Ухвала

від 07.04.2017 по справі 760/20410/16-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/20410/16-к

Провадження № 1-кс/760/5087/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., при секретарі Калашнік Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката Щербаня Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2017 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання Щербаня Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СУФР ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 32016100010000074 від 23.06.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 358 КК України.

Зазначено, що 27.09.2016 слідчим СУ ФР ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві Тахтаровим О. С. спільно з іншими працівниками податкової міліції та СЗЕ ГУ НП в м. Києві було проведено обшук в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, оф. 219. Вказане приміщення орендується ТОВ Спектр Технолоджі на підставі договору оренди №КЗМ-15-25 від 01.06.2015 р. із ТОВ Київський завод металоконструкцій №2 . ОСОБА_2, перебуваючи на своєму робочому місці, була присутня під час обшуку в приміщенні ТОВ Спектр Технолоджі . В ході обшуку слідчим Тахтаровим О. С. було прийнято рішення про особистий обшук ОСОБА_2 та вилучення в належних їй мобільних телефонів: Iphone 6S сірого кольору абон. номер НОМЕР_2 та Huawei золотистого кольору НОМЕР_1. Вказані обставини відображені в протоколі обшуку.

Вказано, що 29.09.2016 орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході обшуків в тому числі і за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2016 №752/15714/16-к було накладено арешт належний заявнику телефон Huawei золотистого кольору НОМЕР_1, який було вилучено в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2. На інший телефон Iphone 6S сірого кольору абон. номер НОМЕР_2, арешт не накладався, відповідно ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність слідчого щодо його неповернення.

Заявник зазначає, що ОСОБА_2 не повідомлялась про час і дату розгляду клопотання про арешт, при розгляді клопотання присутня не була копію ухвали слідчого судді про арешт не отримувала.

Вважає, що арешт на телефон ОСОБА_2 було накладено ухвалою слідчого судді від 30.09.2016 у справі №752/15714/16-к необгрунтовано, у зв'язку з чим, він був вимушений звернутися до суду.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - Щербань Дмитро Миколайович клопотання підтримав, просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі.

Слідчий у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Слідчий суддя, вислухавши думку представника заявника, вивчивши клопотання, документи, якими воно обґрунтовується, приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора та власника майна. Як встановлено в судовому засіданні, про розгляд клопотання ОСОБА_2 не повідомлялась, у зв'язку з чим ОСОБА_2 була вимушена звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, 30.09.2016 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2016 №752/15714/16-к було накладено арешт на належний заявнику телефон Huawei золотистого кольору НОМЕР_1, який було вилучено в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2.

Відповідно до п. п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно до пп. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено в клопотанні слідчого правової підстави для накладення арешту на належний заявнику телефон Huawei золотистого кольору НОМЕР_1, який було вилучено в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2.

Тобто, такий вид заходу кримінального провадження, як арешт майна можливий лише щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного або обвинуваченого.

Кримінальне провадження № 32016100010000074 зареєстроване ще 26.06.2016, при цьому повідомлення про підозру ОСОБА_2 не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 в статусі підозрюваного, обвинуваченого не перебувала, у зв'язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Крім того, відповідно до роз'яснень у розділі другому пп. 6 п. 2.6 п. 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за 2014 рік, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Абзацом другим частини першої 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

В той же час, у клопотанні слідчого відсутнє обґрунтування наявності вказаних ризиків, а саме: приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім цього, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. При цьому, клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Така необхідність завжди має бути об'єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи відчужити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна жодним чином не мотивувано наявністю об'єктивних для цього підстав.

Доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, в зв'язку з чим клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 172 - 174,Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2016 у справі №752/15195/16-к, на належний ОСОБА_2, мобільний телефон марки Huawei золотистого кольору НОМЕР_1, який було тимчасово вилучено в ході обшуку 27.09.2016.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.А. Усатова