Рішення

від 19.04.2017 по справі 910/32229/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017Справа №910/32229/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 до про Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ стягнення компенсації вартості частини майна у розмірі 790 000 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ (надалі також - Відповідач ) про стягнення компенсації вартості частини майна у розмірі 790 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ОСОБА_2 з 2008 року є засновником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ зі статутним капіталом 1 500 000 грн. 00 коп. з розміром 20% частки товариства, що в момент заснування становило 300 000 грн. 00 коп. В подальшому після повного формування статутного капіталу рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №01/04-09 статутний капітал було збільшено до 4 500 000 грн. 00 коп., який було розподілено між учасниками товариства, за яким його розмір частки складав 20%, тобто 900 000 грн. 00 коп. Таким чином, після збільшення статутного капіталу Позивач мав внести в якості внеску до статутного капіталу 600 000 грн. 00 коп., проте останнім було внесено 790 000 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними квитанціями. Як зазначає Позивач, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.05.2015 року він не входить до складу учасників Товариства, тобто були здійснені реєстраційні дії, пов'язані зі зміною складу учасників. За таких підстав, просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ грошові кошти у розмірі 790 000 грн. 00 коп. в якості компенсації вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі у зв'язку з його виключенням зі складу учасників товариства.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2015 р. порушено провадження у справі № 910/32229/15, судове засідання призначено на 14.01.2016 р.

14.01.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 25.12.2015 року не виконав.

В судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та клопотання про витребування доказів по справі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку задовольнити клопотання представника позивача та зобов'язати:

1) Відповідача надати належним чином завірені копії документів фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів) за 2009-2014 роки.

2) Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району надати належним чином засвідчену копію матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 1-А, к. 411, ідентифікаційний код 35981268).

3) Головне управління статистики в місті Києві надати належним чином завірені копії документів фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 1-А, к. 411, ідентифікаційний код 35981268) за 2009-2014 роки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2016 року відкладено розгляд справи на 10.02.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

01.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району надійшла копія реєстраційної справи на виконання вимог ухвали суду від 14.01.2016 року.

04.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Головного управління статистики в місті Києві надійшли дкументи на виконання вимог ухвали суду від 14.01.2016 року.

10.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності та відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

10.02.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Суд приймає до розгляду заяву Відповідача про застосування строків позовної давності.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року відкладено розгляд справи на 24.02.2016 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

24.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2016 року.

24.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

24.02.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати докази на підтвердження отримання повідомлення про проведення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ".

2) Відповідача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1.

Крім того, в судовому засіданні представники сторін подали клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представників сторін про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 02.03.2016 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

29.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

02.03.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 02.03.2016 року оголошено перерву на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України на 15.03.2016 року.

15.03.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи, проведення якої доручити Товариству з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз", та забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ", його посадовим особам та будь - яким органам управління вчиняти будь - які дії щодо приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПС ПРОДАКШНЗ".

15.03.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання, в якому запропонував поставити на вирішення судової експертизи питання та доручити проведення експертизи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

В судовому засіданні 15 березня 2016 року представник Відповідача не заперечував проти призначення у справі судової економічної експертизи, проте заперечив проти доручення проведення експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз", просив суд доручити проведення експертизи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. В судове засідання представник Позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 02.03.2016 р.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо призначення у справі судової економічної експертизи, проведення якої доручив Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), а провадження у справі №910/32229/15 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

07.04.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта №5221/16-45 від 05.04.2016 року про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи. У вказаному клопотанні судовий експерт просить надати завірені копії документів: фінансову звітність станом на 31.03.2010 року з відміткою управління статистики про прийняття, підтверджену регістрами аналітичного обліку щодо переліку майна, яке перебуває на балансі товариства; фінансову звітність станом на 30.04.2010 року з відміткою управління статистики про прийняття, підтверджену регістрами аналітичного обліку щодо переліку майна, яке перебуває на балансі товариства; регістри бухгалтерського обліку по рахунку 40 "Статутний капітал" від початку реєстрації товариства до завершення формування статутного фонду, відповідно до установчих документів, підтверджені виписками банку або іншими документами (актами приймання - передачі тощо).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 року поновлено провадження по справі №910/32229/15, судове засідання призначено на 18.05.2016 року.

18.05.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.05.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду від 11.05.2016 року не виконав.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення про неможливість виконання вимог ухвали суду від 11.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 01.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

01.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання клопотання експерта №5221/16-45 від 05.04.2016 року про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

В судовому засіданні 01.06.2016 року представники Сторін не заперечували проти задоволення клопотання експерта №5221/16-45 від 05.04.2016 року про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а також зупинення провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року задоволено клопотання експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №5221/16-45 від 05.04.2016 року про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи у справі №910/32229/15. Провадження у справі № 910/32229/15 зупинено до закінчення проведення судової експертизи. Матеріали справи № 910/32229/15 надіслано до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

22.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта №11306/16-54/11307/16-53 від 11.11.2016 року про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи. У вказаному клопотанні судовий експерт просить надати перелік рухомого майна, яке являється предметом спору; акти технічного стану об'єктів дослідження, яке являється предметом дослідження; технічні умови та технічну документацію на зазначені об'єкти; повну товарну і технічну характеристику на об'єкти дослідження, що дозволить їх ідентифікувати.

23.11.2016 року Господарським судом міста Києва з метою розгляду вказаного клопотання у Київського науково - дослідного інституту судових експертиз витребувано матеріали справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2017 року поновлено провадження у справі №910/32229/15, розгляд справи призначено на 25.01.2017 року, зобов'язано сторін надати: перелік рухомого майна, яке являється предметом спору; акти технічного стану об'єктів дослідження, яке являється предметом дослідження; технічні умови та технічну документацію на зазначені об'єкти; повну товарну і технічну характеристику на об'єкти дослідження, що дозволить їх ідентифікувати.

19.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку №11306/16-54/11307/16-53 від 10.01.2017 року по першому питанню ухвали суду у зв'язку з незадоволенням клопотання експерта.

25.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення про неможливість надання документів, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 року задоволено клопотання експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта №11306/16-54/11307/16-53 від 11.11.2016 року про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ" надати: перелік рухомого майна, яке являється предметом спору; акти технічного стану об'єктів дослідження, яке являється предметом дослідження; технічні умови та технічну документацію на зазначені об'єкти; повну товарну і технічну характеристику на об'єкти дослідження, що дозволить їх ідентифікувати на адресу Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) супровідним листом з посиланням на номер справи 910/32229/15 та додавши копію ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 року у справі №910/32229/15. Провадження у справі № 910/32229/15 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

10.03.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №5221/16-45 від 28.02.2017 року про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року поновлено провадження по справі 910/32229/15, судове засідання призначено на 05.04.2017 року.

05.04.2017 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили.

Суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Відтак, у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи за межами строків, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 року відкладено розгляд справи на 19.04.2017 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 19 квітня 2017 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 року у справі № 910/32229/15.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ є 61054, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ГВАРДІЙЦІВ ШИРОНІНЦІВ, будинок 6. Також, як вбачається з матеріалів справи, місцем проживання ОСОБА_1 є 03164, АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/32229/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/32229/15 направлялись на адресу ОСОБА_1, зазначену у позовній заяві.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19 квітня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ №1 від 20.06.2008 року затверджено Статут Товариства ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ .

Відповідно до п.1.3 Статуту учасниками Товариства є:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1.

Згідно з п.6.1 Статуту для забезпечення діяльності Товариства створюється статутний капітал в розмірі 1 500 000 грн. 00 коп.

Внески учасників у наступних сумах і частках складають: ОСОБА_3 - 750 000 грн. 00 коп., 50% статутного капіталу; ОСОБА_4 - 450 000 грн. 00 коп., 30% статутного капіталу; ОСОБА_1 - 300 000 грн. 00 коп., 20% статутного капіталу.

Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ №01/04-09 від 10.04.2009 року затверджено Статут Товариства ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ в новій редакції у зв'язку зі збільшенням розміру статутного капіталу.

Відповідно до п.1.3 Статуту учасниками Товариства є:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1.

Згідно з п.6.1 Статуту для забезпечення діяльності Товариства створюється статутний капітал в розмірі 4 500 000 грн. 00 коп.

Внески учасників у наступних сумах і частках складають: ОСОБА_3 - 2 250 000 грн. 00 коп., 50% статутного капіталу; ОСОБА_4 - 1 350 000 грн. 00 коп., 30% статутного капіталу; ОСОБА_1 - 900 000 грн. 00 коп., 20% статутного капіталу.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ , оформленого протоколом №1 від 04.08.2009 року, визначено граничні строки внесення учасниками Товариства додаткових внесків для збільшення статутного капіталу на суму 3 000 000 грн. 00 коп. та зобов'язано учасників здійснити внесення додаткових внесків до 10.03.2010 року.

Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ , оформлених протоколом №1 від 30.04.2010 року, прийнято рішення про:

визнання, що станом на 30.04.2010 року статутний капітал товариства сформовано в обсязі 4 390 000 грн. 00 коп., що складає 97,5% статутного капіталу товариства, статутний капітал не сформований у повному обсязі у зв'язку з невиконанням учасником товариства ОСОБА_1 своїх обов'язків, пов'язаних з майновою участю в товаристві, визнано, що станом на 30.04.2010 року ОСОБА_1 свого обов'язку щодо внесення частини додаткового внеску до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ на суму 110 000 грн. 00 коп. не виконав;

визнання ОСОБА_1 таким, що не виконує своїх обов'язків як учасник товариства, а саме: не вносить до статутного капіталу частину додаткового внеску у розмірі 110 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим виключено ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ як такого, що неналежним чином виконує обов'язки, та оплатити ОСОБА_1 вартості частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі відповідно до ст. 54 Закону України Про господарські товариства після затвердження звіту за 2010 рік і в строк до 12 місяців з дня виключення; оплата ОСОБА_1 вартості частини майна товариств, пропорційної його частці у статутному капіталі, здійснюватиметься у порядку, передбаченому розділом 14 статуту товариства;

зменшення статутного капіталу товариства на розмір частки ОСОБА_1, тобто до 3 600 000 грн. 00 коп.;

продовження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ та затвердження нової редакції Статуту товариства.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ , оформленого протоколом №2 від 30.04.2010 року, виключено ОСОБА_1 зі складу учасників з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ на підставі ч.3 ст. 100 Цивільного кодексу України, ст. 64 Закону України Про господарські товариства та п.10.3 Статуту як такого, що неналежним чином виконує обов'язки, та оплатити ОСОБА_1 вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі відповідно до ст. 54 Закону України Про господарські товариства після затвердження звіту за 2010 рік, і в строк до 12 місяців з дня його виключення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.05.2015 року він не входить до складу учасників Товариства, тобто були здійснені реєстраційні дії, пов'язані зі зміною складу учасників. За таких підстав, просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ грошові кошти у розмірі 790 000 грн. 00 коп. в якості компенсації вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі у зв'язку з його виключенням зі складу учасників товариства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частино 1 статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про господарські товариства , господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Частиною першою статті 50 Закону України Про господарські товариства встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 Господарського України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 117 Цивільного кодексу України, п. б) ч. 1 ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства зобов'язані виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Частина 1 ст. 144 Цивільного кодексу України визначає, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Частка у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є комплексом корпоративних прав, що визначає статус особи як учасника товариства, тобто особистих немайнових прав (право участі) та майнових прав (право вимоги виплати грошей, як дивідендів, право вимоги виплати грошей, як дивідендів, право вимоги виплати грошей, як дивідендів, право вимоги виплати грошей чи передачі речей при виході з товариства тощо). При цьому вказані права, як об'єкти цивільних прав, не можуть виступати самостійними, окремими від частки у статутному капіталі, що передбачено ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що частка у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є об'єктом цивільних прав, а саме майном, комплексом майнових прав, як особливим об'єктом. Таким чином, частка у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є неспоживною річчю, визначеною індивідуальними ознаками, та є об'єктом права власності.

Пунктом 3.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" визначено, що вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові і поточні біологічні активи.

Також пунктами 4.19, 4.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016 року визначено, що під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами ст.1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: - визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; - визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; - максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; - за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта); - визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; - здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; - у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста; - у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; - з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи. (п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року Про деякі питання практики призначення судової експертизи ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо призначення у справі судової економічної експертизи, проведення якої доручив Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), а провадження у справі №910/32229/15 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

19.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку №11306/16-54/11307/16-53 від 10.01.2017 року по першому питанню ухвали суду у зв'язку з незадоволенням клопотання експерта.

10.03.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №5221/16-45 від 28.02.2017 року про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з неможливістю надання висновку судово-економічної експертизи Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як роз'яснено в п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України).

Отже, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства у натуральній формі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.12.2011 року у справі №3-131гс11.

Згідно зі ст. 139 Господарського кодексу України майном визначається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Таким чином, вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у постанові від 18.11.2014 у справі №3-182гс14.

Відповідно до ст.ст. 54, 64 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою або додатковою відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства. У вирішенні спорів щодо розрахунків з учасником, що вийшов (був виключений) з товариства, господарським судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до ч.1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки.

Як вказано вище у ч.1 ст.66 та у ст.139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому, в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610 (абз. 1-3 п.3.7 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Таким чином, Суд приходить до висновку, що чистими активами підприємства є активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань.

На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 року по справі №910/32229/15 Головним управлінням статистики у м. Києві надано копії фінансових звітів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ .

Як вбачається з копії фінансового звіту Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ станом на 31.12.2010 року, згідно з показниками якого загальна сума необоротних та оборотних активів товариства на кінець 2010 року складає 1624,8 тис. грн.; загальна сума зобов'язань товариства (забезпечення наступних витрат і цільове фінансування; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, з оплати праці; інші поточні зобов'язання) на кінець 2010 року складає 2895,3 тис. грн.

Таким чином, вартість чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ за 2010 рік (рік, у якому Позивача виключено зі складу учасників відповідача) складає мінус 1270,5 тис. грн. (1624,8 (активи) - 2895,3 (зобов'язання) = -1270,5).

У листі Міністерства фінансів України від 16.06.2007 № 31-34000-10-16/12455 вказано, що в бухгалтерському обліку заборгованість перед учасником відображається після визначення частини вартості майна, що підлягає виплаті учаснику при виході його з товариства за даними рядка 380 Балансу (форма №1). При виході учасника з товариства (як зазначається у запиті) сума заборгованості перед таким учасником відображається у фінансовій звітності відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 2 Баланс і 5 Звіт про власний капітал , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.05.1999 №87, у рядках 300 і 590 графи 4 Балансу (форма №1) та рядку 240 графи 3 Звіту про власний капітал (форма №4). Відповідно до зазначеного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5 підприємство наводить у примітках до річної фінансової звітності інформацію про зміни у статутному капіталі.

Згідно з відомостями рядка 380 фінансового звіту у Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ на кінець звітного періоду 31.12.2010 року відсутня заборгованість перед учасником після визначення частини вартості майна, що підлягає виплаті учаснику при виході його з товариства за даними рядка 380 Балансу (форма №1).

Суд звертає увагу, що якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ про стягнення компенсації вартості частини майна у розмірі 790 000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають, оскільки у Відповідача на момент (виключення) учасника у Відповідача відсутні чисті активи, що підтверджується даними фінансового звіту Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ .

Що стосується Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями п. 2.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням наведеного, оскільки Суд відмовляє Позивачу у позові по суті в зв'язку з недоведеністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ про стягнення компенсації вартості частини майна у розмірі 790 000 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ПЕКАДЖИНГ СОЛЮШНЗ про стягнення компенсації вартості частини майна у розмірі 790 000 грн. 00 коп. - відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 квітня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин