ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.04.2017 Справа № 904/2910/17
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро
до Приватного підприємства "АММА", м. Дніпро
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: Задорожний С.О. - представник за дов. № 8211-К-О від 29.12.2016
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства АММА про стягнення 111 167, 91 грн., з яких 23 687, 39 грн. - заборгованість за кредитом, 40 802, 81 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 41509, 80 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 11.11.2011 в частині сплати заборгованості за кредитом та нарахованими процентами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 03.04.2017.
Представник позивача у судовому засіданні надав заяву, якою залучив документи до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 03.04.17 розгляд справи відкладено на 26.04.17.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи міститься конверт (арк. с. 46-47), який був направлений на адресу Приватного підприємства "АММА" з ухвалою суду від 20.03.17, однак 31.03.17 повернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Ухвала суду від 03.04.2017 надійшла до відділення зв'язку, однак не було вручено адресату, згідно інформації з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" www.ukrposhta.ua - "Відстеження пересилань поштових відправлень" (арк. с. 55-56).
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 26.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
11.11.2011 Приватним підприємством АММА (далі - відповідач, клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір № б/н банківського обслуговування від 11.11.2011 з Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - позивач, банк) та зобов'язався виконувати умови договору (арк. с. 9).
Відповідно до умов договору відповідачу було відкрито в ПАТ КБ "ПриватБанк" поточний рахунок № 26003060807470.
Після підписання договору клієнту надається право користуватися послугами Банку, однією із яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок власних, коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку, тобто в кредит.
Розділами 3.1.1, 3.2.1 Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".
Послугу "Гарантований платіж" ПАТ КБ "Приватбанк" надає, для виконання (грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "Приватбанк" заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ "Приватбанк" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "Приватбанк" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).
Відповідно до п.3.2.2.1 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.
Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних /змішано) за необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов) зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.
Після отримання ПАТ КБ "Приватбанк" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват - 24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91 Умов), ПАТ КБ "Приватбанк" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов).
На виконання умов договору № б/н банківського обслуговування від 11.11.2011 Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" надавалися Приватному підприємству АММА кредитні кошти відповідно до заявок на гарантований платіж: № 911 від 09.10.2013 на суму 30000 грн.; № 913 від 17.10.2013 на суму 18000 грн.; № 566 від 12.11.2013 на суму 5000 грн.; № 578 від 16.12.2013 на суму 25000 грн.; № 598 від 23.01.2014 на суму 24100 грн. (арк. с. 28-33), які використовувалися Клієнтом, що підтверджується банківською випискою з рахунку № 26003060807470 (арк. с. 34-35).
Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнта сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 28 % річних, а починаючи з 01.07.2014 Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 36 % річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.
30.01.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 31009DNR0S0WK, що підтверджується поштовим описом вкладення у цінний лист (арк. с. 37-39), яка останнім залишена без відповіді. Заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором відповідач не здійснив.
Приватне підприємство АММА належним чином умови договору № б/н банківського обслуговування від 11.11.2011 не виконало, у зв'язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 23 687,39 грн., заборгованість за відсотками у сумі 40802,81 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 41509, 80 грн. за період з 17.11.2014 по 13.02.2016.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору № б/н банківського обслуговування від 11.11.2011 в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.3.2.2.7.5. Умов і правил надання банківських послуг, банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приватне підприємство АММА належним чином умови договору № б/н банківського обслуговування від 11.11.2011 не виконало, у зв'язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість зі сплати кредиту у сумі 23687, 39 грн. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у сумі 40802, 81 грн.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у вищезазначеній заяві.
Частинами 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем визнано факт отримання кредитного ліміту, доказів сплати грошових коштів, а також відсотків за користування кредитом, відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30.03.2012, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості відповідача за кредитним договором у сумі 23687, 39 грн. та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом у сумі 40802, 81 грн.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 41509, 80 грн. за період з 17.11.2014 по 13.02.2017.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 3.2.2.10.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.2 цього договору від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - нені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов і правил надання банківських послуг).
За приписами п.3.2,2.10.4 Умов і правил надання банківських послуг, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши правильність нарахування пені, господарський суд задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 41509, 80 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1600 грн.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства АММА (49000, м. Дніпро, узвіз Турбінний, буд. 1, кв. 5; код ЄДРПОУ 32515352) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 23687, 39 грн., проценти за користування кредитом у сумі 40802, 81 грн., пеню у розмірі 41509, 80 грн. та 1600 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 27.04.2017
Суддя В.І. Ярошенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2017 |
Оприлюднено | 05.05.2017 |
Номер документу | 66225300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні