоджується з нарахуванням пені в сумі 4535,25 грн.

Поряд з цим відповідач вважає, що позивачем неправомірно нараховано пеню в розмірі 3238,63 грн на суму заборгованості за актом здачі-прийняття робіт №198 від 09.03.2016 на суму 17900,00 грн та в розмірі 2688,40 грн за актом здачі-прийняття робіт №596 від 08.04.2016 на суму 15860,00 грн, оскільки позивачем не проводилась оплата вартості наданих транспортних послуг за вказаними актами за відсутності в останнього їх оригіналів З огляду на викладене, відповідач просить суд не стягувати пеню, нараховану на заборгованість за цими актами.

Господарський суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені дійшов висновку, що він відповідає умовам Договору, вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нормам цивільного та господарського законодавства.

При цьому, доводи відповідача щодо не визнання нарахування пені за актами здачі-прийняття робіт №198 від 09.03.2016 на суму 17900,00 грн та № 596 від 08.04.2016 на суму 15860,00 грн спростовуються матеріалами справи. Зокрема, те, що відповідачу було відомо про вартість наданих транспортних послуг за вказаними актами підтверджується документами податкової звітності. Так, відповідач суму наданих транспортних послуг за березень 2016 року та квітень 2016 року, куди входять спірні суми, відобразив в Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та включив їх до податкового кредиту за березень та квітень 2016 року.

Частинами 1-3 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не доведено, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за Договором щодо оплати вартості наданих транспортних послуг за актами здачі-прийняття робіт №198 від 09.03.2016 на суму 17900,00 грн та № 596 від 08.04.2016 на суму 15860,00 грн , а тому нарахування пені в розмірі 3238,63 грн на суму заборгованості за актом здачі-прийняття робіт №198 від 09.03.2016 на суму 17900,00 грн та в розмірі 2688,40 грн за актом здачі-прийняття робіт №596 від 08.04.2016 на суму 15860,00 грн є правомірним.

З огляду на викладене позивачем правомірно нараховано пеня в загальній сумі 10462,27 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є доведеними та підтверджуються матеріалами справи, відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландтех" (25002, м. Кропивницький, вул. Орджонікідзе, 7, офіс425, ідентифікаційний код 37509074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Логістик-Груп" (65017, м. Одеса, вул. Багрицького, 12А, ідентифікаційний код 39567365) - 103042,27 грн, в тому числі: 92580,00 грн основного боргу, 10462,27 грн пені, а також 1600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 25.04.2017.

Суддя О.Б. Шевчук