Рішення

від 20.04.2017 по справі 907/137/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.04.2017 Справа № 907/137/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела Карпат", м. Перечин

до відповідача - 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс - В",

м. Одеса

до відповідача - 2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення 175 904,58 грн.

Суддя Бобрик Г.Й.

За участю представників:

від позивача - Ігнатенко С. С., Снітковський Д. С., представники по довіреності від 21.02.2017 року

від відповідача - 1 -

від відповідача - 2 -

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Джерела Карпат", м. Перечин подало позов до господарського суду про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс - В", м. Одеса та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород суми 175 904,58 грн., з яких: 169 960,61 грн. - основного боргу, 4 588,94 грн. - інфляційні витрати та1 355,03 грн. - 3% річних.

Представники позивача, позовні вимоги підтримують, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи та додатково поданими документами. Стверджують, що відповідач - 1 (ТзОВ "Продсервіс - В") отримав у позивача товар на загальну суму 169 960,61 грн., вартість якого не сплатив. У зв'язку з простроченою заборгованістю просять суд, згідно ст. 625 ГПК України стягнути, крім суми основного боргу, суму інфляційних витрат та 3% річних від суми боргу за весь період прострочення. Наголошують, що факт отримання відповідачем спірної партії товару підтверджено належними та допустимими доказами: видатковою накладною № 327 від 28.10.2016 року, податковою накладною від 28.10.2016 року та рахунком - фактурою від 28.10.2016 року. Підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на лютий 2017 року свідчить про вчинення відповідачем - 1 дій по визнанню суми боргу вказаної в акті.

Представники позивача, на виконання вимог суду, ї надали для огляду в судовому засідання оригінали первинних документів.

Відповідач - 1 (ТзОВ "Продсервіс - В"), належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваних ухвалами суду матеріалів, необхідних для вирішення спору, суду не надав. Про причини неможливості виконання ухвали суду або ж про необхідний термін для надання документів, суд не повідомив. У зв'язку з наведеним, суд неодноразово відкладав розгляд справи.

До господарського суду підприємством поштового зв'язку повернуто судову кореспонденцію, надіслану ТзОВ "Продсерві - В" за адресою, зазначеною в позовній заяві: 65012, м. Одеса, вул. Базарна, 29, офіс 501 та, яка є дійсна станом на день розгляду справи, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, чинне законодавство встановлює презумпцію достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (зі змінами) у разі, якщо ухвалу про порушення провадження справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресати, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те що, відповідач - 1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Від відповідача - 2 (ФОП ОСОБА_1.) на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, яким у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити. Зокрема, вказує на наступне: позивач (ТОВ "Джерела Карпати") та відповідач - 2 (ФОП ОСОБА_1.) 27.10.2016 року уклали Договір поруки, згідно з яким відповідач - 2 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань ТзОВ "Просервіс - В", що виникатимуть з Договору поставки № 21 від 27.10.2016 року, укладеного між Кредитором та Боржником. Згідно з п. 4.1. Договору у разі порушення боржником зобов'язання за основним договором поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання у семиденний строк з дня отримання вимоги Кредитора. Відповідно до п. 5.1. Договору поруки у разу невиконання боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право протягом десяти календарних днів з дня настання строку виконання Основного зобов'язання звернутися з письмовою вимогою до поручителя про виконання такого зобов'язання. Якщо така вимога у встановлений строк не буде пред'явлена порука вважається припиненою.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі - товариством з обмеженою відповідальністю "Джерела Карпат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Продсервіс - В" 27 жовтня 2016 року укладено Договір поставки № 21. Предметом даного Договору є постачання продукції Постачальником (передання у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності та прийняття і оплата продукції Покупцем. За умовами даного Договору кожна партія товару визначається рахунком - фактурою, в якому вказується найменування продукції, кількість продукції та її ціна. Перехід права власності відбувається в момент оплати відповідної партії, що оформляється рахунком - фактурою та видатковою накладною (п. 3.2. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав у позивача товар на загальну суму 169 960,61 грн., що підтверджується наданою позивачем видатковою накладною № 327 від 28.10.2016 року, рахунком - фактурою № 84 від 28.10.2016 року та податковою накладною № 76 від 28.10.2016 року.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Наявна в матеріалах справи копія податкової накладної, в силу податкового законодавства є обов'язковою при передачі товару та внесення цих відомостей в реєстр та отриманих накладних, дата якої збігається з датою видаткової накладної.

Відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару на підставі договору згідно вищезазначених первинних документів не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом факт прийняття товару відповідачем підтверджується видатковою накладною № 327 від 28.10.2016 року, рахунком - фактурою № 84 від 28.10.2016 року, податковою накладною № 76 від 28.10.2016 року та актом звірки взаємних розрахунків, складеним станом на лютий місяць 2017 року, згідно яких заборгованість відповідача перед позивачем за поставку товару становить 169 960,61 грн.

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач заявив вимогу про стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 625, боргу з урахування встановленого індексу інфляції від суми боргу за весь період прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

За розрахунками позивача сума боргу станом на день звернення з позовом в суд складає 169 960,61 грн. - основного боргу, 4 588,94 грн. - інфляційних витрат та 1 355,03 грн. - 3% річних.

З огляду на те, що сплату суми заборгованості відповідачем - 1 не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростували твердження позивача суду також не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 169 960,61 грн. - основного боргу за видатковою накладною від 28.10.2016 року, 4 588,94 грн. - інфляційних витрат від суми боргу за весь період прострочення та 1 355,03 грн. - 3% річних, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог, які стосуються відповідача - 2 суд зазначає наступне. Позивач (ТОВ "Джерела Карпати") та відповідач - 2 (ФОП ОСОБА_1.) 27.10.2016 року уклали Договір поруки, згідно з яким відповідач - 2 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань ТзОВ "Просервіс - В", що виникатимуть з Договору поставки № 21 від 27.10.2016 року, укладеного між Кредитором та Боржником.

Згідно з п. 4.1. Договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання за основним договором поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання у семиденний строк з дня отримання вимоги Кредитора.

Відповідно до п. 5.1. Договору поруки у разу невиконання боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право протягом десяти календарних днів з дня настання строку виконання Основного зобов'язання звернутися з письмовою вимогою до поручителя про виконання такого зобов'язання. Якщо така вимога у встановлений строк не буде пред'явлена порука вважається припиненою.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Позивач не надав суду доказів того, що він звертався до відповідача - 2 з відповідними вимогами протягом строку встановленого у п. 5.1. договору поруки та у зв'язку з чим зобов'язання поручителя, які випливали з укладення Договору поруки та виконання таких договорів, вважаються припиненими та позивачем не спростованими. Зважаючи на що, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову до відповідача - 2 слід відмовити.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача - 1 (ТзОВ "Продсервіс - В") повністю.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс - В" (65012, м. Одеса, вул. Базарна, 29, офіс 501; код ЄДРПОУ 37607594) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела Карпат" (89200, Закарпатська область, м Перечин, вул. Б. Хмельницького, 26; код ЄДРПОУ 00379258) суму 175 904,58 (сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот чотири гривні 58 коп., з яких: 169 960,61 грн. - вартість переданого товару за видатковою накладною від 28.10.2016 року, 1 355,03 грн. - 3% річних, 4 588,94 грн. - інфляційних витрат) та суму 2 638,60 (дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень 60 коп.) на відшкодування сплачених позивачем судових витрат.

3. У задоволенні позову до відповідача - 2 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 20.04.2017 року.

Повне рішення складено 27.04.2017 року.

Суддя Бобрик Г. Й.