Постанова

від 20.04.2017 по справі 910/22597/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2017 р. Справа№ 910/22597/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Руденко М.А.

Буравльова С.І.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги від 06.12.2016,

відповідача: Андарак К.С., довіреність б/н від 03.02.2017,

Павленко П.О., директор.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад"

на рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2017

у справі №910/22597/16 (суддя - Отрош І.М.)

за позовом ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад"

про визнання недійсними рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі №910/22597/16 повністю задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" про визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад", оформлене протоколом №2/2016 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" від 16.09.2016.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Белпарад" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі №910/22597/16 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому просив суд рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

Засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" були наступні особи: ОСОБА_5 (33% статутного фонду), ОСОБА_4 (34% статутного фонду), ОСОБА_6 (33% статутного фонду), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001813662 від 08.12.2016 станом на 01.09.2016, копія якого долучена до позову, а також статутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Белпарад", затвердженим зборами учасників, проткол №1 від 19.05.2006, копія якого подана 02.02.2017.

Судом встановлено, що 16.09.2016 відбулись Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад", рішення яких оформлені протоколом № 2/2016 від 16.09.2016. Відповідно до вказаного протоколу на Зборах були присутні наступні учасники відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, тобто особи, які володіють 100% голосів, у томі числі і позивач, якому належало 33% голосів.

Судом встановлено, що до порядку денного Зборів включено наступне питання: про виключення ОСОБА_5 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад".

За наслідками розгляду питання порядку денного про виключення ОСОБА_5 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" учасниками, які брали участь у голосуванні (ОСОБА_4, та ОСОБА_6) одноголосно прийнято рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства"; у зв'язку з виключенням зі складу учасників Товариства ОСОБА_5 статутний капітал товариства зменшується до суми 23517,00 грн, а частки перерозподіляються наступним чином: 11934,00 грн - 50,75% від розміру статутного капіталу товариства - ОСОБА_4, 11583,00 грн, що становить 49,25 % розміру статутного капіталу - ОСОБА_6

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що позивач є учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" із часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 33% (11583,00 грн), та рішенням Загальних зборів учасників відповідача, оформленим протоколом №2/2016 від 16.09.2016, його виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад", однак позивач вважає, що з даного рішення не вбачається обґрунтування причин виключення його зі складу учасників, зокрема не зазначено фактів невиконання ним статутних обов'язків, як і не зазначено, які дії (бездіяльність) перешкоджають досягненню цілей товариства. За таких обставин, позивач просить суд визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад", оформлене протоколом №2/2016 від 16.09.2016.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2., 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4, господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18 постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, відповідно до п.п. 2.12, 2.13, 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

За змістом ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

При цьому, до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить виключення учасника з товариства (п. в ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства").

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів (чч. 2, 3 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства").

З протоколу № 2/2016 від 16.09.2016 вбачається, що підставами виключення ОСОБА_5 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" є наступні:

1) блокування прийняття важливих рішень для Товариства шляхом відмови підписання протоколів загальних зборів, які скликалися 05.04.2016 та 27.04.2016;

2) перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства шляхом порушення майнових прав Товариства, а саме - ігнорування вимог директора Товариства повернути у володіння Товариства транспортний засіб Volkswagen Caddy, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить Товариству на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09.04.2011, який знаходився у користуванні ОСОБА_5 на підставі довіреності, що була скасована 27.05.2016 і ОСОБА_5 листом від 14.05.2016 було повідомлено про скасування довіреності;

3) перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства шляхом незаконного заволодіння 13.05.2016 року ноутбуком HP ProBook 4540s І5-3210М 15,6" LED 6144/750/DVDRW/BT/WiFi, серійний номер 2ce24620ph (був придбаний 28.04.2013р., накладна N9 288, вартістю 5814,00, який належить Товариству, вказане підтверджується показами свідків, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (зареєстровано 13.05.2016, № 14009) з органів поліції;

4) навмисне голосування на Загальних зборах Учасників Товариства проти прийняття рішень, які є життєво важливими для діяльності Товариства, а саме: Про дострокове погашення кредитної заборгованості перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" та дострокове припинення дії договорів - Протокол № 1/20016 від 17.06.2016; Про продаж основних засобів Товариства, а саме транспортних засобів, з метою поповнення обігових коштів Товариства - Протокол № 1/20016 від 17.06.2016.

За змістом ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до п. 4.24. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4, під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.

У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Так, питання дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача, на яких було прийнято оскаржувані позивачем рішення, останнім не заперечується, як і факт того, що позивач брав участь у загальних зборах учасників, проведених 16.09.2016, тоді-як обставинами, якими позивач обґрунтовує недійсність рішення про виключення його зі складу відповідача, є те, що обставини, які стали підставами для прийняття такого рішення, не передбачені нормами ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" та статуту відповідача як підстави виключення зі складу учасників.

Відтак, в межах даної справи слід встановити, чи могли викладені у протоколі №2/2016 від 16.09.2016 обставини слугувати підставами для виключення позивача зі складу учасників відповідача, тобто чи було систематичне невиконання позивачем своїх обов'язків як учасника товариства/їх неналежне виконання, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

За змістом ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

З долучених до відзиву відповідача матеріалів вбачається, що 17.06.2016 загальними зборами учасників відповідача було прийнято рішення, оформлене протоколом №1/20016, щодо переходу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" на модельний статут, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 16.11.2011.

Так, відповідно до ст. 56 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.

Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі (ст. 87 Цивільного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року N 1182 затверджено модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю.

Як встановлено судом, по першій підставі виключення позивача зі складу учасників, а саме "Блокування прийняття важливих рішень для Товариства шляхом відмови підписання протоколів загальних зборів, які скликалися 05.04.2016 та 27.04.2016" відповідач зазначив, що позивач був присутній на Загальних зборах учасників 05.04.2016 та 27.04.2016, але підписати протоколи 05.04.2016 та 27.04.2016 відмовився, чим заблокував прийняття важливих рішень. Так, відповідач зазначає, що на Загальних зборах учасників Товариства 05.04.2016 вирішувались важливі питання про майнове поручительство перед AT "Райффайзен Банк Аваль" по Генеральному договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р1-01-09-1-0/12/126 від 18.12.2014 та передання в заставу автомобіля Honda Civic, 2012 р.в., який належить директору Товариства ОСОБА_4 на праві приватної власності та про фінансове поручительство ОСОБА_4 за зобов'язаннями Товариства перед AT "Райффайзен Банк Аваль". Відповідач зазначає, що на той час закінчувалася лізингова угода щодо транспортного засобу Toyota Camry між лізингодавецем ТОВ "БЕЛПАРАД" та Лізингоодержувачем Представництвом "Відкрите акціонерне товариство "Федеральная грузовая компания" в Україні", у відповідності до домовленості з Лізингоодержувачем ТОВ "БЕЛПАРАД" мало передати у власність зазначеному Представництву транспортний засіб Toyota Camry. Оскільки цей транспортний засіб перебував в заставі AT "Райффайзен Банк Аваль" в якості забезпечення кредитного договору, то було запропоновано замінити об'єкт застави на автомобіль Honda Civic. Блокування цього рішення мало наслідком несвоєчасне виконання ТОВ "БЕЛПАРАД" своїх зобов'язань перед Представництвом "Відкрите акціонерне товариство "Федеральная грузовая компания" в Україні" та в подальшому втрату джерела фінансування від AT "Райффайзен Банк Аваль", що вкрай негативно позначилося на фінансовому становищі Товариства. ТОВ "БЕЛПАРАД" вимушено було відмовитись під підписання, як мінімум, трьох перспективних договорів через відсутність обігових коштів. Також відповідач вказує, що на Загальних зборах учасників Товариства 27.04.2016 вирішувались питання про дострокове погашення кредитної заборгованості перед AT "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 200000 грн. та дострокове припинення наступних договорів: Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р1-01-09-1-0/12/126 від 18.12.2014 та Додаткової угоди №1 до ГКУ №01/Р1-01-09-1-0/12/126 від 13.01.2016; Кредитного договору №011/322904/304457 від 13.01.2016; Договору застави транспортних засобів за реєстровим номером 5204 від 18.12.2014 в сумі 636 700,00 гривень та Додаткової угоди №1 до Договору застави транспортних засобів №5204 від 18.12.2014 в сумі 740 520,00 гривень. Позивач відмовився підписувати і цей Протокол, не надавши ніяких пояснень; блокування цих рішень, за твердженням відповідача, мало наслідком блокування повноважень директора Товариства на дострокове погашення кредитної заборгованості Товариства і неможливості виведення транспортного засобу із застави, що є перешкоджанням своїми діями в вирішенні фінансово-господарських питань діяльності Товариства.

Щодо відмови позивача від підписання протоколу, суд зазначає, що згідно з частиною п'ятою статті 60 Закону України "Про господарські товариства" голова зборів товариства організує ведення протоколу. Так, Законом не встановлено імперативно обов'язкових вимог до протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідних вимог щодо протоколу не встановлено і статутом відповідача, затвердженим зборами учасників (протокол №1 від 19.05.2006), що був чинним на дату прийняття рішень, оформлених протоколами від 05.04.2016 та від 27.04.2016, які позивач підписати відмовився (копії протоколів подані відповідачем разом з відзивом на позов). Водночас, за аналогією до правовідносин, що виникли в межах діяльності товариства з обмеженою відповідальністю (відповідача) суд вважає за можливе застосувати положення статті 41 Закону України "Про господарські товариства" (глава про акціонерне товариство), згідно з частиною дев'ятою якої протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів. За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати доведеними обставини блокування позивачем (через не підписання протоколів) прийняття відповідачем важливих рішень.

Більше того, як вбачається з протоколів Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" від 05.04.2016 та від 27.04.2016, рішення, які були включені до порядку денного, були фактично прийняті за наслідками голосування учасників (більшістю голосів).

За наведених обставин, відповідачем не доведено, яким чином непідписання позивачем протоколу Загальних зборів відповідача може свідчити про невиконання позивачем своїх статутних обов'язків учасника товариства, або яким чином таке непідписання перешкодило досягненню відповідачем цілей його діяльності (суттєво ускладнило чи зробило практично неможливим).

По другій підставі, а саме: "Перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства шляхом порушення майнових прав Товариства, а саме - ігнорування вимог директора Товариства повернути у володіння Товариства транспортний засіб Volkswagen Caddy, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить Товариству на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09.04.2011, який знаходився у користуванні ОСОБА_5 на підставі довіреності, що була скасована 27.05.2016 і ОСОБА_5 листом від 14.05.2016 було повідомлено про скасування довіреності.", відповідач зазначив, що директором Товариства 26.11.2016 була отримана інформація, що 10.06.2016 право власності на вказаний транспортний засіб перейшло до позивача на підставі договору купівлі-продажу, але жодного рішення про відчуження транспортного засобу ні директором, ні Загальними зборами учасників Товариства не приймалось взагалі. При цьому, на поточний рахунок Товариства ніяких грошових коштів внаслідок продажу даного автомобіля не надходило, податок на додану вартість не нараховувався та не сплачувався. Також відповідач зазначає, що з 24.06.2016 по 23.11.2016 позивачем по паливній картці 133137852 було шахрайським чином отримано палива на загальну суму 23176,21 грн.

