Вирок

від 26.04.2017 по справі 635/10946/14-к

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/10946/14-к

Номер провадження 1-кп/635/77/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року с. Покотилівка.

Харківський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілих ОСОБА_7 , представників цивільного позиваче ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , представників цивільного відповідача ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисника ОСОБА_13 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження № 12013220140001335 від 10.12.2013 року відносно:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Панютине Лозівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, раніше не судимий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

10 грудня 2013 року, близько 16 години 10 хвилин, ОСОБА_12 керував технічно справним автобусом БАЗ А079 реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому рухався по автодорозі «Мерефа-Лозова-Павлоград» зі сторони міста Мерефа в напрямку міста Лозова в Харківському районі Харківської області.

Під час руху, в районі розташування 0 км+350м вказаної автодороги в Харківському районі Харківської області водій ОСОБА_12 грубо порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002 року, згідно якого:

п.12.1 - «При виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливост вантажу, який перевозиться та транспортного засобу, щоб мати змог постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення керованого ним транспортного засобу з автопотягом «RENAULT R 420 ti Major» реєстраційниі номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному йому напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної події водію ОСОБА_14 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 70/3457-ДМ/13 від 13.02.2014 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді обширної забито-рваної трьох-променевої рани на обличчі зліва, забитої рани на тім`яно-потиличній області, забитої рани на кінчику носа з пошкодженням перегородки, крововиливів у м`які покриви голови, саден на передній поверхні грудної клітини в центрі, масивного крововиливу в підшкірно-жирову клітковину і м`язи передньої поверхні грудної клітини та шиї з розшаруванням, переломів поверхні грудної клітини та шиї з розшаруванням, переломів ребер зправа та зліва, осколкового перелому лівої лопатки, перелому лівої ключиці, розриву правої легені, розриву та крововиливу лівого купола діафрагми, подкапсульних крововиливів і розриву печінки в області серповидної зв`язки, саден на задній поверхні верхньої третини лівого плеча, ділянки саден по зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній третині, великої ділянки саден на лівій верхній кінцівці від середньої третини передпліччя до фаланг пальців, обширного синця на передньо-внутрішній поверхні лівого плеча на всьому протязі, саден на передньо-зовнішній поверхні середньої третини правого стегна, двох саден по передній поверхні правої гомілки на межі верхньої та середньої третини, саден по передньо-внутрішній поверхні верхньої третини лівої гомілки, групи саден по зовнішній поверхні верхньої третини лівого стегна, групи саден по переднії поверхні лівої гомілки на межі верхньої та середньої третини, закритого поперечного перелому лівої плічової кістки в середній третині, осколкового перелому лівого плічового суглобу, внаслідок чого ОСОБА_14 помер Мерефянській ЦРЛ 11.12.2013 року.

Також в результаті даної дорожньо-транспортної події пасажиру автобус БАЗ А079 реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 25/Л3/15 від 22.01.2014 року, спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров`я, а саме: тупа травма грудної клітини у вигляді закритого перелому 10-го лівого ребра.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_12 виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку, у вигляді сніжного накату на поверхні дорожнього покриття, втратив контроль над керованим ним транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткннення з автопотягом «RENAUL Т 420 ti Major», який рухався у зустрічному йому напрямку, внаслідок чого ОСОБА_14 від отриманих тілесних ушкоджени помер у лікарні, а пасажиру ОСОБА_6 спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Порушення п.12.1 Правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_12 перебувають у прямому причинному зв`язку з подією та її наслідками що настали.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро зізнався цивільні позови визнав повністю та пояснив наступне:

10 грудня 2013 року, близько четвертої години ранку він прийшов на роботу, взяв страховку. Робочий день триває до 17 годин. Він повинен прибути до Харкова о 8 ранку і відправитися зворотним маршрутом о 14 годині. Перед виїздом він відпочивав мінімум два дні. Спав повноцінно, близько дев`ятої години. Напередодні, 9 грудня 2013 роки він не працював.

10 грудня 2013 року, керуючи автобусом, їхав за маршрутом Харків-Близнюки і повертався цим же маршрутом назад. Час відправлення автобуса з автовокзалу міста Харкова о 14 годині 28 хвилин.

В автобусі є двоє дверей. Посадку пасажирів виробляв через передні двері Він виїхав з «Центрального ринку» о 14 годині 28 хвилин з автостанції АС 1, потім заїхав на термінал залізничного вокзалу, звідти вирушив до 14часов 56мінут або о 14 годині 58 хвилин. Потім на двічі робив зупинки на вулиці Полтавському Шляху, біля церкви недалеко від магазину «Помідорчик», зараз там знаходиться магазин «Шини», а другу - на перехресті вулиць Єлізарова і Наріманова. Далі продовжував рух без зупинок повільно, окружна була завантажена, йшов сніг. Швидкість руху автобуса була до 40 кілометрів на годину, приблизно 35-38 кілометрів на годину.

На передньому сидінні праворуч від нього сиділа дівчина. Вона практично весь час розмовляла по телефону то з мамою, то з сином. Він з нею не спілкувався. Ця дівчина сіла на зупинці АС -1. Як жарти запропонував їй замінити себе за кермом, тому що хотів спати. Вона сказала, що у неї є права. Раніше вона зі в його зміну їздила раз або два. Її прізвище ОСОБА_15 .

Довго проїжджали пост «Високий», рухаючись в напрямку міста Мерефа. Був ожеледь, весь час йшов сніг. Дорога була слизька і, оскільки блищала від світла фар, йому здалося, що це був лід. Права частина автобуса перебувала майже по узбіччю, де була очищена дорога, біля кромки снігу, насипу. Перед дорожньо-транспортною пригодою він здійснював рух поруч з цією кромкою.

Здійснюючи поворот з Сімферопольської траси в бік міста Лозова, він здійснював гальмування. Ділянка дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна подія не висвітлювався. Після повороту з Сімферопольської траси, набрав швидкість до 40 кілометрів на годину. Відстань від автобуса до правої частини дороги було 40-50 см. Розмітки на тій ділянці ніколи не було і зараз її немає. Він проїхав закруглення дороги, розташоване в 150-170 метрах від повороту. На заокругленні швидкість не набирав і не гальмував. Після заокруглення автодороги побачив світло фар, потім, у міру зближення, побачив що це великий автомобіль, що рухається в зустрічному напрямку. Швидкість зустрічного автомобіля «Рено» була приблизно 60 кілометрів на годину або трохи більше. Вантажний автомобіль «Рено» від краю своєї проїжджої частини рухався на відстані приблизно 60 см. Він побачив фари вантажного автомобіля приблизно за 5 секунд до зіткнення. Він став здійснювати гальмування і тому автобус «потягнуло» вліво, на зустрічну смугу руху. Намагаючись припинити занос автобуса, він відпустив педаль гальма, проте автобус продовжувало «нести» вліво, назустріч автомобілю «Рено». Зіткнення автобуса з автомобілем «Рено» відбулося на зустрічній смузі руху, приблизно через 2-3 секунди від початку гальмування, на відстані приблизно 300 метрів від повороту на Сімферопольську трасу.

Після цього приїхали швидка і міліція. Його «вирізали» з автобуса співробітники МНС, а потім відправили до лікарні.

Внаслідок ДТП у мене була зламана нога, розбитий колінний суглоб, 18 швів на голові. Голова була розбита осколками скла. Зараз проходить лікування в Центральній лікарні міста Харкова. Нога у нього «загнила». Є необхідність закачування рідини для визначення місця гниття. Провину визнає в повному обсязі та просить вибачення за те, що сталося. Готовий відшкодувати повністю завдані збитки. Після ДТП переніс п`ять операцій і до теперішнього часу не мав можливості відшкодовувати збиток.

В даний час працює в ТОВ «Транссервіс-2008» контролером, в його обов`язки входить перевірка технічного стану транспортних засобів, отримує мінімальний розмір заробітної плати і незначний розмір пенсії 1300 гривень, що перешкоджає відшкодуванню збитку в короткі терміни повністю. Пояснив, що буде намагатися відшкодувати збиток найближчим часом.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_12 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, вина останнього підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, які в сукупності та взаємозв`язку є достатніми для постановлення обвинувального вироку, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила в судовому засіданні про те, що пришла до території, що розташована поруч з Центральним ринком приблизно о 14 годині, щоб автобусом доїхати до міста Лозова. Підійшла до автобуса, який повинен був прямувати вказаним маршрутом, запитала у водія про те, де можливо придбати білет. Отримавши відповідь, що білет можливо придбати у нього, оплатила йому вартість проїзду до міста Лозова, увійшовши в автобус, сіла на сидіння, що розташовано в салоні попереду, поруч з водієм. Дочекавшись посадки пасажирів, водій почав рух автобуса до міста Лозова. Під час руху автобусу по місту Харкову, водієм було зроблено зупинки на вокзалі, де він виходив та через деякий час повернувся з якими-то документами, потім зупинку було зроблено поблизу «Макдональдса». Перебуваючи на сидінні, яке розташоване поруч з сидінням водія, розмовляла з ним, зокрема повідомляла водія про те, що має посвідчення водія, а останній повідомляв про те, що засинає. Потім вона розмовляла по телефону із своєю мамою, за поворотом після міста Мерефа, відчула, що рух автобуса не є прямолінійним, автобус зміщується в ліву сторону. Вона, знаходячись на передньому сидінні, біля лобового скла бачила, що на зустріч рушить велике авто. Вказане авто не «зміщувалося», не виїжджало на полосу руху автобуса, а рухалося по своїй полосі. В цей момент, тобто в момент дорожньо-транспортної пригоди, автобус знаходився на лівій, зустрічній смузі руху, а автомобіль Рено праворуч. Після ДТП в салоні виникла паніка, пасажири намагалися відкрити передню двері, яку було заклинено. Через деякий час, коли передні двері було відчинено, вона вийшла, побачила, що їх автобус знаходиться на зустрічній полосі руху. Поруч стали зупинятися автомобілі, на одному з яких, приблизно через півгодини, її було доставлено до Мереф`янської Центральної районної лікарні, де їй було надано медичну допомогу.Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у неї було зламано ребро, травмовано голову,

Представника цивільного позивача ОСОБА_8 , який підтримав позов на суму 52 620,48 гривень. Зазначив, що отримали від ТОВ «Укртрансплюс» пропозиції щодо відновлення рухомого складу, надали відповідь, що це не є можливим, оскільки затрати на це вдвічі більше ніж його ліквідування. Тому. підтримуючи позовні вимоги, змінює їх та просить суд стягнути з ТОВ «Укртрансплюс», з обвинуваченого ОСОБА_12 та страхової компанії вказану суму солідарно. При цьому виходить з того, що підприємство понесло витрати на поховання, на ліки. Пошкоджений автомобіль «Рено» належить підприємству.

- поясненням свідків:

- ОСОБА_16 , який пояснив в судовому засіданні про те, що 10 грудня 2013 року, приблизно о 15 годині, він, керуючи автомобілем марки ЗІЛ, слідував по автодорозі в напрямку міста Мерефа з боку міста Лозова. Видимість була хороша, було світлий час доби, приблизно 15 годин, проте точно указати не може. Ширина дороги становить приблизно шість метрів, стан покриття - торований сніг.

Він, керуючи автомобілем марки ЗІЛ їхав позаду «фури» марки «Рено», на відстані приблизно 100 метрів та бачив дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася приблизно в 150 метрах від повороту на Сімферопольську трасу.

«Фура» їхала прямо, перешкод її руху, які б необхідно було б об`їжджати, не було. Автобус, що рухався по смузі зустрічного руху він побачив безпосередньо перед його зіткненням з «фурою». Він бачив як автобус «заносить» на смугу зустрічного руху, бачив включені фари автобуса, розворот автобуса в сторону автомобілю «Рено», що рухається по зустрічній смузі. При цьому, швидкість автобуса була невеликою, приблизно 30-40 кілометрів на годину, а розворот автобуса прямо перед фурою в «заметі». Наближаючись до місця дорожньо-транспортної пригоди, він спостерігав, як автобус розвернуло поперек дороги, водій зустрічного автомобіля «фури» намагався уникнути зіткнення «йдучи вправо», на узбіччя. Але він не зміг уникнути зіткнення, оскільки справа була «сніг і кювет». Зіткнення сталося на зустрічній автобусу смузі руху, тобто тієї, по якій рухалася фура, а слідом за нею і його автомобіль.

Удар припав автобусу в його праву передню частину. Після зіткнення розташування транспортних засобів на дорозі перешкоджало подальшому руху його автомобіля. Побачивши те, що трапилося, він «прийняв вправо», з`їхав на узбіччя. На узбіччі перебувала щебінка зі снігом, що дозволило йому зупинити свій автомобіль, застосувавши гальмування. Якби він продовжував рух по своїй смузі, вживаючи заходів до зупинки свого автомобіля, то з огляду на, що дорога була слизькою, міг зіткнутися з фурою.

Після зіткнення автобуса з фурою він, зупинивши свій автомобіль, кинувся до автобуса і намагався відкрити ззовні двері з тим, щоб звільнити знаходилися в салоні пасажирів. У самому автобусі виникла паніка в святи з тим, що двері не відкривалася після зіткнення з вантажним автомобілем. Стали зупинятися легкові автомобілі, які слідували по цій дорозі, водії яких допомагали відкривати двері автобуса. Він та водій одного із зупинених легкових автомобілів відкрили передні двері автобуса. Після того, як двері автобуса були відкриті, з салону вийшли болем п`ятнадцяти пасажирів.

На місці події він залишався приблизно півтори-дві години. В його присутності, хвилин через сорок після того, що сталося, прибули співробітники міліції, проводили огляд місця події, становили схему. При проведенні огляду, фари його автомобіля були включені з тим, щоб облегшіть проведення огляду місця події. Його автомобіль під час проведення огляду місця події розташовувався «прямо за фурою», на відстані приблизно десяти метрів.

Свідок пояснив, що перед дорожньо-транспортною пригодою слідом за його автомобілем рухався автомобіль «Газель». Його водій не міг бачити те, що відбувається так, як було видно йому. Сам автомобіль «Газель», обьехать місце події по зустрічній смузі руху там, де знаходився автобус, виїхав. Він бачив, як після ДТП по зустрічній смузі руху, в сторону міста Лозова проїжджали автомобілі. Вони спочатку зупинялися, допомагали відкривати двері в автобусі, а потім один з водіїв «пробив» колію на сніговій узбіччі.

З тілесними ушкодженнями він бачив мінімум трьох людей, чоловіка з розбитим носом, дівчину з порізаної стеклами головою, хлопець був спочатку без свідомості, потім встав і пішов. Водій автобуса був в свідомості, йому придавило ногу, він знаходився в автобусі більше години, його «вирізали» з автобуса МНС. Приблизно пів години люди перебували на місці.

- ОСОБА_17 , яка пояснила в судовому засіданні про те, що 10 грудня 2013 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, вона з донькою, придбавши в касі квитки, на автобусі, який прямував з маршрутом Харків - Лозова, виїхали до міста Первомайськ. Автобус розпочав рух з автостанції, що розташована у території Благовіщенського ринку міста Харкова. В автобусі знаходилося 10-12 чоловік пасажирів. Вона бачила, що попереду, поруч з водієм сиділа дівчина і, як здається розмовляла. Маршрут автобуса пролягав через «Південний вокзал» та «Холодну гору» міста Харкова. Вона з донькою знаходилися в третьому ряді за водієм, вона ближче до проходу між сидіннями, а донька - біля вікна та спала. Коли вже темніло, при виїзді з міста Мерефа, автобус повернув ліворуч у напрямку міста Лозова, через незначний проміжок часу, при русі на невеликій швидкості, сталася дорожньо-транспортна пригода їх автобус зіткнувся з автомобілем. Виникла паніка, пасажири намагалися вийти з автобуса, але двері було заклинено. Лобове скло автобуса було розбито, водію було придавлено ноги. У дівчини, що сиділа попереду, була кров. На протязі приблизно десяти-п`ятнадцяти хвилин пасажири не могли вийти з автобуса. Як потім їй стало відомо, водії автомобілів, що рухалися попереду та позаду автобуса, зупиняли свої автомобілі, виходили, допомагали відчинити двері автобуса з тим, щоб звільнити пасажирів. Спочатку відчинили задню двір, а потім передню. Вона виходила останньою через передню двір. Коли вийшла, бачила, що автобус розвернуло, а автомобіль, що рухався назустріч спрямовано вправо та він з`їхав з обочини, причеп залишався на проїзній частині. Та частина автобуса, де розташовувався водій, знаходилася на полосі зустрічного руху. Вона зі свого телефону викликала швидку допомогу, а потім попутному автомобілі вона доїхала до зупинки «Спасів скит».

- ОСОБА_18 , який пояснив в судовому засіданні про те, що проживає в місті Лозова Харківської області, та в один із днів грудня 2013 року, зранку приїхав до міста Харкова на ринок «Лоск» за покупками. Коли повертався додому, знаходячись в районі місцевості «Холодна гора», на автобусній зупинці, що розташована поблизу магазину, який раніше називався «Помидорчик», побачивши на дорозі автобус з «трафареткою» «Близнюки-Харків», який рухався в бік виїзду з міста, попрохав водія зупинитися. Коли автобус зупинився, він увійшов в салон та, оплативши проїзд в сумі сорока гривень, сів на сидіння. Людей в салоні було небагато, поруч на сидінні нікого не було. По ходу руху автобуса, водій, в межах міста Харкова робив ще зупинку, на якій в автобус увійшов якийсь хлопець. Приблизно о 16 годині, на виїзді з міста Мерефа, автобус повернув з Сімферопольського шосе. Йому було видно світ фар тягача, який прямував назустріч автобуса. Вказаний тягар був з причепом. Він бачив, як тягач «понесло» вліво, на полосу руху автобуса, в якому він знаходився. Потім, щоб повернутися на свою полосу, тягач став виконувати маневр вправо. Вважає, що у водія автобуса не було можливості уникнути зіткнення. Чи робив водій автобуса який-небудь маневр, щоб уникнути зіткнення, йому невідомо. Де сталося зіткнення, на полосі руху автобуса, чи на полосі зустрічного руху, йому не відомо. Після зіткнення автобуса та автомобіля вийшов через передню двері, а через двадцять хвилин поїхав до міста Лозова.

- Свідок ОСОБА_19 , який пояснив в судовому засіданні про те, що мешкає в місті Лозова Харківської області. Вранці, 10 грудня 2013 року, приблизно о 5 годині 46 хвилин, він, на автобусі, виїхав до міста Харкова для зустрічі із знайомим, з яким вирішував питання, пов`язані з будівництвом. Приблизно в період часу з 14 години 20 хвилин по 14 годину 40 хвилин, поруч з автобусною зупинкою, що розташована на перехресті вулиць Єлізарова та Полтавський шлях, сів в автобус, який прямував до міста Лозова. Він зайшов в салон автобуса через передні двері, оплатив проїзд та сів на третій або четвертий ряд ліворуч при вході, в крісло, розташоване ближче до проходу між сидіннями. Оскільки за день він був втомлений, заснув.

Він прокидався, коли автобус знаходився за містом Харковом, поблизу зупинки «літак», як її називають місцеві жителі, з потім при повороті з «Симферопольської» траси при повороті у бік міста Лозова, коли його осліпив зустрічний автомобіль. Через проміжок часу, на повороті його знову осліпив світлом фар зустрічний автомобіль. Коли світло фар зовні автобуса висвітлило салон, він відкрив очі і побачив автомобіль «фуру» - іномарку з причепом, що рухалася назустріч та займає всю дорогу, кабіна якої була ліворуч. Кузов зустрічного автомобіля знаходився на полосі руху автобуса таким чином, що «перекривав дорогу» автобусу. Водій автобуса став «пригальмовувати». Потім автобус стало трохи «нести» вліво, можливо від того, що водій автобуса став «пригальмовувати», бачачи попереду частину машини та кузов, що знаходилися на зустрічній полосі. Стався удар автобуса з зустрічним автомобілем. В момент удару він вдарився плечем. в салоні виникла паніка. Він бачив вибите скло в автобусі. Коли було відкрито двері автобуса, пасажири вийшли з нього. Деякі з них з мобільних телефонів викликали швидку допомогу. Позаду автобуса та позаду вантажного автомобіля, знаходилися інші транспортні засоби. Сам вантажний автомобіль знаходився на своїй смузі руху, частково на узбіччі. Кабіна автобуса була у напрямку міста Лозова. На якій смузі руху було зіткнення автобуса з вантажним автомобілем, йому невідомо. Хто саме отримав травми при дорожньо-транспортній пригоді, йому невідомо. У нього боліло плече, але за медичною допомогою він не звертався. Зупинивши попутний автомобіль, він доїхав до селища Краснопавлівка, а звідти, на іншому попутному автомобілі доїхав до міста Лозова.

- ОСОБА_20 , який пояснив в судовому засіданні про те, що працює виконавчим директором підприємства «Укравтотрансплюс». 10 грудня 2013 року, приблизно о 15 годині, йому зателефонував представник ДАІ та повідомив про те, що на автодорозі «Мерефа-Лозова-Павлоград» сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автобусу їх підприємства. Він, разом з інженером з безпеки виїхали на місце ДТП. При приїзді на місце, приблизно о 16 годині 30 хвилин, побачили автобус, його кабіна знаходилася на осьової смузі, по ходу руху, на зустрічній смузі та узбіччі, в напрямку до міста Харкова, стояв вантажний автомобіль «Рено». Була ожеледиця, вітер, сніг. Приблизно через десять хвилин приїхали працівники дорожніх служб і почали посипати дорогу піском і сіллю. Склали протокол і вони поїхали. Водіїв на місті не було, їх забрала швидка допомога.

Йому відомо, що водії автобусів, які працюють на підприємстві «Укравтотрансплюс» регулярно проходять медичний огляд, кожного робочого дня інструктаж. Робочий день водія ОСОБА_12 , який працював в Лозівському відділенні підприємства «Укравтотрансплюс» починався о п`ятій годині ранку, графік роботи через день.

