Рішення

від 14.05.2007 по справі 7/138/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/138/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.07                                                                                        Справа №  7/138/07

Суддя   

За позовом Комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізинг”, м. Запоріжжя до відповідача  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю “АгроСоюз”,                                с. Новопрокоповка, Токмакський район, Запорізька область

про стягнення 28341,09 грн. Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача          Рижий А.В., дов. № 58/ЮР-06 від 20.07.2006 р.

Від відповідача      не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 28341,09 грн., які складаються з 25120,00 грн. суми заборгованості за договором фінансового лізингу № 25 від 01.12.2005 р., 75,36 грн. втрат від інфляції, 95,54 грн. –3% річних, 2512,00 грн.  штрафу та 538,19 грн. пені за неналежне виконання умов договору.  

23.03.2007 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на              30.04.2007 р. Ухвалою суду від 24.04.2007 р. розгляд справи було перенесено на  14.05.2007 р.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 225, 230, 231, 232 Господарського  суду України та умовами договору фінансового лізингу № 25 від 01.12.2005 р.

Відповідач ухвали суду від 23.03.2007 р. та 24.04.2007 р. не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав без поважних причин, свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки представника суд не повідомив.

Сторони по справі № 7/138/07 є юридичними особами, таким чином, згідно зі              ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

По усному клопотанню представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 14.05.2007 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 р. між позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингоотримувач) було укладено договір фінансового лізингу № 25 (надалі –договір лізингу).

Згідно п. 1.1 договору позивач передав відповідачу у володіння та користування належне позивачу на праві власності майно на строк визначений у п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язується прийняти та належним чином користуватися предметом лізингу, а також здійснити оплату за користування відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору фінансового лізингу строк лізингу складає три роки (36 місяців). Початком строку є момент фактичного передання предмету лізингу у володіння лізингоотримувачу про що складають акт прийому –передачі предмету лізингу, який підписується представниками сторін.

На виконання умов Договору позивач надав предмет лізингу у володіння та користування відповідачу, що підтверджується актом прийому - передачі підписаного сторонами 21.12.2005 р.

Згідно п. 1.3 договору загальна сума лізингових платежів за цим договором   становить 176918,61 грн., в т.ч. ПДВ 21923,00 грн.

Лізингоотримувач (відповідач у справі) зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі у строки, передбачені графіком  лізингових платежів (п. 5.4.3  договору).

Згідно ст. 161 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений  договором або законом строк.

Відповідач свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по сплаті лізингових платежів виконав частково.

Відповідно до умов Договору та вимог закону свої зобов'язання, порушивши умови Договору та ст.161 ЦК України, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 25120,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору...

 Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про лізинг” відповідач зобов'язаний своєчасно  та   в   повному   обсязі   за   погодженим   з лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 25120,00 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 25120,00 грн. заборгованості належить задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 95,54 грн. -3% річних та 75,36 грн. втрат від інфляції є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2512,00 грн. штрафу та                   538,19 грн. пені за порушення строків сплати лізингових платежів.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з п. 8.2 договору, сторони обумовили, що у випадку порушення відповідачем термінів сплати лізингових платежів відповідач сплачує позивачу за його вимогою штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

З огляду на вищевикладене вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі             2512,00 грн. штрафу та пені в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня,  в  сумі  538,19 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 225, 230, 231, 232 Господарського  суду України  ст.ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про лізинг”, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.           Стягнути з Товариства  з  обмеженою  відповідальністю “АгроСоюз” (71721, Запорізька область, Токмакський район, с. Новопрокоповка, вул. Нова, буд. 11, р/р 26004205848099 в ЗРУ “Приватбанк” м. Василівка, МФО 313399,                         код 31264796)  на користь Комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізинг” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-В, р/р 26004056900001 в  АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код 32977175) 25120,36 грн. заборгованості, 75,36 грн. втрат від інфляції, 95,54 грн. –3% річних, 2512,00 грн. штрафу, 538,19 грн. пені, 283,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                     Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                Н.С. Кутіщева