Рішення

від 20.04.2017 по справі 908/405/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/41/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017 Справа № 908/405/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжполісервіс» (69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 10; адреса для листування: 69188, АДРЕСА_1)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 132 362 грн. 34 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 27-16 від 01.08.2016р.

від відповідача : ОСОБА_2., дов. № 295 від 16.03.2017р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжполісервіс» , м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя про стягнення 121 610 грн. 89 коп. заборгованості, 9 112 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1 639 грн. 25 коп. 3 % річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2017р., справу № 908/405/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 28.02.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/405/17, присвоєно справі номер провадження 27/41/17 та призначено судове засідання на 29.03.2017р.

Розгляд справи по суті розпочато 29.03.2017р.

У судовому засіданні 29.03.2017р. оголошувалася перерва до 20.04.2017р., у зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

20.04.2017р. продовжено судовий розгляд справи № 908/405/17.

20.04.2017р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 20.04.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та на підставі ст.ст. 42, 49, 173 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 626, 629, 631, 632, 638, 837, 854, 889, 898 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 49, 54, 57 ГПК України, умов договору № 1120715/51-15 від 27.07.2015р. Просить суд стягнути з відповідача 121 610 грн. 89 коп. заборгованості, 9 112 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1 639 грн. 25 коп. 3 % річних.

20.04.2017р. до канцелярії суду позивач надав заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких зазначив, що заперечення та доводи відповідача є безпідставними, а вимоги щодо відмови у задоволенні позовних вимог такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 20.04.2017р. представник письмове клопотанням про зміну найменування відповідача. Просить суд, у зв'язку з внесенням змін до статуту підприємства відповідача - замінити назву відповідача у справі Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя на Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя.

Вивчивши матеріали справи та письмове клопотання позивача у справі, щодо заміни назви відповідача, судом встановлено, що відповідно до детальної інформації про юридичну особу, на теперішній час повне найменування юридичної особи (відповідача) з ідентифікаційним кодом юридичної особи 00130926 - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» .

Оскільки зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, організаційно-правова форма не змінена, процесуальне правонаступництво судом не здійснюється, а лише змінюється зміна найменування відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у зв'язку із зміною найменування, відповідачем у справі вважати Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» .

Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2017р. позовні вимоги визнав у повному обсязі та надав письмове клопотання про відстрочення виконання рішення строком на два місяці, у зв'язку з можливістю укладення з позивачем мирову угоду на стадії виконання судового рішення.

Представник позивача в засіданні суду, що не заперечує проти відстрочення виконання рішення строком на два місяці, про що зазначив у клопотання відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем у судовому засіданні 20.04.2017р. подано клопотання про відстрочення виконання рішення строком на два місяці, у зв'язку з можливістю укладення з позивачем мирову угоду на стадії виконання судового рішення, господарський суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання, в порядку ст. 83 п. 6 ГПК України про розстрочення виконання рішення на шість місяців рівними частинами, наданого до канцелярії суду 29.03.2017р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено , що 27.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжполісервіс» (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (ПАТ «Запоріжжяобленерго» ) (замовник) укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 1120715/51-15.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи по:

перший етап - виконанню топографо-геодезичних робіт;

другий етап - розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; отримання рішення про затвердження проекту відведення, підготовка договорів оренди та подання па державну реєстрацію під 69 опор ПЛ 10кВ по об'єкту: Реконструкція об'єкту: Реконструкція дволанцюгової ПЛ 10кВ Ф-51, Ф-53 від ПС 35/10кВ "Кирилівка" Якимівського району Запорізької області , а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт за цим договором становить 149 411 грн. 21 коп., без ПДВ.

Кошторис № 2, який є невід'ємною частиною договору, та визначає склад другого етапу робіт і його вартість, містить пункт 8 Супровід документів із встановленою вартістю 14484,00 грн.

До даного розділу кошторису входить надання послуг із супроводження розробленої документації на погодження, затвердження, отримання витягів по земельних ділянках з Державного земельного кадастру та передача підготовлених договорів оренди землі на проведення державної реєстрації права оренди.

У пункті 2 розділу Порядок здачі - приймання Завдання на виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору, встановлено, що приймання - передача робіт здійснюється відповідно до договору на виконаним робіт.

Пунктом 3.1 розділу 3 Порядок приймання і передачі робіт договору встановлено, що приймання виконаних робіт за цим договором оформляється Актом прийому - передачі виконаних робіт.

Завданням на виконання робіт та умовами договору окремо не визначено, порядок приймання - передачі зареєстрованих договорів оренди землі замовнику. Оскільки, дана послуга є складовою частиною другого етапу робіт, згідно кошторису № 2, то у відповідності до умов договору та завданні на виконання робіт, договори вважаються переданими з моменту підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт по другому етапу. Відповідно і строк настання проведення оплати обчислюється з дати його підписання, тобто з 24 лютого 2016 року, яка і є датою передачі зареєстрованих договорів. А датою виникнення заборгованості є 22 серпня 2016 р.

Слід звернути увагу на те, що, якби відповідачем не були отримані зареєстровані договори оренди землі, то і Акт приймання - передачі виконаних робіт по другому стану взагалі не був би ним підписаний. Дане випливає і з самого пункту договору на який посилається відповідач. Тобто, первинним йде передача проектної документації та зареєстрованих договорів оренди, слідством чого є підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт, який є підставою для проведеній, розрахунку.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в строк та в повному обсязі, що підтверджується Актами приймання - передачі виконаних робіт від 17 серпня 2015 року на суму 27800,32 грн., без ПДВ та від 24 лютого 2016 року на суму 121 610,89 грн., без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником поетапно у наступному порядку:

по першому етапу - протягом 180 календарних днів після отримання Замовником технічного звіту топографо-геодезичних робіт на паперовому носії та на підставі підписаного у двосторонньому порядку акту прийом передачі виконаних робіт;

по другому етапу - протягом 180 календарних днів після отримання від Виконавця зареєстрованого у встановленому чинним законодавством порядку договору оренди земельної ділянки та на підставі підписаного у двосторонньому порядку акту прийом передачі виконаних робіт.

Всупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання за договором не виконав в результаті чого утворилась заборгованість по оплаті вартості другого етапу робіт в сумі 121 610,89 грн., без ПДВ (на підставі Акту приймання - передачі виконаних робіт від 24 лютого 2016 року на суму 121 610,89 грн., без ПДВ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі.

Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між сторонами врегульовані укладеним між ними договором про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 1120715/51-15.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, ю згодою замовника - достроково.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Частиною 2 цієї статті передбачено, що підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Статтею 889 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника.

Статтею 890 ЦК України визначено обов'язок підрядника передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Відповідно до ст. 853 ЦК замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Як підтверджено матеріалами справи, договір, кошториси, протокол погодження договірної ціни та Акти приймання - передачі виконаних робіт підписані та скріплені печатками позивача та відповідача без заперечень та зауважень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що в порушення умов договору № 1120715/51-15 від 27.07.2015р. про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та норм чинного законодавства України, відповідач своє зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 121 610 грн. 89 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язані встановлений строк (термін його виконання), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.1 договору усі спори, пов'язані з виконанням договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. У разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку відповідно до законодавства.

З метою досудового врегулювання спору та на виконання п. 7.1 договору, позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 03.10.2016р. № 65-16.

Відповідачем надано відповідь на претензію № 005-32/16072 від 24.10.2016р., якою визнано суму боргу, проте, у відповіді зазначено, що претензія не може бути задоволена в зв'язку з системними неплатежами великих споживачів електроенергії та рішення НКРЕКП щодо встановлення нульового нормативу відрахування коштів на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго" (зокрема, Постанова НКРЕПК № 768 від 29.04.2016 Про алгоритм перерахувань коштів на травень 2016 року , Постанова НКРЕГІК №875 від 31.05.2016 Про алгоритм перерахувань коштів на червень 2016 року , Постанова НКРЕПК №1 199 від 30.06.201 Про алгоритм перерахувань коштів на липень 2016 року . Постанова НКРЕПК № 1334 від 29.07.2016 Про алгоритм перерахувань коштів на серпень 2016 року , Постанова НКРЕПК № 1496 від 31.08.2016 Про алгоритм перерахувань коштів на вересень 2016 року ), а отже товариство, як суб'єкт господарювання (через відсутність вини) не може нести відповідальність за рішення (дії) органу державної влади.

