Рішення

від 20.04.2017 по справі 923/176/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року Справа № 923/176/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Експортний Дім "ТМ Золотий Смак", м.Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 19 127,01 грн. за договором складського зберігання

за участю представників сторін:

від позивача : уповноважений представник ОСОБА_1, дов. № 143 від 27.03.2017;

від відповідача : не прибув;

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Експортний Дім "ТМ Золотий Смак" (відповідач) заборгованості в сумі 19127,01 грн. за договором складського зберігання зерна від 23.07.2015 № 67.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, ухвала про порушення справи, надіслана судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернута до суду.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2017 місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Експортний дім "ТМ Золотий Смак" є таким: 73000, АДРЕСА_1. Така сама адреса зазначена позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув» , „адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на судовий захист. Судовий розгляд у відповідності до ст..75 ГПК України суд проводить за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова глорація України (далі - позивач) в особі філії ПАТ ДПЗКУ Кіровоградський КХП №1 (далі - Зерновий склад) та товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-Експортний Дім ТМ Золотий Смак (далі - відповідач, поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна від 23.07.2015 № 67 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 Договору № 67 ОСОБА_2 за умовами цього Договору зобов'язується передати, а Позивач (Зерновий склад) зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2015 року (далі - Зерно) та надавати додаткові послуги, відповідно до додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору та в установлений строк повернути зерно Відповідачу (ОСОБА_2).

Зазначений Договір за своєю юридичною природою є договором складського зберігання.

Згідно п. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання - товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

За умовами п.4.1. договору зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві згідно умов даного Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору Відповідач поставив на зберігання на Зерновий склад кукурудзу 3 класу, що підтверджується складськими квитанціями (а.с.16, 17).

Відповідно п. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Пунктами 5.1, 5.5 Договору передбачено, що розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, які затверджені Зерновим складом та є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1 до Договору). Оплата послуг, що надані Зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг повинні бути оплачені ОСОБА_2 на підставі рахунку не пізніше 6-го числа місяця, наступним за звітним.

Відповідно до п. 5.3 Договору Зерновий склад надав ОСОБА_2 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 185 976,15 грн. (а.с.21, 22).

Згідно з п. 5.6 Договору ОСОБА_2 у триденний термін з дня отримання ОСОБА_2 наданих послуг, підписаного зі сторони Зернового складу, в разі згоди з наданими послугами, зобов'язаний підписати його та повернути Зерновому складу 1 (один) примірник.

Відповідно до п. 5.7 Договору у разі незгоди підписати ОСОБА_2 наданих послуг ОСОБА_2 у триденний термін з дня отримання ОСОБА_2 надсилає Зерновому складу свої обґрунтовані заперечення.

Згідно з п. 5.8 Договору у разі не підписання ОСОБА_2 наданих послуг у 3-денний термін з дня його отримання та ненадання обґрунтованих заперечень, ОСОБА_2 наданих послуг вважається підписаним.

Оскільки Зерновий склад не отримав обґрунтованих заперечень, - суд погоджується з позицією позивача, який вважає, що ОСОБА_2 наданих послуг є підписаним.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору за надані послуги з приймання, сушки, очистки, зберігання зерна пшениці та відвантаження Позивач (Зерновий склад) виставив відповідачу рахунки-фактури.

В порушення умов договору, Відповідач лише частково розрахувався за надані послуги у розмірі 170 000,15 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15 976,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 6.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання умов нього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного Договору.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд гідно калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунок інфляції та 3% річних і дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних в сумі 2422,54 грн. та 3% річних в сумі 728,47 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-Експортний Дім ТМ Золотий Смак (код ЄДРПОУ 39725236) на користь Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (код ЄДРПОУ 37243279, р/р 26003020053310 в АТ Укрексімбанк МФО 322313) 15976,00 грн. основного боргу, 2422,54 грн. інфляційних втрат, 728,47 грн. 3% річних та 1600,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.04.2017 р.

Суддя В.В.Литвинова