Постанова

від 21.04.2017 по справі 428/11913/16-п

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/11913/16-п

Провадження №3/428/58/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Гетьманцевої Ю.Ю., прокурора Каліберди К.С., особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2,

розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки в Луганській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-4 КУпАП:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, працюючої на посаді головного спеціаліста відділу аудиту та контролю УВА Луганської ОДА, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2016 року на адресу Сєвєродонецького міського суду надійшов протокол № 35 від 10.11.2016 року про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, де зазначено, що 10.11.2016 року УЗЕ в Луганській області ДЗЕ Національної поліції України було виявлене адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відповідно до якого ОСОБА_1, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією згідно п.п. в п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції , порушила вимоги щодо обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачене п.2 ч.1 ст.25 Закону України Про запобігання корупції . Так 27.03.2000 року в Єдиному державному реєстру юридичних осіб Міністерства юстиції України було зареєстровано ППФ Нагріс (код 30824816), де керівником, бухгалтером та засновником була ОСОБА_1 23.11.2015 року згідно наказу № 11 ОСОБА_3 звільнила сама себе з посади директора ППФ Нагріс та відповідно до наказу № 13 від 23.11.2015 року Про повноваження ОСОБА_1 здійснювати безоплатно, деякі дії пов'язані з діяльністю підприємства, на період пошуку особи, яка би здійснювала обов'язки директора , а саме безоплатно продовжувала керувати вказаним підприємством. 24.11.2015 року згідно наказу № 18 по Луганській ОДА ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу аналітики та управління ризиками за конкурсним відбором Луганської обласної державної адміністрації. 19.05.2016 року ОСОБА_1 на підставі наказу по Луганської ОДА № 10-к було переведено на посаду головного спеціаліста відділу аудиту та контролю управління внутрішнього аудиту Луганської обласної державної адміністрації, яка працює на вказаній посаді по теперішній час.

Разом з цим ОСОБА_1 в порушення ч.1 ч.2 ст.25 Закону України Про запобігання корупції з 24.11.2015 року по теперішній час одночасно входить до складу правління ППФ Нагріс , що має на меті одержання прибутку. Згідно наданої відповіді з ГУ ДФС у Луганській області та Єдиного державного реєстру юридичних осіб Міністерства юстиції України було встановлено, що станом на 29.09.2016 року ОСОБА_1 є керівником, головним бухгалтером, засновником ППФ Нагріс . При отриманні відповіді та копій документів від керівника ППФ Нагріс підтверджено, що згідно статуту підприємства, а саме п. 2.1 у підприємства є мета одержання прибутку. Відповідно до інформації з Лисичанської ДПІ ГУ ДФС в Луганській області ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 року по 19.09.2016 року було укладено ряд угод з підприємствами, організаціями (а саме: КП ЛЖЕК № 5 , КП Лисичанськміськсвітло , КП Лисичанськтепломережа , ПП Мед - Клуб , ЛКП Комбінат шкільного харчування , КП Сєвєродонецькліфт , КП ЛЖЕК №3, КП Лисичанська ритуальна служба , ПП Редсервіс , КП Жилбудсервіс , ДП Сєвєродонецька ТЕЦ та інші ), де дохід від будь-якої діяльності ППФ Нагріс складає загальну суму у розмірі 2883374 гривень.

Так, 12.01.2016 року було укладено угоду між директором КП ЛЖЕК № 5 ОСОБА_4 та директором ППФ Нагріс ОСОБА_1 щодо поставки продукції ППФ Нагріс відповідно до специфікації (лампи, патрони, вимикачі та інше).

29.01.2016 року було укладено договір між директором КП Лисичанськміськсвітло ОСОБА_5 та директором ППФ Нагріс ОСОБА_1 щодо поставки продукції ППФ Нагріс відповідно до специфікації (лампи, патрони, вимикач та інше).

16.03.2016 року було укладено договір між міським головою Лисичанської міської ради ОСОБА_6Г та директором ППФ Нагріс ОСОБА_1 щодо строкового платного користування земельною ділянкою для експлуатації слюсарної майстерні, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Круглова, буд.2б, що підтверджує керуванням вказаним підприємством останньою.

Згідно отриманої відповіді з Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 є державним службовцем 9 рангу в межах В категорії посад державної служби.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.25 Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності Закону України Про запобігання корупції особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 нього Закону, забороняється: входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Згідно з п.п. в п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції , державні службовці, є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Таким чином головний спеціаліст відділу аудиту та контролю управління внутрішнього аудиту Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 керувала вказаним підприємством, метою якого є отримання прибутку, чим порушила вимоги щодо обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, що передбачене п.2 ч.1 ст.25 Закону України Про запобігання корупції . Адміністративна відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією передбачена ч.2 ст.172-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП не визнала, надала пояснення аналогічні тим, що містяться в письмових запереченнях, де зокрема зазначила, що порушення, яке їй інкримінують передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП, а не ч.2 ст.172-4 КУпАП, а відповідальність за вказане правопорушення наступає в разі зайняття оплачуваною діяльністю. Вона з 24.11.2015 року по наступний час не отримувала ніякої оплати праці окрім тієї, що їй було виплачено на посаді головного спеціаліста управління внутрішнього аудиту Луганської ОДА. Також вважає обвинувачення в порушенні вимог ч.2 п.1 ст.25 Закону України Про запобігання корупції безпідставними у відповідності до ч.1 ст.167 ГК України, ст.14 ПК України, ст.2 Закону України Про акціонерні товариства , оскільки корпоративні права можуть бути майнові (право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної господарської організації; право на отримання активів даної господарської організації в разі її ліквідації, а також можуть включати інші права, передбачені законом або установчими документами) та особисті немайнові/організаційні права (право на управління господарською організацією). Також просила прийняти до уваги Рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 № 6-рп/2012, який визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 7 Закону України Про засади запобігання і протидії корупції від 7 квітня 2011 року № 3206-VI. Крім того необхідність відчуження особою, яка претендує на зайняття посади державного службовця своїх корпоративних прав законодавством не передбачено. Законодавством встановлено проведення перевірки наявності в особи яка претендує на зайняття посади державного службовця корпоративних прав, однак встановлення такої наявності не перешкоджає зайняттю такою особою посади державного службовця та проходження державної служби. Також законодавством не встановлено заборони для державних службовців мати у власності цінні папери, отримувати дивіденди та використовувати свої права учасника господарського товариства (корпоративні права) на власний розсуд. Просить звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі того, що вона не порушила Присягу держслужбовця; не мала іншої оплачуваної діяльності; сумлінно виконувала свої посадові обов'язки; у її вчинках відсутній конфлікт інтересів; не має жодної з ознак, яке б завдало або об'єктивно могло б завдати шкоди охоронюваним в адміністративному порядку державним інтересам; термін для внесення зміни даних про керівника до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру законодавчо не встановлений. Підприємством 07.12.2015р. була здана Реєстраційна картка про внесення змін до відомостей Державному реєстратору Лисичанського міського управління юстиції Луганської області. Документи реєстратором залишені без розгляду на підставі того, що були подані не в повному обсязі. У даний час ППФ Нагріс , засновником якого вона є, зареєструвало зміни в ЄДР, щоб більш не з'являлися непорозуміння через відмінності фактичних відомостей і даних державного реєстру; підписання податкової звітності згідно законодавства України можливо бути здійснено, у разі відсутності керівника (директора), особою, уповноваженою установчими документами підприємства (протокол загальних зборів засновника, накази підприємства); на постійну посаду директора ППФ Нагріс прийнята особа, з правом підпису всіх необхідних для господарської діяльності підприємства документів та бухгалтерської і фінансової звітності. Також зазначила, що у відповідності до Конституції України вона закон не порушувала, конфлікту інтересів не має, провину не визнає.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію та надані пояснення ОСОБА_1, також зазначив, що доказів її провини не надано.

Прокурор Каліберда К.С. в судовому засіданні пояснив, що вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП, що виразилося у порушення ОСОБА_1 встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Заперечення правопорушника спростовуються матеріалами справи. Просив суд визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за ч.2 ст. 172-4 КУпАП.

Вислухавши правопорушника, прокурора, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції : правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

Так відповідальність за ч.2 ст. 172-4 КУпАП настає за: порушення встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Суб'єктом правопорушень є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції , за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних.

Пунктом 2 частини 1 ст. 25 Закону України Про запобігання корупції , встановлені обмеження, зокрема про те, що особам, зазначеним у пункті 1 частини першої 1 ст. 3 цього Закону, забороняється у тому числі входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

З положеннями пункту 1 статті 36 вказаного Закону, особи зазначені частини першої ст. 3 цього Закону, зобов'язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

Згідно статуту ППФ НАГРІС (а.с.216-229) відповідно до п.1.1 цього статуту, фірма НАГРІС є приватним підприємством, заснованим на праві приватної власності громадянина. У відповідності до п.1.2 уставу засновником підприємства є ОСОБА_7, яка у відповідності до п.1.3 є і власником.

У відповідності до п.2.1 уставу, основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку.

Пунктом 5.5 уставу передбачено, що засновник здійснює свої права по управлінню Підприємством безпосередньо, будучи директором Підприємства.

Права засновника - директора підприємства з управління підприємством передбачені п.5.6 уставу.

Пунтром 5.7 передбачена можливість призначення на посуду директора іншу особу, відмінну від засновника, однак п.5.11 обмежено право директора, прийнятого на роботу за контрактом, без згоди засновника на підписання договорів на суму більш 200000 грн.

Таким чином, згідно вказаного Статуту Вищим органом управління підприємством є його засновник. Його дії і функції як вищого органу управління даним Статутом не обмежено.

Також згідно статуту ППФ НАГРІС , управління підприємством здійснюється у відповідності до уставу на підставі поєднання принципів обліку інтересів трудового колективу, закріплених в колективному договорі, та прав власника - Засновника Підприємства по використанню свого майна (п.5.1.). Уставний фонд підприємства складає 100,00 (сто) гривень (п.6.2).

Як вбачається з матеріалів справи 24.11.2015 року згідно наказу № 18 по Луганській ОДА ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу аналітики та управління ризиками за конкурсним відбором Луганської обласної державної адміністрації.

19.05.2016 року ОСОБА_1 на підставі наказу по Луганської ОДА № 10-к було переведено на посаду головного спеціаліста відділу аудиту та контролю управління внутрішнього аудиту Луганської обласної державної адміністрації, яка працює на вказаній посаді по теперішній час.

Згідно відповіді Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 є державним службовцем 9 рангу в межах В категорії посад державної служби.

А отже згідно з вимогами п.п. в п.1 ч.1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на посадову особу місцевої влади, а тому, відповідно до ч.1 ст.25 Закону України Про запобігання корупції , передбачено обмеження, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, зокрема особами, зазначеними у п.1 ч.1 ст. 3. Цього закону, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Отже, відповідно до вказаних вимог закону, ОСОБА_1 будучи єдиним засновником та входить до складу управління ППФ НАГРІС яке має на меті одержання прибутку, із розміром статутного фонду 100 грн., при цьому, є кінцевим бенефіціарним власником(контролером) та підписантом без обмежень, як особа на яку поширюється дія вказаного вище Закону, зобов'язана була станом на 24 грудня 2016 року передати в управління іншій особі належні їй корпоративні права у порядку, встановленому законом, а саме права, які вона мала як засновник ППФ НАГРІС .

Між тим, 23.11.2015 року згідно наказу № 11 ОСОБА_3 звільнила сама себе з посади директора ППФ Нагріс та відповідно до наказу № 13 від 23.11.2015 року Про повноваження ОСОБА_1 здійснювати безоплатно, деякі дії пов'язані з діяльністю підприємства, на період пошуку особи, яка би здійснювала обов'язки директора , а саме: ведення кадрового діловодства, податкового, бухгалтерського обліку, складання звітності, тобто тимчасово та безоплатно продовжувала керувати вказаним підприємством.

Згідно наданої відповіді з ГУ ДФС у Луганській області та Єдиного державного реєстру юридичних осіб Міністерства юстиції України встановлено, що станом на 29.09.2016 року ОСОБА_1 є керівником, головним бухгалтером, засновником ППФ Нагріс .

Відповідно до інформації з Лисичанської ДПІ ГУ ДФС в Луганській області ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 року по 19.09.2016 року було укладено ряд угод з підприємствами, організаціями (а саме: КП ЛЖЕК № 5 , КП Лисичанськміськсвітло , КП Лисичанськтепломережа , ПП Мед - Клуб , ЛКП Комбінат шкільного харчування , КП Сєвєродонецькліфт , КП ЛЖЕК №3, КП Лисичанська ритуальна служба , ПП Редсервіс , КП Жилбудсервіс , ДП Сєвєродонецька ТЕЦ та інші ), де дохід від будь-якої діяльності ППФ Нагріс складає загальну суму у розмірі 2883374 гривень.

Окрім того 12.01.2016 року було укладено угоду між директором КП ЛЖЕК № 5 ОСОБА_4 та директором ППФ Нагріс ОСОБА_1 щодо поставки продукції ППФ Нагріс відповідно до специфікації (лампи, патрони, вимикачі та інше).

12.01.2016 року було укладено договір між директором КП Лисичанськтепломережа ОСОБА_8 та директором ППФ Нагріс ОСОБА_1 щодо поставки продукції ППФ Нагріс , предметом є електротехнічні товари.

29.01.2016 року було укладено договір між директором КП Лисичанськміськсвітло ОСОБА_5 та директором ППФ Нагріс ОСОБА_1 щодо поставки продукції ППФ Нагріс відповідно до специфікації (лампи, патрони, вимикач та інше).

16.03.2016 року було укладено договір між міським головою Лисичанської міської ради ОСОБА_6Г та директором ППФ Нагріс ОСОБА_1 щодо строкового платного користування земельною ділянкою для експлуатації слюсарної майстерні, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул.Круглова, буд.2б, що підтверджує керуванням вказаним підприємством останньою.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачена частиною 2 ст. 172-4 КУпАП передбачає - порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Суд зазначає, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, охоплює поняття органу правління повністю та входить до складу поняття органу управління, засновника, власника підприємства. Той факт, що ОСОБА_1, була звільнена з посади керівника даного підприємства не вказує на те, що вона перестала бути членом правління даного підприємства, так як їй як засновнику даних підприємств належали в зазначений в протоколі період ці функції і могли виконуватися нею без будь-яких перешкод.

В даному випадку ОСОБА_1 інкримінується вчинення не корупційного правопорушення, а правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП, об'єктивна сторона якого полягає в порушенні суб'єктом встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Тобто проявом об'єктивної сторони цього правопорушення являється не сам факт входження відповідного суб'єкта до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, а факт порушення ним встановлених законом обмежень щодо такого входження. Відтак, диспозиція ч.2 ст.172-4 КУпАП в частині об'єктивної сторони цього правопорушення є бланкетною, відсилаючи особу, яка має застосовувати її положення, до інших законів.

Спеціальним законом, який встановлює зазначені в ч.2 ст.172-4 КУпАП обмеження, є саме Закон України Про запобігання корупції від 14.10.2015 року, у даному випадку це п.2 ч.1 ст.25 цього Закону, де особам, які є суб'єктами зазначеного вище правопорушення, забороняється входити до складу правління, що має на меті одержання прибутку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП.

Також суд зазначає, що згідно рішення Конституційного Суду України №6-рп/2012 від 13.03.2012 року у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України у справі щодо відповідності Конституції України п.2.ч.1.ст.7,п.2.розділу 8 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про засади запобігання та протидії корупції визнано неконституційним положення п.2.ч.1 ст.7 Закону України Про засади запобігання та протидії корупції від 07.04.2011 року в частині заборони особам, зазначеним у п.1.ч.1 ст.4 цього закону брати участь у загальних зборах підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку

Обґрунтовуючи такі висновки, Конституційний суд вказав у мотивувальній частині рішення, що, на відміну від загальних зборів учасників підприємства(організації), до складу органів правління, які обираються (призначаються) загальними зборами, входять посадові особи, які виконують свої обов'язки на постійній основі на підставі цивільно-правових чи трудових договорів(контрактів) і саме такої діяльності стосується заборона для осіб, зазначених у п.1.ч.1. ст.4 Закону, в контексті п.2.ч.1.ст.7 Закону (зокрема, бути головою або членом наглядової(спостережної) ради, виконавчого органу, ревізійної комісії ін.).

Встановлена заборона не поширюється на володіння та реалізацію особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування корпоративних прав, не пов'язаних із участю в управлінні поточною діяльністю господарського товариства.

Дана думка також була зазначена в тому же Рішенні Конституційного Суду України де вказано, що особи уповноважені на виконання функцій держави, як і інші фізичні та юридичні особи, мають право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, в тому числі з метою набуття та реалізації корпоративних прав, за винятком заборони входити до складу органу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства, як це передбачено п.2 ч.1 ст.7 цього Закону (аналогічна норма міститься в п.2 ч.1 ст. 25 Закону України Про запобігання корупції , який набрав чинності 26.04.2015 року і діє на даний час).

Статтею 12 Закону України Про державну службу не передбачені обмеження, згідно яких особа, що володіє корпоративними правами, не може бути призначена на посаду в державному органі та його апараті. Таким чином, закон не зобов'язує відчуження державним службовцем своїх корпоративних прав.

Враховуючи зазначені норми Закону, володіння державними службовцями корпоративними правами не порушує обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановленими п.2 ч.1 ст.25 Закону України Про запобігання корупції , якщо таке володіння не пов'язане із входженням державного службовця до складу органів правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Вищевказане Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що вона будучи відповідно до підпункту в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного закону, виконуючи свої службові обов'язки, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України Про запобігання корупції входить до складу органів правління ППФ НАГРІС , що має на меті отримання прибутку.

В свою чергу орган правління у відповідності до ч.4 ст. 99 ЦК України є виконавчий орган, і у відповідності до ППФ НАГРІС , виконавчим органом є директор (керівник), а керівником згідно наданих документів, до 01.11.2016 року була саме ОСОБА_1

Доводи ОСОБА_1О відносно того, що вона не отримувала прибутку, управління підприємством з 23.11.2015 року було покладене на ОСОБА_9, з 01.11.2016 року ОСОБА_10 було переведено на посаду директора підприємства, судом не можуть бути прийняті до уваги, так як ОСОБА_1 не виконала вимоги, передбачені пунктом 2 частини 1 ст.25 та ст.36 Закону України Про запобігання корупції , як суб'єкт на якого поширюється дія цього Закону, входила до правління підприємства, укладала як директор підприємства договори, здійснювала управління підприємством, не передала у порядку, встановленому законом протягом 30 днів з моменту її обрання на посаду, свої права належного їй підприємства, де є кінцевим бенефіціаром, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2016 року за ППФ НАГРІС , податковою декларацією за 2015 рік, та іншими документами, що містяться в матеріалах справи.

А тому висновок суду щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення пов'язаного з корупцією, за ч.2 ст.172-4 КУпАП, є законним та обґрунтованим, повністю узгоджений з наявними в матеріалах справи доказами.

Однак, суд зазначає, що у відповідності до ч.1, ч.2, ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У відповідності до п.7 ч.2 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: … закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу…

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення, Департаментом захисту економіки Управління захисту економіки в Луганській області Національної поліції України було виявлено на підставі наданих документів, у зв'язку з чим 10.11.2016 року було складено адміністративний протокол, тобто в даному випадку, ця дата і є датою виявлення порушення, та перебіг тримісячного строку почався саме з 10.11.2016 року, в межах дворічного строку, оскільки дане порушення є триваючим.

Судом на підставі ст.277 КУпАП строк розгляду адміністративної справи зупинявся з підстав ухилення ОСОБА_1 від явки до суду. Однак зупинення строку розгляду адміністративної справи не зупиняє перебіг строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, з огляду на те, що на час розгляду справи строки, передбачені ст.38 КУпАП, закінчились, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків, передбачених ч.3 ст.38 КУпАП, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 33, 36, 38, ч.2 ст. 172-4, ст. 221, 247, 276, 277, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-4 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ч.3 ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник