Ухвала

від 27.04.2017 по справі 907/411/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.04.2017                                                   Справа № 907/411/17

Суддя Йосипчук О.С. , розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом Приватного підприємства «Шефф», м. Свалява

до відповідача Державної виконавчої служби Свалявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Свалява

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічне акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ

про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно одержане майно,

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Шефф», м. Свалява звернулося до господарського суду Закарпатської області в позовному провадженні з позовною заявою в порядку ст. 117 ГПК України до Державної виконавчої служби Свалявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Свалява, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічне акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ про визнання судового наказу господарського суду Закарпатської області від 26.02.2016р. по справі №907/1240/15 таким, що не підлягає виконанню та про стягнення безпідставно одержаного майна.

          Додатково у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про витребування від Державної виконавчої служби Свалявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області судового наказу господарського суду Закарпатської області від 26.02.2016р. по справі №907/1240/15.

          Слід зазначити, що позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з стягувача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ безпідставно одержане майно, тоді як вказану особу у позовній заяві зазначено як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Позовна заява від 20.04.2017р. підлягає поверненню без розгляду, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору встановлено Законом України „Про судовий збір”.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір”, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір”, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (далі – Постанова Пленуму ВГСУ №7), судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях, - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, остання містить дві вимоги - немайнову (визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню) та майнову (стягнення безпідставно одержаного майна), з якої судовий збір сплачується за ставкою, встановленою для позовних заяв майнового характеру.

           Однак, як вбачається з долученої до позовної заяви платіжки від 21.04.2017р., позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600грн., як за немайнову вимогу.

Докази у підтвердження сплати за позовну вимогу майнового характеру (стягнення безпідставно одержаного майна), відсутні.

Частиною другою пункту 2.22 Постанови Пленуму ВГСУ №7 передбачено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначена обставина є підставою для повернення позовної без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

          Окрім тогор, при повторному зверненні із вимогами до суду, позивачу слід прийняти до уваги і те, що пунктами 1 та 2 Закону України статті 15 «Про судоустрій і статус суддів» унормовано правову позиція про те, що суддя, який розглядає справу одноособову - діє як суд. Саме у цьому контексті і передбачено поняття "суд" в змісті ст.117 ГПК України.

Таким чином, згідно із змістом ч.2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

При цьому, відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи (п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „ Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” (далі – Постанова Пленуму ВГСУ №9).

          Таким чином, розгляд заяв в порядку ст. 117 ГПК України здійснюється судом в особі судді, який розглядав справу, не у позовному провадженні, а в межах розглянутої справи за правилами ст. 117 ГПК України.

Отже, в даному випадку, боржник може звернутися до суду в особі судді, який видав наказ, виключно в межах розглянутої справи (в даному випадку – в межах справи №907/1240/15), по якій було видано наказ (а не в порядку позовного провадження, шляхом подання позовної заяви), із заявою в порядку ст.117 ГПК України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Також, слід прийняти до уваги і те, що Законом України „Про судовий збір” не передбачена сплата судового збору за подання до суду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом в порядку ст. 117 ГПК України.

Разом з тим, п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 57, п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 20.04.2017р. (вхідний номер канцелярії суду 02.3.1-13/438 /17 від 24.04.2017р.) на 2 аркушах і додані до неї документи на 13 аркушах, повернути заявнику без розгляду.

Суддя                               О. С. Йосипчук