Рішення

від 20.04.2017 по справі 357/13872/16-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13872/16-ц

2/357/485/17

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Ліщинська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Білоцерківського району, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Піщанської сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 14.09.2014 року помер його син ОСОБА_3 та оскільки заповіт не складався, спадкоємцями за законом, після смерті ОСОБА_3 є позивач, як батько, відповідач, як дружина померлого та син спадкодавця ОСОБА_4. В установлений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини після смерті свого сина. ОСОБА_4, син померлого, відмовився від своєї частки у спадщині на користь своєї матері ОСОБА_2, 03.04.2015 року позивач та відповідач отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, у відповідності до яких, ОСОБА_2 успадкувала 2/3 спадкового майна, а позивач - 1/3 частку. Крім цього, після смерті сина залишилась земельна ділянка, яка була надана померлому сільською радою в постійне користування та житловий будинок з господарськими спорудами на цій земельній ділянці в с. Піщана по вул. Молодіжна 9 Білоцерківського району. Однак, за життя, державний акт на право постійного користування чи власності на цю спірну земельну ділянку та правовстановлюючі документи на житловий будинок і господарські споруди, померлий не встиг виготовити. Рішенням Піщанської сільської ради Білоцерківського району від 31.05.2015 р. ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. В подальшому рішенням Піщанської сільської ради від 03.07.2015р. було затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 Реєстраційною службою БЦ МРУЮ Київської області ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484902:05:008:0002 в с. Піщана по вул. Молодіжна 9. Позивач вважає рішення Піщанської сільської ради № 31-191 від 03.07.2015 р. та отримане на підставі нього свідоцтво про право власності за № 41958944 від 07.08.2015 р. на земельну ділянку такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства та є недійсними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

Представник відповідача позов не визнала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Так в судовому засіданні встановлено, що 14.09.2014 року помер ОСОБА_3, що підтверджено копією свідоцтва про смерть (а.с.11).

Встановленим є те, що померлий ОСОБА_3 заповіту не залишив, а його спадкоємцями є батько, дружина та син, які звернулися до нотаріуса та оформили свої спадкові права (а.с. 13-22).

Встановленим є те, що Рішенням Піщанської сільської ради від 24.03.1994 року Про виділення земельних ділянок і надання дозволу на індивідуальне будівництво , було виділено ОСОБА_3 з сім'єю в складі 3-ох осіб земельну ділянку площею0,15 га для ведення підсобного господарства у постійне користування і дозволено будівництво житлового будинку з надвірними спорудами. Наведене підтверджується копією рішення (а.с.25).

Встановленим є те, що на наданій вказаним рішенням 15 сесії 21 скликання Піщанської сільської ради земельній ділянці зареєстрованих осіб не було, а тому облікова картка об'єкта господарського обліку не велася, що слідує з інформаційної довідки Піщанської сільської ради (а.с.32).

Встановленим є те. що Рішенням Піщанської сільської ради 29 сесії, 6 скликання від 31.03.2015 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 0,15 га, яка знаходиться в межах Піщанської сільської ради с. Піщана вул. Молодіжна 9 Білоцерківського району (а.с.33).

Встановленим є те, що Рішенням 31 сесії 6 скликання від 03.07.2015 року відповідачу ОСОБА_2 було затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку площею 0,1520 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3220484902:05:008:0002, яка знаходиться в с. Піщана по вул.. Молодіжна 9 Білоцерківського району Київської області (а.с.34).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка була 22.07.2015 року належно зареєстрована за ОСОБА_2, було видано відповідне свідоцтво про право власності на земельну ділянку (а.с.26-29).

Позивач заперечує право власності відповідача на дану земельну ділянку, вважає, що земельна ділянка площею 0,15 га в с. Піщана була надана в користування ОСОБА_3, а тому мала б бути успадкована його всіма спадкоємцями за законом, а тому рішення Піщанської сільської ради від 03.07.2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність відповідачу та саме свідоцтво про право власності відповідача на нерухоме майно за № 41958944 від 07.08.2015 р. підлягають скасуванню.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ст.1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

А згідно ст.4 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст..126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті.

Згідно ст.202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Законом України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 року /зі змінами/, який діє з 01.01.2013 року, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

А згідно ч.3 цієї статті, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

З 01.01.2013 року з моменту введення в дію Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень змінено порядок оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Як передбачено в ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , правовстановлюючим документом на земельну ділянку є не державний акт, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Отже, як було встановлено судом, з моменту виділення ОСОБА_3 з сім'єю земельної ділянки площею 0,15 га у постійне користування, тобто з 24.03.1994 року, ОСОБА_3 не зареєстрував своє право користування чи право власності на надану йому земельну ділянку. Земельне законодавство в різні періоди /з 1994 року і по вересень 2014 року/ змінювалося, тобто змінювався порядок та органи, що здійснювали державну реєстрацію права постійного користування чи права власності на земельні ділянки, але ОСОБА_3 за життя не скористався своїм правом на оформлення та реєстрацію спірної земельної ділянки. Протягом 20 років ОСОБА_3 не здійснив жодної дії, щоб свідчила про його наміри зареєструвати право власності чи право постійного користування наданої йому з сім'єю земельної ділянки. На даний час є безпідставним твердження, що ОСОБА_3 не встиг оформити свою власність та підлягає спадкуванню його право постійного користування земельною ділянкою. При цьому суд, також, звертає увагу на ту обставину, що в рішенні Піщанської сільської ради народних депутатів від 24.03.1994 року, на яке посилається позивач, не зазначено адреси /місцезнаходження / спірної земельної ділянки. Встановленим є те, що відповідач скористалася свої правом та в законний спосіб звернулася до органів виконавчої влади, отримала дозвіл на виготовлення документації із землеустрою. Піщанська сільська рада затвердила наданий проект землеустрою, передала у власність відповідачу земельну ділянку площею 0,1520га в с. Піщана по вул.. Молодіжна 9. Таким чином, позов є безпідставним та неаргументованим.

Керуючись ст.ст. 182, 328, 376, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.125,126, 202 ЗК України,Законом України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 року /зі змінами/, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст.10,60,79,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Білоцерківського району, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Піщанської сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_6