Дані обставини не є підставою для невиконання грошового зобов'язання, оскільки договором не передбачено залежність строків оплати виконаних робіт від будь-яких рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Листом від 14.11.2016р. № 87-16 відповідачу було направлено для підписання акт звірки взаємних розрахунків. До теперішнього часу акт не підписаний та позивачу не повернутий.

Крім того, що у відповіді на претензію від 24.10.2016р. № 005-32/16072 на претензію від 03.10.2016 № 65-16 позивача, відповідач заборгованість визнав у повному обсязі та не заперечив проти її оплати, а лише просив відстрочити оплату на 6 місяців у зв'язку. Дана відповідь не містить жодного посилання на не виконання позивачем умов договору або не отримання відповідачем зареєстрованих договорів оренди землі.

Заперечення відповідача щодо неправильного зазначення позивачем номера договору, не приймаються судом до уваги, оскільки

Позивачем та відповідачем дійсно був підписаний договір № 1120715 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.07.2015р. Першою стороною, що підписала договір, була сторона відповідача, яка і визначила свій порядковий реєстраційний номер - 1120715ю Оскільки, позивачем ведеться своя Книга реєстрації договорів, то після підписання його зі свого боку, позивач зареєстрував даний договір в зазначеній книзі за номером 51-15 та зазначив його на першому аркуші свого примірника договору. Копія даного договору і була долучена до позовної заяви та її копії з додатками для відповідача.

З даних підстав і позовна заява була подана про стягнення заборгованості за договором № 1120715/51-15 від 27.07.2015р. та з тією метою щоб копія договору, долученого до позову відповідала оригіналу, а саме примірнику. який знаходиться у позивача.

Те, що номер 51-15 є порядковим реєстраційним номером договору, зазначеним у Книзі реєстрації договорів позивача, підтверджується копією сторінок Книги реєстрації договорів.

Таким чином, договір № 1120715 від 27.07.2015р. та договір № 1120715/51-15 від 27.07.2015р. є одним і тим же договором, укладеним між позивачем та відповідачем. Інших договорів з аналогічним змістом та схожою нумерацією, укладених між сторонами, не існує.

Відповідач доказів оплати заборгованості в повному обсязі суду, станом на день розгляду справи не надав.

Отже, своїми діями (бездіяльністю) щодо не проведення розрахунку за виконані роботи, відповідач порушив умови договору щодо виконання зобов'язання належним чином та у відповідний строк, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості у розмірі 121 610 грн. 89 коп. за договором № 1120715/51-15 від 27.07.2015р.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача 9 112 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1 639 грн. 25 коп. 3 % річних за період з 22.08.2016р. по 02.02.2017р. (не включно).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Суд вважає встановленим факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині нарахованої суми 3 % річних в розмірі 1 639 грн. 25 коп. та втрат від інфляції в розмірі 9 112 грн. 20 коп. з використанням способу, обраного позивачем, арифметичних помилок в розрахунку не виявлено, з відповідача підлягає стягненню сума 3 % річних в розмірі 1 639 грн. 25 коп. та сума інфляційних втрат в розмірі 9 112 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 121 610 грн. 89 коп. заборгованості, 9 112 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1 639 грн. 25 коп. 3 % річних.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення строком на два місяці підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на два місяці, у зв'язку з можливістю укладення з позивачем мирової угоди на стадії виконання рішення. Своє клопотання відповідач обґрунтовує наступним:

Протягом 2014-2017 років Відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, що, як наслідок, ускладнило виконання ним зобов'язань за договорами та підтверджується наступним:

Статтею 15-1 Закону України Про електроенергетику передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. В свою чергу, споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

Таким чином, ступінь виконання зобов'язання відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов'язання споживачів перед ПАТ Запоріжжяобленерго . Отже, прострочення оплати за поставлені позивачем відповідачу ТМЦ обумовлено несвоєчасністю оплати споживачами вартості спожитої електроенергії.

Тобто, відповідач не може впливати, а ні на перерахування коштів та їх обсяг, а ні на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, і які можуть бути використані для розрахунків із контрагентами, в т.ч. і з позивачем.

Так, НКРЕКП було встановлено нульовий відсоток відрахувань коштів, які надходили на рахунок Відповідача зі спеціальним режимом використання, а саме:

- в лютому 2015 р. в період з 06.02.2015р. по 28.02.2015р., відповідно до постанови НКРЕКП від 31.01.2015 р. № 101 "Про перерахування коштів на лютий 2015 р."

- в березні 2015 р. в період з 18.03.2015р. по 31.03.2015р. відповідно до постанови НКРЕКП від 27.02.2015р. № 488 "Про перерахування коштів на березень 2015 р."

- в квітні 2015 р. в період з 17.04.2015р. по 30.04.2015р. відповідно до постанови НКРЕКП від 31.03.2015 р. №975 "Про перерахування коштів на квітень 2015 р."

- в травні 2015 р. в період з 19.05.2015р. по 31.05.2015р. відповідно до постанови НКРЕКП від 30.04.2015 р. №1344 "Про перерахування коштів на травень 2015 р."

- в червні 2015 р. в період з 19.06.2015р. по 30.06.2015р. відповідно до постанови НКРЕКП від 29.05.2015 р. №1669 "Про перерахування коштів на червень 2015 р."

- в липні 2015 р. в період з 24.07.2015 р. по 31.07.2015 р. відповідно до постанови НКРЕКП від 30.06.2015 р. №1965 "Про перерахування коштів на липень 2015 р."

- в серпні 2015 р. в період з 20.08.2015 р. по 30.08.2015 р. відповідно до постанови НКРЕКП від 31.07.2015 р. №2121 "Про перерахування коштів на серпень 2015 р."

- в вересні 2015 р. в період з 04.09.2015 р. по 27.09.2015 р., з 30.09.2015 р. відповідно до постанови НКРЕКП від 31.08.2015 р. №2240 "Про перерахування коштів на вересень 2015 р."

- в жовтні 2015 р. в період з 01.10.2015 р. по 31.10.2015 р.. відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2515 "Про перерахування коштів на жовтень 2015 р."

- в листопаді 2015 р. в період з 02.11.2015 р. по 22.11.2015 р.. відповідно до постанови НКРЕКП від 02.11.2015 р. №2699 "Про перерахування коштів на листопад 2015 р."

- в грудні 2015 р. в період з 01.12.2015р. по 08.12.2015 р. (з 11.12.2015 р. по 31.12.2015 р.) відповідно до постанови НКРЕКП від 11.12.2015 р. №2967 "Про перерахування коштів на

грудень 2015 р."

- в січні 2016р, відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2015р. № 3246 "Про перерахування коштів на січень 2016 р."

- в лютому 2016р, відповідно до постанов до постанов НКРЕКП від 29.01.2016р. № 128 та від 05.02.2016р. в період з 01.02.2016р. по 10.02.2016р. було встановлено норматив відрахування коштів на рахунок Відповідача, але з 11.02.2016р.. згідно постанови НКРЕКП від 11.02.2017р. № 167 Про алгоритм перерахувань коштів у лютому 2016 року та визнання постанови НКРЕКП від 29 січня 2016 року № 128, такою, що втратила чинність алгоритм перерахування коштів для Відповідача в лютому 2016 року не доводився (не встановлювався).

- в березні, квітні, травні 2016р., відповідно до постанов НКРЕКП № 275 від 29.02.2016р., № 507 від 30.03.2016р., № 768 від 29.04.2016р. алгоритм перерахування коштів для Відповідача не доводився (не встановлювався).

- в травні 2016р, відповідно до постанови НКРЕКП від 23.05.2016р. № 823 Відповідачу були виділені кошти для виплати заробітної плати працівникам Товариства.

- в червні, липні, серпні, вересні 2016 р, відповідно до постанов НКРЕКП від 31.05.2016р. № 875, від 06.06.2016р. № 912, від 16.06.2016р. № 1135, від 30.06.2016р. № 1199, від 29.07.2016р. № 1334, від 31.08.2016р. № 1496 відповідачу були виділені кошти виключно для виплати заробітної плати та ремонтних робіт, передбачених в тарифі на електричну енергію. Перелік постанов, які в подальшому приймались НКРЕКП відносно ПАТ Запоріжжяобленерго додається.

Вищезазначені постанови НКРЕКП є загальновідомим фактом (зареєстровані у відповідності до вимог законодавства та є в загальному доступі), який підтверджує факт встановлення нульового відсотку відрахувань коштів ВАТ Запоріжжяобленерго .

Тобто, НКРЕКП щомісячно встановлює Товариству нульовий відсоток відрахувань, виділяє кошти виключно на проведення ремонтних робіт та оплату заробітної плати персоналу, що підтверджується вищезазначеними постановами НКРЕКП. За 12 місяців 2016 р. сума неотриманих з поточного рахунку товариства коштів через застосування тільки нульового нормативу склала 538,9 млн. грн. В свою чергу, ПАТ Запоріжжяобленерго неодноразово зверталось до НКРЕКП з проханнями щодо відновлення розрахункового нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки Товариства. Однак, листи ПАТ Запоріжжяобленерго були залишені НКРЕКП без задоволення.

Разом з тим, відповідач має щомісячно проводити виплату заробітної плати працівникам, сплачувати податки (станом на 01.01.2017 р. ПАТ Запоріжжяобленерго має податковий борг з ПДВ та податку на прибуток у розмірі 78,8 млн. грн.), здійснювати платежі за придбання бензину, сировини та матеріалів, комунальні платежі, оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, тощо. Відсутність грошових коштів на поточних рахунках Товариства призведе до неможливості здійснення останнім обов'язкових виплат у зв'язку з відсутністю єдиного можливого джерела для їх оплати (довідки про залишки коштів на рахунках Боржника додаються).

Таким чином, встановлення НКРЕКП на протязі значного періоду часу нульового алгоритму відрахування коштів на поточні рахунки ускладнить належне виконання рішення суду Відповідачем.

Ще одним фактором, який вкрай негативно впливає на фінансовий стан ПАТ Запоріжжяобленерго є низький рівень надходження коштів від споживачів електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Це обумовлено тим, що найбільш енергоємні підприємства не виконують свої договірні зобов'язання з оплати спожитої електроенергії.

В цілому дебіторська заборгованість споживачів за використану електричну енергію станом на 01.01.2017р. складає 1 1244 млн. грн., що підтверджується довідкою № 005-03/12 від 20.01.2017р. щодо дефіциту обігових коштів.

Щодо ряду підприємств-споживачів, які мають досить значну заборгованість перед ВАТ Запоріжжяобленерго , господарським судом порушено справи про банкрутство, наприклад відносно:

ЗДП Кремнійполімер , заборгованість якого становить понад 139 млн. грн., на сьогодні триває процедура санації, погашення заборгованості не відбувається; судом в ході справі про банкрутство заборонено органам державної виконавчої служби накладати арешт на кошти боржника;

ЗДП Радіоприлад , заборгованість якого складає понад 14 млн. грн., триває процедура розпорядження майном, заборгованість не погашається;

ДП МОУ Запорізький автомобільний ремонтний завод , заборгованість понад 1,7 млн. грн., в процедурі санації заборгованість не погашається, та ін.

Примусове стягнення заборгованості з таких підприємств є процесуально неможливим.

В свою чергу, ПАТ Запоріжжяобленерго зі свого боку, приймає всі можливі заходи по недопущенню неналежного виконання договірних обов'язків споживачів, оскільки здійснює всі можливі заходи спрямовані на погашення заборгованості, зокрема, направляє претензії, звертається до суду із позовними заявами про примусове стягнення заборгованості, здійснює обмеження або припинення електропостачання, бо повне відключення деяких споживачів може призвести до соціальної та технологічної катастрофи на території всій Запорізькій області.

Одним із факторів, що підтверджує скрутне фінансове становище ВАТ Запоріжжяобленерго та негативно впливає на фінансовий стан Товариства є наявність судової практики, в результаті якої, відбувається систематичне зменшення судами штрафних санкцій, що підлягають стягненню при винесенні рішень про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на користь відповідача. Більш того, при винесенні таких рішень суди постійно зменшують розмір штрафних санкцій, надають розстрочку та відстрочку виконання рішення. Прикладом таких судових прецедентів є, зокрема:

- рішення господарського суду Запорізької області від 05.01.2015 р. по справі № 908/4658/14 за позовом ПАТ Запоріжжяобленерго до КП "Облводоканал" ЗОР;

- рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 р. по справі № 908/664/14 за позовом ПАТ Запоріжжяобленерго до КП "Облводоканал" ЗОР;

- рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 р. по справі № 908/3990/13 за позовом ПАТ Запоріжжяобленерго до ЗДП "Радіоприлад" ЗОР;

- рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2014 р. по справі № 908/44/14 за позовом ПАТ Запоріжжяобленерго до КП "Облводоканал" ЗОР;

- рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2012 р. по справі № 908/2420/12 за позовом ПАТ Запоріжжяобленерго до КП "Облводоканал" ЗОР;

- рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2015 р. № 908/4689/15 за позовом ПАТ Запоріжжяобленерго до КП "Водоканал", згідно якого розмір пені було зменшено з 13 499 711.72 грн. до 1 000 000,00 грн.

Крім того, Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 18.02.2013 року № 96-р Про приватизацію об'єктів паливно-енергетичного комплексу , відповідно до якого ВАТ Запоріжжяобленерго входить до Переліку об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що підлягають приватизації. Пакет акцій ПАТ Запоріжжяобленерго було передано Фонду державного майна України. Тобто, примусове стягнення з ВАТ Запоріжжяобленерго в процесі приватизації негативно вплине на структуру балансу.

У зв'язку з тяжким фінансовим станом споживачів - юридичних осіб, ПАТ Запоріжжяобленерго змушене укладати договори про реструктуризацію заборгованості, що по суті є перенесенням термінів оплати за спожиту електричну енергію. Так, наприклад, на протязі 2014 р. було укладено 77 договорів про реструктуризацію на загальну суму 328 975,9 тис. грн.; на протязі 2015 року укладено 86 договорів на суму 58 858,6 тис. грн., що підтверджується довідкою № 007-40/3234 від 29.02.2016 р. Однією з передумов реструктуризації боргу Товариством є, перед усім, неможливість застосування до них заходів з відключення від джерел електропостачання, оскільки, серед таких споживачів найчастіше виступають підприємства соціального значення. Повне відключення таких споживачів може призвести до соціальної та технологічної катастрофи на території всієї Запорізької області. Разом з тим, при стягненні з таких споживачів заборгованості за спожиту електричну енергію, ПАТ Запоріжжяобленерго змушено укладати мирові угоди, які, в подальшому, не виконуються споживачами взагалі або виконуються не в повному обсязі, що негативно впливає на фінансовий стан Товариства та на ступінь виконання зобов'язань останнім перед позивачем.

Щомісяця значна кількість грошових коштів спрямовується відповідачем на здійснення робіт з обслуговування електричних мереж, які знаходяться в незадовільному технічному стані. Зокрема, такі роботи направлені на здійснення капітального ремонту електричних мереж Товариства, здійснення їх реконструкцій або повну заміну, у разі їх непридатності. В свою чергу, не приведення Товариством електричних мереж у задовільний стан може призвести до:

- виникнення аварійних ситуацій, що, як наслідок, унеможливить здійснення Товариством надійного -. постачання електричної енергії споживачам. У разі переривання постачання електричної енергії, ПАТ Запоріжжяобленерго буде нести відповідальність перед споживачами у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії та відшкодування збитків, завданих споживачам в результаті такого переривання при виникненні аварії в електромережах;

- систематичного винесення Держенергонаглядом приписів щодо незадовільного технічного стану електричних мереж, виконання яких для відповідача є обов'язковим та потребує значного фінансування. Невиконання приписів Держенергонагляду тягне за собою притягнення ПАТ Запоріжжяобленерго до відповідальності, передбаченої чинним законодавством. Так, статтею 27 Закону України Про електроенергетику , передбачена відповідальність суб'єктів господарювання, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів Держенергонагляду у вигляді накладення штрафу у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до балансу Товариства (станом на 30.12.2016р.) поточна кредиторська заборгованість складає 81,2 млн. грн.

Відповідно до звіту про сукупний дохід за 1 півріччя 2016 року (форма № 2) розмір збитків Товариства за 1 півріччя 2016 року складає 2 402 млн.грн., що додатково підтверджує, про те що ВАТ Запоріжжяобленерго знаходиться в тяжкому фінансовому становищі.

Таким чином, Відповідач вважає, що вищенаведені обставини обґрунтовують необхідність реалізації судом права на надання розстрочки виконання рішення суду. При цьому, зазначені обставини є такими, що ускладнюють виконання або роблять виконання рішення неможливим, а саме:

встановлення нульового алгоритму відрахування коштів на поточні рахунки Боржника;

відсутність додаткових джерел для погашення заборгованості;

недофінансування з боку держави по основним бюджетним сферам;

систематичним порушенням умов розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами;

неможливість стягнення заборгованості з боржників відносно яких порушено справу про банкрутство;

надання реструктуризації боргу за спожиту електричну енергію споживачам;

незадовільний стан електричних мереж Боржника;

наявність податкового боргу.

Також, Кабінетом Міністрів України 4 березня 2015 року постановою № 83 затверджено Перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до якого включено ПАТ Запоріжжяобленерго . Прийняття рішення про стягнення заборгованості без врахування обставин, що ускладнюють його виконання, ставить під сумнів стабільність фінансового стану енергопостачальника, та як наслідок може відобразитись на безпеці експлуатації об'єктів електроенергетики, на безперервності передачі та поставки енергії, на екологічній безпеці об'єктів електроенергетики, на збережені цілісності та забезпечені надійного і ефективного функціонування ОЕС України тощо.

Вказані обставини у відповідності до вимог ст. 121 ГПК України є виключними і свідчать про утруднення виконання рішення господарського суду від 20.04.2017р.

Частиною 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати матеріальні інтереси не лише відповідача, а також позивача, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відстрочка виконання рішення сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальним отримання боргу позивачем.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» ).

В пункті 7.1.2 вказаної Постанови наведено визначення терміну «відстрочка» . Так, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Слід відзначити, що згідно з п. 7.2 вказаної постанови Пленуму, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

На підставі зазначеної норми, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, вислухавши доводи позивача з приводу розстрочення виконання рішення, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню. Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Тобто, в матеріалах справи мають бути докази, які б дозволили обґрунтовано припустити, що існують вищезазначені обставини. При цьому суд бере до уваги матеріальні інтереси обох сторін, а також викладені відповідачем у заяві обставини, специфіку діяльності відповідача.

Співвставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд вважає за можливе заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення задовольнити та відстрочити виконння судового рішенням строком на два місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 20.04.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 985 грн. 44 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжполісервіс» , м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжполісервіс» (69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 10; адреса для листування: 69188, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31314972) 121 610 (сто двадцять одна тисяча шістсот десять) грн. 89 коп. заборгованості, 9 112 (дев'ять тисяч сто дванадцять) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1 639 (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять) грн. 25 коп. 3 % річних.

Відстрочити на два місяці виконання рішення в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 121 610 (сто двадцять одна тисяча шістсот десять) грн. 89 коп. заборгованості, 9 112 (дев'ять тисяч сто дванадцять) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1 639 (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять) грн. 25 коп. 3 % річних строком до 20 червня 2017р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжполісервіс» (69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 10; адреса для листування: 69188, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31314972) 1 985 (одна тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 44 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 25.04.2017р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.