Рішення

від 27.04.2017 по справі 533/103/17

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.04.2017 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 533/103/17

провадження №2/533/85/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області

у складі головуючого судді Лизенка А.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

секретаря судового засідання Гордієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2017 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів, починаючи з дня подачі заяви до суду і до закінчення навчання.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем перебувала у шлюбних відносинах, мають дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2005 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, дочка проживає разом із позивачкою, перебуває на її утриманні, відповідач сплачував аліменти.

Дочка є повнолітньою, однак продовжує навчатися на 5 курсі денної форми навчання в Київському університеті культури, немає ніяких доходів, тому потребує матеріальної допомоги. Відповідач працює та отримує пенсію, тому має можливість надавати таку допомогу.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні із викладеними в позові. Додатково пояснила, що дочка стипендії не отримує. Визнає факт, що відповідач оплачував навчання дочки протягом перших чотирьох курсів навчання та першого семестру п'ятого курсу. Також визнає факт, що відповідач протягом навчання дочки надавав їй матеріальну допомогу в розмірі близько 1000 грн щомісячно, окрім останнього року. Оскільки відповідач відмовився оплачувати подальше навчання, то другий семестр 5 курсу навчання оплачувала вже сама позивач в розмірі 11800 грн. До закінчення навчання залишилось оплатити третій семестр.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що не працює, отримує пенсію в розмірі 2434 грн. Раніше він неофіційно працював та оплачував навчання дочки за перші чотири курси навчання. Мав домовленість з дочкою, що після закінчення нею чотирьох курсів (освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр ) він припинить оплату, а дочка почне працювати. Але дочка продовжила навчання на освітній ступінь Магістр . Тому за її проханням він також сплатив за перший семестр навчання на п'ятому курсі. Всього витратив на оплату навчання 34500 грн. Крім цього, в період навчання надавав дочці матеріальну допомогу щомісячно близько 1000 грн до серпня 2016 року включно, на що витратив 48000 грн. Однак, на даний час він знаходиться в скрутному матеріальному становищі, тому не може продовжувати надавати матеріальну допомогу. Так, на даний час він проживає разом із матір'ю, 86-річного віку, яка є інвалідом 2 групи, утримує та доглядає за нею, купує ліки. В провадженні Київського районного суду м.Полтава перебуває справа за позовом його матері до нього про стягнення аліментів. Крім цього, він перебуває у шлюбі з іншою жінкою, яка має двох неповнолітніх дітей. Дружина тривалий час хворіла, перебувала на лікарняному, зараз працює, але продовжує лікування, тому він фактично утримує її та її дітей. Крім цього, вважає, що дочка взагалі не потребує матеріальної допомоги, оскільки неофіційно працює, відвідує дорогі спортивні клуби та ресторани.

Третя особа, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, підтримує позовні вимоги (а.с.35).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Між позивачем та відповідачем шлюб розірвано (а.с.6).

ОСОБА_3 продовжує навчання та є студентом 5 курсу денної форми навчання в Київському університеті культури. Термін закінчення навчального закладу 31.01.2018 року (а.с.53, 54, 100).

ОСОБА_4 отримує освітні послуги на платній основі (а.с.75, 101, 102).

Сторонами визнається факт, що відповідачем сплачено за навчання дочки за перші 4 курси навчання, та перший семестр 5 курсу на загальну суму 34500 грн.

Сторонами визнається факт сплати позивачем за навчання дочки за другий семестр 5 курсу на суму 11800 грн.

Сторонами визнається факт необхідності сплати лише за останній 3-й семестр навчання дочки на 5 курсі навчання.

ОСОБА_3 зареєстрована та має місцем постійного проживання разом із позивачкою, таким чином, на думку суду, перебуває на її утриманні (а.с.10, 14, 87).

Відповідачем також надавалась матеріальна допомога дочці (а.с.88).

Згідно з ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.200 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У відповідності до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 року за №3 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

ОСОБА_3 має вік, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовжує навчання, стипендії не отримує, тому, на думку суду, потребує матеріальної допомоги.

При вирішенні питання щодо наявності у батьків надавати матеріальну допомогу суд виходить з наступного.

Позивач працює вчителем та має щомісячно середню заробітну плату за вирахуванням податків близько 3300 грн (а.с.12).

Відповідач офіційно не працює, є пенсіонером, отримує пенсію в розмірі 2434,74 грн щомісячно (а.с.71, 72, 74). Розмір пенсії відповідача перевищує прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.

Відповідач проживає разом із матір'ю, яка є інвалідом 2 групи та отримує пенсіє в розмірі 1787 грн щомісячно (а.с.48, 49, 55, 56).

Крім цього, відповідач перебуває з 2013 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (а.с.70), до складу сім'ї якої входить її неповнолітня донька, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.69).

ОСОБА_5 з березня 2016 року по січень 2017 року була тимчасово непрацездатна (а.с.66). Як вбачається з листків непрацездатності, за цей період ОСОБА_5 отримувала допомогу, пов'язану із тимчасовою непрацездатністю (а.с.58-64).

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи розмір пенсії матері відповідача, який є більшим ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також те, що відповідачем не надано жодних доказів наявності додаткових витрат на придбання ліків для його матері, суд вважає недоведеним відповідачем факт перебування матері на його утриманні.

Враховуючи факт отримання ОСОБА_5 допомоги по тимчасовій непрацездатності, входження до складу сім'ї ОСОБА_5 інших осіб (а.с.69), а також те, що відповідачем не надано жодних доказів наявності додаткових постійних витрат на придбання ліків для дружини, суд вважає недоведеним відповідачем факт перебування дружини на його утриманні.

Враховуючи пояснення відповідача, що він проживає окремо від нової сім'ї, а саме разом із матір'ю відповідача в м.Полтава, суд вважає недоведеним факт перебування неповнолітньої дочки ОСОБА_5 на утриманні відповідача.

Тому, з цих причин, суд відхиляє заперечення відповідача щодо неможливості надання матеріальної допомоги дочці.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з наступного.

Суд вважає за можливе, в даному випадку, застосувати за аналогією закону положення ч.2 ст.182 СК України, яка визначає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину, тобто неповнолітню особу, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Статтею 7 Закону України Про Держаний бюджет України на 2017 рік визначено прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2017 року в розмірі 1600 грн.

Таким чином, необхідний розмір аліментів складає 1600*0,3 = 480 грн.

Оскільки позов заявлено у частці від заробітку (доходу) відповідача, а відповідач має постійний дохід у виді пенсії в розмірі 2434 грн, то вказана сума складатиме 1/5 частину його доходу.

Відповідно до ч.1 ст.72 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти у розмірі 1/5 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дати звернення до суду - 07.02.2017 року, та до закінчення навчання - 31.01.2018 року.

Враховуючи те, що позивач відповідно до вимог Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, суд відповідно до ст.88 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 384 грн. 00 коп. (640*0,2 (1/5)/0,33 (1/3)).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.3, 15, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 корп. А, кв.1, селище Козельщина, Козельщинського району, Полтавської області, у розмірі 1/5 (однієї п'ятої) частини всіх видів його доходів щомісячно, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7, починаючи з 07 лютого 2017 року і до закінчення навчання, тобто до 31.01.2018 року, або до припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір на користь держави у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Лизенко

Повний текст рішення складено

та підписано 27.04.2017 року