Рішення

від 15.02.2017 по справі 911/2858/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа № 911/2858/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 28.02.2017 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоенергія-Плюс 1» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора, м. Вишгород

про визнання кредиторських вимог та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Дельта Банк» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Автоенергія-Плюс 1» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора про зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги в загальному розмірі 7 560 650, 99 грн, як визнані.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним ухиленням відповідачем від розгляду, визнання та задоволення у встановлений строк кредиторських вимог позивача на загальну суму 7 560 650, 99 грн по основній заборгованості по кредиту та по основній заборгованості по відсоткам за користуванням кредиту, пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 3 % річних і штрафу за генеральним кредитним договором № 699004045496003 від 11.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2016 р. порушено провадження у справі № 911/2858/16 за позовом ПАТ „Дельта Банк» до ТОВ „Автоенергія-Плюс 1» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора про визнання кредиторських вимог та зобов'язання вчинити дії і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 28.09.2016 р.

28.09.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 18.5/2207 від 28.09.2016 р., що долучені судом до матеріалів справи.

28.09.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.10.2016 р.

19.10.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.11.2016 р.

02.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.11.2016 р.

23.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.12.2016 р.

07.12.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.01.2017 р.

11.01.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.02.2017 р.

31.01.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 23.1/2017 від 27.01.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

11.01.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.02.2017 р.

01.02.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.02.2017 р.

14.02.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 23.1/62 від 10.02.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

15.02.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 07300, вул. Шолуденка, 1, м. Вишгород, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2013 р. між ПАТ „Астра Банк» та TOB „Науково-виробниче об'єднання „Український завод електрообладнання» було укладено генеральний кредитний договір № 699004045496003, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим договором та договорами про внесення змін та доповнень до цього договору.

Відповідно до п. 1.1. договору, на момент укладення цього договору розмір кредитного ліміту становить 3 919 800, 00 грн.

Кредит надається для поповнення обігових коштів, а саме: придбання товарів, а також фінансування потреб іншої операційної діяльності (п. 1.5. договору).

Позичальник зобов'язався сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом та комісії (п. 1.6. договору).

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 3 від 13.06.2013 р. до кредитного договору, кредитор надає позичальнику, в рамках відкритої згідно з генеральним кредитним договором, відновлювальної кредитної лінії відновлюваний кредитний транш в розмірі 1 175 940, 00 грн, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, передбачені цим кредитним договором.

Пунктом 5.1. кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, сплатити банку пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати цього за цільовим призначенням, сплатити банку проценти за користування кредитом та повернути кредит в повному обсязі в порядку та у строки, визначені кредитним договором.

ПАТ „Астра Банк» належним чином виконало взяті на себе зобов'язання щодо надання позичальнику (відповідачу) кредиту, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору.

Проте, відповідачем належним чином не виконані грошові зобов'язання за кредитним договором, про що свідчить наявність прострочених платежів по рахункам обліку кредитних зобов'язань, а саме - невиконані зобов'язання з повернення суми отриманого кредиту та по сплаті плати за користування кредитом.

Так, станом на 13.11.2015 р., заборгованість відповідача за генеральним кредитним договором № 699004045496003 від 11.06.2013 р. складала 6 519 248, 24 грн, з яких: 3 919 800, 00 грн - сума заборгованості за кредитом, 23 454, 36 грн - розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 365 931, 49 грн - сума заборгованості за відсотками, 195 385, 54 грн - розмір пені за несвоєчасне погашення відсотків, 2 512, 97 грн - сума 3 % річних від суми простроченого кредиту, 12 163, 88 грн - сума 3 % річних від суми прострочених процентів.

19.03.2014 р. між ПAT „Астра Банк» та AT „Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 492.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу до AT „Дельта Банк» переходять активи АТ „Астра-Банк» , права вимоги до позичальників AT „Астра Банк» , які виникають з кредитних договорів (з усіма змінами та доповненнями до них), у зв'язку із заміною кредитора на AT „Дельта Банк» , у тому числі відбулося право відступлення за генеральним кредитним договором № 699004045496003 від 11.06.2013 р., з усіма змінами та доповненнями до нього, який було укладено між первісним кредитором - ПAT „Астра Банк» та TOB „Науково-виробниче об'єднання „Український завод електрообладнання» .

Як зазначає позивач, з відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, йому стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „Український завод електрообладнання» з 30.09.2015 р. перебуває в процесі припинення.

26.12.2015 р. AT „Дельта Банк» відправлено на адресу відповідача заяву вих. № 18.5/704 з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог AT „Дельта Банк» в розмірі 6 519 248,24 грн, з подальшим повідомленням банку про результати розгляду заяви.

Як зазначає позивач, жодної відповіді на адресу банку направлено не було, про результати розгляду претензії жодним чином банк не повідомлено, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області із вимогою про зобов'язання ТОВ „НВО „Український завод електрообладнання» в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ „Дельта Банк» в загальному розмірі 6 519 248, 24 грн, як визнану.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/6605/15 за позовом ПАТ „Дельта Банк» до ТОВ „НВО „Український завод електрообладнання» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора за участю третіх осіб ПАТ „Астра банк» , Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання кредиторських вимог та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю та зобов'язано ТОВ „НВО „Український завод електрообладнання» в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії ОСОБА_2 включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк» в загальному розмірі 6 519 248, 24 грн, як визнану.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/6605/15 за позовом ПАТ „Дельта Банк» до ТОВ „НВО „Український завод електрообладнання» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора за участю третіх осіб ПАТ „Астра банк» , Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання кредиторських вимог та зобов'язання вчинити дії.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент звернення позивачем в суд із даним позовом та станом на час розгляду справи відповідач змінив своє найменування з TOB „Науково-виробниче об'єднання „Український завод електрообладнання» на ТОВ „Автоенергія-Плюс 1» , а також змінив своє місцезнаходження за наступною адресою: 07300, вул. Шолуденка, 1 , м. Вишгород, Київська область.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на час розгляду справи відповідач свої обов'язки щодо повернення кредиту та оплати відсотків і комісії за користування кредитом, пені, інфляційних збитків і 3 % річних згідно з генеральним кредитним договором № 699004045496003 від 11.06.2013 р., а також рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/6605/15 не виконав.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги в загальному розмірі 7 560 650, 99 грн, що складаються з 3 919 800, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 3 058 654, 02 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 24 289, 91 пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 024, 16 грн 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 154 788, 53 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 10 794, 37 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 390 300, 00 грн штрафу, як визнані.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 105 цього ж кодексу учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Статтею 107 цього ж кодексу передбачено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов'язаннями, відповідають за зобов'язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов'язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.

Частинами 1, 8, 9, 11, 14 ст. 111 цього ж кодексу передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Частинами 3, 4, 5 ст. 112 цього ж кодексу передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

У встановлені законодавством порядку та строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо розгляду відповідних підтверджених кредиторських вимог позивача і прийняття рішення щодо них та включення їх до передавального акту чи до проміжного ліквідаційного балансу безпідставно не виконав і не виконує, що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/6605/15, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розрахунками, доданими до позовної заяви, виписками за банківського рахунку позивача, та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо розгляду відповідних кредиторських вимог позивача і прийняття рішення щодо них та включення їх до передавального акту чи до проміжного ліквідаційного балансу.

Пунктом 2) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Пунктом 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Як вбачається із матеріалів справи і було зазначено вище, рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/6605/15 за позовом ПАТ „Дельта Банк» до ТОВ „НВО „Український завод електрообладнання» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора за участю третіх осіб ПАТ „Астра банк» , Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання кредиторських вимог та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю та зобов'язано ТОВ „НВО „Український завод електрообладнання» в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії ОСОБА_2 включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк» в загальному розмірі 6 519 248, 24 грн, що складається з 3 919 800, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 2 365 931, 49 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 23 454, 36 пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 512, 97 грн 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 195 385, 54 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 12 163, 88 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, як визнану.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на момент розгляду позову у даній справі є рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/6605/15 за позовом ПАТ „Дельта Банк» до ТОВ „НВО „Український завод електрообладнання» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора за участю третіх осіб ПАТ „Астра банк» , Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання кредиторських вимог та зобов'язання вчинити дії, що набрало законної сили, - між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав - в частині позовної вимоги про зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги в загальному розмірі 6 314 998, 49 грн, що складається з 3 919 800, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 2 365 931, 49 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 27 589, 07 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 677, 93 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання ТОВ „Автоенергія-Плюс 1» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги в загальному розмірі 6 314 998, 49 грн, що складається з 3 919 800, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 2 365 931, 49 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 27 589, 07 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 677, 93 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом на підставі п. 2) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розрахунки відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, штрафу за договором, виконані позивачем та додатково нараховані за нові періоди після набрання рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2016 р. у справі № 922/6605/15 законної сили, є обґрунтованими та вірними.

Отже, вимоги позивача до відповідача про зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги в загальному розмірі 1 245 652, 50 грн, що складаються з 692 722, 53 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 24 289, 91 пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 024, 16 грн 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 127 199, 46 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 9 116, 44 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 390 300, 00 грн штрафу, як визнані, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання ТОВ „Автоенергія-Плюс 1» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги в загальному розмірі 6 314 998, 49 грн, що складається з 3 919 800, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 2 365 931, 49 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 27 589, 07 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 677, 93 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом підлягає припиненню, а позовні вимоги про зобов'язання ТОВ „Автоенергія-Плюс 1» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги в загальному розмірі 1 245 652, 50 грн, що складаються з 692 722, 53 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 24 289, 91 пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 024, 16 грн 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 127 199, 46 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 9 116, 44 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 390 300, 00 грн штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоенергія-Плюс 1» в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора включити в проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоенергія-Плюс 1» кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк» в загальному розмірі 6 314 998, 49 грн, як визнані.

2. Позов в частині інших позовних вимог задовольнити повністю.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоенергія-Плюс 1» (ідентифікаційний код 36815753) в особі ліквідаційної комісії або ліквідатора включити в проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоенергія-Плюс 1» (ідентифікаційний код 36815753) кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) в загальному розмірі 1 245 652, 50 грн, як визнані.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоенергія-Плюс 1» (ідентифікаційний код 36815753) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

24 березня 2017 р.