Рішення

від 25.04.2017 по справі 922/800/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р.Справа № 922/800/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ТК Кредит", м. Київ Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохолдинг", м. Харків про стягнення 7404380,06 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 27/02/19 від 27.02.2017 р.);

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ТК Кредит", м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохолдинг", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 7404380,06 грн. боргу, з яких:

3600000,00 грн. - заборгованість по кредиту (прострочена);

2647035,66 грн. - заборгованість по процентах (прострочена);

658660,14 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

498684,26 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами кредитного договору № 494/1 від 15.02.2011 р. щодо сплати кредиту та процентів за його користування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.03.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.03.2017 р.; задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2017 р. розгляд справи відкладено на 11.04.2017 р.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 25.04.2017 р.

В процесі розгляду справи третя особа надала суду відзив на позов (вх. № 11868 від 10.04.2017 р.), в якому повідомляє суд про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ТК Кредит з 08.04.2016 р. та його проведення до 07.04.2018 р. включно, про призначення ОСОБА_3 уповноваженою особою ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговано всі повноваження ліквідатора, визначені, зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Третя особа зазначає, що вона підтримує позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ТК Кредит", м. Київ та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Позивач надав суду письмові пояснення у справі (вх. № 13954 від 25.04.2017 р.), в яких доводить до відома суду те, що інформація щодо порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Трейд-Агрохолдинг у Єдиному державному реєстрі підприємств щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство відсутня; що з приводу публікації оголошення про припинення суб'єкту господарювання відповідача, створення або не створення ліквідаційної комісії, встановлення або не встановлення останнього строку звернення з кредиторськими вимогами позивачу нічого не відомо; що кредиторські вимоги до відповідача позивачем не заявлялись, в зв'язку з чим останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

На судове засідання 25.04.2017 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить суд її задовольнити.

Відповідач на судове засідання свого представника не направив, про причини неявки предствника на судове засідання не повідомив, вимоги ухвал господарського суду Харківської області від 07.03.2017 р., від 27.03.2017 р. та від 11.04.2017 р. не виконав.

В пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , зокрема, зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Суд зазначає, що законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 ЦК України та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, судом засобами поштового зв'язку направлялася ухвала від 07.03.2017 р. на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, та яка зазначена як юридична адреса підприємства відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, проте вона повернулася на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 108-110).

На ту ж адресу судом направлено копію ухвал від 27.03.2017 р. та від 11.04.2017 р.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 15.02.2011 р. між позивачем, як банком, та відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір № 494/1, до якого сторонами в подальшому вносилися певні зміни шляхом укладання відповідних додаткових угоди (далі за текстом - договір; а. с. 14-18). За умовами даного договору банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у сумі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії (надалі - кредитна лінія), сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Пунктами .1-1.4, 1.6 договору, з урахуванням внесених змін, передбачено наступне:

Сума ліміту кредитної лінії: 6000000,00 грн.

Строк користування кредитною лінією: по 20.06.2016 р. (включно).

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів - 18% річних.

Цільове призначення кредитної лінії: поповнення обігових коштів.

Згідно з п. п. 2.1, 2.4-2.6 договору для обліків розрахунків за кредитною лінією відкривається позичковий рахунок № 20627010755201, для обліку нарахованих процентів за користування кредитною лінією відкривається рахунок № 20683010755201 в АТ КБ ТК Кредит , код банку 322830.

Кошти в рахунок кредитної лінії надаються на підставі заяви позичальника, без укладення додаткової угоди до цього договору та у разі наявності ресурсів банку. При цьому позичальник зобов'язаний виконати всі умови для надання кредитної лінії згідно п. п. 1.6, 2.2.

Кошти в рахунок кредитної лінії надаються в межах суми кредитної лінії, вказаної в п. 1.2 цього договору.

Кредитні кошти по кредитній лінії надаються при виконанні умов п. 2.4 протягом одного банківського дня.

Позичальник зобов'язується забезпечити щомісяця, починаючи з 15.02.2011 і до кінцевого строку користування кредитною лінією, вказаного в п. 1.3, загальний місячний кредитний оборот грошових коштів на поточному рахунку № 26004007552001 в АТ КБ ТК Кредит , код банку 322830, в сумі, що становитиме не менше 300000,00 грн.

За умовами п. п. 3.1-3.2 договору проценти за користування кредитною лінією за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, підлягають сплаті Позичальником по 06.05.2011 року (включно); проценти за користування кредитною лінією за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, підлягають сплаті Позичальником по 17.06.2011 року (включно); проценти за користування кредитною лінією за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, підлягають сплаті Позичальником по 22.07.2011 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, підлягають сплаті Позичальником по 05.08.2011 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.08.2011 року по 30.04.2012 року підлягають сплаті Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вони нараховані, проценти за користування кредитною лінією з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року підлягають сплаті Позичальником по 15.06.2012 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.06.2012 року по30.06.2012 року підлягають сплаті Позичальником по 30.06.2012; проценти за користування кредитною лінією з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року підлягають сплаті Позичальником по 06.08.2012 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року підлягають сплаті Позичальником по 31.08.2012 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року підлягають сплаті Позичальником по 15.10.2012 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року підлягають сплаті позичальником по 05.11.2012 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року підлягають сплаті Позичальником по 14.12.2012 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року підлягають сплаті Позичальником по 20.09.2013 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.01.2013 року по 28.02.2014р. підлягають сплаті Позичальником по 28. 2016 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.03.2014 року по 30.04.2015р. підлягають сплаті Позичальником по 26.05.2016 року (включно); проценти за користування кредитною лінією з 01.05.2015р. і до кінця строку дії Договору підлягають сплаті Позичальником в момент повного погашення кредитної лінії „20» червня 2016 року.

Відповідно до п. 4.1 договору та врахуванням положень додаткового договору № 54 до кредитного договору № 494/1 від 15.02.2011 р. (а. с. 80-81) погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється не пізніше 20.06.2016 р.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у разі ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією, процентів та комісій в строки, визначені у п. п. 1.3, 3.2, 4.1, 8.1 та 8.2 цього договору, позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 3600000 грн., на строк до 20.06.2016 р. з процентною ставкою 18,0% річних за користування кредитними коштами.

Факт надання кредиту підтверджується випискою по рахунку відповідача № 20627010755201 за період з 15.02.2011 р. по 22.02.2017 р. (а. с. 84-85).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів в повному обсязі не виконав, його заборгованість перед позивачем станом на 31.01.2017 р. складає:

3600000,00 грн. - заборгованість по кредиту;

2647035,66 грн. - заборгованість по процентах.

Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України нарахована пеня за не своєчасне виконання зобов'язань за договором в наступних розмірах.

658660,14 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

498684,26 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

В зв'язку з несплатою існуючої заборгованості, позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення кредиту та виконанням зобов'язань за кредитним договором № 0802 від 25.08.2016 р. (а. с. 90-91), в якій вимагав погасити існуючий борг.

Однак, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Факт оплати існуючої заборгованості після звернення позивача до суду з позовом по даній справі позивачем заперечується.

Обставини щодо несплати існуючої заборгованості стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту та процентів за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню:

3600000,00 грн. - заборгованість по кредиту;

2647035,66 грн. - заборгованість по процентах.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже було зазначено вище, п. 6.1. договору передбачено відповідальність відповідача за прострочення сплати заборгованості за кредитом та процентів за його користування пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, дії позивача про нарахування відповідачу пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування суд визнає правомірними.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок зазначених штрафних санкцій, суд приходить до висновку про його правомірність. Зазначене зумовлює задоволення зазначеної частини позову та стягнення з відповідача на користь:

658660,14 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

498684,26 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

При прийнятті позовної заяви ухвалою від 07.03.2017 р. задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у даній справі.

За таких обставин, та з урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання позову в межах даної справи в сумі 111065,70 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохолдинг" (адреса: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 53; код ЄДРПОУ 36818310) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ТК Кредит" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; код ЄДРПОУ 20050951) 7404380,06 грн., з яких:

3600000,00 грн. - заборгованості по кредиту;

2647035,66 грн. - заборгованості по процентах;

658660,14 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту;

498684,26 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохолдинг" (адреса: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 53; код ЄДРПОУ 36818310) до Державного бюджету України (платіжні реквізити для стягнення: отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова; код отримувача: 37999654; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; код Банку: 851011; номер рахунку: 31215206783003; призначення платежу: *;101;31941331; судовий збір по справі № 922/800/17; господарський суд Харківської області) 111065,70 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_4