Як встановлено судом, по третій підставі "Перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства шляхом незаконного заволодіння 13.05.2016 ноутбуком HP ProBook 4540s І5-3210М 15,6" LED 6144/750/DVDRW/BT/WiFi, серійний номер 2ce24620ph (був придбаний 28.04.2013, накладна N9 288, вартістю 5814,00, який належить Товариству, вказане підтверджується показами свідків, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (зареєстровано 13.05.2016, № 14009) з органів поліції.", відповідач зазначив, що зазначений ноутбук був винесений з офісу Товариства ОСОБА_8 (сином позивача). Жодного дозволу на виніс ноутбука з приміщення офісу ні позивачу, ні його сину директор Товариства не надавав. Вимоги директора до позивача про повернення ноутбуку результату не дали. Відповідач вважає, що позивач своїми діями-завдав Товариству не тільки фінансових втрат, але й позбавив Товариство певного програмного забезпечення, інстальованого на викраденому ноутбуку. Зокрема, Товариство певний час не мало можливості виконувати свої зобов'язання перед ПрАТ АСК "ІНГО Україна" згідно з договором доручення, оскільки програмне забезпечення по оформленню та випискам полісів було інстальоване ПрАТ АСК "ІНГО Україна" саме на цьому ноутбуці.

Суд зазначає, що неправомірна, за твердженням відповідача, поведінка позивача у вигляді неповернення автомобіля, який знаходився у користуванні ОСОБА_5 на підставі довіреності, що була скасована, а також заволодіння ноутбуком відповідача не свідчить про невиконання позивачем своїх обов'язків, передбачених статутом, саме як учасника товариства відповідача чи перешкоджанню такими діями досягненню цілей товариства, тоді-як відповідач не позбавлений права звернутись до відповідних органів з приводу незаконності перебування у володінні позивача відповідного майна, що, як зазначає відповідач, позивачу не належить. При цьому, суд зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування викладених обставин, які відповідач вважає достатніми підставами для виключення позивача зі складу учасників відповідача, так само як і не доведено наявності обставин суттєвого утруднення досягнення мети діяльності товариства чи практичної неможливості її досягнення у зв'язку з вказаними діями.

По четвертій підставі, а саме "Навмисне голосування на Загальних зборах Учасників Товариства проти прийняття рішень, які є життєво важливими для діяльності Товариства, а саме: Про дострокове погашення кредитної заборгованості перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" та дострокове припинення дії договорів - Протокол № 1/20016 від 17.06.2016; Про продаж основних засобів Товариства, а саме транспортних засобів, з метою поповнення обігових коштів Товариства - Протокол № 1/20016 від 17.06.2016" відповідач вказав на те, що позивач голосував навмисно проти всіх питань, не дивлячись на те, що прийняття цих питань позитивно впливають на фінансовий стан Товариства.

З долучених до відзиву відповідача матеріалів вбачається, що 17.06.2016 загальними зборами учасників відповідача було прийнято рішення, оформлене протоколом №1/20016, про дострокове погашення кредитної заборгованості перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" та дострокове припинення дії договорів - Протокол № 1/20016 від 17.06.2016; про продаж основних засобів Товариства, а саме транспортних засобів, з метою поповнення обігових коштів Товариства - Протокол № 1/20016 від 17.06.2016. При цьому, позивач з даного питання порядку денного зборів голосував проти.

Суд зазначає, що учасники господарського товариства здійснюють своє волевиявлення з приводу питань порядку денного загальних зборів учасників товариства шляхом голосування за власним переконанням, тому суб'єктивна оцінка голосування учасника проти певного питання як навмисне перешкоджання досягненню цілей товариства в даному разі є недоречною, оскільки учасник товариства, власне, наділений корпоративними правами, одним з яких в силу ст. 167 Господарського кодексу України є право брати участь в управлінні господарською організацією, що в тому числі виражається у голосуванні учасника на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, на основі оцінки наявних у справі доказів у сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено існування достатніх підстав, які передбачені ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" для виключення позивача зі складу учасників відповідача, та відповідно в оспорюваному рішенні загальних зборів відсутні обґрунтовані причини виключення позивача, зокрема, не зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для такого виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад", оформленого протоколом №2/2016 від 16.09.2016, підлягає задоволенню.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпарад" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі №910/22597/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі №910/22597/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/22597/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді М.А. Руденко

С.І. Буравльов