Рішення

від 18.04.2017 по справі 910/3294/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2017Справа №910/3294/17

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

до Товариства з бмеженою відповідальністю "РАГРУП"

про стягнення 7 808,94 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Проценко П.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАГРУП" про стягнення заборгованості за договором № 234/2013 від 28.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/3294/17, призначено розгляд справи на 28.03.2017.

Ухвалою від 28.03.2017 розгляд справи відкладено на 18.04.2017.

В судовому засіданні 18.04.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 18.04.2017 не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013, керуючись Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011, на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 14.11.2013 № 164, між КП Плесо (надалі - Орендодавець, Позивач) та ТОВ РАГРУП (надалі -орендар, Відповідач) було укладено договір Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 234/2013.

Відповідно до п. 1.1 договору Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду індивідуально визначене майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а саме причальні бони в кількості 2 одиниці.

28.11.2013 між сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна від 28.11.2013 року, яким підтверджується передача майна відповідачу.

Пунктом 3.1 договору за користування об'єктом оренди Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради № 347/6250 від 22.09.2011 року, та на дату підписання договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 350 грн. 00 коп. (триста п'ятдесят грн. 00 коп.).

Згідно п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Відповідачем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.5 договору Орендна плата сплачується Відповідачем на рахунок Позивача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6. договору, передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання, що виникають з умов договору, в частині оплати орендної плати, виконує не належним чином, в результаті чого станом на час прийняття рішення виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 7 705,56 грн.

Відповідно до п. 4.7 договору при припиненні використання об'єкта оренди Відповідач не менш ніж за два місяці письмово повинен повідомити Позивача.

Згідно п. 6.5 договору у разі звільнення Відповідачем об'єкта оренди без письмового попередження Позивача, а також без складання акта про передачу об'єкта оренди в належному стані Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує Відповідачу орендну плату за весь період користування до підписання акту приймання передачі об'єкта оренди.

31.12.2016 Комісією Позивача, утвореною на підставі наказу № 111/1 від 07.11.2016, проведено перевірку санітарно-технічного стану території, що розташована за адресою м. Київ, Оболонський район, озеро Вербне, дільниця № 14, а також технічного стану об'єктів нерухомого майна, що розташовані на території дільниці №14 та закріплені за підприємством на праві господарського відання, в тому числі ті, що перебувають в оренді.

За результатами перевірки встановлено, причальні бони в кількості 2 (дві) одиниці, що передані в орендне користування ТОВ Рагруп відповідно до договору № 234/2013 від 28.11.2013 року Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду , на момент огляду, орендарем не використовуються, причальні бони перебувають в неналежному технічному стані, прилегла територія перебуває в неналежному санітарному стані, ознак використання причальних бонів чи ведення господарської діяльності з використанням об'єкту оренди ТОВ Рагруп не виявлено, представників орендаря за відомими засобами зв'язку знайти не має можливості.

Відповідно до акту приймання передачі нерухомого майна від 31.12.2016 за результатами перевірки, з метою недопущення розкрадання майна, було прийнято рішення прийняти об'єкт з орендного користування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Таки чином, станом на час прийняття рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі у розмірі 7 705,56 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів Відповідач сплачує на користь Позивача пеню в розмірі 0,5% від суми несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 14,67 грн. пені, 88,71 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рагруп" (01042, м.Київ, вул. Філатова, буд.10-А, оф.2/13 код ЄДРПОУ 38347501) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охроні утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва Плесо (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд.15, корпус А, офіс 3, код ЄДРПОУ 23505151) 7 705 (сім тисяч сімсот п'ять) грн. 56 коп. основного боргу, 14 (чотирнадцять) грн. 67 коп. пені, 88 (вісімдесят вісім) грн. 71 коп. 3% річних, та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.04.2017

Суддя Ярмак О.М.