Рішення

від 26.04.2017 по справі 914/417/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017р.                                                                        Справа № 914/417/17

За позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто – Газ - Сервіс», м. Львів,

про: стягнення заборгованості в розмірі 273 537,27 грн

                                                                                          Суддя М. Синчук

                                                                                при секретарі Х. Карась

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 – довіреність від 10.01.2017 р. №01-05/13;

відповідача: не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позовну заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто – Газ - Сервіс» про стягнення заборгованості в розмірі 330 279,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору оренди (найму) нерухомого майна №68/16-02-09/16 від 29.01.2016 р. своєчасно та в повному обсязі не вніс орендної плати, наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідач заборгованості по орендній платі в розмірі 330 279,69 грн, пеню в розмірі 28 897,83 грн, 3% річних в розмірі 3 463,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 17 561,79 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.03.2017 р. Ухвалою суду від 20.03.2017 р. розгляд справи відкладено на 03.04.2017 р. Ухвалою суду від 03.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 19.04.2017 р. Ухвалою суду від 19.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 26.04.2017 р.

24.04.2017 р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача податку на землю, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в розмірі 229 864,20 грн, пеню в розмірі 27 156,43 грн, 3% річних в розмірі 2 793,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 724,90 грн.

В судове засідання 26.04.2017 р. представник позивача з'явився, надав усні пояснення у справі, подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 27 155,17 грн, зменшенні позовні вимоги підтримав. В судовому засіданні подав клопотання про повернення судового збору у зв’язку із зменшенням позовних вимог.

В судове засідання 26.04.2017 р. представник відповідача не з'явився, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 02.03.2017 р. не виконав без поважних причин.

Поштові відправлення з ухвалами суду надіслані на адресу відповідача повернулись до суду з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06 р. (з відповідними змінами) № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

29 січня 2016 року між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (надалі – Позивач, повірений) який діяв від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерної компанії «Надра України» (надалі – Орендодавець) на підставі Договору доручення №388/07 від 09.11.2007 р. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто – Газ - Сервіс» (надалі – Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди (найму) нерухомого майна №68/16-02-09/16 (надалі – Договір).

За умовами п. 1.1. Договору повірений зобов’язується передати, а орендар зобов’язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 3766,3 м.кв., перелік якого Визначений в Додатку №1 до цього Договору, розміщене за адресою: Україна, Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, 63, що є власністю Національної акціонерної компанії «Надра України», право користування яким передано до статутного фонду Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія».

Відповідно до п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання повіреним та орендарем акту приймання-передачі майна (Додаток №2 до Договору).

01.02.2016 р. між сторонами у справі підписано Акт приймання-передачі майна загальною площею 3766,3 м.кв., перелік якого Визначений в Додатку №1 до цього Договору, розміщене за адресою: Україна, Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, 63.

Згідно п. 3.1 Договору орендна плата визначається за домовленістю сторін та становить за базовий місяць оренди 39 233,00 грн, без ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата починаючи з першого місяця оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати на сукупний офіційний індекс інфляції національної валюти України – гривні, з базового місяця по місяць, що передує розрахунковому. В разі дефляції індексація за даний місяць не проводиться.

Згідно п. 3.4. Договору орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Відповідно до п.4.4. Договору Орендар зобов’язується прийняти майно від Повіреного, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 3.6. Договору крім сплати орендної плати, Орендар щомісячно, до 15 числа кожного місяця, відшкодовує Повіреному витрати на утримання та обслуговування орендованого Майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого Майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються Повіреним; витрати Повіреного по сплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються Повіреним додатково».

У зв’язку із систематичною несплатою орендної плати Відповідачем (більше 3-х місяців) виникла заборгованість, яка станом на лютий 2017 року становить 229 864,20 грн., що підтверджується Рахунком на оплату №53 від 29.02.16р., та Актом прийому-передачі наданих послуг від 29.02.2016р., Рахунком на оплату №138 від 31.05.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.05.16р., Рахунками на оплату №162 від 30.06.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 30.06.16р., Рахунками на оплату №196 від 31.07.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.07.16р., Рахунками на оплату №230 від 31.08.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.08.16р., Рахунками на оплату №262 від 30.09.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 30.09.16р., Рахунками на оплату №288 від 31.10.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.10.16р.. Рахунками на оплату №322 від 30.11.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 30.11.16р., Рахунками на оплату №350 від 31.12.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.12.16р.

Відповідно до п. 10.3. Договору орендар, який прострочив виконання грошових зобов’язань, передбачених пунктами 3.4. та 3.6. цього Договору, на вимогу Повіреного зобов’язаний сплатити йому суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 3% річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Стаття 5 ГПК України встановлює загальні положення досудового врегулювання господарських спорів. Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Згідно зі ст. 6 Господарського процесуального кодексу України Позивачем було направлено на адресу ТзОВ «Нафто-Газ-Сервіс» претензію №01-736/13 від 26.05.2016р., з вимогою про ліквідування заборгованості.

Свої договірні зобов’язання по оплаті орендної плати Відповідач не виконав, тому Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

24.04.2017 р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог від 20.04.2017 р. №01-737/13 та заяви про зменшення позовних вимог від 26.04.2017 р. в частині стягнення з відповідача податку на землю, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в розмірі 229 864,20 грн з ПДВ, пеню в розмірі 27 155,17 грн, 3% річних в розмірі 2 793,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 724,90 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що 29 січня 2016 року між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (надалі – Позивач, повірений) який дія від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерної компанії «Надра України» (надалі – Орендодавець) на підставі Договору доручення №388/07 від 09.11.2007 р. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто – Газ - Сервіс» (надалі – Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди (найму) нерухомого майна №68/16-02-09/16 (надалі – Договір).

За умовами п. 1.1. Договору повірений зобов’язується передати, а орендар зобов’язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 3766,3 м.кв., перелік якого Визначений в Додатку №1 до цього Договору, розміщене за адресою: Україна, Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, 63, що є власністю Національної акціонерної компанії «Надра України», право користування яким передано до статутного фонду Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія».

Статтею 283 ГК України зазначено за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Як зазначено у ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках передбачених законодавством»

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3.4. Договору орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Відповідно до п.4.4. Договору Орендар зобов’язується прийняти майно від Повіреного, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У зв’язку із систематичною несплатою орендної плати Відповідачем (більше 3-х місяців) виникла заборгованість, яка станом на лютий 2017 року становить 229 864,20 грн., що підтверджується Рахунком на оплату №53 від 29.02.16р., та Актом прийому-передачі наданих послуг від 29.02.2016р., Рахунком на оплату №138 від 31.05.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.05.16р., Рахунками на оплату №162 від 30.06.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 30.06.16р., Рахунками на оплату №196 від 31.07.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.07.16р., Рахунками на оплату №230 від 31.08.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.08.16р., Рахунками на оплату №262 від 30.09.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 30.09.16р., Рахунками на оплату №288 від 31.10.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.10.16р.. Рахунками на оплату №322 від 30.11.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 30.11.16р., Рахунками на оплату №350 від 31.12.16р., та Актом прийому передачі наданих послуг від 31.12.16р.

Відповідач доказів погашення заборгованості згідно Договору суду не надав, щодо позову не заперечив.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 229 864,20 грн з ПДВ (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.04.2017 р. №01-737/13), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 10.3. Договору орендар, який прострочив виконання грошових зобов’язань, передбачених пунктами 3.4. та 3.6. цього Договору, на вимогу Повіреного зобов’язаний сплатити йому суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 3% річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 27 155,17 грн, 3% річних в розмірі 2 793,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 13 724,90 грн (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.04.2017 р. №01-737/13 та заяви про зменшення позовних вимог від 26.04.2017 р.), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір в силу ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто – Газ - Сервіс» (адреса: 79017, Львівська область, м. Львів, вул. Липинського, 36; ідентифікаційний код 38700881) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (адреса: 79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ідентифікаційний код 01432606) 229 864,20 грн заборгованості, пені в розмірі 27 155,17 грн, 3% річних в розмірі 2 793,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 13 724,90 грн, 4 103,06 грн судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 27.04.2016 р.

Суддя Синчук М.М.