ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
25 квітня 2017 року Справа № 913/179/17
Провадження №4/913/179/17
За позовом
Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетра", м. Лисичанськ Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Лисичанськ Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Лисичанськ Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лист", м. Лисичанськ Луганської області
про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007.
Суддя господарського суду Луганської області - Старкова Г.М.
Секретар судового засідання - помічник судді - Наумова В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 - представник не прибув;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 - представник не прибув;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 - представник не прибув;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лист" - представник не прибув.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетра", за якою просить суд звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетра", АДРЕСА_1 93120, код ЄРДПОУ 13382836 на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Жихар Н.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 2269, нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд загальною площею 1463,9 м2, який складається з: будівлі майстерні (літ. ВІН. Б2Н, 62); будівлі котельної (літ. 3); сауна (літ. Ж. Ж1); прохідна (літ. К, Kl. К2); сарай (літ. О); сарай (ліг. Л); вбиральня (літ. У); ворота металеві (літ. № 1); ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 2); ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 3), ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 4), ворота металеві (літ. № 6); замощення території (І); колодязі (1V-VI), в рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лист" у розмірі 1032175 грн. 84 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 1000 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 29864 грн. 38 коп., пеня за прострочення відсотків за користування кредитом в сумі 197 грн. 79 коп., заборгованість за комісією в сумі 2113 грн. 67 коп.
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".
Встановити початкову ціну на предмет іпотеки нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 1075500 грн. 00 коп.
Стягнути з ТОВ "Тетра" витрати пов'язані з проведенням незалежної оцінки предмета іпотеки в сумі 3000 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № 11.20-14/47 від 24.03.2017).
Разом з тим, позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог № 11.20-14/47 від 24.03.2017 при підрахунку заявленої до стягнення загальної суми заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 помилково зазначена загальна сума заборгованості у розмірі 1031978 грн. 05 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 1000 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 29864 грн. 38 коп., пені за прострочення відсотків за користування кредитом в сумі 197 грн. 79 коп., заборгованості за комісією в сумі 2113 грн. 67 коп.
Тоді як, при підрахунку загальної суми заборгованості, вбачається, що позивачем не врахована заявлена до стягнення сума пені у розмірі 179 грн. 79 коп.
Крім того, як вбачається з розрахунку наданого позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог № 11.20-14/47 від 24.03.2017 станом на 17.03.2017, загальна сума заборгованості становить 1031978 грн. 05 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені за прострочення відсотків за користування кредитом, заборгованості за комісією.
Однак, заявлена до стягнення сума пені в розмірі 179 грн. 79 коп., у розрахунку наданого позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог № 11.20-14/47 від 24.03.2017 станом на 17.03.2017 також не врахована.
У зв'язку з чим, загальною сумою заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 слід вважати 1032175 грн. 84 коп., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 1000 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 29864 грн. 38 коп., пеня за прострочення відсотків за користування кредитом в сумі 197 грн. 79 коп., заборгованість за комісією в сумі 2113 грн. 67 коп.
Позивач, відповідач, та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача правом на участь у судовому засіданні 25.04.2017 не скористались.
Разом з тим, на адресу господарського суду Луганської області 10.04.2017(згідно штампу вхідний № 2443/17) від відповідача надійшла заява № б/н від 07.04.2017, за якою останній проти задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 не заперечує та просить суд справу № 913/1789/17 розглядати за відсутності повноважного представника відповідача.
Представником позивача в судовому засіданні 10.04.2017 подано заяву, за якою позивач просить суд відповідно до положень ст. 69 ГПК України продовжити строк розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.04.2016 заява представника позивача про продовження строку розгляду справи задоволена та розгляд справи № 913/179/17 продовжено на 15 днів до 04.05.2017 включно.
На електронну адресу господарського суду Луганської області 25.04.2017 від представника позивача надійшли пояснення від 24.04.2017 № 110.29-12/1841, за якими останній повідомив стосовно підстав судового захисту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором відновленої кредитної лінії № 17 від 11.10.2007. Вказані пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, господарський суд,-
В С Т А Н О В И В :
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України (на теперішній час - Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лист (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 (далі - кредитний договір). Також між сторонами за договором укладена додаткова угода № 1 від 01.12.2008 до кредитного договору.
Згідно з умовами кредитного договору позичальнику було надано кредит у розмірі 1000000 грн. 00 коп. зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 10.10.2010, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17 % річних, а згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 01.12.2008 - 18 % річних з 01.12.2008.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком (позивач) та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007, посвідчений приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Жихар Н.П., зареєстрований в реєстрі за № 2269, заборона відчуження зареєстрована в реєстрі за № 2270 (далі- договір іпотеки).
Іпотекодавці, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцям на праві власності.
Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд, що складається із: В1Н, В2Н - будівля СТО цегла, Б1Н, Б2Н, б-I-б-5 - будівля майстерні цегла, И - котельна шл/блок, З - котельна цегла, Ж-1 - сауна цегла, К - прохідна цегла, О-1 - сарай цегла, Л - сарай цегла, №1-6, 7, I, У - огорожа та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 1.3 договору іпотеки, комплекс будівель та споруд належить Іпотекодавцям, по 1/3 (одній третій) частині кожному, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Скриннік І.В. 25.09.2000 за реєстровим № 1043, зареєстрований в реєстрі права власності на нерухоме майно в Лисичанському КП Бюро технічної інвентаризації 29.01.2001 за № 2/185.
Позивач зазначає, що з жовтня 2009 року у позичальника - ТОВ Лист (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) виникла заборгованість за кредитним договором, у зв'язку з чим, банк (ВАТ Ощадбанк ) звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 (ухвала Лисичанського міського суду Луганської області від 04.01.2010 про відкриття провадження у справі № 2-2805/2009).
Лисичанським міським судом Луганської області неодноразово зупинялось провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, до розгляду справ за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Ленінським районним судом м. Луганська, Апеляційним судом Луганської області та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме:
- за позовом ОСОБА_1 до АТ Ощадбанк про розірвання договору іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007:
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 01.09.2010 по справі № 2-1259/10 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ Державний ощадний банк України про розірвання договору іпотеки нерухомого майна відмовлено за необґрунтованістю.
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 16.11.2010 по справі № 22ц-13739/10 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.09.2010 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору іпотеки нерухомого майна задоволено та розірвано договір іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007 між ОСОБА_1 та АТ Ощадбанк .
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.10.2011 рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.09.2010 та рішення колегії судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 10.10.2013 у справі № 2-617/13 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ Державний ощадний банк України про розірвання договору іпотеки нерухомого майна відмовлено за необґрунтованістю.
02.12.2013 Апеляційним судом Луганської області рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10.10.2013 скасовано та прийняте нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ Ощадбанк про розірвання договору іпотеки нерухомого майна відмовлено.
- за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Жихар Надії Петрівни про зобов'язання вчинити нотаріальну дію:
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 16.05.2011 по справі № 2-296/2011 в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Жихар Надії Петрівни про зобов'язання вчинити нотаріальну дію відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 17.11.2011 по справі № 22ц-3299/11 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 16.05.2011 залишено без змін.
- за позовом ОСОБА_2 до ВАТ Ощадбанк про розірвання договору іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007:
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 01.09.2010 по справі № 2-1257/10 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ Державний ощадний банк України про розірвання договору іпотеки нерухомого майна відмовлено за необґрунтованістю.
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 10.03.2011 по справі № 22ц-217/11р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.09.2010 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та розірвано договір іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007 серія ВКА № 318311, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ Ощадбанк , зареєстрований в реєстрі за № 2269.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.11.2011 рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.09.2010 та рішення колегії судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 02.10.2012 по справі № 2-1224/12 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ Ощадбанк про розірвання договору іпотеки відмовлено за необґрунтованістю.
04.07.2013 Апеляційним судом Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 02.10.2012 залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2013 у відкритті касаційного провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ Ощадбанк про розірвання договору іпотеки нерухомого майна за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 02.10.2012 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 04.07.2013, відмовлено.
- за позовом ОСОБА_3 до ВАТ Ощадбанк про розірвання договору іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007:
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 17.09.2010 по справі № 2-1258/10 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ВАТ Державний ощадний банк України про розірвання договору іпотеки нерухомого майна відмовлено за необґрунтованістю.
Вказане рішення суду в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалось.
Крім того, 03.12.2013 за заявою АТ Ощадбанк було відновлено провадження у справі за позовом АТ Ощадбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
30.12.2013 ОСОБА_2 було подано до Лисичанського міського суду Луганської області зустрічну позовну заяву до АТ Ощадбанк про визнання припиненим договору іпотеки нерухомого майна.
Рішенням Лисичанським міським судом Луганської області від 18.02.2014 позов АТ Ощадбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до АТ Ощадбанк , треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання припиненим договору іпотеки нерухомого майна відмовлено за необґрунтованістю.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 17.04.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18.02.2014 залишено без змін.
Таким чином, рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18.02.2014 за позовом АТ Ощадбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки набрало законної сили 17.04.2014.
На виконання вказаного рішення суду 13.05.2014 було видано три виконавчих листа щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до боржників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та три виконавчих листи щодо стягнення суми судового збору у відношенні вказаних боржників.
19.05.2014 вказані виконавчі листи, які видані Лисичанським міським судом Луганської області 13.05.2014 по справі № 2/415/1/14, було пред'явлено до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції.
Позивач у позові зазначає, що 19.06.2014 представник стягувача (позивач у справі) ознайомився з матеріалами виконавчих проваджень та встановив наступне.
Відділом Державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції (далі- ВДВС Лисичанського МУЮ) 29.05.2014 направлено запити до Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції щодо отримання деталізованої інформації щодо майна за договором іпотеки, на яке звернуто стягнення згідно рішення Лисичанського міського суду Луганської області.
Так, 1/3 частки комплексу, що належить ОСОБА_3, раніше вже арештовано і описано державним виконавцем ВДВС Лисичанського МУЮ.
10.06.2014 державним виконавцем ВДВС Лисичанського МУЮ направлено попередження на адресу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про призначення дати виконавчих дій на 19.06.2014.
Позивач у позові зазначає, що 18.06.2014 ОСОБА_2 та представником ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надано до ВДВС Лисичанського МУЮ відповіді на попередження державного виконавця, згідно яких майно, що підлягає опису та арешту, їм не належить. Виходячи зі змісту пояснень, відомо:
1. 09.12.2010 ОСОБА_2 було придбано 1/3 частини комплексу будівель та споруд у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 09.12.2010 (зареєстровано в реєстрі за № 5220), посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П. На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу частини комплексу будівель та споруд від 14.03.2011 (зареєстровано в реєстрі за № 339), укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Тетра , до ТОВ Тетра перейшло у власність 2/3 частини комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 27.01.2012 по справі №2/1214/29/2012 за позовом ТОВ Тетра до ОСОБА_3, третіх осіб - ОСОБА_7, ВДВС Лисичанського МУЮ про виділ частки у праві спільної часткової власності в натурі та визнання права власності, вимоги ТОВ Тетра задоволено.
На теперішній час, ТОВ Тетра на підставі рішення Лисичанського міського суду від 27.01.2012 та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 17.07.2012, які набрали чинності, здійснило виділення своєї частки (2/3) нерухомого майна з комплексу будівель і споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, 29.08.2012 БТІ у м. Лисичанську Луганської області в особі виконавчого комітету Лисичанської міської ради на підставі рішення № 459 від 21.08.2012 видало ТОВ Тетра свідоцтво про право власності на нерухоме майно (комплекс будівель та споруд частки 1/1) та проведено державну реєстрацію прав на цей комплекс з присвоєнням окремої адреси: АДРЕСА_1 (відповідь ОСОБА_2 від 17.06.2014 на попередження № 6087 від 10.06.2014).
2. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу (зареєстровано в реєстрі за № 5520) від 09.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П. було реалізовано 1/3 частку комплексу будівлі та споруд ОСОБА_2 (Відповідь представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 від 17.06.2014 на попередження № 6096 від 10.06.2014).
Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 22304888 від 29.05.2014 встановлено:
- наявність речових прав на об'єкт нерухомості (комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) ТОВ Тетра - 2/3 частини на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 27.01.2012 та ОСОБА_3 - 1/3 частина на підставі договору купівлі - продажу (зареєстровано в реєстрі за № 1043) від 25.09.2000, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Скриннік І.В.;
- наявність відомостей про іпотеку на об'єкт обтяження комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підстава - договір іпотеки нерухомого майна № 2269 від 11.10.2007, посвідчений приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П. Відомості про вилучення запису про іпотеку в Державному реєстрі іпотек відсутні ;
- наявність відомостей про вилучення обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) на підставі рішення Апеляційного суду Луганської області від 16.11.2010 та наявність заборони на 2/3 частини вказаного нерухомого майна, що належить ТОВ Тетра , на підставі договору купівлі - продажу від 14.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П.
З огляду на вищевикладене, вбачається, що в період дії ухваленого рішення Апеляційного суду Луганської області від 16.11.2010 у справі № 22ц-13739/10р., яким розірвано договір іпотеки нерухомого майна № 2269 від 11.10.2007 між ОСОБА_1 та АТ Ощадбанк від 11.10.2007 до скасування його ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.10.2011 було здійснено перехід права власності на предмет іпотеки (комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 1/3 частина нерухомого майна на підставі договору купівлі - продажу (зареєстровано в реєстрі за № 5220) від 09.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П.; від ОСОБА_2 до ТОВ Тетра 2/3 частини нерухомого майна на підставі договору купівлі - продажу частини комплексу будівель та споруд від 14.03.2011 (зареєстровано в реєстрі за № 339), посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П.
Окрім того, здійснено виділення частки (2/3) нерухомого майна з комплексу будівель і споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та 29.08.2012 БТІ у м. Лисичанську Луганської області в особі виконавчого комітету Лисичанської міської ради на підставі рішення № 459 від 21.08.2012 видало ТОВ Тетра свідоцтво про право власності на нерухоме майно (комплекс будівель та споруд частки 1/1) та проведено державну реєстрацію прав на цей комплекс з присвоєнням окремої адреси: АДРЕСА_1.
Таким чином, з урахуванням рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25.06.2012 у справі № 2/1214/993/2012 про виділ частки у праві спільної часткової власності в натурі та визнання права власності, власниками нерухомого майна, що знаходиться в іпотеці банку є ОСОБА_3 та ТОВ Тетра та складається із:
- будівлі СТО (літера В-1Н, В-2Н,в ), будівлі котельної (літера И ), ділянки огорожі із залізобетонних панелей (літера №5 ), оглядових ям гаражних (літера ІІ,ІІІ ), що належать ОСОБА_3 ;
- будівлі майстерні (літера Б-1Н, Б-2Н, б2), будівлі котельної (літера З ), будівлі сауни (літера Ж,Ж1 ), будівлі прохідної (літера К,К1,К2), сараю (літера О ), сараю (літера Л ), вбиральні (літера У ), воріт металевих (літера №1 ), ділянки огорожі із залізобетонних панелей (літера №2 ), ділянки огорожі із залізобетонних панелей (літера №3 ), ділянки огорожі із залізобетонних панелей (літера №4 ), воріт металевих (літера №6 ), замощення території (літера І , колодязів ( ІV-VІ ), що належать ТОВ Тетра .
Як вбачається, всі складові комплексу будівель та споруд, що належать ОСОБА_3 та ТОВ Тетра повністю співпадають із описом предмета іпотеки відповідно до договору іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007.
Позивач, посилаючись на положення пунктів 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 та ст. 204 ЦК України, вважає, що ухвалення судом рішення про розірвання договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права й обов'язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.
Також, відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ Експертно-юридичний центр про оцінку майна від 26.01.2017 вартість предмета іпотеки - комплекс будівель та споруд загальною площею 1463,9 м 2 , який складається із: будівлі майстерні (літ. Б1Н, Б2Н, б2); будівлі котельної (літ. З); сауна (літ. Ж, Ж1); прохідна (літ. К, К1, К2); сарай (літ. О); сарай (літ. Л); вбиральня (літ. У); ворота металеві (літ. № 1); ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 2); ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 3), ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 4), ворота металеві (літ. № 6); замощення території (І); колодязі (ІV-VІ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, становить 1 075 500 грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ).
Вартість робіт з оцінки майна відповідно до договору про надання послуг від 26.01.2017 становить 3000 грн. 00 коп.
Як зазначає позивач, заборгованість ТОВ Лист (третя особа) за кредитом та процентами за договором відновленої кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 становила у розмірі 1032175 грн. 84 коп., у тому числі:
- заборгованість за кредитом в сумі 1000 000 грн. 00 коп. за період з 02.08.2010;
- заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 29864 грн. 38 коп. за період з 05.01.2009 по 16.03.2017;
- пеня за прострочення відсотків за користування кредитом в сумі 197 грн. 79 коп. за період з 01.12.2009 по 21.12.2009;
- заборгованість за комісією в сумі 2113 грн. 67 коп. за період з 01.11.2008 по 31.10.2009.
В зв'язку з порушенням позичальником (третя особа у справі - ТОВ Лист ) умов кредитного договору щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та неповерненням кредитних коштів, банк (ВАТ Ощадбанк ) звертався до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007. Результати розгляду даного позову викладено вище.
В порушення умов кредитного договору, договору іпотеки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, процентів за користування кредитом у встановлені строки.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суми заборгованості за кредитом та процентами не оплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 11.20-14/47 від 24.03.2017), який обґрунтовує посиланням на умови договору відновленої кредитної лінії № 17 від 11.10.2007, договору іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007, а також норми цивільного та господарського законодавства України, в тому числі Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , Закону України Про іпотеку , ст. ст. 204, 526, 546,625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України та інші.
Відповідач не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача заперечень проти заявлених позовних вимог не надали.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані ними докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог за позовом частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п. 4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).
Підставами для звернення стягнення на майно відповідача на користь позивача в рахунок погашення заборгованості третьої особи (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лист") за кредитним договором в сумі 1031978 грн. 05 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № 11.20-14/47 від 24.03.2017), є порушення третьої особи умов договору відновленої кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та неповернення кредитних коштів, що надає позивачеві право, в силу умов кредитного договору.
Відповідач не представив суду будь-яких належних доказів погашення заборгованості за кредитом в сумі 1000000 грн. 00 коп. за період з 02.08.2010 по 16.03.2017, заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 29864 грн. 38 коп. за період з 05.01.2009 по 16.03.2017, а також не спростував доводів позивача за позовом щодо наявності вказаної заборгованості.
Також третьою особою (третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лист") не було надано суду доказів сплати відповідного боргу.
Як було вказано вище та підтверджено матеріали справи відповідні кредитні кошти надавалися позивачем третій особі (ТОВ "Лист") згідно умов договору відновленої кредитної лінії № 17 від 11.10.2007. Проте, позичальником договірні зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків були порушені та відповідні кошти не повернуті та не сплачені.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком (позивач) та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007, посвідчений приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Жихар Н.П., зареєстрований в реєстрі за № 2269, заборона відчуження зареєстрована в реєстрі за № 2270 (далі- договір іпотеки) (а.с. 37-40).
Іпотекодавці, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцям на праві власності.
Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд, що складається із: В1Н, В2Н - будівля СТО цегла, Б1Н, Б2Н, б-I-б-5 - будівля майстерні цегла, И - котельна шл/блок, З - котельна цегла, Ж-1 - сауна цегла, К - прохідна цегла, О-1 - сарай цегла, Л - сарай цегла, №1-6, 7, I, У - огорожа та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Пункт 3.1 кредитного договору передбачає, що виконання позичальником зобов'язання за цим договором (в тому числі і додатковими угодами до нього) забезпечується договором іпотеки нерухомості: комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1
Договором іпотеки нерухомого майна, посвідченого 11.10.2007 приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 2269 передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором, в тому числі: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій сплаті суми процентів, та/або при несплаті або частковій сплаті суми комісійних винагород, та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків та/або в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим договором (п. 3.1.4 Договору іпотеки від 11.10.2007).
При цьому, п. п. 4.2, 4.3 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель реалізує своє право звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку визначеному договором, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також в інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством. Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, у тому числі але не виключно, вимагати до сплати на користь іпотекодержателя: основну суму кредиту; проценти за користування кредитом, комісійні винагороди банку, сплата яких передбачена кредитним договором; нараховані та несплачені на момент реалізації права іпотеки штрафні санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором (пеня, штраф); витрати, понесені іпотекодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце; спричинені іпотекодержателю збитки в повному обсязі.
Зміст вказаної умови договору іпотеки повністю узгоджується зі ст. 7 Закону України Про іпотеку , яка встановлює право іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому, п. 6.2 договору іпотеки встановлює право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки будь - яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно зі ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Положення частини 1 вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку").
В пункті 4.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", зокрема, зазначено, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання. Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.
Таким чином, одним із завдань суду при розгляді справ про звернення стягнення на предмет іпотеки є визначення загального розміру заборгованості, та усіх її складових, оскільки останні підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.
Як вже було встановлено та зазначено вище , з жовтня 2009 року у позичальника - ТОВ Лист (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) виникла заборгованість за кредитним договором, у зв'язку з чим, банк (ВАТ Ощадбанк ) звертався до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 (ухвала Лисичанського міського суду Луганської області від 04.01.2010 про відкриття провадження у справі № 2-2805/2009).
Лисичанським міським судом Луганської області неодноразово зупинялось провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, до розгляду справ за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Ленінським районним судом м. Луганська, Апеляційним судом Луганської області та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Справи розглядались в першій, апеляційній та касаційній інстанціях, про результати розгляду справ зазначено вище (а.с. 43 - 90).
Таким чином, рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18.02.2014 за позовом АТ Ощадбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки набрало законної сили 17.04.2014.
На виконання вказаного рішення суду 13.05.2014 було видано три виконавчих листа щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до боржників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та три виконавчих листи щодо стягнення суми судового збору у відношенні вказаних боржників.
19.05.2014 вказані виконавчі листи, які видані Лисичанським міським судом Луганської області 13.05.2014 по справі № 2/415/1/14, було пред'явлено до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції.
