ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" квітня 2017 р.Справа № 922/884/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Рученко К.Д.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вест-Трейд", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 2319-К-О від 11.01.2017 р.);
відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро (далі за текстом - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вест-Трейд", м. Харків в особі ліквідаційної комісії (далі за текстом - відповідач) визнати кредиторські вимоги за договорами:
- б/н від 18.03.2013 р. за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" в розмірі 62443,24 грн., в т. ч. заборгованість за кредитом - 12000,00 грн., заборгованість за відсотками - 19498,33 грн., заборгованість по комісії - 4640,00 грн., пеня - 26304,91 грн.;
- б/н від 02.08.2013 р. за послугою "Гарантовані платежі" в розмірі 45018,63 грн., в т. ч. заборгованість за кредитом - 9857,25 грн., заборгованість за відсотками - 16828,51 грн., пеня - 18332,87 грн.
та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
Позов обгрунтовано з посиланням на те, що відповідач перебуває в процедурі припинення згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду України, в зв'язку з чим, позивач в порядку, визначеному ст. 105 ЦК України звернувся до відповідача з заявою про визнання його кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів, проте, комісія з припинення юридичної особи (ліквідатор) відповідача не надала відповідача на зазначену заяву, доказів визнання вимог позивача та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.04.2017 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 18.04.2017 р.
В процесі розгляду справи позивач супровідним листом (вх. № 11116 від 03.04.2017 р.) надав документи для долучення до матеріалів справи.
Також позивач надав додаткові пояснення до позовної заяви (вх. № 12794 від 18.04.2017 р.), в яких доводить до відома суду те, що про перебування відповідача в процедурі припинення на підставі судового рішення позивачу стало відомо з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і позивач не володіє інформацією стосовно того, чи було утворено відповідачем ліквідаційну комісію, чи здійснено останньою повідомлення про припинення юридичної особи та чи встановлено строк звернення з кредиторськими вимогами. Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що строк подання кредиторами вимог ліквідаційною комісією визначено не було, 26.10.2016 р. позивач направив голові ліквідаційної комісії відповідача заяву з кредиторськими вимогами б/н від 26.10.2016 р., однак зазначена заява 29.11.2016 р. повернута позивачу як невручена відповідачу. Вказана обставина, на думку позивача, свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед позивачем та включення його вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.
Відповідач відзиву на позов не надав, вимоги ухвал господарського суду Харківської області від 16.03.2017 р. та від 03.04.2017 р. не виконав.
На судове засідання 18.04.2017 р. прибув представник позивача, який підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач на судове засідання 18.04.2017 р. свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме: направлено на його юридичну адресу копії ухвал від 16.03.2017 р. та від 03.04.2017 р. Проте, дані ухвали повернулись на адресу суду з відміткою «не за запитом» .
В пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , зокрема зазначено, що Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Суд зазначає, що законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема, позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 ЦК України та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
За таких обставин, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також те, що неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
Як свідчать матеріали справи, 15.03.2013 р. відповідач шляхом підписання Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява) виразив свою згоду, з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті банку, які разом із вказаною заявою в цілому складають договір банківського обслуговування.
Згідно з даною заявою, підписавши її банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ,що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 (www.privatbank.ua), останній публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).
Тобто фактично, зазначені Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua: https://client-bank.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки від 15.03.2013 р. разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та рифами, що розміщені на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають по суті договір банкі вського обслуговування б/н від 15.03.2013 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
На виконання умов Договору Позивач відкрив Відповідачу поточний рахунок 26008052319016.
Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода» ).
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк. Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затвердженим порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. Клієнт виплачує Банку за користування кредитом, проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому Дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов, клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.
Пунктом 3.2.1.4.5. Умов передбачено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з а 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати. Кредитовий оборот по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, зарахованих Банком на поточний рахунок Клієнта протягом банківського дня, крім надходжень коштів вечірньої каси. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.
Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від гуми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
У відповідності до ст. 259 ЦК України пунктом 3.2.1.5.7. Умов сторони погодили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування гредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 доків.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язанння за договором № б/н від 18.03.2013р. (кредит за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок» ), станом на 25.08.2016 р. його заборгованість перед позивач становить 62443,24 грн. і складається з наступного:
- заборгованість за кредитом - 12 000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками - 19 498,33 грн.;
- заборгованість по комісії - 4 640,00 грн.;
- пеня - 26 304,91 грн.;
Крім того, як свідчать матеріали справи, після підписання Договору клієнту було надано право користуватися послугою «Еарантований платіж» , яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку, тобто в кредит.
Розділом 3.1.1., 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж» .
Послугу «Еарантований платіж» ПАТ КБ «ПриватБанк» надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «ПриватБанк» заявок на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж або заявка ), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «ПриватБанк» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «ПриватБанк» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).
Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди. Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.
Після отримання ПАТ КБ «ПриватБанк» за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ «ПриватБанк» розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).
Відповідач скористався послугою «Гарантований платіж» 02.08.2013р. шляхом реєстрації в системі Internet Banking Приват-24 заявки №11.
Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової :аявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПриватБанк» відсотки в розмірі 28% січних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПриватБанк» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не : гашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - Заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт плигать відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.
Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, шляхом виконання заявки Відповідача на гарантований платіж № 11 від 02.08.2013р. в сумі 9857,25 грн., що підтверджується копією зазначеної заявки, розрахунком заборгованості та виписками по рахунках Відповідача.
Прострочена заборгованість на рахунку Відповідача з'явилася 26.09.2013р. і не була погашена в момент, коли Відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто Відповідач порушив умови договору.
Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.
Відповідно до п.3.2.2.7.5. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов).
За приписами п.3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язанння за договором № б/н від 02.08.2013р. (кредит за послугою «Гарантовані платежі» ), станом на 05.08.2016р. його заборгованість перед позивачем становить 45 018,63 грн. і складається з наступного:
- заборгованість за кредитом - 9 857,25 грн.,
- заборгованість за відсотками - 16 828,51 грн.,
- пеня - 18 332,87 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2016р. у справі № 922/3132/16 були, задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про примусове стягнення заборгованості за вказаними договорами.
Однак, судове рішення на даний момент боржником не виконано, та грошові кошти на користь позивача не сплачені.
Матеріали справи також свідчать про те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 р. по справі № 820/16371/14 (а.с. 70-72) задоволено адміністративний позов Індустріальної об'єднаної держаної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вест-Трейд"; припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вест-Трейд" (код ЄДРПОУ: 38496262), яке зареєстроване як юридична особа 08.02.2013 р.
Зазначена постанова у встановленому законом порядку набрала законної сили, в зв'язку з чим, державним реєстратором на її виконання внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про винесення щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вест-Трейд" судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством (а.с. 73-78).
Матеріали справи не містять доказів створення відповідачем комісії з припинення юридичної особи, здійснення останньою публікації оголошення про ліквідацію та встановлення строку звернення з кредиторськими вимогами.
Разом з тим, матеріали справи також свідчать про те, що в зв'язку з відповідними обставинами, та на підставі ст. ст. 105, 110-112 ЦК України, позивач 02.02.2017 р. направив на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, як юридичну адресу останнього, заяву з кредиторськими вимогами б/н від 02.02.2017 р. (а. с. 55-57), в якій просив включити до ліквідаційного акту (балансу) його вимоги до відповідача на загальну суму 107461,87 грн., в т.ч. ту яку стягнуто з відповідача на користь позивача за рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/3132/16 від 17.10.2016 р. та яке на даний час залишається невиконаним.
Як зазначає позивач, він не отримував від відповідача жодної відповіді щодо визнання або не визнання його кредиторських вимог та включення їх до ліквідаційного балансу.
Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі, в якому останній просить суд зобов'язати відповідача включити до ліквідаційного балансу його грошові вимоги у загальному розмірі 107461,87 грн.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам, які стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи із наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані Відповідачем.
Пунктами 1-2 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Згідно з вимогами ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.
Статтею 111 ЦК України передбачено порядок ліквідації юридичної особи. Зокрема, даною статтею передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Згідно з вимогами ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в редакції, чинній на момент винесення Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 р. по справі № 820/9851/15, суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних
паперів та фондового ринку, органи ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна юридична особа має чинні ліцензії, та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.
З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону.
Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.
Згідно з вимогами п. п. 3-5 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Враховуючи викладене, а також те, що Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 р. по справі № 820/16371/14 є такою, що набрала законної сили, і на її виконання державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є підстави вважати, що позивач, в порядку, визначеному законом набув право на звернення з кредиторськими вимогами до відповідача у даній справі, яке реалізував шляхом звернення до відповідача з відповідною заявою б/н від 02.02.2017 р.
Суд констатує, що зазначену претензію позивач направив з дотриманням строків пред'явлення кредиторських вимог до боржника у випадку прийняття рішення про припинення останнього, оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства України такий строк не встановлений.
При цьому суд також враховує факт відсутності в матеріалах справи доказів створення відповідачем ліквідаційної комісії в порядку, визначеному ст. 105, 110-111ЦК України на виконання Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 р. по справі № 820/9851/15.
Однак, зазначені обставини не можуть бути перешкодою в реалізації прав та інтересів позивача щодо визнання його вимог та внесення їх до реєстру вимог кредиторів, оскільки створення ліквідаційної комісії жодним чином не залежить від позивача, тоді як останній з прийняттям судового рішення про припинення відповідача набув право на зверенння з кредиторськими вимогами до відповідача, їх розгляд ліквідаційною комісією та внесення до реєстру вимог кредиторів.
Як вже було зазначено вище, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договорами банківського обслуговування б/н від 15.03.2013 р. та б/н від 02.08.2013 р. в загальній сумі 107461,87 грн. підтверджується матеріалами справи (в т.ч. рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2016 р. по справі № 922/3132/16) та відповідачем жодним чином не спростовується.
Оскільки матеріали справи не містять, та відповідачем не надано суду доказів задоволення ліквідаційною комісією даних вимог та внесення їх до реєстру вимог кредиторів (ліквідаційного балансу), є підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача включити до ліквідаційного балансу грошових вимог позивача у сумі 107461,87 грн.
З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі в розмірі 1600,00 грн. підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вест-Трейд" (адреса: 61047, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 38496262) ) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570) у загальному розмірі 107461,87 грн. за наступними договорами:
- б/н від 18.03.2013 р. за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" в розмірі 62443,24 грн., в т. ч. заборгованість за кредитом - 12000,00 грн., заборгованість за відсотками - 19498,33 грн., заборгованість по комісії - 4640,00 грн., пеня - 26304,91 грн.;
- б/н від 02.08.2013 р. за послугою "Гарантовані платежі" в розмірі 45018,63 грн., в т. ч. заборгованість за кредитом - 9857,25 грн., заборгованість за відсотками - 16828,51 грн., пеня - 18332,87 грн.
та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вест-Трейд" (адреса: 61047, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 38496262) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570) 1600,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.04.2017 р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2017 |
Оприлюднено | 28.04.2017 |
Номер документу | 66165769 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Байбак О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні