Постанова

від 25.04.2017 по справі 804/2337/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 р. Справа № 804/2337/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: преставника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воловик і партнери груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

7 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Воловик і партнери груп звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2017 року №0005721203 про застосування санкції у розмірі 14274,83 грн. та №0005731203 про застосування санкції у розмірі 1705,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- ТОВ Воловик і партнери груп не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, обгрунтовуючи тим, що позивачем подано звітну податкову декларацію з плати за землю, однак, у зв`язку із виявленної помилкою - замість орендної плати за землю визначено земельний податок, - подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю зі зменшенням грошових зобов'язань з плати за землю;

- одночасно 29.08.2014 року позивачем подано звітну податкову декларацію №14000843 з плати за землю, якою товариством було нараховано грошові зобов'язання з плати за землю на 2014 рік у вигляді орендної плати, отже, товариством самостійно виправлено помилку в серпні 2014 року і відповідно до податкової звітності позивач не має платити земельний податок.

В судовому засіданні 18.04.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

На судове засідання 25.04.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив залишити адміністративний позов без задоволення, наголошуючи на правомірності прийнятих рішень та посилаючись на те, що пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 19-1.1.1, підпункту 19-1.1.2, пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 57.1 статті 57, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з земельного податку за січень-серпень у 2014 році ТОВ Воловик і партнери груп .

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2017 №428/12-03/33452959.

Згідно з висновком акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ Воловик і партнери груп термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання (земельний податок).

На підставі акту перевірки від 28.02.2017 №428/12-03/33452959 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 20.03.2017 року:

- №0005731203 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% за затримку на 30, 17 календарних днів грошового зобов'язання в сумі 17051,96 грн., що становить 1705,20 грн.;

- №0005721203 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% за затримку на 180, 152, 117, 89, 60, 31 календарних днів грошового зобов'язання в сумі 71374,16 грн., що становить 14274,83 грн.

Надаючи оцінку доводам відповідача про несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань ТОВ Воловик і партнери груп , суд виходить із наступного.

Між позивачем (орендар) та Криворізькою міською радою (орендодавець) 26.08.2010 року укладений договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 24.03.2010 року №3787 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення виробничих приміщень із ремонту і складування гірничошахтного обладнання та для розміщення прилеглої залізничної колії, яка знаходиться по вул. Юнацькій, 11б в Саксаганському районі м. Кривого Рогу. Відповідно пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 3,8247 га. Згідно пункту 4 договору кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:06:067:0003. Пунктом 6 договору визначено, що договір укладено на 5 років. На підставі пункту 7 договору річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України Про плату за землю , на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рахунок Управління держказначейства у м. Кривому Розі №33217812700024, код ЄДРПОУ 24230992 у банку ГУДКУ в Дніпропетроській області, МФО 805012. Відповідно пункту 14 договору орендар (крім громадян) самосійтно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. На підставі пункту 17 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (а.с.26-29).

В день укладання договору, 26.08.2010 року робочою комісією Криворізької міської ради по оформленню прийому та передачі земельних ділянок в межах міста та ТОВ Воловик і партнери груп складено акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким позивач приняв в оренду земельну ділянку площею 3,8247 га, для розміщення виробничих приміщень із ремонту і складування гірничошахтного обладнання та для розміщення прилеглої залізничної колії у Саксаганському районі міста на вул. Юнацькій, 11б, на якій знаходиться (а.с.57):

- об'єкти нерухомого майна: комплекс (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП КБТІ від 30.01.2006 року №9702599), що не входить до складу об'єкта приймання-передачі;

- об'єкти благоустрою, що входять до складу об'єкта приймання-передачі.

На виконання умов договору, позивачем подано до Криворізької центральної об'єднаної ДПІ звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, зареєстровану 20.02.2014 року за №1400005553 (а.с.30-31).

В рядку 5 зазначеної декларації позивачем нараховано земельного податку на 2014 рік в загальній сумі 162966,64 грн., в тому числі по 13580,55 грн. за кожний місяць року з січня по листопад, та 13580,59 грн. у грудні 2014 року.

Задекларовані суми плати за землю сплачувались позивачем своєчасно та в повному обсязі за призначенням платежу орендна плата за кожний місяць 2014 року , що підтверджується копіями платіжних доручень від 28.02.2014 року №254 на суму 13580,55 грн., від 26.03.2014 року №279 на суму 13580,55 грн., від 30.04.2014 року №300 на суму 13580,55 грн., від 27.05.2014 року №319 на суму 13580,55 грн., від 27.06.2014 року №335 на суму 13580,55 грн., від 28.07.2014 року №345 на суму 13580,55 грн., від 27.08.2014 року №359 на суму 13580,55 грн. (а.с.39-45).

У зв'язку з самостійним виявленням помилки у поданій декларації, позивачем подано до Криворізької центральної об'єднаної ДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, зареєстровану 29.08.2014 року за №1400014845 (а.с.33-34).

В рядку 9 зазначеної декларації позивачем нараховано до зменшення податкового зобов'язання по земельному податку на 2014 рік по 13580,55 грн. за кожний місяць року з січня по грудень 2014 року.

В той же день, позивачем подано до Криворізької центральної об'єднаної ДПІ звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, зареєстровану 29.08.2014 року за №1400014843 (а.с.36-37).

В рядку 13 зазначеної декларації позивачем нараховано орендної плати за землі державної або комунальної вланості на 2014 рік в загальній сумі 162966,64 грн., в тому числі по 13580,55 грн. за кожний місяць року з січня по листопад, та 13580,59 грн. у грудні 2014 року.

Після виправлення помилки та подання декларації від 29.08.2014 року за №1400014843, позивачем здійснювалась подальша сплата задекларованих сум плати за землю у вигляді орендної плати згідно платіжних доручень: від 29.09.2014 року №19 на суму 13580,59 грн. та від 17.10.2014 року №378 на суму 4170 грн. (а.с.46-47).

На підставі положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, відповідачем до позивача застосовано штрафні санкції за період з 02.03.2014 року по 29.08.2014 року та по 17.10.2014 року у розмірі 10% та 20% погашеної суми податкового боргу, відповідно до розрахунків штрафних (фінансових) санкцій, складених до акту перевірки (а.с.22,24).

Представник відповідача в обгрунтування правомірності прийнятого рішення контролюючим органом послався на лист Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 року №1602/11/10/14-14, в якому зазначено, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення (а.с.60).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Як зазначено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок та нову декларацію з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Матеріалами справи підтверджується своєчасне подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Крім того, суд зазначає, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Під час судового розгляду справи встановлено погашення узгодженої суми плати за землю своєчасно та в повному обсязі згідно до вище вказаних та долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень.

Таким чином, оскільки подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, то, з врахуванням встановлених у даній справі обставин, застосування до позивача штрафу, передбаченого з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, суд вважає безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративног осуду України від 08.08.2016 року №К/800/47967/15 (головуючий суддя Нечитайло О.М.) (а.с.58-59).

З огляду на встановлені у справі обставини, висновок контролюючого органу щодо наявності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України є помилковим, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

У зв'язку із задоволенням адміністративного позову, документально підтверджені судові витрати згідно платіжного доручення від 05.04.2017 року №36 на суму 1600 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Воловик і партнери груп до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2017 року №0005721203 та №0005731203, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Воловик і партнери груп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1600 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26 квітня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1