Рішення

від 25.04.2017 по справі 909/273/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 р. Справа № 909/273/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства фірма "Явір", с.Коритне, Вижницький район, Чернівецька область, 59223

до відповідача: Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, вул. І.Франка, 57, смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78621

про стягнення заборгованості в сумі 221114,3 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність HBX 759780 від 13.03.17р.

від відповідача: ОСОБА_2 - селищний голова, посвідчення № 03

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Явір" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Яблунівської селищної ради про стягнення заборгованості в сумі 266909,19 грн., в тому числі 221114,3 грн. основного боргу, 36926,09 грн. інфляційних та 8868,8 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.17 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.04.17. В засіданні суду 04.04.17 оголошувалась перерва до 25.04.17.

25.04.17 розгляд справи продовжено.

Представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на підставі ст.22 ГПК України, згідно якої просив стягнути з відповідача 221114,3 грн. основного боргу.

Судом згідно ст.22 ГПК України прийнято вказану заяву до розгляду.

Таким чином предметом даного спору є стягнення 221114,2 грн. основного боргу.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві

Представник відповідача проти позову заперечував, оскільки роботи, передбачені договором фактично не були виконані, однак будь-яких доказів в підтвердження своїх заперечень не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

17.09.15 між сторонами даного спору укладено договір підряду №20, відповідно до якого підрядник (позивач) зобов"язався виконати роботи по капітальному ремонту дорожнього покриття вул.І.Франка в с.Яблунів, Косівського району Івано-Франківської області, а Замовник зобов"язався надати підряднику будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти від підрядника роботи/об"єкт та оплатити їх (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1. договору вартість робіт за даним договором згідно кошторисної документації складає 956609 грн.

Позивач прийняті на себе договірні зобов"язання виконав належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт №№1,2,3 за жовтень 2015 року на загальну суму 911825,1 грн., які підписані представником відповідача без зауважень (а.с.20-23,26-29,31-34). Роботи по актах №№1,2 оплачені відповідачем повністю та частково оплачені по акту №3 в сумі 131132,5 грн., в зв"язку з чим заборгованість станом на день звернення до суду становила 221114,3 грн. Вказана заборгованість підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 21.07.16 (а.с.36).

Пунктом 11.4 договору передбачено, що передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі. Підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п.11.9).

В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань, виконані позивачем роботи відповідачем повністю не оплачені.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В силу ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст.854 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст. 853 ЦК України). В даному випадку, відповідач підписав акти без зауважень, а тому його заперечення щодо неналежної якості робіт є безпідставними.

Згідно приписів ч.4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов"язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 221114,3 грн. заборгованості за виконані роботи є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 3316,71 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34,43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства фірма "Явір" до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 221114,3 грн. - задоволити.

Стягнути з Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області (вул. І.Франка, 57, смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78621, код 04354255) на користь Приватного підприємства фірма "Явір" (с.Коритне, Вижницький район, Чернівецька область, 59223, код 14265529) - 221114 (двісті двадцять одну тисячу сто чотирнадцять) грн. 30 коп. основного боргу та 3316 (три тисячі триста шістнадцять) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.04.17

Суддя Цюх Г.З.