Постанова

від 20.04.2017 по справі 812/1123/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1123/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ферум - Строй - Сервис до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.08.2016, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ферум - Строй - Сервис (далі - Позивач, ТОВ Ферум - Строй - Сервис ) до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області) після зменшення позовних вимог просив скасувати частково податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 17.08.2016 в сумі 2770,68 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.08.2016 в сумі 18424 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що підприємство ТОВ Ферум - Строй - Сервис має юридичну адресу та фактично знаходиться за адресою: 91480, Луганська область, Новоайдарський район, місто Щастя, вул. Гагаріна, буд. 1 Р/1. Фактично місто Щастя знаходиться на лінії розмежування вогню.

ТОВ Ферум - Строй - Сервис отримало сертифікати Торгово-промислової палати України:

- № 2863 від 05.02.2015, щодо відстрочення сплати податну на додану вартість (далі - ПДВ) за період червень-грудень 2014;

- № 6732 від 31.08.2016 щодо відстрочення сплати податку на додану вартість за період червень-грудень 2014, січень 2015, січень - липень 2016.

Вказані сертифікати, на думку Позивача, підтверджують настання обставин не переробної сили відповідно до пунктів 100.4 (розстрочення грошових зобов'язань) та 100.5 (відстрочення грошових зобов'язань) Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Позивач зазначає, що незважаючи на фактичне розміщення ТОВ Ферум - Строй - Сервис на лінії розмежування вогню, Відповідачем проводяться перевірки зазначеного підприємства щодо своєчасності сплати податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість (далі - ПДВ), а саме: на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 та пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за звітній податковий період: липень 2014, серпень 2014, грудень 2014, січень 2015, а саме щодо своєчасності плати ПДВ ТОВ Ферум - Строй - Сервис . На підставі зазначеної перевірки складено ОСОБА_1 камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ № 8/1200-36128848 (далі - ОСОБА_1) та винесене податкове повідомлення - рішення № 000131200 та № НОМЕР_2 від 17.08.2016, за яким ТОВ Ферум - Строй - Сервис зобов'язане сплатити штраф у сумі 21944, 61 грн. та у сумі 3558, 83 грн.

Як стверджує Позивач у своєму позові, на думку перевіряючих, в своїй діяльності ТОВ Ферум - Строй - Сервис допустило порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Вважає, що за результатами такої перевірки винесені рішення не можна визнати правомірним, адже контролюючий орган невірно застосував норми матеріального права, оскільки відповідно до ОСОБА_2 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII (далі - ОСОБА_3 №1669-VII) підприємство звільняється від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за наявності сертифікату Торгово-промислової палати, які надавалися Відповідачу, просив задовольнити.

В подальшому, 21.03.2017 Позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2016 №0000131200 в сумі 2770,68 грн. та від 17.08.2016 №0000141200 в сумі 18424,00 грн. (а.с.87).

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав письмові заперечення (а.с.31-33), в обґрунтування яких зазначив, що Позивач своїм правом на звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань не скористався, заяву до контролюючого органу на момент проведення перевірки і складання ОСОБА_1 не надав, як і сертифікати про форс - мажорні обставини.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд прийшов до такого.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Повноваження відповідача визначені у тому числі статтю 20 ПК України.

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України.

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727):

- акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- довідка документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб, погашення боргу ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_4 у приміщені ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, розташованої за адресою: смт. Новоайдар, вул. Банківська, 16, проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за звітній податковий період: липень 2014, серпень 2014, грудень 2014, січень 2015, а саме по питанню своєчасності сплати ПДВ ТОВ Ферум - Строй - Сервис , за результатами якої складено ОСОБА_1 від 01.08.2016 № 8/1200-36128848 (а.с. , 7 -8, 39-40).

За висновками, викладеними Відповідачем в згаданому ОСОБА_1, зазначено, що перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України та встановлено відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) з податку на додану вартість, передбачену ч. 2 п.126.1 ст.126 ПК України. 01.08.2016 вказаний ОСОБА_1 було надіслано Позивачу засобами поштового зв'язку та вручено 03.08.2016 уповноваженій особі підприємства, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 41).

На підставі ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове рішення № НОМЕР_1 від 17.08.2016 (а.с. 9, 35), яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 ПК України та застосовано штрафні санкції у сумі 35588, 83 грн.

Крім того, на підставі ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове рішення № НОМЕР_2 від 17.08.2016 (а.с. 10, 37), яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та застосовано штрафні санкції у сумі 21944,61 грн.

17.08.2016 зазначені вище податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.08.2016 були надіслані Позивачу та вручено уповноваженій особі підприємства, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 34).

Позивач не згоден з вказаними податковими повідомленням-рішеннями.

Справа розглядається у межах виниклого спору та заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що у даному випадку у відповідача не було підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи рішення щодо задоволення позовних вимог, суд виходить з наступних положень.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, серед яких діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_2 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_5 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_5 Верховної ОСОБА_5 України.

Рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Преамбулою ОСОБА_2 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_3 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 ОСОБА_2 № 1669-VII (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 10 ОСОБА_2 № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього ОСОБА_2 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 11 ОСОБА_2 № 1669-VII (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_3 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього ОСОБА_2.

Дія цього ОСОБА_2 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_2 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_2.

Частиною 5 статті 11 ОСОБА_2 № 1669-VII (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_2:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_2;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_2;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_2.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні Офіційний вісник Президента України від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_2 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (ОСОБА_3 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі Луганська область :

1. Міста обласного значення:

під номером 1 зазначене м. Щастя (Щастинська міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_2 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі Луганська область :

1. Міста обласного значення:

під номером 9 зазначене Щастя (Щастинська міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 .

Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_2 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

ОСОБА_3 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено місто Щастя. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено місто Щастя. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило ОСОБА_2 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Щастя (Щастинська міська рада) віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У зв'язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_5 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

ОСОБА_2 України № 1669-VII мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного ОСОБА_2.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань за наявності підстави, якою є сертифікат Торгово-промислової палати України.

З аналізу даних норм ОСОБА_2 №1669-VII вбачається, що обов'язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань є знаходження суб'єкта господарювання на території проведення антитерористичної операції та наявність сертифікату Торгово - промислової палати, який підтверджує наявність обставин непереборної сили (форс - мажору).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Ферум - Строй - Сервис видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікати від 31.08.2016 № 6732 (а.с.11), та від 05.02.2015 №2863 (а.с.12), яким засвідчено про настання форс-мажорних обставин, починаючи з 01.07.2014 року.

Згідно із частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом обставин та фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ферум - Строй - Сервис до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.08.2016 є законними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1378,00 грн.

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» , ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ферум - Строй - Сервис до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.08.2016 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 17.08.2016 №0000131200 в сумі 2770 (дві тисячі сімсот сімдесят) гривень 68 копійок.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 17.08.2016 №0000141200 в сумі 18424 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ферум - Строй - Сервис (ідентифікаційний код 36128848, місцезнаходження: 91480, Луганська область, м. Щастя, Новоайдарський район, вул.Гагаріна 1р/1) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39890358, адреса: 93500, Луганська область, Новоайдарський р-н, смт.Новоайдар, вул.Банківська, буд.16) судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 25 квітня 2017 року.

Суддя ОСОБА_6