- ОСОБА_21 , який пояснив в судовому засіданні про те, що працює в Автотранспортному підприємстві з 2004 року, а на посаді, пов`язаною з безпекою руху з 2001 року. На період, коли відбулася подія, а саме на 10 грудня 2013 року, він займав посаду заступника Генерального директора підприємства з охорони праці та безпеки транспортного руху. В його обов`язки входить забезпечення виконання працівниками своїх обов`язків, а саме: проходження водіями медичного контролю, наявність медичної довідки про стан здоров`я, дотримання режиму роботи та відпочинку. Водія ОСОБА_14 від знав особисто. Стаж роботи у водія був чималий. Будь-яких «професійних відхилень» водій ОСОБА_14 не мав.

10 грудня 2013 року, близько 21 години,йому зателефонував черговий відділу міліції та повідомив про дорожньо-транспортну пригоду та місце її скоєння. Наступного дня, приблизно о 05 годині, він з заступником Генерального директора підприємства, повідомивши дружину водія та взявши її с собою, виїхали на місце ДТП. Саме місце пригоди знаходиться приблизно в трьохстах метрах від перехрестя автодороги, яке розташоване за межами населеного пункту та автозаправної станції. Тобто в момент ДТП автомобіль рухався в напрямку перехрестя. Коли вони прибули, напівпричіп стояв по ходу руху до перехрестя, автобуса вже не було, а автомобіль стояв за перехрестям, поблизу автозаправної станції. У автомобіля була пошкоджена передня ліва частина кабіни. Напівпричіп був порожнім. Дорога була покрита шаром снігу, а автомобілі комунальної служби чистили та посипали суміщаю піску з сіллю вказану ділянку. Поруч знаходилися уламки автомобілів. Потім відправилися до лікарні куди було направлено водія.

- перевіреними в судовому засіданні письмовими доказами:

- витягом з ЄРДР, відповідно до якого 10.12.2013 року правоохоронним органом було виявлено, що 10.12.2013 року, близько 16 години 10 хвилин водій ОСОБА_12 , 1974 року народження, керуючи автобусом БАЗ А079, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі «Мерефа-Лозова-Павлоград», в районі розташування 0 км.+350 м., скоїв зіткнення з авто потягом «RENAULT R 420ti Major», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення був травмований водій авто потягу ОСОБА_14 , який помер у приймальному відділенні ЦРЛ м. Мерефа, крім того постраждали пасажири автобусу БАЗ ОСОБА_6 та ОСОБА_22 , які з тілесними ушкодженнями були доставлені до лікарні,

(т.1 а.с. 1),

- рапортом слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_23 , відповідно до якого 10.12.2013 року, близько 16 години 10 хвилин на автодорозі «Мерефа-Лозова-Павлоград», в районі 0 км.+350 м., сталося зіткнення автобусу БАЗ А079, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_12 , 1974 року народження з авто потягом Рено Магнум, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія, дані якого встановлюються. В результаті зазначеного ДТП постраждали водії обох транспортних засобів, а також пасажири автобусу БАЗ, а саме: ОСОБА_22 та ОСОБА_6 , які з тілесними ушкодженнями різного ступеню важкості були направлені до лікарні. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.2 ст. 286 КК України,

(т.1 а.с. 2),

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10 грудня 2013 року, проведеного в період з 18 години 30 хвилин до 20 години 50 хвилин слідчим ВР ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_23 в присутності понятих, в ході якого було оглянуто ділянку місцевості, розташовану в районі 0 км + 350 метрів та встановлено, що проїжджа частина з нерегульованим рухом та відсутніми дорожніми знаками, з загальним станом видимості 200 метрів, має вид та стан покриття у вигляді сніжного накату, обробленого пісчаною суміщу до місця дорожньо-транспортної пригоди, до початку осипу уламків транспортних засобів при русі зі сторони м. Мерефи; дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 6,4 метрів, з одною смугою для руху в напрямку огляду та одною для руху назустріч напрямку руху; до проїжджої частини праворуч та ліворуч примикають узбіччя, за якими знаходяться сільськогосподарські поля; розташування транспортних засобів на місці пригоди - автобуса БАЗ А079 реєстраційний номер НОМЕР_1 та тягача «RENAULT R 420ti Major», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; сліди лівих коліс автомобіля «RENAULT R 420ti Major», довжиною 6,9 метра; відсутність слідів гальмування та наявність відокремлених частин, уламків та осипу ґрунту з транспортних засобів на ділянці, розміром 6,9х22,9 метра. При проведенні огляду встановлено, що автомобіль «RENAULT R 420ti Major» знаходиться на лівому узбіччі передньою частиною в бік міста Мерефа, автобус БАЗ А079 знаходиться на проїжджій частині під кутом до її осі. Було оглянуто транспортні засоби та встановлено, що автобус БАЗ А079 реєстраційний номер НОМЕР_1 біло-синього кольору знаходиться на проїжджій частині поперек передньою частиною у бік міста Лозова, пошкоджена (деформована) передня частина, відсутнє бокове праве скло. Автомобіль «RENAULT R 420ti Major», зеленого кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 , з полу причепом білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходиться на правому узбіччі за напрямком руху до міста Харкова, деформована кабіна з найбільш вираженими пошкодженнями у передній лівій частині. При цьому встановлено, що положення передніх коліс автобуса, а автомобіля «RENAULT R 420ti Major», повернуто вправо;

Зі складеної слідчим схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, як додатку до вищезазначеного протоколу, слідує, що вона містить зображення місця пригоди у вигляді схеми, на якій графічно відображені й зафіксовані всі об`єкти та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, а саме: ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та сталих орієнтирів; сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів відносноелементів проїзної частини, транспортних засобів; координати місця зіткнення, відносносталих орієнтирів; ширина проїзної частини,

(т.1 а.с. 5-15),

- ксерокопією технічного паспорту на автобусу БАЗ А079, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_24 ,

(т.1 а.с. 16-17),

- наказом директора ТОВ «Укравтотрансплюс» № 172/ВК від 22 травня 2013 року про призначення на посаду водіїв автотранспортних засобів категорії D, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_12 було призначено водієм автотранспортного засобу категорії D з 22.05.2013 року з окладом згідно штатного розкладу,

(т.1 а.с. 18),

- ксерокопією дорожнього листа № 265 від 10 грудня 2013 року

(т.1 а.с. 19),

- свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу

(т.1 а.с. 22),

- ксерокопією подорожнього листа № 374337 від 06 грудня 2013 року

(т.1 а.с. 23),

- висновком судово-медичної експертизи № 70/3457-ДМ/13 від 13 лютого 2014 року, відповідно до якого, на трупі ОСОБА_14 було встановлено наступні тілесні пошкодження:

- голови: велика забито-рвана трьох-променева рана на обличчі зліва, який походить на лобі зліва, поширюючись через віки лівого ока, зовнішній кут лівого ока, до виличної кістки і нижнє повіку до перенісся; забита рана в тім`яно-потиличної області, що триває полосчатим садном, поширюючись від проекції правого соскоподібного відростка на верхній відділ шиї; забита рана на кінчику носа з пошкодженням перегородки; крововиливи в м`які покрови голови (в лобової області зліва, лівої скроневої області, потиличної області праворуч, під тверду і м`які мозкові Оболонки (субдуральна і субарахноїдальний крововилив), в тканину скроневої частки лівої півкулі (забій мозку);

- тулуба: садно на передній поверхні грудної клітини в центрі, велика ділянка садненія на передній поверхні грудної клітки зліва, з поширенням на верхню третину лівого плеча; масивний крововилив в підшкірно-жирову клітковину і мішці передньої поверхні грудної клітини та шиї з розшаруванням; перелом грудини в проекції міжребір`я 3-4 ребер; Переломи ребер: справа 2-го по передній пахвовій лінії; зліва 1-6-го по окологрудинній позбав, 1-4-го по середньо-ключичній лінії; 1-7-го по передній пахвовій лінії з пошкодженням пристеночної плеври в області 1,4 і 5-го ребер, з вістояням дистальних уламків всередину наперед; 1-5-го на кордоні лопатки і околопозвоночної лінії, 6-го на кордоні лопатки і задньої пахвової лінії, 7-го по лінії лопатки; осколковий перелом лівої лопатки, перелом лівої ключиці. Розрив правої легені, підплевральні крововиливу в прикореневій області лівої легені; розриви і крововиливи лівого купола діафрагми; подкапсульний крововилив і розрив печінки в області серповидної зв`язки;

- кінцівок: садно на задній поверхні верхньої третини лівого плеча, ділянку ссадніння по зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній третині, велика ділянка ссадніня на лівій верхній кінцівці від середньої третини передпліччя до фаланги пальців, великі синці на передньо-внутрішньої поверхні лівого плеча на всьому протязі; садно на передньо-зовнішній поверхні середньої третини правого стегна, дві садна по передній поверхні правої гомілки на межі верхньої та середньої третини; садно по передньо-внутрішній поверхні верхньої третини лівої гомілки; група саден по зовнішній поверхні верхньої третини лівого стегна, група саден по передній поверхні лівої гомілки на межі верхньої та середньої третини; закритий поперечний перелом лівої плечової кістки в середній третині, осколковий перелом лівого плечового суглоба.

Усі зазначені пошкодження утворилися прижиттєво, від ударної дії з великою силою тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, в умовах дорожньо-транспортної пригоди, можливо в строк і за обставин, викладених в постанові.

Причиною смерті ОСОБА_14 з`явився шок, що розвинувся в результаті отриманої вище описаної поєднаної тупої травми тіла.

За ступенем тяжкості, стосовно живим особам, донна травма носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Смерть гр. ОСОБА_14 наступила в Мереф`янської ЦРЛ, і зафіксована лікарями стаціонару 11.12.13 року в 21 годину 30 хвилин. Таким чином, між тілесними ушкодженнями, встановленими у ОСОБА_14 і причиною смерті є причинний зв`язок. При судово-токсикологічної експертизи крові трупа метилового, етилового, ізопропилового, н-пропилового, ізобутилового, н-бутилового, ізоамілового спиртів не виявлено,

(т.1 а.с. 48-52);

- висновком судово-медичної експертизи №25-ЛЗ/15 від 22.01.2014 року, відповідно до якого, з урахуванням даних з наданої медичної документації і представленого рентгенологічного знімку встановлено, що у ОСОБА_6 мали місце забита рана чола, наслідком загоєння якої є рубець, тупа травма грудної клітини у вигляді закритого перелому 10-го лівого ребра консолідує (зростається) зараз і які утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути і виступаючі частини салону автобуса при зіткненні рухомих транспортних засобів, можливо в строк і при обставинах, зазначених в настановної частини постанови і потерпілої в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Будь-яких даних про знаходження громадянки ОСОБА_6 на момент дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння немає.

За ступенем тяжкості - вищевказана тупа травма клітини - це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я, так як для консолідації перелому необхідний термін понад 21 день, відповідно до пункту 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, забита рана - це легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я, відповідно до пункту 2.3.3. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року,

(т.1 а.с. 54 55);

- висновком судово-медичної експертизи № 42-ДЗ/14 від 28.03.2014 року, відповідно до якого, на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_25 , 1989 року народження, по факту дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням наданої медичної документації, консультативного висновку спеціаліста ХОБСМЕ, встановлено, що у неї мали місце забиті рани на спинці носу зліва, на лобі зліва наслідком загоювання яких в даний момент являються рубці які утворилися від дії тупих твердих предметів які не відобразили своїх індивідуальних особливостей або при ударі о такі і могли бути отримані в умовах дорожньо-транспортної пригоди в строк та при обставинах, вказаних в настановній частині постанови.

Згідно запису в наданій медичній документації громадянці ОСОБА_25 було проведено дослідження на вміст алкоголю в крові. Результат «алкотесту» - 0,00%.

За ступенем тяжкості забиті рани це легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року,

(т.1 а.с. 57-58);

- висновком судово-медичної експертизи № 18-ОКБ/14 від 11 лютого 2014 року, відповідно до якого, на підставі відомих обставин справи, даних медичної документації, встановлено, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 10.12.2013 року о 17 годині 55 хвилин машиною швидкої медичної допомоги доставлено до КЗОЗ «ОКЛ ЦЕМД та МК», та госпіталізовано у відділення полі травми, де після клінічного та лабораторного досліджень, а також оперативних втручань встановлено діагноз: «Закритий осколковий перелом в 3 лівій стегновій кістки зі зміщенням відламків, закритий внутрішньо суглобовий перелом виростків лівої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків, забита рана тім`яної області зліва». 08.01.2014 року після завершення курсу стаціонарного лікування, хворого виписано з відділення з поліпшенням для подальшого амбулаторного лікування за місцем мешкання.

Із медичної документації слідує, що у ОСОБА_12 мали місце ушкодження: забита рана тім`яної області зліва; садна на обличчі (кількість та точна локалізація не вказані); травма лівого стегна у вигляді оскольчатого перелому верхньої третини діалізу стегнової кістки зі зміщенням дистального відламка назад на діаметр кістки, під кутом відкритим всередину; травма лівого колінного суглобу у вигляді осколкового внутрішньо суглобового перелому епіметафізу великогомілкової кістки зі зміщенням.

Вищевказані ушкодження могли бути отримані в час вказаний в постанові про призначення експертизи.

Забита рана тім`яної області зліва утворилася від одноразової ударної дії тупого твердого предмету, індивідуальні властивості котрого не зазначені в описах ушкодження в наданій медичній документації.

Садна на обличчі утворилися від одноразових дій удару тертя твердих предметів, індивідуальні властивості котрих не зазначені в описах ушкоджень в наданій медичній документації.

Травма лівого стегна у вигляді осколкового перелому верхньої третини діалізу стегнової кістки-утворилася від одноразової ударної дії тупого твердого предмету, індивідуальні властивості котрого не зазначені в описах ушкодження в наданій медичній документації.

Травма лівого колінного суглобу у вигляді осколкового внутрішньо суглобового перелому епіметафізу великогомілкової кістки утворилася від одноразової ударної дії тупого твердого предмету, індивідуальні властивості котрого не зазначені в описах ушкодження в наданій медичній документації.

Вищевказані ушкодження могли бути отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, коли постраждалий знаходився в салоні транспортного засобу.

Рана в тім`яній області та садна на обличчі, як окремо так і сукупно, за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження (згідно п. 2.3.2 п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6).

Зазначена травма лівого стегна відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я (згідно п.2.2.1.в, п.2.2.2., п.4.11«Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6).

Зазначена травма лівого колінного суглобу відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я (згідно п.2.2.1.в, п.2.2.2., п.4.11«Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6).

При судово-медичному дослідженні грові ОСОБА_12 метилового, етилового, ізопропилового, н-пропилового, ізобутилового, н-бутилового, ізоамілового спиртів не виявлено (дата та час забору матеріалу 10.12.2014 року о 18.00 годині).

(т.1 а.с. 60-63);

- ксерокопією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої, він проходив лікування у стаціонарі травматологічного відділення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласна клінічна лікарня Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в період з 10.12.2013 року по 08.01.2014 року з діагнозом «Закритий осколковий перелом в 3 лівій стегновій кістки зі зміщенням відламків, закритий внутрішньо суглобовий перелом виростків лівої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків, забита рана тім`яної області зліва»,

(т.1 а.с. 228);

- ксерокопією листка непрацездатності серії АГР № 148084, виданого 08 січня 2014 року на ім`я ОСОБА_12 ,

(т.1 а.с. 229)

Суд, враховуючи вищезазначені зазначені висновки судово-медичних експертиз, вважає, що ними об`єктивно встановлено вид, особливості та механізм утворення тілесних ушкоджень, як потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , так і обвинуваченого ОСОБА_12

- висновком комплексної автотехнічної та металознавчої експертизи № 12874/1542 від 17.02.2014 року, відповідно до якої, на момент експертного дослідження рельове керування автобуса «БАЗ А079» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилося в технічно несправному стані.

Несправний стан рульового керування автобуса «БАЗ А079» полягає у деформації рульового колеса, переміщенні рульової колонки у напрямку спереду назад, роз`єднанні шліцьового стержня вилки карданного шарніру із шліцьовою втулкою вилки карданного шарніру валу рульової колонки, роз`єднанні сошки рульового механізму з повздовжньою рульовою тягою із-за руйнування кульового пальця, пошкодження штуцера шланга гідравлічного підсилювача рульового керування.

Руйнування кульового пальця на шарнірному з`єднанні повздовжньої рульової тяги автобуса «БАЗ А079» реєстраційний номер НОМЕР_1 з сошкою рульового механізму має крихкий характер і відбулось під дією навантаження згину яке перевищило межу міцності матеріалу кульового пальця.

Наведені несправності рульового керування автобуса «БАЗ А079» виникли в момент зіткнення з авто потягом «RENAULT R 420ti Major», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

До дорожньо-транспортної пригоди рульове керування автобуса «БАЗ А079» реєстраційний номер НОМЕР_1 виконувало свої функції та знаходилось в працездатному стані.

На момент експертного дослідження, а також до дорожньо-транспортної пригоди, робоча гальмова система автобуса «БАЗ А079», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась в працездатному стані та виконувала свої функції по зменшенню швидкості руху автобуса та його зупинці.

На момент експертного дослідження, ходова частина автобуса«БАЗ А079», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась в технічно несправному стані із-зі здвигу та перекосу переднього мосту відносно кузова автобуса.

До дорожньо-транспортної пригоди ходова частина автобуса «БАЗ А079» реєстраційний номер НОМЕР_1 виконувало свої функції та знаходилось в працездатному стані.

(т.1 а.с. 71-89);

- висновком транспортно-трасологічної експертизи № 12873 від 20.02.2014 року, відповідно до якої, в момент первинного контактування кут між повздовжніми вісями автобуса «БАЗ А079» і автомобіля Рено складав біля 165 градусів .

Первинний контакт автобуса з автомобілем Рено відбувся лівими передніми частинами.

Місце зіткнення автобуса з автомобілем Рено знаходилося на смузі руху автомобіля Рено, в районі зони осипу ґрунту з-під днища автобуса

(т.1 а.с. 96-107);

- висновком автотехнічної експертизи № 147/14 від 06.03.2014 року, відповідно до якого, на момент експертного огляду гальмівні системи автомобіля Renault 420 Major, перебували в технічно несправному і непрацездатному стані.

На момент експертного огляду, а отже безпосередньо перед пригодою ходова частина автомобіля Renault 420 Major знаходилася в технічно працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, що впливали б на її вихідні параметри.

На момент експертного огляду рульове управління автомобіля Renault 420 Major знаходилося в технічно несправному і непрацездатному стані.

На момент експертного огляду ходова частина напівпричепу Fruehauf Netam перебувала в технічно несправному, але працездатному стані.

До ДТП рульове управління автомобіля Renault 420 Major перебувало в технічно працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, що впливали б на його вихідні параметри.

До ДТП ходова частина напівпричепу Fruehauf Netam перебувала в технічно несправному, але працездатному стані. Несправності ходової частини напівпричепу Fruehauf Netam виникли до ДТП.

Несправності ходової частини напівпричепу Fruehauf Netam могли бути виявлені водієм при зовнішньому огляді авто потягу,

(т.1 а.с. 113-140);

- висновком судової автотехнічної експертизи № 5053 від 22.05.2014 року, відповідно до якої, в дорожній ситуації, вказаній водієм ОСОБА_12 , водій ОСОБА_14 повинен був діяти згідно з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, вказаній свідком ОСОБА_16 , водій ОСОБА_14 повинен був діяти згідно з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України.

Водій ОСОБА_14 як в дорожній ситуації, вказаній водієм ОСОБА_12 , так і в дорожній ситуації, вказаній свідком ОСОБА_16 , повинен був діяти згідно з вимогами п.31.4.5. «а», «б» Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації водій ОСОБА_12 , виходячи із його показів, повинен був діяти згідно з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, вказаній свідком ОСОБА_16 , водій ОСОБА_12 повинен був діяти згідно з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, вказаній водієм ОСОБА_12 , технічна можливість уникнути пригоди для водія ОСОБА_14 визначалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В дорожній ситуації, вказаній водієм ОСОБА_12 , він не мав технічної можливості своєчасним гальмуванням, тобто виконанням вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, уникнути зіткнення транспортних засобів.

Технічна можливість уникнути пригоди для водія ОСОБА_12 , в дорожній ситуації, вказаній свідком ОСОБА_16 визначалася виконанням вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру..

В дорожній ситуації, вказаній водієм ОСОБА_12 , дії водія ОСОБА_14 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з пригодою.

В дорожній ситуації, вказаній водієм ОСОБА_12 , в його діях невідповідностей вимогам Правилам дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з пригодою, не вбачається.

В дорожній ситуації, вказаній свідком ОСОБА_16 , дії водія ОСОБА_12 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з пригодою.

Невідповідності дій водія ОСОБА_14 вимогам п.31.4.5. «а», «б» Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, не знаходилися в причинному зв`язку з пригодою,

(т. 1 а.с. 145-149);

Зазначені вище висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні містять в собі докладні описи проведених досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, які сприймалися безпосередньо та які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, тобто в повній мірі відповідають вимогам КПК України.

- довідкою Генерального директора ПрАТ «Сумське АТП 15954» від 10 січня 2014 року, про балансову вартість автомобіля Рено Мажор 420 держ. № НОМЕР_2 , яка, станом на 01.12.2013 року, складає 46813 гривень 96 копійок без ПДВ,

(т.1 а.с. 241);

- постановою слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_23 від 10 березня 2014 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_12 , відповідно до якої, слідчий, беручи до уваги те, що згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 12873 від 20.02.2014 року встановлено, що місце зіткнення автобусу, яким керував водій ОСОБА_12 , знаходиться на смузі руху автомобіля Рено та враховуючи наявність у органів слідства доказів для повідомлення підозри водію ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, не вбачав підстав для залучення ОСОБА_12 в кримінальному провадженні як потерпілого,

(т.2 а.с. 9),

Докази про оскарження зазначеної постанови відповідно до п.5 ст. 303 КПК України у суду відсутні.

- ксерокопією посвідчення водія ОСОБА_14 ,

(т.2 а.с. 35);

- ксерокопією свідоцтва про смерть ОСОБА_14 , серії НОМЕР_4 , виданим 16 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснопільського районного управління юстиції у Сумській області,

(т.2 а.с. 36);

- ксерокопією свідоцтва про народження ОСОБА_27 , серії НОМЕР_5 , виданим 13 серпня 1988 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

(т.2 а.с. 42);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.04.2014 року та план-схемою до нього, в ході якого підозрюваний ОСОБА_12 розповів та показав на місцевості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 грудня 2013 року на 0 кілометрі + 350 метрів автодороги «Мерефа-Лозова-Павлоград»,

(т.2 а.с. 127-130);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.04.2014 року та план-схемою до нього, в ході якого свідок ОСОБА_16 розповів та показав на місцевості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 грудня 2013 року на 0 кілометрі + 350 метрів автодороги «Мерефа-Лозова-Павлоград»,

(т.2 а.с. 127-130);

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КПК України (оцінка доказів), суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч.2 ст.94 КПК України).

Суд, дослідивши вищезазначені докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів..

Таким чином, зазначені вище висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні містять в собі докладні описи проведених досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, які сприймалися безпосередньо та які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, тобто в повній мірі відповідають вимогам КПК України.

Аналізуючи перевірені в судовому засіданні докази, суд знаходить, що показання свідків ОСОБА_19 про те, що автомобіль «Рено», який «рухався назустріч та займав всю дорогу, кабіна якого була ліворуч. Кузов зустрічного автомобіля знаходився на полосі руху автобуса таким чином, що «перекривав дорогу» автобусу» та ОСОБА_18 про те, що він бачив, «як тягач «понесло» вліво, на полосу руху автобуса, в якому він знаходився. Потім, щоб повернутися на свою полосу, тягач став виконувати маневр вправо», такими що суперечать іншим перевіреним доказам та не відповідають дійсності.

Навпаки, суд вважає показання свідка ОСОБА_16 , надані в судовому засіданні про те, що автомобіль «Рено» - «фура» "їхала прямо, перешкод її руху, які б необхідно було б об`їжджати, не було. Автобус, що рухався по смузі зустрічного руху він побачив безпосередньо перед його зіткненням з «фурою». Він бачив як автобус «заносить» на смугу зустрічного руху, бачив включені фари автобуса, розворот автобуса в сторону автомобілю «Рено», що рухається по зустрічній смузі», «розворот автобуса прямо перед фурою в «заметі»…автобус розвернуло поперек дороги, водій зустрічного автомобіля «фури» намагався уникнути зіткнення «йдучи вправо», на узбіччя», потерпілої ОСОБА_6 про те, що автомобіль «Рено» - «…авто не «зміщувалося», не виїжджало на полосу руху автобуса, а рухалося по своїй полосі. В момент дорожньо-транспортної пригоди, автобус знаходився на лівій, зустрічній смузі руху», логічними, послідовними, такими, що повністю узгоджуються з перевіреними в суді доказами на підтвердження події кримінального правопорушення.

Вище досліджені процесуальні джерела доказів, як-то показання, речові докази, документи, висновки експертів, суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередніх порушень КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено.

За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_12 в скоєнні правопорушення повністю доведеною і його дії кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, тому що він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_14 та отримання середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що згідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим, так і іншими особами.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд визнає щире каяття, повне визнання своєї вини, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілим, наявність інвалідності третьої групи, відмінні характеристики з попереднього та теперішнього місця роботи.

При цьому суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці ОСОБА_12 своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та критично оцінив свої дії, зокрема зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, частково відшкодував потерпілим завдану шкоду, що свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Тож, емоційно-вольове не сприйняття в ході судового розгляду з тих чи інших підстав вибачень обвинуваченого ОСОБА_12 не свідчить про відсутність щирого каяття з його боку, як про те зазначає сторона обвинувачення в особі прокурора, а також представник потерпілих та цивільного позивача.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд визнає тяжкі наслідки, завдані злочином

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_12 є громадянином України, раніше не судимий, має посвідчення водія категорій «А-D», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи в зв`язку з трудовим каліцтвом, в зв`язку з чим отримує пенсію в розмірі 1247 гривень, за місцем мешкання характеризується задовільно, має відмінну характеристику з попереднього місця роботи, з якої випливає, що за час роботи на посаді водія в ВАТ "Укртранс плюс" проявив себе з позитивного боку, володіє стійкими професійними навичками, до виконання функціональних обов`язків відноситься добросовісності, дисциплінований, вимогливий до себе, користується авторитетом у керівництва підприємства, здатний виконувати поставлені завдання в будь-яких умовах, до закріпленої за ним техніки відноситься дбайливо, приділяє особливу увагу професійному вдосконаленню, з колегами по роботі підтримує рівні товариські взаємини, активно бере участь в суспільному житті підприємства; в теперішній час працевлаштований та працює на посаді контролера технічного стану автотранспортних засобів Приватного підприємства «Транссервіс-2008» з 01.09.2014 року по теперішній час та має позитивну характеристику, з якої вбачається, що він показав себе справжнім професіоналом, ініціативним працівником, відданим та люблячим свою справу, завжди грамотно і в строк виконує все, що йому доручається, успішно справляється зі своїми посадовими обов`язками, трудову дисципліну ніколи не порушував, легко знаходить спільну мову з співробітниками, його можна вважати надійним товаришем і другом, готовим надати допомогу у скрутну ситуацію, одружений, має доньку, добрий сім`янин, в даний час має 40% професійної непрацездатності, потребує медичного забезпечення в зв`язку з трудовим каліцтвом за рішенням ЛКК, тростину, ортезування лівої нижньої кінцівки, протипоказаний важка фізична праця, тривале перебування на ногах, рекомендовано спостереження травматолога, стаціонарне лікування в травматологічному відділенні два рази на рік

(т.2 а.с. 91-107, 214).

Про невстановленість судом наявності зв`язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (працював на посаді водія в ВАТ "Укртранс плюс", в теперішній час працює на посаді контролера технічного стану автотранспортних засобів Приватного підприємства «Транссервіс-2008»), раніше не судимий, задовільна характеристика з місця проживання, відмінні характеристики з місця попередньої та теперішньої роботи, наявність сім`ї, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає міцні соціальні зв`язки; наявність претензій (майнових/моральних) у представника потерпілих, загалом позицію представника потерпілих у справі, щодо необхідної міри покарання; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає, за необхідне призначити покарання при наявності кількох обставин, що пом`якшують його та знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, обтяжуючої обставини, з урахуванням особи винного у межах санкції частини 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі та права керування зі звільненнявід відбування основного покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків з числа ст. 76 КК України, не вбачаючи, при цьому підстав для застосування ст.ст. 69 та 69-1 КК України, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Зокрема, про можливість належної соціалізації особи та допустиму репутацію свідчить невстановленість судом наявності зв`язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (невстановленість зловживання алкогольними напоями, наркотичними засобами, характер вчиненого кримінального правопорушення (вчинення злочину з необережності, відсутності прямого умислу), та відсутність таких наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превелювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання.

Підстав для не призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд не вбачає, виходячи з характеру вчиненого злочину та наслідків, що настали для потерпілих та цивільного позивача, оскільки в судовому засіданні обставин, які б свідчили про те, що автомобіль є єдиним джерелом доходу обвинуваченого, а не транспортним засобом для пересування, встановлено не було.

Так, обвинувачений ОСОБА_12 є інвалідом третьої групи в зв`язку з трудовим каліцтвом, що унеможливлює керування транспортним засобом, а виконання в теперішній час трудових обов`язків на посаді контролера технічного стану автотранспортних засобів не пов`язана з керуванням такими засобами.

Одночасно, судом не ставилося питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 акту амністії п.г) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, оскільки обвинуваченого ОСОБА_12 визнано інвалідом третьої групи 22 липня 2014 року, тобто після набрання зазначеним Законом чинності.

