Рішення

від 25.04.2017 по справі 917/297/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017 Справа № 917/297/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіньер", АДРЕСА_1, 36040

про стягнення 175 391,21 грн.

Суддя Семчук О.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3 від 02.02.2017р.);

ОСОБА_2 (довіреність б/н від 31.12.2016р.).

від відповідача: не з"явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіньер" про стягнення 175 391,21 грн., з яких: 158 864,32 грн. - основна сума боргу, 12042,67 грн. - пені, 1291,21 грн. - 3% річних, 3193,01 грн. - індекс інфляції. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 38/о від 10.11.2016 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.03.2017р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.04.2017р.

Ухвалою суду від 04.04.2017р. розгляд справи відкладено на 25.04.2017р.

На виконання ухвали суду від 03.03.2017р. позивач направив суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача

Відповідач відзиву на позов не надав. У судове засідання 04.04.2017р. відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 04.04.2017р., що направлялася відповідачу за адресою, вказаною у позові, повернулася до суду із відміткою поштового відділення - за закінченням терміну зберігання.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 18), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіньер" відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

В п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу і вирішує спір за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні 25.04.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

10.11.2016р. між ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" (постачальник) та ТОВ "Сіньер" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів автомобільними партіями № 38/о (далі - договір, копія договору - а.с. 8-10).

14.11.2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № 11-14 до договору № 38/о поставки нафтопродуктів від 10.11.2016р. (а.с. 11).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати нафтопродукти у власність покупця, для використання ним у комерційних цілях, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі - товар) відповідно до умов договору та додаткових угод до нього.

Поставка товару здійснюється окремими партіями. Обсяги, асортимент, терміни поставки та умови транспортування визначаються відповідною додатковою угодою до цього договору, погодженою сторонами і після її підписання є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до додаткової угоди № 11-14 постачальник передає, а покупець приймає і оплачує нафтопродукти, а саме: дизельне пальне у кількості 9120л. на загальну суму 158870,40грн.

Розділом 6 договору сторони визначили ціну і порядок розрахунків.

Проведення 100% предоплати за товар. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.6.1 договору). Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку або на умовах, передбачених у додатковій угоді (п.6.2 договору). Ціна товару є договірною, вказується з урахуванням ПДВ (п.6.5 договору).

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу дизельне пальне. На підтвердження факту поставки товару позивач надав накладну на реалізацію № ТА000003148 від 14.11.2016р., товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ТА 000003148 від 14.11.2016р. та довіреність № 29 від 14.11.2016р., яка видана на ім'я директора відповідача ОСОБА_3 на отримання дизельного пального. При цьому, 14.11.2016р. відповідачем надано позивачу гарантійний лист, в якому ТОВ "Сіньер" гарантує оплату отриманого 14.11.2016р. дизельного палива об'ємом 9120л. - 19.11.2016р.

Відповідач розрахунку за поставлений йому товар не здійснив, у зв'язку з цим позивачем на адресу ТОВ "Сіньер" було направлено претензію від 30.11.2016р. вих. № 21/04-1490 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в сумі 158864,32 грн.

В матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ "Сіньер" свого грошового зобов'язання за договором.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість за поставлене дизельне пальне в розмірі 158864,32 грн., докази погашення вказаного боргу в матеріалах справи відсутні.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 158864,32 грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Згідно п. 5 додаткової угоди у випадку порушення строків оплати покупцем, за отримані нафтогазопродукти, продавцем стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товарів за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Так, позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу 12042,67 грн. пені (за період з 21.11.2016р. по 27.02.2017р..), 3193,01 грн. інфляційних втрат (за період з 21.11.2016р. по 27.02.2017р.) та 1291,21 грн. 3% річних (за період з 21.11.2016р. по 27.02.2017р.)

Після проведеного судом перерахунку, такими, що правомірно нарахованими та підлягають задоволенню є вимоги щодо стягнення з відповідача 11 921 грн. 14 коп. пені, 1278 грн. 19 коп. 3% річних, 3 193,01 грн. інфляційних втрат (за період з 22.11.2016р. по 27.02.2017р.).

Так, гідно гарантійного листа від 14.11.2016р. відповідач гарантує оплату дизельного пального здійснити 19.11.2016р. (за період з 21.11.2016р. по 27.02.2017р..)

Згідно з частиною 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки 19.11.2016р. припадав на вихідний день (субота), то днем закінчення строку виконання зобов"язання є 21.11.2016р. Отже, датою, з якої слід нараховувати пеню, 3% річних та інфляційні нарахування є - 22.11.2016р.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіньер" ( АДРЕСА_1, 36040, код ЄДРПОУ 36084640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) 158 864 грн. 32 коп. основного боргу, 11 921 грн. 14 коп. пені, 1278 грн. 19 коп. 3% річних, 3 193,01 грн. інфляційних втрат, 2628 грн. 85 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26. 04.2017р.

Суддя О.С. Семчук