Як свідчать матеріали справи, в період дії ухваленого рішення Апеляційного суду Луганської області від 16.11.2010 у справі № 22ц-13739/10р., яким розірвано договір іпотеки нерухомого майна № 2269 від 11.10.2007 між ОСОБА_1 та АТ Ощадбанк від 11.10.2007 до скасування його ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.10.2011 було здійснено перехід права власності на предмет іпотеки (комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 1/3 частина нерухомого майна на підставі договору купівлі - продажу (зареєстровано в реєстрі за № 5220) від 09.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П.; від ОСОБА_2 до ТОВ Тетра 2/3 частини нерухомого майна на підставі договору купівлі - продажу частини комплексу будівель та споруд від 14.03.2011 (зареєстровано в реєстрі за № 339), посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П.
Крім того, здійснено виділення частки (2/3) нерухомого майна з комплексу будівель і споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та 29.08.2012 БТІ у м. Лисичанську Луганської області в особі виконавчого комітету Лисичанської міської ради на підставі рішення № 459 від 21.08.2012 видало ТОВ Тетра свідоцтво про право власності на нерухоме майно (комплекс будівель та споруд частки 1/1) та проведено державну реєстрацію прав на цей комплекс з присвоєнням окремої адреси: АДРЕСА_1.
Таким чином, з урахуванням рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25.06.2012 у справі № 2/1214/993/2012 про виділ частки у праві спільної часткової власності в натурі та визнання права власності, власниками нерухомого майна, що знаходиться в іпотеці банку є ОСОБА_3 та ТОВ Тетра та складається із:
- будівлі СТО (літера В-1Н, В-2Н,в ), будівлі котельної (літера И ), ділянки огорожі із залізобетонних панелей (літера №5 ), оглядових ям гаражних (літера ІІ,ІІІ ), що належать ОСОБА_3 ;
- будівлі майстерні (літера Б-1Н, Б-2Н, б2), будівлі котельної (літера З ), будівлі сауни (літера Ж,Ж1 ), будівлі прохідної (літера К,К1,К2), сараю (літера О ), сараю (літера Л ), вбиральні (літера У ), воріт металевих (літера №1 ), ділянки огорожі із залізобетонних панелей (літера №2 ), ділянки огорожі із залізобетонних панелей (літера №3 ), ділянки огорожі із залізобетонних панелей (літера №4 ), воріт металевих (літера №6 ), замощення території (літера І , колодязів ( ІV-VІ ), що належать ТОВ Тетра .
Отже, всі складові комплексу будівель та споруд, що належать ОСОБА_3 та ТОВ Тетра повністю співпадають із описом предмета іпотеки відповідно до договору іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007.
Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права та обов'язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).
Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).
Частиною п'ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Як вбачається з договору відновленої кредитної лінії № 17 від 11.10.2007, строк його дії - до 10.10.2010. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Статтею 23 Закону України Про іпотеку визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Згідно із ч.1 ст. 4 Закону України Про іпотеку (у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень.
Відповідно до ч.3 ст. 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Аналогічні положення містяться й у ч.2 ст. 3 Закону України Про іпотеку , відповідно до якої взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Крім того, порядок державної реєстрації іпотек під час виникнення спірних правовідносин регулювався Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 410 (втратив чинність 01.01.2013) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Пунктами 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, передбачено, що рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
Зазначений висновок узгоджується і з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (а у випадку, що переглядається, у зв'язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Відтак ухвалення судом рішення про розірвання договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права й обов'язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.
За таких обставин, з огляду на тлумачення сутності іпотеки та змісту правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, слід дійти висновку про те, що ефективним відновленням прав кредитора у зв'язку зі скасуванням незаконного рішення є застосування процедури звернення стягнення на майно -предмет іпотеки, передбаченої угодою сторін, як однієї з умов надання (отримання) кредиту.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного суду України від 27.05.2015 (справа № 6-332цс15), від 13.05.2015 (справа № 6-53цс15), від 16.09.2015 (справа № 6-495цс15 та 6-1193цс15), від 27.05.2015 (справа № 6-332цс15), від 10.06.2015 (справа № 6-449цс15), від 03.02.2016 (справа № 6-2026цс15).
Матеріалами справи підтверджено, що третя особа (ТОВ Лист ) порушила свої зобов'язання за договором відновлюваної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 щодо сплати на користь позивача заборгованості за кредитом та відсотками за його користування, що надає позивачу право ініціювати в судовому порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
При визначенні розміру заборгованості за спірним кредитним договором, в рахунок погашення якої звертається стягнення на предмет іпотеки, суд виходить з наступного.
Станом на момент розгляду справи третя особа (ТОВ Лист ) має заборгованість перед позивачем за договором відновлюваної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 у розмірі 1032175 грн. 84 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 1000000 грн. 00 коп. за період з 02.08.2010 по 16.03.2017 , заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 29864 грн. 38 коп. за період з 05.01.2009 по 16.03.2017, заборгованості за пенею за прострочення відсотків за користування кредитом в сумі 197 грн. 79 коп. за період з 01.12.2009 по 21.12.2009, заборгованості за комісією в сумі 2113 грн. 67 коп. за період з 01.11.2008 по 31.10.2009 ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.03.2017 № 110.20-14/47).
Факт прострочення виконання третьою особою (ТОВ Лист ) своїх зобов'язань за зазначеними вище кредитним договором щодо сплати заборгованості за кредитом (основним зобов'язанням) та відсотків за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем і третьою особою не спростовується.
Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Як вбачається, відповідач у справі, в порядку ст. 22 ГПК України, у заяві від 07.04.2017 не заперечує проти задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007.
Наведене вище свідчить про те, що на підставі п. 3.1.4 договору іпотеки та вищезгаданих положень Закону України "Про іпотеку" у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог за кредитним договором у вказаному розмірі.
За таких обставин позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст. 39 Закону України Про іпотеку під час розгляду справи та викладення змісту судового рішення суд повинен вирішити такі питання:
- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ Експертно-юридичний центр про оцінку майна від 26.01.2017 наданого позивачем, вартість предмета іпотеки - комплекс будівель та споруд загальною площею 1463,9 м 2 , який складається з: будівлі майстерні (літ. Б1Н, Б2Н, б2); будівлі котельної (літ. З); сауна (літ. Ж, Ж1); прохідна (літ. К, К1, К2); сарай (літ. О); сарай (літ. Л); вбиральня (літ. У); ворота металеві (літ. № 1); ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 2); ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 3), ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 4), ворота металеві (літ. № 6); замощення території (І); колодязі (ІV-VІ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, становить 1075500 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ (а.с. 126 - 201). Вартість робіт з оцінки майна відповідно до Договору про надання послуг від 26.01.2017 становить 3 000 грн.00 коп. (а.с. 225).
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Тетра (відповідач у справі) зареєстрований за адресою: 93120, АДРЕСА_1.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014, уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України видано наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.
Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Більш того, проведення антитерористичної операції на території Луганської області є загальновідомим фактом.
Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 1079-р від 05.11.2014 не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" , на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до зазначеного розпорядження , до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, включено м. Лисичанськ Луганської області.
З матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно підприємства відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Тетра до теперішнього часу знаходиться на території м. Лисичанськ Луганської області.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону ;
- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Ринкова вартість предмету іпотеки, згідно висновку про оцінку майна від 26.01.2017 проведеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Експертно-юридичний центр складає 1075500 грн. 00 коп. (а.с. 126-201).
При визначенні початкової ціни предмету іпотеки в порядку, визначеному ст. 39 Закону, суд виходить з наступного.
Із наведеної правової норми, що містить вимоги до змісту судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вбачається, що окрім іншого, у судовому рішенні має бути зазначено початкову ціну продажу предмету іпотеки в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
В пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 зазначено, що резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України "Про іпотеку". При цьому суд повинен указати, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Згідно з п. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України, цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.
Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Відповідно до вимог ст.41 Закону України "Про іпотеку" , реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" , з дотриманням вимог цього Закону .
Суд також зазначає, що у відповідності до ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" , протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку" .
Проте, суд зазначає, що вказана норма не перешкоджає суду забезпечити захист порушеного права іпотекодержателя з наступною реалізацією рішення суду в частині продажу предмета іпотеки на торгах після спливу обставин, якими зумовлено зупинення дії відповідних норм Закону України "Про іпотеку" .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" , протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку" .
Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що майно, яке підлягає реалізації в рахунок погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 17 від 11.10.2007 знаходиться на території проведення антитерористичної операції, зупиняється можливість реалізації іпотечного майна протягом терміну дії Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Враховуючи наведене, суд вважає, що альтернативне визначення початкової ціни предмету іпотеки, в порядку, визначеному ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, буде відповідати загальним засадам цивільного законодавства (справедливості, добросовісності й розумності (ст. 6 ЦК України), оскільки буде в змозі ефективно захистити права та інтереси сторін у даній справі, враховуючи, що на даний час існують об'єктивні та суб'єктивні перешкоди в виконанні судового рішення по даній справі (перебування предмету іпотеки на тимчасово окупованій території, фактична неможливість визначення її оцінки, законодавча заборона на реалізацію майна, що є предметом іпотеки, тощо). Після ж усунення перешкод для фактичного виконання судового рішення, можуть істотно змінитися обставини, що в т.ч. можуть вплинути на початкову ціну предмету іпотеки.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.12.2015 у справі № 6-1205цс15.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що виконання рішення суду фактично пов'язане із закінченням антитерористичної операції, яка проводиться на території Луганської та Донецької областей.
Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат, пов'язані з проведенням незалежної оцінки предмета іпотеки в сумі 3000 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, 26.01.2017 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України (позивач у справі) (далі- замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно- юридичний центр (далі-виконавець) був укладений договір про надання послуг( далі- договір) (а.с.117-118).
За умовами вказаного договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника, протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з незалежної оцінки ринкової вартості комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: Б1Н, Б2Н, 61-65 -будівля майстерні цегла, И- котельна шл/блок, З - котельна цегла, Ж1- сауна цегла, К- прохідна цегла, О1- сарай цегла, Л- сарай цегла, № 1-6, 7 І У -огорожа та споруди (надалі іменуються послуги ) а замовник зобов'язується оплатити надані послуги (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору, відомості про послуги, кількість та ціни визначено в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною.
За надання передбачених договором послуг замовник сплачує виконавцю 3000 грн. 00 коп. без ПДВ. (п.3.1 договору).
Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно- юридичний центр відповідно до умов договору зроблений звіт про оцінку майна від 26.01.2017 (а.с.126-201).
Згідно меморіального ордеру від 27.01.2017 № 152021396 позивач перерахував виконавцю кошти за з призначенням платежу: оплата за оцінку вартості майна в сумі 3000 грн. 00 коп.(а.с. 225).
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.
В даному випадку витрати, пов'язані із проведенням незалежної оцінки предмета іпотеки не є судовими витратами в розумінні ГПК України, а стосуються лише правовідносин сторін відповідного договору, зокрема права іпотеко держателя на реалізацію предмета іпотеки та задоволення відповідних вимог за кредитним договором.
Тобто договір про надання послуг від 26.01.2007 є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.
В даному випадку договір про надання послуг від 26.01.2007 є волевиявленням сторін, що його уклали, і позивач погодився із наданими йому послугами та їх вартістю, і це є його правом. Але витрати пов'язані із проведення незалежної експертизи не відносяться до судових витрат.
Суд вважає, що витрати, пов'язані із проведенням незалежної оцінки предмета іпотеки в сумі 3000 грн. 00 коп. не перебувають у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом ( ст.43 ГПК України).
Виходячи з наведених вище обставин, суд вважає, що витрати, пов'язані з проведенням незалежної оцінки предмета іпотеки в сумі 3000 грн. 00 коп. є необґрунтованими, тому у задоволенні в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог, а саме в сумі 15482 грн. 64 коп.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 22, 35, 49, 69, ч. 5 ст. 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетра", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лист" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007 задовольнити частково.
2. Звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетра", АДРЕСА_1 93120, код ЄРДПОУ 13382836 на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 11.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Жихар Н.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 2269, нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд загальною площею 1463,9 м2, який складається з: будівлі майстерні (літ. ВІН. Б2Н, 62); будівлі котельної (літ. 3); сауна (літ. Ж. Ж1); прохідна (літ. К, Kl. К2); сарай (літ. О); сарай (ліг. Л); вбиральня (літ. У); ворота металеві (літ. № 1); ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 2); ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 3), ділянка огорожі із залізобетонних панелей (№ 4), ворота металеві (літ. № 6); замощення території (І); колодязі (1V-VI), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 09304612, в рахунок погашення заборгованості за кредитом в сумі 1000000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 29864 грн. 38 коп., пені за прострочення відсотків за користування кредитом в сумі 197 грн. 79 коп., заборгованості за комісією в сумі 2113 грн. 67 коп., що утворилась у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетра" за договором відновлюваної кредитної лінії № 17 від 11.10.2007, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лист". Видати наказ.
3. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки та застави шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з початковою ціною реалізації, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.
4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетра", АДРЕСА_1 93120, код ЄРДПОУ 13382836 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 09304612, витрати зі сплати судового збору в сумі 15482 грн. 64 коп. Видати наказ.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано - 26.04.2017.
Суддя Г.М.Старкова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2017 |
Оприлюднено | 03.05.2017 |
Номер документу | 66194776 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Старкова Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні