Рішення

від 25.04.2017 по справі 914/473/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017р. cправа № 914/473/17 За позовом: Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич Львівська область

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 , м. Дрогобич Львівська область

про: повернення земельної ділянки та стягнення 476 200,91 грн. збитків

cуддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: ОСОБА_2 - представник

На розгляд до Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Дрогобицької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 про повернення земельної ділянки площею 7 947 кв.м., що знаходиться на вул. Стрийській, 32 у м. Дрогобичі та стягнення 476 200,91 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2017р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 28.03.2017р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду від 28.03.2017р. та 11.04.2017р.

В судових засіданнях представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги, просив суд позов задоволити. Крім того, в обґрунтування позовних вимог подавав додаткові документи.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях. Зокрема, останній зазначив, що спірною земельною ділянкою площею 7 947 кв.м. не користувався, а тому жодного договору з позивачем не укладав. Так, останній просив суд відмовити в задоволенні позову.

В той же час, в останньому судовому засіданні представник відповідача усно заявляв клопотання про відкладення розгляду даної справи та продовження строку розгляду спору для надання можливості представити додаткові письмові пояснення.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи категорично заперечив.

Господарський суд, розглянувши заявлені усно клопотання відповідача, заслухавши представників сторін, дійшов висновку відмовити в їх задоволенні враховуючи наступне.

Так, суд звертає увагу на те, що в порядку ст. 69 ГПК України суд у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору може ухвалою продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

В розглядуваному випадку письмового клопотання сторін з обґрунтуванням виняткових обставин для продовження строку розгляду справи не було.

Більше того, в ході розгляду справи, суд неодноразово відкладав її розгляд (ухвали від 21.03.2017р. та 04.04.2017р. для надання можливості сторонам реалізувати своє право на захист та подати необхідні докази.

Крім того, судом, під час останнього судового засідання оголошувалася перерва для надання можливості відповідачу ознайомитися з матеріалами справи та з додатковими письмовими поясненнями поданими позивачем.

З урахуванням наведеного, в межах процесуального строку, господарський суд, дійшов висновку розглядати спір по суті на підставі поданих сторонами доказів та наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд встановив наступне:

21.01.2008р. між Дрогобицькою міською радою (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 (відповідачем) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7947 кв.м. для обслуговування майнового комплексу, що знаходиться на вул. Стрийській, 32 у м. Дрогобичі.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до п. 2.3 договору становила 1 368 552,87 грн.

В п. 4.1 договору, сторони передбачили орендну плату в розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що станом на час укладення договору становить 3 110,35 грн./міс. або 37 324,20 грн. в рік.

За умовами п. 3.1, договір укладено на 3 роки, тобто до 21.01.2011р. після закінчення строку дії договору , орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 7.1., після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві у десятиденний термін земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Як стверджує позивач, відповідачем, всупереч вищенаведеним умовам договору як до закінчення дії , так і після нього, не було звернення про його поновлення на новий термін. Більше того, відповідач не передав земельну ділянку позивачу, у десятиденний термін як це передбачено п. 7.1. договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з вимогами до відповідача про необхідність поновлення дії договору шляхом його переукладення або повернення земельної ділянки орендодавцю, що підтверджується листами №3-2121-1659 від 19.03.2015р. та №3-21/2590 від 31.03.2016р.

Однак, як зазначає позивач, відповідач на листи не відповідав, не звертався до Дрогобицької міської ради про поновлення договору оренди землі та не повернув земельної ділянки площею 7947 кв.м., що знаходиться на вул. Стрийській, 32 у м. Дрогобичі.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про зобов'язання відповідача по акту приймання-передачі повернути Дрогобицькій міській раді земельну ділянку площею 7947 кв.м., що знаходиться на вул. Стрийській, 32 у м. Дрогобичі та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 476 200,00 грн. збитків у формі втраченої вигоди (неодержаного прибутку в розмірі орендної плати за час користування земельною ділянкою) за період з 01.01.2014 по 15.02.2017р.

У своєму відзиві на позов, відповідач позовні вимоги заперечив повністю. Зокрема, останній зазначив, що на спірній земельні ділянці знаходяться нежитлові будівлі, власником яких є відповідач. Забудовані землі, від загальної площі 7947 кв.м., становлять лише 1872кв.м. Відтак, користування земельною ділянкою решти площі у розмірі 6075 кв.м. відповідач не здійснює, а тому відсутні підстави для нарахування збитків.

Разом з тим, у відзиві представником відповідача було заявлено суду клопотання про пропущення позивачем частково строку позовної давності щодо стягнення збитків за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. (враховуючи момент пред'явлення позову - 28.02.2017р.).

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково. При цьому, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Між сторонами по справі виникли договірні відносини на підставі договору оренди землі від 21.01.2008р.

Матеріалами справи підтверджено, що даний договір припинив свою дію 21.01.2011р., а на новий строк сторонами укладений не був. Доказів зворотнього суду представлено не було.

Згідно п. 7.1., після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві у десятиденний термін земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Як встановлено судом, після закінчення строку дії спірного договору, відповідач не звертався до позивача з вимогою про його переукладення. Крім того, всупереч п. 7.1 договору не повернув земельну ділянку орендодавцю протягом десятиденного терміну, чим порушив умови договору оренди землі.

Більше того, матеріалами справи підтверджується вчинення дій з боку позивача щодо врегулювання питання з відповідачем стосовно переукладення договору або повернення земельної ділянки. Так, про вказані обставини свідчать листи Дрогобицької міської ради №3-2121-1659 від 19.03.2015р. та №3-21/2590 від 31.03.2016р.

В судових засіданнях відповідач не надав жодних пояснень та доказів, які підтверджували б виконання останнім умов п. 7.1 договору щодо передачі землі позивачу. Вимоги ухвали суду від 11.04.2017р. що необхідності подачі таких доказів відповідачем також не виконані.

Твердження відповідача про те, що останній не використовував земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди, тобто після 21.01.2011р. не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки відповідач, за таких обставин, повинен був здійснити певні дії шляхом переукладення такого договору або повернення по акту приймання-передачі земельної ділянки, що здійснено не було.

З огляду на вищенаведені обставини, враховуючи невиконання відповідачем умов договору про передачу земельної ділянки орендодавцю - позовна вимога про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 по акту приймання-передачі повернути Дрогобицькій міській раді земельну ділянку площею 7947 кв.м., що знаходиться на вул. Стрийській, 32 у м. Дрогобичі - підлягає до задоволення.

Крім того, суд розглянувши вимогу про стягнення з відповідача 476 200,00 грн. збитків у формі втраченої вигоди (неодержаного прибутку - орендної плати за час користування земельною ділянкою), дійшов висновку її задоволити частково, з огляду на наступне:

Так, ч. 1-3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Вищенаведена норма закону кореспондується із приписами ст. 224 ГК України, якою закріплено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Системний аналіз вищенаведених норм закону та матеріалів справи дає підстави для висновку суду про те, що порушення відповідачем господарського зобов'язання у вигляді непередачі позивачу орендованої земельної ділянки після закінчення терміну дії договору, спричинило неодержання позивачем доходів від передачі цієї земельної ділянки в оренду третім особам чи самому відповідачу (при поновленні дії договору), а таким чином і втрат, які зазнав місцевий бюджет м. Дрогобича від реалізації свого права як орендодавець комунальної землі. Таким чином, заявлена до стягнення позивачем сума за своєю правовою природою є збитками.

Суд зазначає, що для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вини.

Стосовно протиправної поведінки, то вона виражається, як вже зазначалося вище - у непередачі позивачу орендованої земельної ділянки; збитки - упущена вигода (неодержаний прибуток - орендної плати за час користування земельною ділянкою); вина - виявляється саме бездіяльністю відповідача, яка виражена в позадоговірному безпідставному та безоплатному користуванні земельною ділянкою. Крім того, вина підтверджується і свідомим ігноруванням листів та вимог позивача про обов'язкову необхідність або поновлення договірних відносин стосовно спірної земельної ділянки або повернення її назад власнику.

Покликання відповідача у відзиві на те, що при розрахунку збитків позивач не застосував положення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ №284 від 19.04.1993р. суд вважає безпідставними з огляду на наступне:

Так, як вбачається з п. 1 вказаного вище порядку, останній регулює відносини щодо відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам заподіяні: вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан.

В розглядуваному ж випадку позивач обґрунтовує заподіяння збитків не шляхом погіршення об'єкта оренди (земельної ділянки), її властивостей, а втраченою вигодою, яку останній за звичайних обставин міг би отримати від передачі цієї земельної ділянки в оренду як відповідачу по справі, так і іншим третім особам, що підпадає під регулювання ст.ст. 224, 225 ГК України.

Судом встановлено, що позивачем, при розрахунку збитків було взято за основу вихідні дані розміру нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка затверджувалася щорічно з 2014 по 2017р., (2014р. - 3 781 738,89 грн., 2015р. - 4 723 458,39 грн., 2016р. - 6 769 413,54 грн., 2017р. - 7 185 359,52 грн.), про що свідчать долучені до матеріалів справи витяги з технічної документації.

В той же час, як слушно зауважує відповідач у відзиві, позивач, при розрахунку збитків вийшов за межі строку позовної давності для їх нарахувань. Так, спірним періодом розрахунку позивачем обрано - 01.01.2014р. по 15.02.2017р. А згідно, ст. 257 ЦК України, для стягнення такого виду нарахувань встановлена загальна позовна давність тривалістю у 3 роки.

Відтак, враховуючи момент звернення до суду з позовною заявою - 28.02.2017р. (дата відправлення позовної заяви до суду засвідчена поштовим штемпелем), то початковим строком розрахунку, в межах позовної давності (3 роки) буде - 28.02.2014р.

З урахуванням наведеного, суд, вважає заяву про застосування строку позовної давності щодо частини вимог позивача про стягнення збитків обґрунтованою, а тому, здійснивши перерахунок збитків в межах строку позовної давності, суд дійшов висновку, що такі становлять - 457 292,22 грн., а позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 ,33,34,44,49,82,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 про застосування строку позовної давності від 07.04.2017р. - задоволити.

2. Позов Дрогобицької міської ради - задоволити частково.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська, 32, код ЄДРПОУ 34672660) по акту приймання-передачі повернути Дрогобицькій міській раді (82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 25262988) земельну ділянку площею 7947 кв.м., що знаходиться на вул. Стрийській, 32 у м. Дрогобичі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська, 32, код ЄДРПОУ 34672660) на користь Дрогобицької міської ради(82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 25262988) 457 292,22 грн. збитків та 8 395,85 грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

5. В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Скеля - 1 18 908,69 грн. збитків - відмовити.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 25.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.04.2017р.

Суддя Юркевич М. В.