Рішення

від 10.05.2007 по справі 7/186/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/186/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.07                                                                                        Справа №  7/186/07

Суддя   

Позивач:      Державне підприємство опитне господарство “Відродження”, с. Відродження, Мелітопольський район, Запорізька область.

Відповідач:  Приватне підприємство “Азов-хліб”, м. Мелітополь, Запорізька область.

Суддя Кутіщева Н.С.

      Представники:

Позивача     Семенов О.В., дов. б/н від 12.04.2007р.

Відповідача не з'явився.   

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 56567 грн. 00 коп., що складається з: 50000 грн. 00 коп. основного боргу;  6567грн.00 коп. суми пені.  

Ухвалою суду від 16.04.2007р. позовна заява була прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 10.05.2007р.

Позивач свої вимоги обґрунтовує обставинами, що викладені в позовній заяві та, в якості нормативного та документального обґрунтування заявлених вимог, посилається на ст.ст. 509, 549, 550  ЦК України, договір постави № 37  від 05.07.2006 р.

           Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 16.04.2007р., правом на захист своїх законних інтересів не скористався.

           Ухвала суду про порушення провадження по справі від 16.04.2007р., що була направлена на адреси сторін в установлений законом строк,  на адресу господарського суду  Запорізької області поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду спору.

            Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Доказів поважності  причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду сторони суду не надали, чим проявили неповагу до суду.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Сторони по справі № 7/186/07 є юридичними особами, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівники підприємств зобов'язані забезпечити явку компетентних представників для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи..          

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.      

            Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

За усним клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив:  

05.07.2006р. між Державним підприємством опитне господарство “Відродження”  (позивач) та  Приватним підприємством “Азов-хліб” (відповідач) було укладено договір поставки № 37, у відповідності до умов якого, постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання поставити, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити поставлений йому товар (соняшник).  

На виконання вимог договору позивач передав у власність відповідачу товар (соняшник), що підтверджується накладною:

-          № 651 від 26.07.2006р на суму 100000 грн.  коп.

Факт отримання відповідачем соняшника підтверджується довіреністю № 049110 від 26.07.2006р.

Порядок розрахунків встановлений п. 2.2 договору, покупець (відповідач) сплачує вартість поставленого товару  на протязі 15 банківських днів з моменту підписання договору.

Договір № 37 від 05.07.2006р. підписаний сторонами 05.07.2006р.    

Відповідач частково виконав взяті на себе договірні зобов'язання, оплативши позивачу 50000 грн. 00 коп.   

На момент розгляду спору по суті залишок суми основного боргу складає 50000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.   

Таким чином,  вимоги позивача по стягненню з відповідача суми основного боргу в розмірі 50000 грн. 00 коп.  пред'явлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

       Згідно п. 4.3 договору, в разі порушення строків розрахунків  за отриманий товар,  покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу.  

           Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені  за 141 день, в розмірі 6567 грн. 00 коп.  та підлягає задоволенню.

       Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

        Порушення зобов'язання у відповідача настало 21.07.2006р.  141 день, за які заявив стягнення, спливає 09.12.2006р., тому період, за який стягується пеня з 21.07.2006р. по 09.12.2006р.

        З урахування вищевикладеного, вимоги позивача підлягають  задоволенню.

         Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст. ст 173, 193, 230-232 ГК України;  ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

                                                                           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

             Стягнути з  Приватного підприємства “Азов-хліб”, 72300, м. Мелітополь, Запорізька область, вул.Фрунзе, 53 (р/р 26004001305364 і філії Райффазенбанк України, ОКПО 32369142, МФО 313872) на користь Державного підприємства опитне  господарство “Відродження”, 72331, с. Відродження, Мелітопольський район, Запорізька область, вул.Горького, 34 (р/р 26001301281858 в ПІБ м. Мелітополь, МФО 313043, ОКПО 00724838) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу;  6567 (шість тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн.  00 суми пені,  565 (п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 67  коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. інформаційно - технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

             Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева