Рішення

від 26.04.2017 по справі 171/200/17

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/200/17

2/171/586/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2017 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря - Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, звернулася до суду з позовною заявою провизнання права власності в порядку спадкування , посилаючись на те, що 10 червня 2014 року помер її батько - ОСОБА_3. Звернувшись до приватного нотаріуса Апостолівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у видачі такого нотаріусом було відмовлено. В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 червня 2016 року зазначено, що на підтвердження належності спадкодавцю будинку№ 20 по вул. Б. Хмельницького в с. Михайлівка, Апостолівського району Дніпропетровської області з відповідними будівлями та спорудами нотаріусу надано договір купівлі-продажу такого будинку посвідчений виконкомом Михайлівської сільської Ради депутатів трудящих, в якому дата посвідчення не співпадає в самому договорі та з датою його укладення зазначеною в інших документах.

В зв'язку з викладеним позивач в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно. Позивач просить її позовну заяву задовольнити - визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок № 20 по вул. Б. Хмельницького в с. Михайлівка, Апостолівського району Дніпропетровської області, що належав ОСОБА_3, який помер 10 червня 2014 року.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про слухання справи без його участі та без участі позивача, заявлені вимоги просить задовольнити.

Від виконавчого комітету Апостолівської міської ради надійшла заява про слухання справи за відсутності їх представника, проти задоволення позову відповідач не заперечував.

Відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10 червня 2014 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 577722, виданим 12 червня 2014 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Апостолівського району (а.с.78).

З свідоцтва про народження серії І-ЯК № 1608326, свідоцтва про укладення шлюбу VІ- НО № 289290, суд вбачає, що позивач - ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, (а.с. 70,71).

Згідно заповіту ОСОБА_3 від 30.09.2011 року, заповідач заповів належний йому будинок розташований за зазначеною раніше адресою - ОСОБА_1, заповіт посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 233, що також підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 39098581 (а.с. 80, 82).

07 грудня 2016 року ОСОБА_1 успадкувала частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3, а саме: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,4900 га у межах згідно з планом, розташованої на території Михайлівської сільської ради, Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220386600:03:001:0009, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину зареєстрованим в реєстрі № 74/2014 (а.с. 113).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 червня 2016 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинку № 20 по вул. Б. Хмельницького в с. Михайлівка, Апостолівського району Дніпропетровської області з відповідними будівлями та спорудами - відмовлено (а.с. 11).

Відмова обґрунтована тим, що дата посвідчення договору не співпадає в самому договорі та з датою його укладення, датою посвідчення зазначеною в інших документах.

З договору купівлі-продажу будинку укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_5 продав а ОСОБА_3 купив належний продавцю будинок розташований за адресою: с. Михайлівка, Апостолівського району Дніпропетровської області загальною площею 38 кв. м. Технічний паспорт на такий будинок з зазначенням адреси - вул. ОСОБА_6 б. 20, складено 09.01.1989 року (а.с. 13).

Датою укладення договору вказано 13 лютого 1974 року, водночас датою реєстрації такого договору зазначено 13 лютого 1975 року - дата виправлена (а.с.12).

Датою реєстрації відповідного договору згідно довідки про проходження реєстрації будинку № 20 вул. Б. Хмельницького в с. Михайлівка, Апостолівського району є 03 лютого 1974 року (а.с. 17).

Відповідно до положень ст. 1, 6 З.У. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дія цього Закону поширюється на реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Органами які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на даний момент є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Згідно положень ст. ст. 24, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень а також п. 8 Постанови КМУ від 25.12.2015 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень спадкоємець позбавлений можливості в силу зазначених вище норм внести зміни в документ спадкодавця, оскільки такі зміни можуть вноситись власником майна через подання відповідної заяви з пред'явленням паспорту, крім того можливість виправлення неточностей передбачена чинним законодавством лише щодо записів, які містяться в Державному реєстрі прав з 01 січня 2013 року.

Органи які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав можуть здійснити лише реєстрацію вже наявного права в новому реєстрі, якщо відсутні розбіжності між паспортом заявника та документом, який підтверджує право, або внести виправлення в Державному реєстрі прав щодо запису зробленому після 01.01.2013 року. Таким чином, через розбіжності в даті реєстрації зазначеного раніше договору купівлі-продажу позивач позбавлена можливості реалізувати своє спадкове право. Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України). Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Як встановлено судом позивач є спадкоємцем свого батька - ОСОБА_3І, однак через розбіжності в даті реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна яке увійшло до складу спадщини позбавлена можливості в позасудовому порядку реалізувати свої права спадкоємця. Враховуючи що позивач прийняла частину спадщини, (земельну ділянку кадастровий номер 1220386600:03:001:0009 що підтверджується дослідженим раніше свідоцтвом про право на спадщину від 07 грудня 2016 року) ОСОБА_1 важається такою, що прийняла усю спадщину. Протиріччя в даті реєстрації договору купівлі-продажу будинку № 20 по вул. Б. Хмельницького в с. Михайлівка, Апостолівського району та довідці про його реєстрацію (03.02.1974 року) не можуть свідчити про відсутність права власності на вказаний будинок у спадкодавця і бути підставою для позбавлення права на спадщину позивача. Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 640 гривень. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 64, 208-209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 20 розташований в с. Михайлівка по вул. Б. Хмельницького, Апостолівського району Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_3, який помер 10 червня 2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_7