При вирішенні цивільних позовів ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_12 матеріальної шкоди в розмірі 5658 гривень та моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень; ОСОБА_27 про стягнення моральної шкоди солідарно з ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрансплюс» та Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» в розмірі 100000 гривень; ОСОБА_28 про стягнення моральної шкоди солідарно з ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрансплюс» та Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» в розмірі 100000 гривень; Приватного акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15954» про стягнення матеріальної шкоди солідарно з ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрансплюс» та Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» в розмірі 52620 гривень 48 копійок, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснив Вищій спеціалізований суд у своїй постанові від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" у п. 6 особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Відповідно пункту 2.2 Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Обвинувачений ОСОБА_12 має посвідчення водія відповідної категорії (т.2 а.с. 91), керував транспортним засобом автобусам БАЗ А079, знаходячись на посаді водія автотранспортного засобу категорії «D» відповідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс плюс» № 172/ВК від 22 травня 2013 року (т.1 а.с. 18), отже він керував транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди чітко передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст. 458 КПК України та ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятий за результатами розгляду справи є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, суд виходить з характеру та тривалості фізичних і моральних страждань потерпілих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , враховує, що потерпілі пережили сильні душевні страждання, які виразилися в повному моральному спустошенні, нервовій напрузі, непереборному почутті жалю та скорботи внаслідок загибелі батька та чоловіка ОСОБА_14 .

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Власником автомобіля «RENAULT R 420 ti Major» реєстраційний номер НОМЕР_2 є Приватного акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15954». Це підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності автомобіля.(т.1 а.с.22)

Обвинувачений ОСОБА_12 керував забезпеченим транспортним засобом - автобусом БАЗ А079 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Укравтотрансплюс» на законних підставах.

За змістом п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Таким чином, сума моральної шкоди, що підлягає виплаті страховою компанією потерпілим ОСОБА_27 та ОСОБА_28 з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» складає 14 616 грн. (1218 грн. х 12), тобто по 7308 гривень кожному потерпілому (14 616 : 2).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, з цивільного відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс плюс» в користь потерпілих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 92692 гривни (100 000 гривень 7308 гривень) на кожного потерпілого. В іншій частині позовів потерпілих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 суд відмовляє.

Вимоги Приватного акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15954» про стягнення матеріальної шкоди солідарно з ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрансплюс» та Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» в розмірі 52620 гривень 48 копійок, яка складається з пошкодження автомобіля 46813 гривень 96 копійок та ритуальних послуг, поминального обіду від приватного підприємця Крюкова - 4122 гривни та КП № Спецкомбінат» 1684 гривни 22 копійки, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно довідки ПрАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» балансова вартість автомобіля «RENAULT R 420 ti Major» реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 01.12.2013 року складає 46813 гривень 96 копійок (т.3 а.с. 37).

Судом встановлено, що матеріальна шкоду в розмірі 50 000 гривень забезпечується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1150274 терміном дії якого з 27.12.2012 року по 26.123.2013 року включно Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрансплюс» застрахувало транспортний засіб автобус БАЗ А079 реєстраційний номер НОМЕР_1 у Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», ( т.3 а.с. 79).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" № 1961-IV від 01.07.2004р., (п.9.1). страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 9 п. 9.2. зазначеного Закону, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Договір страхування укладений з дотриманням вимог ст.ст. 979-982, 985, 999 ЦК України і страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50 000 грн.

Згідно ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, майну потерпілого це шкода пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог Приватного акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15954» про стягнення матеріальної шкоди з Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» в частині вартості пошкодження автомобіля - 46813 гривень 96 копійок.

Щодо стягнення витрат на ритуальні послуги на поховання водія ОСОБА_27 та витрат за поминальний обід, суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", право на отримання відшкодування за шкоду, пов`язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Статтею 27.5. Зазначеного Закону встановлено, що витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.12.2013 року роз`яснено порядок відшкодування витрат на ритуальні послуги за поховання та витрат за поминальний обід: «...Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Відповідно до статті 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Отже, положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Закону«Про поховання та похоронну справу» витрати за поминальний обід (4 122,30 грн.) не відносяться до витрат, пов`язаних із похованням померлого та стягненню з Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» не підлягають.

Судові витрати за проведення комплексної авто технічної та металознавчої експертизи № 12874/1542 від 17.02.2014 року в розмірі 4488 гривень (т.1 а.с. 70), судової транспортно-трасологічної експертизи № 12873 від 20.02.2014 року в розмірі 2944 гривни (т.1 а.с. 95), авто технічної експертизи технічного стару транспортного засобу № 147/14 від 06.03.2014 року а розмірі 1956 гривень (а.с. 112), судової авто технічної експертизи № 5053 від 22.05.2014 року в розмірі 1845 гривень (а.с. 144), а всього на загальну суму 11 233 гривни, згідно ст.ст. 122, 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь Держави Україна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 суд не обирає, оскільки вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбуття покарання.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами, строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_12 від відбуття призначеного основного покарання, якщо він, на протязі трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, суд покладає на ОСОБА_12 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_27 про стягнення моральної шкоди солідарно з ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрансплюс» та Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» в розмірі 100000 гривень, задовольнити частково, стягнути з Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» (01042, місто Київ, вулиця Новопечерська, 19/3, поточний рахунок НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» місто Київ, МФО 300335, ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_27 ( АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 7308 гривень; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс плюс» (61002 місто Харків, вулиця Мельникова, 23, код ЄДРПОУ 37875689, розрахунковий рахунок НОМЕР_7 в місті Харкові ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 351533) на користь ОСОБА_27 ( АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 92692 гривни, в іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_28 про стягнення моральної шкоди солідарно з ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрансплюс» та Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» в розмірі 100000 гривень, задовольнити частково, стягнути з Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» (01042, місто Київ, вулиця Новопечерська, 19/3, поточний рахунок НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» місто Київ, МФО 300335, ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_28 ( АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в розмірі 7308 гривень; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс плюс» (61002 місто Харків, вулиця Мельникова, 23, код ЄДРПОУ 37875689, розрахунковий рахунок НОМЕР_7 в місті Харкові ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 351533) на користь ОСОБА_28 ( АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в розмірі 92692 гривни, в іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов Приватного акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15954» про стягнення матеріальної шкоди солідарно з ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс плюс» та Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» в розмірі 52620 гривень 48 копійок, задовольнити частково, стягнути з Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» (01042, місто Київ, вулиця Новопечерська, 19/3, поточний рахунок НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» місто Київ, МФО 300335, ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15954» (40002, місто Суми, вулиця Роменська, 79, код 05495928, розрахунковий рахунок НОМЕР_8 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ) матеріальну шкоду в розмірі 46813 гривень 96 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_29 до ОСОБА_12 залишити без розгляду.

Судові витрати за проведення комплексної авто технічної та металознавчої експертизи № 12874/1542 від 17.02.2014 року в розмірі 4488 гривень (т.1 а.с. 70), судової транспортно-трасологічної експертизи № 12873 від 20.02.2014 року в розмірі 2944 гривни (т.1 а.с. 95), авто технічної експертизи технічного стару транспортного засобу № 147/14 від 06.03.2014 року а розмірі 1956 гривень (а.с. 112), судової авто технічної експертизи № 5053 від 22.05.2014 року в розмірі 1845 гривень (а.с. 144), а всього на загальну суму 11 233 гривни, згідно ст.ст. 122, 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь Держави Україна.

Речовий доказ лазерний комп`ютерний диск «Verbatim» DVD+R жовтого кольору, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах провадження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник у частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Апеляція на вирок суду подається до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Суддя: ОСОБА_1 .