Рішення

від 18.04.2017 по справі 925/214/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р.Справа № 925/214/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будинок оптики", м. Харків доПублічного акціонерного товариства "Агропросперіс Банк", м. Київ 3-і особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", м. Київ - приватний нотаріус Харківського МНО Погрібна Тетяна Петрівна, м. Харків про визнання недійсним договору іпотеки за участю представників:

позивача - Горбенко К.О. за довіреністю від 17.02.2017

відповідача - не з"явився

третьої особи ПАТ "Дельта банк" - не з"явився

третьої особи нотаріуса - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Будинок оптики" звернулося з позовом до ПАТ "Агропросперіс Банк" про визнання недійсним іпотечного договору від 31.07.2013 № 699004046603007/1, укладеного між ПАТ "Астра Банк" як іпотекодержателем та ТОВ "Будинок оптики" як іпотекодавцем задля забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Оптикал Трейд" перед ПАТ "Астра Банк", правонаступником якого є ПАТ "Агропросперіс Банк", за генеральним кредитним договором від 31.07.2013 № 699004046603007.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2017 року було порушено провадження по справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Дельта Банк", прийнято до розгляду заяву позивача про забезпечення позову та призначено розгляд справи на 03 квітня 2017 року.

Позивач звернувся до суду із заявою (вх. № 10919 від 03.04.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи та заявою (вх. № 10917 від 03.04.2017) про витребування доказів у відповідача та третьої особи.

Через канцелярію суду від третьої особи - ПАТ "Дельта - Банк" надійшли заяви:

- вх. № 10950 від 03.04.2017 про застосування строків позовної давності до вимог позивача;

- вх. № 10948 від 03.04.2017 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Погрібну Тетяну Петрівну;

- вх. № 10951 від 03.04.2017 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника третьої особи в судове засідання.

Ухвалою суду від 03 квітня 2017 року були задоволені заяви ПАТ "Дельта Банк" про відкладення розгляду справи та про залучення до участі у справі третьої особи - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Погрібну Тетяну Петрівну, задоволено заяву позивача про витребування доказів у ПАТ "Агропросперіс Банк" та ПАТ "Дельта Банк", в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено. Розгляд справи відкладено на 18 квітня 2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, також звернувся до суду із заявами (вх. № 12623 від 14.04.2017 та вх. № 12951 від 18.04.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник ПАТ "Дельта - банк" в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою (вх. №12727 від 18.04.2017) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання. Також банк надав відзив на позовну заяву (вх. №12726 від 18.04.2017) в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Обставини, викладені у відзиві на позовну заяву були досліджені судом, відзив та додані до нього документи долучено до матеріалів справи.

Приватний нотаріус в судове засідання не з'явився, пояснень щодо обставин спору суду не надав.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвал суду не надав, в зв"язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлений статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Суд також зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи вже відкладався для надання можливості усім учасникам судового процесу ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31 липня 2013 року між ПАТ Астра Банк та ТОВ Оптикал Трейд був укладений генеральний кредитний договір №699004046603007 (надалі -кредитний договір).

31 липня 2013 року між ПАТ Астра Банк , правонаступником якого є AT Дельта Банк , та ТОВ Будинок оптики , був укладений спірний іпотечний договір № 699004046603007/1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. та зареєстрований в реєстрі № 1473.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові приміщення, офіс №1, літера А-9 , а саме: приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-1 1. №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, 1-19, №1-20, загальною площею 135,3 кв.м., що знаходяться по вулиці Хрещатик (вул. Урицького), в місті Черкаси, будинок 200 та належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 466942, виданого 11.08.2011 року Виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Технічного паспорту на нежитлові приміщення виданого Черкаським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації (реєстраційний номер 21-2227-82).

Вищевказаний Іпотечний договір Позивач вважає недійсним, посилаючись на те, що питання щодо можливості укладання оскаржуваного іпотечного договору мало розглядатись дирекцією (колегіальним виконавчим органом), але таке питання на розгляд дирекції не вносилось і жодних рішень з цього приводу нею (дирекцією) не приймалося, відповідно, оскаржуваний іпотечний договір було укладено з порушенням господарської компетенції.

В подальшому, 02 грудня 2013 року між ПАТ Астра Банк та AT Дельта Банк був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений 02.12.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1539.

Внаслідок укладення зазначеного Договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013 року АТ Дельта Банк став новим кредитором, як за кредитним договором, укладеним з ТОВ Оптикал Трейд , так і за договорами, які були укладені за для його забезпечення, а саме за іпотечним договором № 699004046603007/1 від 31.07.2013 р.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам спору, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній

волі.

4. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

5. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до пункту 3.3 Статуту позивача, чинного на день укладення Іпотечного Договору (затвердженим протоколом загальних зборів №Г1 від 17 серпня 2010 року), Товариство має право продавати, обмінювати, передавати в оренду або заставу юридичним та фізичним особам належне йому майно, відчужувати його іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту, а також списувати його з балансу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 58, ст. 59 та ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, до компетенції яких віднесено вирішення будь-яких питань діяльності товариства.

Відповідно до п. 7.1. Статуту Вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників, що складаються з учасника (учасників) чи призначених ними представників.

Згідно п. 7.6. Статуту Дирекція здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства і підпорядкована Загальним зборам учасників у рамках компетенції і прав, визначених Статутом Товариства.

Відповідно до п. 7.8. Статуту Директор Товариства без доручення діє від імені товариства, представляє його у відносинах з органами державної влади та самоврядування, правоохоронними органами, а також іншими юридичними і фізичними особами, розпоряджається у встановленому порядку майном та коштами Товариства, укладає договори (угоди) і контракти, видає довіреності, відкриває в установах банків поточний та інші рахунки, організовує бухгалтерський облік, звітність та несе відповідальність за їх повноту та достовірність, видає накази і дає вказівки, що є обов'язковими для всіх працівників Товариства та інше.

А отже, пунктом 1 протоколу загальних зборів засновників ТОВ "БУДИНОК ОПТИКИ" № 1 від 01.07.2013 р., на якому були присутні всі його члени, було вирішено питання про надання згоди на передачу ТОВ БУДИНОК ОПТИКИ в іпотеку АТ Астра Банк за зобов'язанням TOB ОПТИКАЛ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ - 37458891), нерухомого майна належного TOB БУДИНОК ОПТИКИ нежитлові приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, 1-19, №1-20, загальною площею 135,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик (вулиця Урицького), буд. 200.

Цим же протоколом були надані повноваження директору ТОВ БУДИНОК ОПТИКИ - Корсунський Марині Василівни на підписання відповідного іпотечного договору.

Тобто, з наданих до Банку документів не вбачалося обмежень представника ТОВ БУДИНОК ОПТИКИ на укладання Іпотечного договору.

Враховуючи наведене, оскільки директора Корсунську Марину Василівну було уповноважено Загальними зборами учасників товариства на укладання та підписання договору іпотеки, додаткових угод до нього, та інших документів від імені ТОВ БУДИНОК ОПТИКИ , то твердження позивача про відсутність повноважень у директора є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно зі ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Крім того, якщо правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, то такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою (ст. 241 ЦК України). Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 р. наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено.

А отже, суд прийшов до висновку, що сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов спірного іпотечного договору.

Крім того, умови спірного договору виконувались позивачем. Так, позивач надав в забезпечення нерухоме майно, сторонами вчинялись дії щодо передачі цього майна в іпотеку, вчинялись дії щодо страхування предмета іпотеки та заборони його відчуження, сплата страхового платежу у 2013-2014 роках і таке інш.

Таким чином, позивач своїми діями у подальшому схвалив укладений ним іпотечний договір.

Іпотечний договір був нотаріально засвідчений, а нотаріальне посвідчення може бути вчинено на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року по справі № 925/1387/15 за позовом АТ Дельта Банк до ТОВ Будинок оптики , треті особи - ТОВ Оптикал Трейд , Національний банк України позовні вимоги АТ Дельта Банк задоволені повністю, а саме: в рахунок погашення заборгованості ТОВ ОПТИКАЛ ТРЕЙД , а саме Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31.07.2013 року в розмірі 2 488 695,87 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю АТ Дельта Банк предмету іпотеки за оспорюваним іпотечним договором, який належить ТОВ Будинок оптики .

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню судом у зв'язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову.

Стосовно заяви ПАТ "Дельта Банк" про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що ПАТ "Дельта банк" є третьою особою в даній справі, а згідно статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 24.04.2017 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя С.А. Прохоров